Кваліфікаційна робота бакалавра на тему:«СТВОРЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ПРОГРАМНОГО РЕСУРСУ, ПРИЗНАЧЕНОГО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИКЛАДНОЇ ПРОГРАМИ «GRAN-1W»

Зміст

Вступ

І. Теоретичні основи розробки та використання мультимедійних веб орієнтованих програмних продуктів

    1) Основні теоретичні відомості про створення мультимедійних програмних продуктів.

    2) Можливості застосування мультимедійних програмних ресурсів.

    3) Особливості педагогічного програмного засобу Gran 1W.

ІІ. Створення мультимедійного веб-орієнтованого програмного ресурсу

1) Етапи проектування програмного продукту.

2) Особливості розробки веб-орієнтованого мультимедійного ресурсу навчального призначення.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі людина прагне все більше і більше полегшити здобування своїх знань за допомогою візуальних засобів сприйняття інформації. Тобто зробити свое навчання наочним, зрозумілим і швидким для сприйняття. І в цьому їй може допомогти комп’ютер, за допомогою якого можна вивести як графічну так і звукову інформацію. Тому в багатьох школах і взагалі в будь-яких навчальних закладах потрібно використовувати програмні продукти, які б полегшували сприйняття нового матеріалу і нових знань. Існує одна з таких програм, яка призначена для графічного аналізу функції (побудова графіків різноманітних функцій, проведення з їх допомогою різних обчислень) і називаєтся вона Gran 1W. Тому я розробив навчальний веб-орієнтований програмний продукт по вивченню цієї програми. При цьому моя тема бакалаврської роботи звучить “Розробка мультимедійного програмного продукту по вивченню програми Gran 1W”. Оскільки створюваний програмний продукт веб-орієнтований для його розробки потрібно було знайти програму, за допомогою якої можна було б створювати веб-сторінки користуючись візуальними інструментами, в свою чергу полегшуючи написання html-коду. Однією з таких програм є Microsoft FrontPage. Переваги взагалі веб-орієнтованих ресурсів полягають в тому, що комп’ютерні технології дуже тісно пов’язані з інтернетом. І тому створюючи сайт ти можеш його насамперед: викласти в глобальній мережі, html-сторінки займають малий об’єм пам’яті, також веб технологія більш гнучка (ніж наприклад створювати презентацію), існує багато програм по створенню веб-ресурсів, які добре автоматизують роботи і т.д. Дуже важливо і те, що наприклад учень не має учбової програми, прийшовши додому може увійти до інтернету і знайти собі потрібну навчальну інформацію без усіляких зусиль. Але якщо на сайті буде знаходитись лише текстова інформація, то для користувача може бути не усе зрозуміле після прочитання громісткої інформації. Тому веб технології використовують засоби мультимедіа. Це насамперед зображення, відео, звук, анімація, які в свою чергу сприяють наочності і зрозумілості. Поєднання відео і звукової інформації для людини дуже добре впливають на пам’ять, і взагалом зацікавлює її у навчанні. Тому сучасні сайти містять дуже багато різноманітної інформації яку потрібно правильно подати для користувача.

І. Теоретичні основи розробки та використання мультимедійних веб-орієнтованих програмних продуктів

1) Основні теоретичні відомості про створення мультимедійних програмних продуктів

