КВК „Здоров’я”

(ВІЗИТКА)

Всі. Ми…

1. Ті, що вийшли на цю сцену.

Всі. Ми…

2. Ті, що стоять перед вами.

Всі. Ми…

3. Ті, що говорять ці слова.

Всі. Ми…

4. Команда “Рекорд” розповімо вам.

5. Розповімо, як вміємо.

6. І застережемо.

7. Застережемо, як вміємо.

8. Від бід, які чатують на кожному кроці.

(Повертаються спиною. На спинах надписи: “Алкоголізм”, “Куріння”, “Наркоманія”, “Токсикоманія”, “СНІД”).

 

(мелодія “В гостях у казки”)

 

Казка “Колобок”

(Голос за кулісами)

З давніх – давен усі покоління захоплюються чарівним світом казок. Саме через них малеча дізнавалася про правду й кривду, добро і зло, любов і ненависть, і хотіла бути схожою на улюблених героїв.

Пройшов час… І наше покоління почало дивитися на світ зовсім іншими очима, а зміст казок – тлумачте по-своєму.

(Виходять ведучі і сідають за столик)

1. В діда й баби був синок –

Славнозвісний колобок.

Здоровенький був хлопчак,

Краснощокий молодчак.

 

2. Був привітний, добрий, милий

і до праці не лінивий.

Старших себе поважав,

Меньшиньким допомагав.

 

1. Час пливе… Й старі не зчулись,

Як любенькому синку

Літ 15 промайнуло

Й усе набридло колобку.

 

2. Захотілось самостійно

роздивитись на життя.

Покотивсь він по полях,

По долинах і лісах.

(Фонограма пісні “Туди – сюди…”)

1. Котиться він, котиться,

А на зустріч йому заєць.

 

Колобок.

Як справи Косий?

Заєць.

У мене все класно, для серця – потіха,

Втягаю димок, як ковальського міх.

А ти, що стоїш? Невже за життя

не викурив зовсім й одного бичка?

Бери, пригощайся, сердечно прошу.

Не вмієш курити, та я щас навчу.

(Фонограма пісні “Давай закурим…”)

Колобок.

Класно… Я тобі за це

Пісню заспіваю.

Друг мій Косий, милий Зайка,

Косить травку на лугу.

Я без Косого й без Зайки

Жить на світі не могу.

(Колобок танцює, Зайка йде.)

1. Вже з цигаркою удвох

покотився Колобок.

Тут назустріч йому Вовк.

Вовк.

Що з тобою, Колобок?

Ти чому худий-блідий,

Не веселий, а сумний?

Зараз зробимо поправку:

Де цигарка, там і чарка.

Чи то зустріч, чи то свята,

Треба пить і пить до дна.

Пий першу, й другу, й п’яту,

Сьому, восьму і десяту.

Колобок. А якщо не хочу я?

(Фонограма пісні “Хочем, но мовчиш… “).

Вовк.

Обновку треба з кимсь обмить:

Хоч ти давись, а мусиш пить.

(Фонограма пісні “Давай скоріше брат налий…”).

Колобок.

Класно так… я тобі за це пісню заспіваю.

От і школа, от і клас,

В класі хімія у нас.

Н2О! – девіз не наш.

Наш – С2Н5ОН.

(Вовк виходить).

1. Колобок повірив Вовчим словам,

Але здалося, що мало 100 грам.

Захотів він нове відчуття пізнати –

Надумав наркотики вживати.

 

2. Раптом, звідки не візьмись,

до Колобка підсів Ведмідь.

Міша тоже наркоман,

Курив частенько навіть “план”.

У наркотичному дурмані

Герої наші мов в тумані.

(Фонограма пісні “Дим сигарет с ментолом…”).

 

Колобок. Який кайф… Хочеш, я тобі пісню заспіваю?

Якщо в нас є конопля,

Значить буде тру-ля-ля.

1. Через годинку-дві якраз

У хлопців “ломка” почалась:

Ведмідь завив і заричав,

Хвіст піджав і пострибав.

(Фонограма пісні “Боляче мені, боляче”).

2. Та ось на лісовій дорозі

Зявився білий “Мерседес”.

А за рулем – Лисичка Роза –

Красуня всіх природніх меж.

Коли уздріла Колобка,

До нього кинулась вона.

(Фонограма пісні “Путана”).

 

Лисиця. А це ж хто такий красивий?

Колобок. Та це ж я, Колобок…

Лисиця. А це ж хто такий пригожий?

Колобок. Та це ж я, Колобок…

Лисиця.

