Квітково-декоративні рослини в побуті українського народу

Тема. Квітково-декоративні рослини в побуті українського народу.

Мета. Ознайомити гуртківців про використання рослин в побуті українців; дати поняття про рослин, які овіяні легендами; розвивати творчість, вміння фантазувати; виховувати патріотизм; дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: рослини: чорнобривці, мальви, айстри, калина, маки; презентація про цих рослин.

Хід заняття

  1. 1.     Організаційний момент

Вправа «Посмішка»

  1. 2.     Мотивація навчальної діяльності

Надзвичайно різноманітний та багатобарвний світ рослин нашого краю знайшов відображення у піснях, звичаях. Не слід також забувати і про застосування багатьох рослин у побуті. І, хоча розповісти про всі рослини справді неможливо, хотілося б детальніше розглянути цікаві факти, що стосуються деяких із них.

  1. 3.     Повідомлення теми, мети заняття

Тому,  сьогодні наше  заняття буде проходити у вигляді прес-конференції, на яку запрошені еколог, етнограф, фітотерапевт.Отже, першим ми запрошуємо зробити доповідь фахівців з етнографії.
Етнограф (1): З давніх-давен рослини займали важливе місце в житті людини. З ними пов’язаний не лише народний побут, а й важлива сфера духовності та світоглядних уявлень. Рослини посідають значне місце у родинній, весільній, поховальній обрядовості. Численні обряди, звичаї, повір’я, що були пов’язані із рослинним світом, повинні були захистити, забезпечити здоров’я та добробут. Надання рослинам магічних властивостей йде з тих далеких часів, коли деякі рослини вважалися родоначальниками окремих родових груп людей.
Рослинна символіка представлена в усіх жанрах усної народної творчості, яка тривалий час була єдиною можливістю узагальнити тисячолітній досвід поколінь. Безліч пісень, загадок, приказок, де згадуються ті, чи інші рослини,є підтвердженням вище зазначеного.Значне місце в народній уяві належить так званим рослинам-символам, що стали втіленням чоловічої та жіночої основ. Наприклад, чоловічими деревами-символами вважалися дуб, клен, явір (так на Поліссі та у західних областях називали один із різновидів клену), а до жіночих символів належать верба, тополя, калина. Інші рослини вважалися уособленнями тих чи інших явищ, сторін життя. Наприклад, барвінок був символом довголіття, кохання та шлюбу. У деяких регіонах України, зокрема на Бойківщині та Закарпатті, із збирання барвінку для вінків молодят починався весільний ритуал. Дуже часто квітку-шлюбний символ йшли збирати до господарів, які жили багато років у любові та злагоді. Хміль у народі вважався символом життя. Доброю прикметою вважалося одружуватись саме в пору цвітіння хмелю. Такі рослини як рута і м’ята вважалися символами дівочої краси, молодості.
Барвистий світ рослин знайшов яскраве відображення і в народному мистецтві. Тут варто згадати роботи відомих народних художниць Катерини Білокур, Марії Приймаченко, та багатьох інших народних майстрів, для яких світ рослин є невичерпним джерелом натхнення.

Етнограф (2): Іноді сучасні люди, дивлячись із висоти своїх глибоких знань з хімії, фізики, медицини, біології, досить зневажливо ставляться до народних знань, традицій, вважаючи їх примітивними. Але насправді це зовсім не так: у народі було відомо понад 1000 видів рослин, спостерігаючи за їхніми особливостями, багатьом із них були дані влучні та своєрідні назви. Наприклад, чистотіл застосовували не тільки як лікувальну рослину, а й парили у його відварі глечики для зберігання молока. Через це чистотіл часто називали глекопаром, молошником. Новітні дослідження виявили в цій рослині специфічні речовини – алкалоїди,  завдяки яким чистотіл має притимікробні властивості, що перешкоджало проникненню з молоком в організм людини збудників різних хвороб (туберкульозу, бруцельозу). Якщо ж у горщику погано зсідалася сметана, його парили дивосилом, який через це називали сідач. На жаль, з приходом у другій половині ХХ ст. ери фармацевтичних препаратів властивості вказаних рослин призабулися.
Для ведення сільськогосподарських робіт необхідними були знання про вегетаційний цикл рослин, особливості їхнього вирощування. Звичайно , їх не можна у повній мірі порівнювати із сучаними науковими знаннями, але і нехтувати ними також не варто. Багато сил у селян забирає боротьба зі шкідниками, а застосування різних отрутохімікатів негативно впливає і на здоров’я людей. Для того, щоб вберегти урожай від шкідників у народі здавна використовували настій з чорнобривців, який є ефективним і екологічно безпечним засобом.
Говорячи про народні традиції, не можна оминути увагою і негативні явища, які на жаль мають місце у нашому житті. Все більше забуваються прадавні традиції. Наприклад, у багатьох селах, де ще 100 років тому етнографи записували чимало пісень, звичаїв, зараз вже не пам’ятають своїх традицій. Більшість людей майже не мають знань про духовні скарби українського народу. Особливо це стосується дохристиянського періоду, адже без цих знань неможливо повною мірою осмислити нашу історію, культуру.

