Курсова робота на туму: «ЕЛЕМЕНТИ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ»

Зміст:

Вступ:    2

Розділ І. Недоліки і переваги об′єктно-орієнтованого програмування (ООП)    3

1.1. Переваги ООП    3

1. 2. Недоліки ООП    6

Розділ ІІ. Об′єктно-орієнтовані технології. Властивості об’єктів.    11

2.1. Основи об’єктно-орієнтованих технологій.    11

2.2. Класи і об’єкти, об’єктно-орієнтоване програмування    12

2.3. Взаємодія об’єктів.    14

2.4.Властивості об̕єктів    15

2.4.1. Інкапсуляція    15

2.4.2. Спадкування    15

2.4. 3.Поліморфізм    18

Розділ ІІІ. Абстрактний тип даних    21

3.1. Абстрактний тип даних    21

3.2. Представлення типу    22

3.3. Реалізація типу    23

Висновки:    25

Література:    27

Вступ:

Об’єктно-орієнтоване програмування – це методологія, при якій програма представляється у вигляді сукупності об’єктів, де кожен є екземпляром певного класу, а класи при цьому утворюють ієрархію спадкоємства. Якщо програмування не ґрунтується на ієрархічних стосунках, то воно не відноситься до об’єктно-орієнтованого, а є програмуванням на основі абстрактних типів даних.

Актуальність теми. Дана тема курсової роботи актуальна тим, що об’єктно-орієнтоване програмування використовується для розробки багатьох типів додатків, програм.

Мета
роботи полягає у тому, щоб ознайомитись із елементами об′єктно-орієнтованого програмування. Для цього доведеться познайомитися із недоліками і перевагами ООП, класами і об
̕єктами програмування та влавстивостями об’єктів (інкапсуляція, спадкування, поліморфізм). Також детальніше ознайомитися із абстрактним типом даних, його представленням і реалізацією типу.

Завдання даної курсової полягає у тому, щоб:

  1. Охарактеризувати загальне положення та призначення ООП.
  2. Дослідити роботу об’єктів в ООП.

    Структура роботи. Дана курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.

    Розділ І. Недоліки і переваги обєктно-орієнтованого програмування (ООП)

    1.1. Переваги ООП

    Якщо програміст чітко собі представляє силу і межа можливостей об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) і якщо він використовує класи усвідомлено, то гідності перевершать недоліки. Проте негативні моменти можуть стрімко зростатиме, якщо класи застосовувати бездумно, особливо в тих ситуаціях, коли вони не тільки не зменшують проблеми, а навпаки,лише додають складності.

    Від будь-якого методу програмування чекають, що він допоможе нам у вирішенні наших проблем. Але однією з найбільш значних проблем в програмуванні є складність. Чим більше і складніше програма, тим важливіше стає розбити її на невеликі, чітко окреслені частини. Щоб побороти складність, ми повинні абстрагуватися від дрібних деталей. У цьому сенсі класи являють собою дуже зручний інструмент.

    • Класи дозволяють проводити конструювання з корисних компонентів, що володіють простими інструментами, що дає можливість абстрагуватися від деталей реалізації.

    • Дані та операції разом утворюють певну сутність і вони не «розмазуються» по всій програмі, як це нерідко буває у випадку процедурного програмування.

    • Локалізація коду і даних покращує наочність і зручність супроводу програмного забезпечення.

    • Інкапсуляція інформації захищає найбільш критичні дані від несанкціонованого доступу.

    ООП дає можливість створювати розгортаються системи (extensible systems). Це одне із самих значних переваг ООП і саме воно відрізняє цей підхід від традиційних методів програмування. Розширюваність (extensibility) означає, що існуючу систему можна змусити працювати з новими компонентами, причому без внесення до неї будь-яких змін. Компоненти можуть бути додані на етапі виконання.

    Розширення типу (type extension) і що випливає з нього поліморфізм змінних виявляються корисними переважно в наступних ситуаціях.

    • Обробка різнорідних структур даних. Програми можуть працювати, не обтяжуючи себе вивченням виду об’єктів. Нові види можуть бути додані в будь-який момент.

    • Зміна поведінки під час виконання. На етапі виконання один об’єкт може бути замінений іншим. Це може призвести до зміни алгоритму, в якому використовується даний об’єкт.

    • Реалізація родових компонент. Алгоритми можна узагальнювати до такого ступеня, що вони вже зможуть працювати більш, ніж з одним видом об’єктів.

    • Доведення напівфабрикатів. Компоненти немає потреби підлаштовувати під певну програму. Їх можна зберігати в бібліотеці у вигляді напівфабрикатів (semifinished products) і розширювати в міру необхідності до різних закінчених продуктів.

    • Розширення каркаса. Незалежні від програми частини предметної області можуть бути реалізовані у вигляді каркаса і в подальшому розширені за рахунок додавання частин, специфічних для конкретного застосування.

    Багаторазового використання програмного забезпечення на практиці досягти не вдається через те, що існуючі компоненти вже не відповідають новим вимогам. ООП допомагає цього досягти без порушення роботи вже наявних клієнтів, що дозволяє нам витягти максимум з багаторазового використання компонент.

    • Ми скорочуємо час на розробку, яка з вигодою може бути віддано іншим проектам.

    • Компоненти багаторазового використання звичайно містять набагато менше помилок, ніж знову розроблені, адже вони вже не раз піддавалися перевірці.

    • Коли якась компонента використовується відразу декількома клієнтами, то поліпшення, що вносяться до її код, одночасно роблять свій позитивний вплив і на багато що працюють з нею програм.

    • Якщо програма спирається на стандартні компоненти, то її структура і призначений для користувача інтерфейс стають більш уніфікованими, що полегшує її розуміння і спрощує її використання.

    1. 2. Недоліки ООП

    Об’єктно-орієнтоване програмування вимагає знання чотирьох речей.

    (1) Необхідно розуміти базові концепції, такі як класи, наслідування і динамічне зв’язування. Для програмістів, уже знайомих з поняттям модуля і з абстрактними типами даних, це потребує мінімальних зусиль. Для тих же, хто ніколи не використовував інкапсуляцію даних, це може означати зміни світогляду і може відняти на вивчення значну кількість часу.

    (2) багаторазового використання вимагає від програміста познайомитися з великими бібліотеками класів. А це може опинитися складніше, ніж навіть вивчення нової мови програмування. Бібліотека класів фактично являє собою віртуальний мову, яка може містити в собі сотні типів і тисячі операцій. У мові Smalltalk, приміром, до того, як перейти до практичного програмування, потрібно вивчити значну частину його бібліотеки класів. А це теж потребує часу.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Elementy OOP (143.5 KiB, Завантажень: 30)

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Dodatok (166.4 KiB, Завантажень: 14)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6
завантаження...
WordPress: 23.65MB | MySQL:26 | 0,428sec