Кваліфікаційна робота бакалавра на тему: «РОЗРОБКА ДОДАТКІВ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА»

ЗМІСТ

ВСТУП    4

1 ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ У ВИРОБНИЦТВІ    6

1.1 Покоління інформаційних систем    6

1.2 Класифікація інформаційних систем    8

2 ОПИС МОДЕЛЕЙ АСУ ВИДАВНИЦТВА    10

2.1 Інформаційна модель    10

2.2 Структурна схема комп’ютерної моделі системи    14

3 ОГЛЯД ВИКОРИСТАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ    15

3.1 ADO .NET    15

3.1.1. Об’єктна модель ADO.NET    16

3.1.2. Об’єкт DataSet    17

3.1.3. Провайдери даних .NET    19

3.2 Огляд об’єктної моделі MS Word    20

3.2.1. Об’єкт Application    21

3.2.2. Об’єкт Document    21

3.2.3. Об’єкт Selection    21

3.2.4. Об’єкт Range    21

3.2.5. Об’єкт Bookmark    22

3.3 Огляд об’єктної моделі MS Excel    23

3.3.1. Об’єкт Application    23

3.3.2. Об’єкт Workbook    23

3.3.3. Об’єкт Worksheet    24

3.3.4. Об’єкт Range    24

4 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АСУ ВИДАВНИЦТВА    25

4.1 Призначення програми та особливості роботи користувача    25

4.2 Встановлення АСУ    27

4.3 Приклад роботи з програмою    28

4.4 Перспективні напрями вдосконалення програми    32

ВИСНОВКИ    33

Список використаної літератури    34

ВСТУП

Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об’єктів: виробничих підприємств, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, інвестиційних організацій, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.

Впровадження інформаційних систем (ІС) здійснюється з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності фірми за рахунок не тільки опрацювання і збереження рутинної інформації, автоматизації типових робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, заснованих на моделюванні дій спеціалістів фірми при прийнятті рішень (методи штучного інтелекту, експертні системи і т.п.), використанні сучасних засобів телекомунікацій (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних обчислюванних мереж і т.д.

Сучасне видавництво теж неможливо уявити без персональних комп’ютерів – вони встановленні майже в усіх підприємствах і постійно знаходяться в роботі. Але, чи означає це, що персональні комп’ютери використовуються ефективно, що їх присутність на робочих місцях позитивно відображається на продуктивності роботи видавництва в цілому? На жаль, в дуже багатьох випадках цього стверджувати не можна.

Тому в даній роботі розглядаються основні аспекти розробки автоматизованої системи управління видавництвом. Зокрема, дану систему планується впровадити у редакційно-видавничому відділі Кам’янець-Подільського державного університету. При оформленні нового замовлення на виготовлення книжкової продукції формуються типові документи: звіт, що містить калькуляцію витрат на видання, акт на використання матеріалів для виробничих цілей, договір на виготовлення поліграфічної продукції. Частково робота із документами у видавництві була вже автоматизована, а саме: існували шаблони основних документів. Але із збільшенням кількості замовлень витрачалась велика кількість часу на формування документів при оформленні замовлень. Також виникає необхідність систематизованого зберігання усіх цих документів, зведення до мінімуму ризику їх втрати, забезпечення легкого доступу до них, і можливість швидкого внесення змін до замовлення. Проаналізувавши усі дані, можна зробити висновок про необхідність в автоматизації роботи редакційно-видавничого відділу через створення єдиної системи ведення фінансової документації.

Мета дослідження: розробити автоматизовану систему управління видавництвом, зокрема для автоматизованого створення та збереження типових документів.

Об’єктом дослідження є впровадження інформаційних технологій у процес управління документообігом у видавництві.

Предметом дослідження є процес формування та збереження типових документів редакційно-видавничого відділу при надходженні нового замовлення; реєстрація даного замовлення в Книзі замовлень.

Робоча гіпотеза полягає в тому, що використання бази даних (а не системи каталогів) для збереження типових документів та сукупності значень змінних процесу калькуляції зробить процес роботи з типовими документами видавництва ефективнішим та зручнішим.

Завдання дослідження полягає у вирішенні ряду задач, а саме:

  • підвищення ефективності роботи при надходженні нового замовлення;
  • ведення Книги замовлень;
  • здійснення калькуляції витрат на видання;
  • збереження в базі даних сукупності значень змінних процесу калькуляції;
  • автоматизоване створення типових документів та їх збереження в базі даних;
  • реалізація зручного інтерфейсу роботи з програмою;

Практична цінність роботи полягає в розробці ефективного програмного продукту.

1 ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ У ВИРОБНИЦТВІ

1.1 Покоління інформаційних систем

Еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов’язана з розвитком нових моделей корпоративного бізнесу, що ці процеси нерідко сприймаються як єдине ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність ІС стимулює поява більш нових апаратних і програмних засобів, що, у свою чергу, підштовхують користувачів до подальшої модернізації ІС.