Слово "мультимедіа"  в  буквальному  перекладі  означає  багато  засобів  для подання інформації користувачеві.  Комп'ютер  без  засобів  мультимедіа сьогодні вже не вважається повноцінним.  Багато хто  ставиться  до  цих  засобів не як до можливості перетворити своє життя в казку.  Це,  мабуть, перебільшення, хоча іноді й виправдане.
Термін мультимедія використовують  для  характеристики  комп'ютерних  систем, графічної,  звукової,  відео й іншої  інформації.  Істотно,  що  цей синтез й  обробку  інформації  сьогодні  вдається  виконувати  практично  в реальному часі, тобто без відчутної користувачем  затримки  в  часі. Розквіт мультимедіа в середині 90-х  років минулого століття пов'язують  зі  швидкодією  й пам'яттю, досягнутими в системах Pentium, і  зокрема,  з  можливостями запису й відтворення  більших  обсягів  інформації  за  допомогою  компакт-дисків CD-ROM.  До  цього  часу  з  технічних  причин  використання комп'ютерних  засобів  для  потреб  освіти,  науки,  мистецтва  виглядало досить неявно в порівнянні  із  традиційними  засобами.  Однак  сьогодні засоби  мультимедіа  імітують  реальність   для   багатьох   цілей   цілком задовільно.
Істотно, що імітація реальності  за  допомогою  мультимедійних  засобів відбувається в діалоговому режимі. Користувач має  можливість  постійної взаємодії із програмою. У  будь-який  момент  можна  запросити  необхідну інформацію, представити її в різноманітному зручному для себе  вигляді,  а  також одержати оцінку від програми правильності  дій  користувача.  Розвиток діалогових систем мультимедіа привів до появи  підручників,  енциклопедій, атласів, журналів, художньої літератури з «живими»  картинками й звуком.
Мультимедійні технології — можливість подання інформації користувачеві у взаємодії різних форм (текст, графіка, анімація, звук, відео) в інтерактивному режимі.
Технологію мультимедіа становлять спеціальні  апаратні  й  програмні засоби. Мультимедійні продукти можна розділити на кілька категорій у залежності від того, на які групи споживачів вони орієнтовані. З початку 90-х років  засоби    мультимедії розвивалися й удосконалювалися, ставши до початку XXI століття основою нових продуктів і  послуг, таких  як  електронні  книги  й   газети,   нові   технології   навчання, відеоконференції, засобу графічного  дизайну,  голосовий  і  відеопошти. Застосування засобів мультимедіа в комп'ютерних  додатках  стало  можливим завдяки прогресу в розробці й  виробництві нових  мікропроцесорів  й систем зберігання даних.
Безсумнівним достоїнством й особливістю технології є наступні можливості мультимедіа, які активно використовуються в поданні інформації:
- можливість зберігання великого обсягу самої різної інформації на одному носії (до 20 томів авторського тексту, близько 2000 і більше високоякісних зображень, 30 45 хвилин відеозапису, до 7 годин звуку);
- можливість збільшення (деталізації) на екрані зображення або його найцікавіших фрагментів, іноді у двадцятиразовому збільшенні (режим "лупа") при збереженні якості зображення. Це особливо важливо для  презентації  творів  мистецтва  й  унікальних  історичних документів;
- можливість  порівняння  зображення  й  обробки  його  різноманітними програмними   засобами з науково-дослідницькими або пізнавальними цілями;
- можливість  виділення  в  супровідне  зображення  текстовому  або іншому візуальному матеріалі  "гарячих  слів  (областей)",  по  яких здійснюється  негайне  одержання  довідкової  або  будь-який  інший пояснювальної (у тому числі візуальної) інформації (технології гіпертексту й гіпермедіа);
- можливість здійснення безперервного музичного або будь-якого іншого аудиосупроводження, що  відповідає   статичному   або   динамічному візуальному ряду;
