Лабораторно-практична робота Поглинання води кореневою системою

Тема Лабораторно-практична робота Поглинання води кореневою системою

Мета: на власному досвіді переконатись про наявність кореневого тиску у рослин.

Обладнання: мірні циліндри; градуйовані пробірки; кристалізатори; скляні й гумові трубочки; термометри; бритви; нитки; вата; лід; взимку для дослідів беруть фуксію, пеларгонію, а влітку — соняшник, картоплю, огірки, гарбузи, помідори, квасолю, амарантус та ін.

Основні відомості. На коренях рослин утворюється багато кореневих волосків, які виконують функцію поглинання води з грунту. Вода рухається від кори до судин кореня і завдяки нагнітальній силі піднімається судинами вгору. Силу, що зумовлює однобічну течію води по судинах, яка не залежить від транспірації, називають кореневим тиском, або нижнім кінцевим рушієм водяної течії.

Якщо навесні до розкриття бруньок зрізати або поранити стовбур рослини, то з пораненого місця витікатиме рідина (пасока). Явище витікання рідини з перерізаного стебла дістало назву «плачу» рослин. В основі цього явища лежить нагнітальна активність кореневої системи. Оскільки «плач» рослини пов’язаний з використанням енергії, яка виділяється в процесі дихання, то він залежить насамперед від розвитку активної поверхні кореневої системи та наявності дихального матеріалу в коренях.

Кореневий тиск має велике значення особливо в той період, коли немає транспірації, і під час розкриття бруньок у деревних рослин навесні, коли ще дуже мала транспіраційна поверхня. «Плач» у рослин можна вивчати в кожній навчальній лабораторії.

Проведення роботи. Кореневий тиск і «плач» у рослин взимку вивчають у фуксії, влітку — у картоплі, огірках, гарбузах, помідорах, соняшника та ін.

 

Рис.  Простий потометр

Краще вивчати рослини до настання фази цвітіння.

Вибрані для дослідів рослини зрізають на висоті 2—3 см від землі. На зрізаний пеньок натягують коротку гумову трубку такого діаметра, щоб вона щільно прилягала до пенька. В трубку вставляють скляну трубочку, обв’язують нитками і наливають у трубочку трохи води . Рівень води в нижній частині трубки позначають восковим олівцем. Після цього рослину добре поливають і стежать за рівнем води в трубці — спочатку він трохи спаде, а потім почне підніматися завдяки дії нагнітальної сили кореневої системи.

В природних умовах «плач» рослин можна вивчати при пораненні стовбурів берези, клену та інших рослин навесні до роспукування бруньок. «Плач» рослин як в лабораторних, так і в природних умовах можна виміряти. Для цього в гумову трубку на пеньку зрізаної рослини вставляють зігнуту скляну трубочку. В природних умовах таку трубку вставл-яють у просвердлену дірочку стовбура берези. Під відкритий кінець цієї трубочки ставлять мірний циліндр і через певний проміжок часу вимірюють об’єм пасоки, яка виділяється з рослини. Вимірювання пасоки дає змогу встановити інтенсивність «плачу» і виразити його в об’ємі за одиницю часу.

Вивчення впливу температури на швидкість виділення пасоки. Беруть 6 рослин соняшника (з однаково розвинутою кореневою системою і надземною частиною), вирощених протягом трьох тижнів в умовах водних культур. Бритвою зрізають стебельця, залишаючи пеньки 1—2 см заввишки. Декапітовані рослинки кладуть у баночки, наливають туди по 80 мл водопровідної води і ватою закріплюють пеньки у коркових пробках. Потім на пеньки натягують гумові трубочки відповідного діаметра, заповнюють їх водою і вставляють у них скляні сифони з водою. Коли у всіх рослин почне виділятися пасока, кінчики сифонів опускають у градуйовані пробірки. Через годину визначають об’єм пасоки в пробірках. Після цього дві баночки ставлять у кристалізатор з теплою водою (35°С), дві залишають при кімнатній температурі. Останні дві баночки ставлять на лід і через годину знову визначають у всіх пробірках об’єм виділеної пасоки. Під час досліду встановлюють, що з підвищенням температури збільшується виділення пасоки під час «плачу», а отже, і кількість увібраної води.

Визначення поглинання води потометром. Найточніше поглинання води кореневою системою визначають потометром, оскільки при цьому досліджується ціла рослина. Найпростіший потометр являє собою підковоподібну скляну трубку і зігнуту під прямим кутом капілярну трубку Потометр повністю заповнюють кип’яченою водою і одне його коліно закривають гумовою трубкою, в якій; закріплено досліджувану рослину. Для досліду можна використовувати проростки кукурудзи та інших рослин. Пробку з рослиною добре замазують, щоб крізь щілини не проходило повітря. Друге коліно приладу закривають корком з встановленою в неї капілярною трубкою, заповненою водою. Дослід проводять при сталій температурі, оскільки зміна температурних умов помітно впливає на швидкість пересування меніска в капілярній трубці. Коли прилад встановле¬

ний, відмічають початкове положення меніска в капілярі. Через 5, 10 і 15 хв беруть аналогічні відліки. Мірою швидкості поглинання води є середня відстань, на яку зміщується меніск у капілярній трубці за одиницю часу.

Після визначення швидкості поглинання води цілою рослиною при відповідних умовах зрізають наземну частину і продовжують спостерігати за поглинанням води лише кореневою системою. Поглинання води триватиме, але вже з меншою швидкістю, оскільки воно відбувається тільки за рахунок нагнітальної діяльності коренів, присисна дія листочків тут участі не братиме. Добувши дані поглинання води цілою рослиною і окремо кореневою системою, обчислюють частку активного поглинання води від загального поглинання.

Висновок:

Результати дослідження записують за такою схемою.

Положення меніска

Середня швидкість зміщення меніска за хвилину

Активне поглинання води від загального поглинання, % (Початкове Через

5 хв   10 хв | 15 хв)

Стан рослини

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Лабораторно-практична робота Поглинання води кореневою системою (79.1 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.79MB | MySQL:26 | 0,335sec