Який славний мужичок,

Сядь мені на язичок.

Я запрошую тебе

До себе на гостину.

Сядьмо в білий “Мерседес”,

Проведем годину.

Не хвилюйся, в мене є

Карточка медична.

І медогляд я проходжу

Раз у рік за звично.

Ну ходім, красунчику (тягне Колобка),

Згадувати будеш,

До своєї смерті

Мене не забудеш!

Колобок. Оце да, стільки друзів в один день. Підожди, я тобі пісню заспіваю.

Без обов’язків в коханні

І до раночку в гулянні

Я проводжу кожну ніч –

І від цього в мене – ВІЧ.

(Фонограма пісні “Губи у губи…” .

1. І пішли… А вже по лісу

Розлетілась звістка,

Що дід з бабою шукають

Колобка – туриста.

Баба.

Люди добрі, поможіть,

Не дайте загинуть.

Якщо втратимо його –

Нас силоньки покинуть.

Дід.

Життя ж суворе, знають всі,

І любить тих, хто бореться,

А хто підкориться йому,

Тому смерть не минеться.

(Входять Смерть і Колобок. Всі учасники на сцені.)

Смерть.

Ось герой ваш – Колобок,

Він зрозумів страшний урок.

Колобок.

Здоровим способом життя

Займатись має кожен.

Приймать наркотики й токсини

Нам аж ніяк не можна.

Баба.

Наркотики, токсини, алкоголь –

Усе це, друже, зовсім зовсім не потрібне.

Якщо їх вжити хоча би раз один,

Тебе життя чекає жалюгідне.

1. Не слухайся нікого, тільки знай,

Що речі ці здоровю дуже шкодять.

Імунітет вони руйнують наш,

І до жахливих наслідків призводять.

 

2. Наркотики – це біла смерть, так кажуть.

Від неї гинуть тисячі людей.

Алкоголізм – захворювання, також

Призводять до незлічених смертей.

 

Лисиця.

Вони тихо по жилах із кровю течуть,

Отруюють мозок повільно.

Вони роблять порожнім погляд очей –

Людина уже підневільна.

Вовк.

А як потрібна ранкова гімнастика.

Вдих глибокий, рівно шиї,

Видих плавний, три-чотири.

Бадьорість духу, грація, пластика –

Яке ж це чудо – ранкова гімнастика.

Заєць.

Найкращі друзі в нас щодня:

Разом.

Повітря, сонце і вода.

Що нам потрібно для труда?

Повітря, сонце і вода.

 

1. Та якщо раптом захворіли,

Заваріть смачний чайок.

Він і втому переможе

І звільнить від болячок.

Спопелиться злий недуг.

Чай здоровю – кращий друг.

Колобок.

Чарівні слова лунають, як дзвін:

Освіта й спорт – сила, друг – вітамін.

Хай буде щасливою кожна сімя.

Разом.

Здоровий спосіб життя обираю я!

(Фінальна пісня на мелодію пісні Т. Повалій “Верба”).

Розказали вам казочку

Коротеньку таку.

Про повій і токсини,

Алкоголь, наркоту.

Наша казка не байка,

Та повчальна вона:

Зберегти закликає

Здоровий спосіб життя.

Приспів:

Бо здоровя найцінніше,

І про це в газетах пишить.

Спорт, навчання і чайок –

До здоровя перший крок!

МУЗИЧНИЙ КОНКУРС

 

(Лунає дзвоник з уроку, діти вибігають на шкільне подвіря. Першим вибігає гурт хлопців, але скоро заспокоїлися, стають в коло і щось там вирішують. З другого боку вибігають дівчата з криками: “Дівчата, хлопці!”. Обходять хлопців, заглядають до них в коло, заграють з ними і вишиковуються в шеренгу. Перед ними хлопці. Йдуть переспіви.)

Дівчата. (“Ой там на горі на базарі, жінки чоловіків продавали…”)

Ой там на шкільному майдані

Ой дівчата собі хлопців вибирали,

Щоб не пив, не курив,

Щоб дружбою дорожив. Вибирали.

Дівчина. Ой дівчата, що скажу.

Дівчата. Що?

Дівчина. Треба ж такому трапитися…

(“Чарівна скрипка”).

Покохала, покохала я до болю,

Та ледащо.. ну і нащо це мені?

Ой нащо?


(“За двома зайцями”)

Хлопець.


Моя мама добре серце мають,

А папаша мають магазин,

І вони мене не зобижають,

Бо один у них я шикарний син.

Всі хлопці.

В небі канареєчка літає

І співає прямо в горизонт,

А ми підем випєм, погуляєм,

Бо у цьому – все життя й весь резон.