- можливість використання відеофрагментів з фільмів,  відеозаписів, функції "стоп-кадру", покадрового "перегляду" відеозапису;
- можливість включення в зміст диска баз даних, методик обробки образів, анімації (приміром,  супровід  розповіді  про  композиції картини   графічною   анімаційною   демонстрацією    геометричних побудов її композиції) і т.д.;
- можливість підключення до глобальної мережі Internet;
- можливість роботи з різними додатками (текстовими, графічними і звуковими редакторами, картографічною інформацією);
- можливість створення власних "галерей" (вибірок) що представляє у продукті інформації (режим "кишеня" або "мої позначки");
- можливість "запам'ятовування пройденого шляху" і  створення  "закладок"  на зацікавленій екранній "сторінці";
-  можливість  автоматичного  перегляду  всього  змісту   продукту ("слайд-шоу") або створення анімованого й озвученого "путівника-гіда"   по   продукті;
- включення до  складу  продукту  ігрових  компонентів  з інформаційними складовими;
- можливість "вільної" навігації за інформацією й  виходом  в  основне меню (укрупнений зміст),  на  повний  зміст  або  зовсім  з програми в будь-якій точці продукту. Поява систем мультимедіа, безумовно, робить революційні зміни в таких галузях, як освіта, комп'ютерний тренінг, в багатьох сферах професійної діяльності, науки, мистецтва, в комп'ютерних іграх і т.д.
Можливості технології мультимедіа безмежні. У бізнесах-додатках мультимедії в основному застосовуються для навчання й проведення презентацій. Завдяки наявності зворотного зв'язку й живому середовищу спілкування, системи навчання  на базі мультимедіа мають приголомшливу ефективність й істотно підвищують мотивацію навчання. Мультимедійне програмне забезпечення можна умовно розділити на прикладну частину (мультимедіа-енциклопедії, комп'ютерні ігри, аудіо й відеоплеєри й т.і.) і спеціалізовану, до якої можна віднести програми, призначені для створення прикладних програм (професійні графічні редактори, редактори 3D-графіки, звукові редактори і т.д.). Розглянемо основні частини програмного забезпечення мультимедіа-комп'ютера:
 . Операційна система
 . Прикладні мультимедійні додатки
 Для побудови мультимедійних  системи  необхідна  додаткова  апаратна підтримка: аналогоцифрові й цифровоаналогові перетворювачі  для  перекладу аналогових  аудіо  й  відео  сигналів  у  цифровий  еквівалент  і  назад, відеопроцесори для перетворення звичайних телевізійних сигналів  до  вигляду, відтвореному електронно-променевою трубкою дисплея, декодери для взаємного перетворення телевізійних стандартів, спеціальні інтегральні схеми для стиску даних у файли припустимих розмірів і  так  далі.  Все  устаткування відповідальне за звук поєднуються в так названі звукові карти, а за відео у  відео  карти.  Далі  розглядається  докладно  й  окремо   про пристрій і характеристики звукових карт, відео карт й CD-ROM приводах.
 Апаратні засоби мультимедії:
     . Засоби звукозапису;
     . Звуковідтворення;
     . Маніпулятори;
     . Засоби «віртуальної реальності»;
     . Носії інформації (CD-ROM);
     . Засоби передачі;
     . Засоби запису;
     . Обробки зображення;
   Із часом перелік завдань виконуваних на персональний комп'ютер вийшов за рамки просто використання електронних таблиць або текстових  редакторів.  Компакт-диски зі звуковими файлами, підготовка мультимедиа призентацій,  проведення  відео конференцій і телефонні засоби, а також ігри  й  прослуховування  аудио  CD для всього цього необхідно щоб звук став невід'ємною частиною ПК. Для цього необхідна звукова карта. Аматори ігор будуть задоволені новими можливостями об'ємного звучання. Отак коротко я описав деякі теоретичні відомості про створення мультимедійних програмних продуктів.