Логіка розвитку ІС за останні 40 років наочно демонструє ефект маятника: централізована модель опрацювання даних на базі мейнфреймів, що домінувала до середини 80-х років, усього за декілька років уступила свої позиції розподіленій архітектурі однорангових локальних мереж персональних комп’ютерів, але потім почалося поворотне прямування до централізації ресурсів системи. Пізніше в центрі уваги знаходиться технологія “клієнт-сервер”, що ефективно об’єднує переваги своїх попередників.

Перше покоління ІС (1960-1970 р.) будувалося на базі центральних ЕОМ за принципом “одне підприємство – один центр опрацювання”, а в якості стандартного середовища виконання додатків (функціональних задач) служила операційна система фірми IВМ – МVS.

Друге покоління ІС (1970-1980 р.) – перші кроки до децентралізації ІС, у процесі якої користувачі стали просувати інформаційні технології в офіси і відділення компаній, використовуючи міні-комп’ютери типу DЕС VАХ. Паралельно почалося активне упровадження високопродуктивних СУБД типу DВ2 і пакетів комерційних прикладних програм. Таким чином, кардинальним нововведенням ІС цього покоління стала дво- і трирівнева модель організації системи опрацювання даних (центральна ЕОМ – міні-комп’ютери відділів і офісів) з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів.

Третє покоління ІС (1980 – початок 1990-х рр.) – бум розподіленого мережевого опрацювання, головною рушійною силою якого був масовий перехід на персональні комп’ютери (ПК). Логіка корпоративного бізнесу зажадала об’єднання різних робочих місць у єдину ІС – з’явилися обчислюванні мережі розподіленого опрацювання. Проте вже незабаром в однорангових мережах стали виявлятися перші ознаки ієрархічності – спочатку у вигляді виділених файл-серверів, серверів преси і телекомунікаційних серверів, а потім і серверів додатків. На якомусь етапі зростаючу потребу в концентрації ресурсів ІС, відповідальних за адміністрування системи (організацію обчислюванного процесу), підтримку корпоративної бази даних і виконання пов’язаних із нею централізованих додатків, удалося задовольнити в, так званій, моделі “середнього калібру” за рахунок використання UNIХ-серверов, що випускаються IВМ, DЕС, Hewlett-Packard, Sun і ін. Тому ринок серверів став одним із самих динамічних секторів комп’ютерної індустрії.

При розвитку ІС третього покоління ідея чистого (однорангового) розподіленого опрацювання помітно потьмяніла і поступилася місцем ієрархічній моделі клієнт-сервер.

Четверте покоління ІС. Відмінні риси сучасних ІС, насамперед ієрархічна організація, у котрої централізоване опрацювання і єдине управління ресурсами ІС на верхньому рівні сполучиться з розподіленим опрацюванням на нижньому, визначаються синтезом рішень, апробованих у системах попередніх поколінь. Інформаційні системи четвертого покоління акумулюють такі основні особливості:

  • повне використання потенціалу настільних комп’ютерів і середовищ розподіленого опрацювання; модульна побудова системи, що передбачає існування багатьох різноманітних типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;
  • економія ресурсів системи (у самому широкому розумінні цього терміну) за рахунок централізації збереження й опрацювання даних на верхніх рівнях ієрархії ІС;
  • наявність ефективних централізованих засобів мережевого і системного адміністрування (організації обчислюванного процесу), що дозволяють здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі і управління на всіх рівнях ієрархії, а також забезпечуючих необхідну гнучкість і динамічну зміну конфігурації системи;
  • різке зниження, так званих, “схованих витрат” – експлуатаційних витрат на утримання ІС, що включають витрати, що важко виділяються в явному вигляді, що непросто передбачити в бюджеті організації (підтримка функціонування мережі, резервне копіювання файлів користувачів на віддалених серверах, настроювання конфігурації робочих станцій і підключення їх у мережу, забезпечення захисту даних, відновлення версій програмного забезпечення і т.д.).

    По логіці даних моделей у структурі ІС повинні існувати один або декілька “інформаційних вузлів концентрації” (ІВК), кожний із який об’єднує апаратні і програмні засоби, призначені для ефективної підтримки роботи кінцевих користувачів. З цією ж ціллю в подібних вузлових центрах системи зосереджується спеціалізований персонал, що виконує функції системного адміністрування, управління мережними ресурсами і технічною підтримкою.

    Кінцеві користувачі працюють у середовищі локальних мереж, і їхні індивідуальні додатки і дані максимально локалізуються на рівні станцій клієнтів.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Rozrobka Dodatkiv Bazy Danyh (1.1 MiB, Завантажень: 10)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.29MB | MySQL:26 | 0,400sec