Дівчина.

(“На городі чорна редька”).

Ой дівчата, що буде, бо він палить, та ще й п’є,

Бо ж він палить, та ще й п’є.

Ой що буде?

Дівчата.

То нічого, перевиховаєш.

(“Місяць по небу ходить…”)

Дівчина.

А якщо ні, а… а… а…

Не зможу я, ой не змо-о-жу.

Дівчина.

А ти спробуй.

Хлопці. (“Ой підемо, жінко”).

Ой підем, дівчата, підемо, підемо.

Ой підем, дівчата, підем погуляти.

Дівчата. (“Ой під вишнею, під черешнею”).

Я сама не піду і дівчат не пущу.

Хлопець. (“Розпрягайте, хлопці, коней”).

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив,

Що я з ранку до вечора п’ять цигарок висмалив.

Дівчина. (“Ти до мене, ти до мене не ходи”).

Ти цигарок, ти цигарок не смали,

Хлопче дорогенький,

І все буде в нас гаразд

Мій ти золотенький.

Хлопець. (“Ішов козак потайком”).

Ой не буду, не буду 2р.

Покину назавжди, не верну 2р.

(Дівчата і хлопці стають парами. Ідуть по колу).

 

Кричалки:

Ведучий. Ой на горі два дубки.

Всі. Там курив я цигарки.

Ведучий. А тепер я не курю,

Всі. Бо здоровя бережу.

Ведучий. Тож приєднуйтесь до нас.

(Всі вишикувалися перед глядачами в одну лінію).

Ведучий. Як і ми…

Всі.
Здоровий спосіб життя обери!

 

 

 

 

 

ДІАЛОГ

(Вбігає баба Параска)

Параска. Доброго вечора вам, добрі люди. Подивіться на мене. Ви бачите, яка я гарна сьогодні!? Це все тому, що я хочу, щоб мене прийняли в команду. Я хочу пропагувати здоровий спосіб життя. Визнаєте мене? Це ж я, славітна баба Параска.

(Вбігає баба Палажка і хриплим голосом каже).

Палажка. Ох, чуть не запізнилася! То гуси, то кури, ледь у перукарню встигла. Добрий вечір вам. Я хочу бути учасником вашого свята.

Параска. Боже, прислав Господь на мою голову у цей дружній колектив Паражку. Та де це видано, щоб я, славетна Параска, агітувала поряд з цією димохідною трубою! Хай Бог милує.

Палажка. А, бий тебе лиха година! Добрий вечір вам, Параско.

Параска. І вам того ж, коли не жартуєте!

Палажка. А ти чого така сердита?

Параска. А вона ще й питає! Ох, людоньки, ви й уявити собі не можете, що ця клята Палажка мені накоїла! Раз мій рябий підсвинок уліз до неї у город, а вона як задимить… і давай пускати підпалені цигарки, ніби салюти, та димом його, димом. Так хекала, що аж вогонь із її пащі летів. Приходжу я додому, дивлюсь, а мій рябий підсвинок лежить ледь дихаючи, сині кола під очима. Нахапався, біднесенький, нікотину. Я до нього, а Палажка вже вибігла на поріг, як роззявить рота, як покаже свої жовті зуби, як дихне – мене трохи через межу не перекинуло.

Палажка. Ах ти, клята Параска, та твій негідний підсвинок, поки я вийшла заліз на мій город, та в мене всю цибулю поїв, жодної не залишив.

Параска. А, бий тебе сила Божа! Ще ніколи я не чула, щоб свині цибулю їли. Ох, люди, це вона на моєму городі всю цибулю вирвала і продала. Я до неї, а вона стоїть на порозі і сичить як гадюка. Ох, прости мене, Господи!

Палажка. Та цур на тебе і твого батька з твоєю цибулею разом. Ой, люди добрі! Що мені на світі Божому робити!? Не можна, не можна за лихими сусідами в селі вдержатися. Хоч зараз збирайся, пакуйся та вибирайся за кордон. Боже мій! Та я її, цю кляту, обминаю, обходжу десятою вулицею – все одно зачепить. Якби й під землею лежала, вона мене, капость така, і там би знайшла.

Параска. Агов, вже наговорилася? Або хіба це не комедія? Та ти ж у мене копицю сіна спалила!

Палажка. А, то тобі сіна мало? Та я не навмисне. Випила грам сто, закурила свою “Гавану”, а тоді вже й не пам’ятаю що було. А тобі аби напасти:

Без улюбленої пляшки,

Без вина чудового

Дуже часто бува важко –

Не володію мовою.