2) Можливості застосування мультимедійних програмних ресурсів
   Існує  велика  безліч   програмних   засобів   для   розробки мультимедійних  додатків.  На  жаль,  перерахування  всіх   неможливо, зупинимося  тільки  на  найпоширеніших   програмах.   Їх   можна розділити на 5 категорій:
    . Засоби створення й обробки зображення;
    . Засоби створення й обробки анімації, 2D, 3D - графіки;
    . Засоби створення й обробки відеозображення (відеомонтаж, 3D-титри);
    . Засоби створення й обробки звуку;
    . Засоби створення презентації;
При створенні свого веб-ресурсу  я використовував багато відео-роликів тому потрібно в деяких словах розповісти про відео інформацію. У наш час існує два типи відео: аналогове й цифрове. Аналоговий відеосигнал у телебаченні  містить  625  рядків  у  кадрі  при співвідношенні  розміру  кадру  4  х  3,   що   відповідає   телевізійному стандарту.  Цей  сигнал  є  композитним   і   виходить   додаванням яркості сигналу Y, сигналу кольоровості (два модульованих  різнокольорові сигнали U й V) і синхроімпульсів. Тому що око людини  менш  чутливий до  змін  відтінків  кольори,  чим  до  змін  яскравості,  те   колірна інформація може передаватися з меншою чіткістю. Тому  в  телевізійному сигналі, де кожні  кольори  описується  трьома  складовими:  червоної  (R), зеленої (G) і  синьої  (B),  на  їхній  базі  формуються  сигнал  яскравості  Y  і різнокольорові сигнали U й V, причому останні передаються з дозволом,  у два  рази  меншим,  чим  Y.   У   телевізійному   приймачі   ці   сигнали декодуются, і відновлюється вихідний RGB-сигнал.
У побутових відеомагнітофонах для  простоти  декодування  сигналів  обсяг інформації  в  них  обмежується,  що   веде   до   зменшення   чіткості зображення й зниженню числа рядків до  240.  Таке  рішення  використається  у форматах VHS й Video-8.
Більше якісний результат виходить  при  передачі  двох  композитних сигналів: яскравості разом із синхроімпульсами (Y)  і  модульованих  колірних сигналів (C).  При  цьому  забезпечується  дозвіл  в  400  ліній.  Такому рішенню відповідають формати запису S-VHS й Hi-8.
Тільки  при  переході  до  компонентного  сигналу,  у  якому   всі   три складові - Y, U й  V  -  передаються  окремо,  можна  досягти  найбільш високої якості. Такий сигнал використається в  професійних  апаратурах формату Betacam, що дозволяє одержати дозвіл до 650 ліній.
Цифрове  відео  спочатку  являло  собою   перетворений   у цифровий формат аналоговий сигнал, у  якому  дані  про  серії  зображень зберігалися  на  якому-небудь  запам'ятовувальному  пристрої.  Поява   цифрових відеокамер дозволило одержувати сигнал відразу в цифровій  формі.  Для  них  був розроблений новий цифровий формат запису на магнітну стрічку  -  DVC  (Digital Video  Cassette)  або  DV   (Digital   Video).   Це   компонентний   формат подання сигналу, що забезпечує дозвіл  по  горизонталі  500 ліній. Оцифрування здійснюється з  дозволом  720  х  576  відповідно до  схеми 4:2:0 (кожен кадр містить 720 х 576 значень яскравості Y  і  по  360  х  288 значень різнокольорових сигналів U й V). Завдяки роздільному запису  відео й  звуку  формат  DV  дозволяє  додавати  звуковий   супровід   після завершення запису або редагування відео, а також перезаписувати звук.
Для телебачення також  розроблений  новий  цифровий  стандарт  HDTV  (High Definition Television),  що  забезпечує  1200  рядків  дозволу  при співвідношенні розміру кадру 16х9 по горизонталі й вертикалі.
Для зменшення  обсягу  цифрових  відеофайлів  використають  методи  стиску даних,  які  базуються  на   математичних   алгоритмах   усунення, угруповання й  усереднення  схожих  даних,  присутніх  у  відеосигналі. Існує  велика  кількість  різноманітних  алгоритмів  стиску,  включаючи Compact Video, Indeo, Motion-JPEG, MPEG, Cinepak, Sorenson  Video.  Всі  вони можуть бути розділені на наступні категорії.
Звичайний  стиск  (у  режимі   реального   часу).   Система   оцифрування відеосигналу з одночасним  стиском.  Для  якісного  виконання  цих операцій   потрібні    високопродуктивні    спеціальні    процесори. Більшість плат введення/виводу відео на персональний комп'ютер  пропускають  кадри,  що  порушує плавність зображення і його синхронізацію зі звуком.
Симетричний стиск.  Оцифрування  й  запис  виробляється  при  параметрах наступного відтворення (наприклад, дозвіл 640 х  480  при  швидкості 30 кадрів у секунду).
Асиметричний стиск. Обробка  виконується  при  істотних  витратах часу. Так,  відношення  асиметричності  150:1  указує,  що  1  хвилина стислого відео  відповідає  витратам  на  стиск  в  150  хвилин  реального часу.