Фітотерапевт: Звичайні селяни, а особливо знахарі, були добре обізнані з лікувальними властивостями багатьох рослин. Ці народні знання є важливими і в наш час, оскільки допомагають людям зберегти здоров”я впродовж багатьох років. Недарма зараз навіть з боку представників традиційної медицини та науковців спостерігається інтерес до народних засобів лікування різних хвороб.
Наприклад, у народі здавна було відомо, що м’ята покращує травлення, а крім того робить людину бадьорішою та розважливішою. У багатьох областях України цю рослину використовували як приправу, навіть додавали у вареники. Сучасні дослідження доводять, що м’ята позитивно впливає на роботу мозку. Цілющі властивості мають також багато інших рослин, про кожну з яких могла б вийти довга та змістовна розповідь. Але за браком часу зупинюся детальніше на властивостях деяких з них. Хрін покращує травлення, сприяє виділенню жовчі, та навіть успішно бореться зі стафілококовими інфекціями. Недарма українці здавна мали звичай кидати у діжку з питною водою корінець хрону. Така вода не мала гіркого смаку, зате була позбавлена хвороботворних мікроорганізмів, довго зберігалася свіжою, і сприяла виведенню з організму надлишку рідини та солей сечової кислоти. Люди, особливо літні, які регулярно пили цю воду, відчували легкість у ногах та зменшення болей. Я та інші мої колеги-фітотерапевти радимо використовувати ці городні ліки як профілактичний засіб під час епідемій грипу та для лікування гнійних ран, стоматиту, ангіни, фарингіту.
Здавна шанована в народі яблуня. Зараз, мабуть, кожному відомо про те, що в плодах цього дерева містяться пектини, що здатні виводити шкідливі речовини з організму. Про лікувальні властивості яблук було відомо багато століть тому. Ними лікували раніше друкарів, які отруїлися випарами сполук олова. Недарма кажуть у народі: якщо хоч раз на день з’їдати яблуко, то й у лікуванні не буде потреби. У першій польській енциклопедії, виданій у середині ХVІІІ ст. наведений так званий “рецепт молодості”, досить нескладний: треба було кожного дня вживати яблука та волоські горіхи. Можливо, це і є той чудодійний засіб, який допоможе зберегти молодість та здоров’я впродовж багатьох років.
У наш час науковці вже визнають існування навколо кожної живої істоти біополя, що в багатьох випадках підтверджує глибокі знання народних цілителів у цій галузі. Доведено, що деякі рослини, нариклад осика і тополя, є так званими “енерговампірами”, тобто здатні “забирати” енергію. Через це вони часто викликають млявість, погіршення самопочуття, але разом із тим мають здатність до лікування хвороб шляхом “відсмоктування” негативної енергії. Часто радять позбавитися від синців та опіків, приклавши до ураженого місця торбинку з осиковими стружками.
І наостанок хотілося б іще раз зазначити, що рідна землі має для нас безліч цілющих скарбів, що здатні допомогти кожному з нас, хто ставиться до всього живого з любов’ю та повагою, прожити довге і щасливе життя.

Еколог: Людина завжди знаходилася у певному флористичному оточенні. Від назви рослин утворилися навіть чимало назви міст, сіл, річок. Здається, важко знайти в Україні таку рослину, в якої б не було аналогічного топоніма. Барвінок, Калинівка, Горіхова, Конопелька, Липовець, Лопухівка, Хмільник, Малинівка, Черемош, Ясенець, Тростянець – це лише небагато прикладів, що ілюструють цю думку.
Наші предки вважали себе невід’ємною частиною оточуючого їх розмаїття живої природи і намагалися поважати закони своїх сусідів – рослин і тварин. як результат цього гармонійного співіснування виникли безліч легенд, звичаїв, обрядів, що сягають своїм корінням глибоко в давнину. Можливо, дехто, не розуміючи їхнього справжнього значення, вважає їх не більше ніж “пройденим етапом” на шляху розвитку людства. Але чи так є насправді? Замислимося: ці перевірені віками народні традиції мудро регулювали стосунки людини та природи, а в наш час перед людством вже цілком реально постає загроза екологічної катастрофи. Причиною такої ситуації не в останню чергу є споживацький світогляд сучасних людей, для яких природа, інші живі істоти виступають лише як засоби задоволення власних потреб, забезпечення “комфортного” існування. Таке непродумане втручання людей в природні процеси з метою “покращити” навколишній світ призводить у переважній більшості випадків до негативних наслідків. У такій ситуації треба більш серйозно звернути увагу на вже призабуті народні традиції, які не тільки не суперечать виявленим науковцями екологічним законам, а й показують людству шляхи вирішення деяких актуальних зараз проблем.
Культура наших предків була тісно пов’язана із землею та працею на ній. Увесь річний цикл господарських робіт мав на меті не привласнення природних багатств, а навпаки – збереження одвічної гармонії, яка панувала в оточуючому світі, відтворення життя в усьому, що оточувало людину.
Роки впевненості у тому, що людина – цар природи, давно пройшли. Зараз настав час усвідомити: ми – лише малесенька часточка оточуючого нас світу. Сподіваюся, що народний досвід співіснування з природою допоможе нам та прийдешнім поколінням обрати правильний шлях розвитку людства.

Учитель: наша конференція підійшла до кінця. Ви взнали, що про рослин є дуже багато легенд. Про окремих ви підготували презентацію. Давайте подивимось її.

Перегляд презентації «Рослини, овіяні легендами.»

Учитель:  Скажіть, будь ласка, чи є ці рослини нашими символами?

Так, дійсно є. Тому наше наступне завдання « Складання  букета під

девізом «Тобі Україно – наші квіти»

  1. 4.     Підсумок заняття.

Закінчити наше заняття  хотілося б словами видатного українського

поета М. Рильського
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
То ж нехай у серці кожного з нас горить незгасимий вогник любові

 довсього живого на нашій планеті!

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

19 Тема Квітково-декоративні рослини в побуті українського народу (20.7 KiB, Завантажень: 6)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,319sec