Хай прославить на віка

Святе імя Боже.

Повелів він пить до дна,

Бо менше не поможе.

Тьфу на тебе.

Параска. Ах, це ти на мене тьфу? Та я тебе зараз як візьму за чуба…

Палажка. Ой, дивіться, од люті синіє, як слива.

Параска. А я зараз як заверещу то… то… хай Бог тебе покарає за твої вихватки. Ти лише шкоду приносиш своїми шкідливими звичками. Щоб ти осліпла.

Палажка. А ти, ти, Параска…

(І почала мукати, ніби глухоніма, показуючи жестами).

Параска. От тобі! Боже знамення. Менше будеш пихтіть, як паровоз. Вже і голос прокурила. От тепер, друзі, нехай послухають про шкідливість паління.

(Палажка показує, ніби хоче щось сказати).

Параска. Ой, людоньки, вона все таки хоче свої п’ять вставити і щось сказати.

(Палажка показує, а Параска перекладає).

Параска. Це ж вона каже, щоб ви, любі, не курили і не вживали алкоголь, адже це призводить до біди.

Зверніть увагу на погані звички,

Бо нікотин, наркотик, алкоголь

Повільно, як змія повзуча,

нам проникають у душу й кров.

Вони здоровя, мов ті шашлі, точать,

Несуть злобу і сльози у сімю.

І небезпечні тим, що ми не зразу можем

На горизонті розпізнать біду.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

(Звучить мелодія. На сцені зявляється команда. Вибігає інспектор).

 

Інспектор. Стійте! Зупиніться!

  • Що трапилось? З якої причини?
  • А ну топай звідси, мужик неотесаний!
  • Те ж мені крутий знайшовся!

Інспектор. Це я то неотесаний? А ну струнко! Ви, що не чули як я вам свистів?

  • Чула! Але я сьогодні ввечері зайнята.

(Інспектор принюхується).

  • А чим це від вас несе, га?
  • Чим заправляли, тим і несе? Я ж не вина, що автоцистерни заправляють бензином наполовину з водою!

Інспектор.(діалог) Не умничайте! Як ви взагалі вийшли в такому стані на сцену?!

  • Як? Як?! Друзі допомогли!
  • *А чому ви посміхаєтесь?
  • То ж на сцену завжди з усмішкою виходять!
  • *Ану покажіть ваше посвідчення! (Дивиться) Так це ж посвідчення РЕКОРДСМЕНА.
  • Послухай! Чого причепився, га?
  • *Де взяла посвідчення? Купила?
  • Ображаєш, начальник! Це мені на день народження подарували.
  • *Не хіхікать! Платіть штраф!
  • (Всі) За що?
  • *За те, що вийшли на сцену у не тверезовому стані.
  • Ми не вийшли, а приїхали.
  • *Як приїхали, так і поїдете!

(Звучить мелодія)

(Сценка)

Всі. Увага! Двері зачиняються. Наступна зупинка Чемеровецька автостанція.

(Під’їжджає автобус, двоє голосують. Пасажири пхаються в автобус)

Репліки:

  • Куди ти лізеш, куди преш? Не бачиш, хтось загубив дитину.
  • Жіночка, жіночка, це моя кишеня. Ой! Ой! Що ви робите!
  • Мужчина, ви поставили свій чемодан мені на руки.

Водій. Пані та панове, готуйте гроші за проїзд. Всім місця вистачить. Наш автобус гумовий. (До пасажирів). Що ви мені даєте?

Пасажир. Білет.

Водій. Який білет? Де ви його взяли?

Пасажир. У класі.

Водій. Нічого не знаю. Віднесіть туди, де взяли. Гроші готуйте, гроші. А ви, прошу пані, чим мені в морду тичете? А, “Ветеран праці”. Нічого не знаю.

Пасажир. Та ж закон.

Водій. Що закон? Де той закон?

Пасажир. Та ж у Києві Верховна Рада…

Водій. Ото ж то, що у Києві, а тут я Верховна Рада. Давайте гроші або ідіть пішки. О, ще один ветеран. Цей вже війни. І де вас стільки набралось? В цьому автобусі їдуть як не ветеран, то каліка.

Учень за кулісами.

Ох, автобус цей – вистава!

Глянеш з боку: ну й забава.

Дійових осіб багато

І героїв сто на брата.

Кожен хоче першим влізти,

Ще й на крісло хоче сісти,

А водій хоче зробити,

Щоб собі щось заробити.

Про державу, точно знаю,

Вже тепер ніхто не дбає,

Кожен хоче щось урвати,

І тому біди багато.