Стиск із втратою або без втрати якості. Всі методи  стиску  приводять  до деякої втрати якості. Існує тільки  один  алгоритм  (різновид Motion-JPEG для формату  Kodak  Photo  CD),  що  виконує  стиск  без втрат, однак він оптимізований тільки  для  фотозображень  і  працює  з коефіцієнтом 2:1.
Коефіцієнт стиску — це цифрове  вираження  співвідношення  між  обсягом вихідного й стислого  матеріалу.  Якість  відео  залежить  від  використовуваного алгоритму   стиску,   параметрів   відеоплати   оцифрувальника,    конфігурації комп'ютера й навіть від програмного забезпечення. Для  MPEG  зараз  стандартом уважається співвідношення  200:1.  Різні  варіанти  Motion-JPEG  працюють  із коефіцієнтами від 5:1 до 100:1, хоча вже при  рівні  20:1  важко  домогтися нормальної якості зображення.
Для  редагування  відео  існує  велика  кількість  програмних продуктів.  На  додаток   до   пакетів   тривимірної   анімації   існують вузькоспеціалізовані програми, наприклад, для створення  об'ємних  шрифтів. Вони також використають різноманітні ефекти анімації, виконують  візуалізацію зображення  й  дозволяють  створити  відео  файли.  Деякі  з  них  будуть представлені далі.
Я користувався програмою Windows Media Encoder.Кодувальник Windows Media Encoder – це потужний засіб для перетворення живого або попередньо записаного звуку й відео у файлы Windows Media або потоки. Дозволяє додати звукову доріжку до  відеоматеріалу й  синхронізувати  її.  З  її  допомогою  можна  також  побудувати   цифрову відеопослідовність   або   анімацію,   зібравши    її    з    окремих,
підготовлених  раніше  статичних  кадрів  або  із  захоплених   окремих фрагментів створених раніше оцифрованих фільмів.
 Існують й інші програми роботи з відео такі як: Quick Editor, Adobe Premiere, Speed Razor SE, Ulead VideoStudio, Video Trope, Digital Movie Studio, 3Dplus, COOL 3D й інші. 
 Хоча в сприйманому людиною потоці інформації зоровий канал відіграє чільну роль, але не менш  важливий  і  канал  звукової.  Звук  є найбільш виразним елементом мультимедії. Розглянемо,  які  існують способи одержання звуку на комп'ютері.
У звукових платах реалізуються  два  основних  методи  синтезу:  таблично- хвильовий і на основі частотної модуляції. Перший заснований на  відтворенні семплів - зразків звучання реальних інструментів. Складні  синтезатори  для відтворення кожної ноти застосовують паралельне  програвання  декількох семплів   і   додаткову   обробку   звуку   (модуляцію,   фільтрацію, спецефекти й ін.) у результаті чого  досягається  реалістичність  звучання. Синтезатори із частотною модуляцією використають кілька генераторів  сигналу із взаємною модуляцією. При цьому досягається велика  розмаїтість  звучань, але  важко  імітувати  звучання   реальних   інструментів   і   забезпечити благозвучний тембр.
Програми для роботи зі звуком можна умовно  розділити  на  дві  більші групи:  програми-секвенсори  й  програми,  орієнтовані  на   цифрові технології записи звуку, так називані звукові редактори.
MIDI-секвенсори призначені для створення музики. За допомогою  секвенсорів виконується кодування музичних п'єс. Вони  використаються  для  аранжування, дозволяючи "прописувати"  окремі  партії,  призначати  тембри  інструментів, вибудовувати рівні й баланси каналів (треків),  уводити  музичні  штрихи (акценти гучності, тимчасовий зсув, відхилення від  настроювання,  модуляція й інше.). На відміну від звичайного твору музики  ефективне  використання секвенсора  жадає  від  композитора-аранжувальника спеціальних інженерних знань. Програми звукових редакторів дозволяють записувати звук у режимі реального часу на  жорсткий диск комп'ютера й перетворювати його, використовуючи можливості цифрової обробки й об'єднання різних каналів.
Основні програми роботи з звуком: Cakewalk Pro Audio, Cubase VST, Logic Audio Platinum, Band in Box, Sound Forge, PowerTracks Pro і т.д.
Після створення всіх мультимедійних компонентів необхідно об'єднати їх у єдину мультимедійну програму.  При цьому виникає завдання вибору програмного засобу для його розробки. Існуючі засоби об'єднання різних мультимедійних компонентів у єдиний продукт умовно можна розділити на три групи:
. алгоритмічні  мови  для  безпосередньої  розробки  керуючої програми;
. спеціалізовані програми для створення презентацій і публікації їх в Інтернет (швидка підготовка мультимедійної програми);
. авторські інструментальні засоби мультимедії.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Stvor Multymed Progr Res (633.0 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 23.37MB | MySQL:26 | 2,550sec