Всі.

Обережно, двері зачиняються. Наступна зупинка лікарня.

(Сценка).

 

Лікар. П. І. Б.

Пацієнт. Не розумію.

Лікар. Прізвище, імя по батькові.

Пацієнт. Ч. М. О.

Лікар. Ви мене ображаєте!?

Пацієнт. Ні. Я – Чайченко Марія Олександрівна.

Лікар. Ага. Зрозуміло. Які у вас проблеми?

Пацієнт. Лікарю! З моїм чоловіком дуже погано. Він уявляє себе конем. Уже місяць носить підкови, їсть овес і сіно.

Лікар. Зрозуміло. Його потрібно серйозно лікувати. Але це буде дорого коштувати.

Пацієнт. Це мене не хвилює. З грішми тепер проблем немає – чоловік два рази прийшов першим на скачках.

Лікар. Добре. Тоді дайте йому сьогодні оці дві таблетки, а якщо завтра прокинеться, то дайте йому ще дві.

Пацієнт. Дякую, лікарю.

Лікар. Наступний.

Пацієнт 2. Доброго дня вам, лікарю. Лікарю! Допоможіть, я уже місяць не сплю спокійно, мені постійно сняться щурі, які грають у футбол.

Лікар. Ви курите?

Пацієнт 2. Так.

Лікар. Зрозуміло. Ось вам мікстура, випийте і все у вас зараз же пройде.

Пацієнт 2. Лікарю, а можна мені після завтра випити?

Лікар. Але чому?

Пацієнт 2. А в них завтра фінал.

Лікар. Можна, але скажете мені рахунок гри. До побачення. Наступний.

Пацієнт 3. Лікарю, я на хвилинку. Скажіть чому я весь час чухаюсь?

Лікар. Роздягайтесь. (Оглядає хворого) Послухайте, а ви не пробували митись?

Пацієнт 3. Пробував. Не помагає. Через місяць знову чухаюсь.

Лікар. Тоді мийтесь частіше.

Пацієнт 3. До побачення.

 

 

 

Чоловік-пяниця. Лікарю! Врятуйте мене! Врятуйте мене, люди!

Лікар. Чому ви п’єте? З якого приводу ви так набралися?

П’яниця. А з ніякого! Життя моє, як міноване поле: куди не ступиш – на чарку натрапиш. (до лікаря). Ти мені зробив добре діло – я тебе пригощаю, я тобі допоміг – ти мене пригощаєш. У футбол виграло київське “Динамо” надавало добре іспанське “Барселоні” – п’ємо. Купив телевізор, музичний центр, мікрохвильову піч – замочити треба. А далі вже так і повелося: було б бажання (заікається), а привід для пиятики знайдеться.

Лікар. Сідайте! Я поміряю тиск. (Садить пяного).

П’яниця. І знайшов – випити, і втратив – випити. І на радощах, і з горя. Така вже у нас звичка (гикає).

Лікар. Ви на роботі були?

П’яниця. В мене робота – базар. Знаєш скільки я за день заробляю на спиртному? Т-сссс! Не скажу, бо ти інфаркту дістанеш.

Лікар. Ви дядьку, ще й людей споювали?

П’яниця. Я не знаходжу у цьому житті собі інтересу. А гроші я не можу додому донести. Та й діти мене відцурались.

Лікар. Треба лікуватись вам, чоловіче.

П’яниця. Мене вже й ліки не беруть. Пробував. (до лікаря). Скажи мені, що я сьогодні за людина? Хто я? Для чого живу? Я й пити не можу, і не пити не можу. Я нічого вже не можу… Я

(П’яниця падає біля ящика, на якому написано: “Сміття”).

Лікар. Санітари! (Вибігають санітари). Заберіть його. (Виносять пяницю).


Отак, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю.

  • Життя одне лише дано,

Прожити треба його гарно,

Не витрачаючи задарма

На марні витівки пусті!

Тут правила для всіх прості:

1. Не напивайся до безтями!

(Завжди у голові май тяму)

2. Не спи будь – де і з ким попало!

(Хай краще буде добре й мало)

3. Бридкі цигарки не смали!

(Напийся краще вже смоли!)

4. Не починай колотить, друже,

Бо пожалкуєш потім дуже.

5. Не гарячкуй, не кип’ятись.

Якщо погано – ляж, проспись.

Завжди в руках себе тримай

І силу волі міцну май! (Під мелодію виходять із зали).

завантаження...
WordPress: 22.95MB | MySQL:26 | 0,353sec