Курсова робота на тему:«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ШКОЛЯРІВ»

Зміст

І.ВСТУП    3

ІІ.
ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Можливості сучасної освіти в плані реалізації принципу розвитку та активізації пізнавальних інтересів школярів.    6

2. Можливості окремих методик щодо реалізації принципу розвитку та активізації пізнавальних інтересів школярів.    11

3. Індивідуальний та диференціальний підхід до навчання щодо реалізації принципу розвитку та активізації пізнавальних інтересів школярів.    17

ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА    23

ІV. ВИСНОВОК    27

V. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА    29

 

І. ВСТУП

Я вибрав тему курсової роботи “Розвиток пізнавальних інтересів школярів” , тому що розв’язання цієї проблеми має дуже велике значення для навчального процесу в школі.. Досвід роботи в школі показує, що низький рівень інтересу учнів до навчання істотно знижує якість навчання, тому підвищення рівня інтересу учнів до навчання дозволяє вчителю досягти своєї мети – передати учням максимальний об’єм знань .Крім того, високий рівень пізнавальних інтересів учнів, дозволяє вчителю вирішити іншу актуальну проблему сучасної школи – навчити учнів вчитися, тобто навчити учнів працювати самостійно: якщо в молодших клаcах навчав лише вчитель, а учні засвоювали матеріал “беручи його з рук вчителя”, то старшокласники повинні частину матеріалу опрацьовувати самостійно, адже велика частина з них є майбутніми студентами ВУЗів, де запорукою успішного навчання є самостійна робота.

Успішність роботи вчителя залежить від того, чи зміг він зацікавити учнів своїм предметом, чи зміг він поставити перед учнями проблему таким чином, щоб їм самим було цікаво її розв’язати, щоб вони самі шукали шляхи вирішення питання. Запорукою вирішення цих задач є високий рівень пізнавального інтересу учнів до навчання. Якщо пізнавальний інтерес знаходиться на достатньо високому рівні, то при роботі з учнями вчителю вже немає потреби долати “опір” учнів, тому процес навчання прискорюється, а якість значно підвищується. Разом с тим, ми знаємо, що в процес навчання , тобто передача знань учням, іде паралельно з процесом виховання, тому висока якість навчання, що забезпечується високим рівнем пізнавального інтересу учнів, дає змогу розраховувати на високу якість виховного процесу.

Проблемою розвитку пізнавальних інтересів школярів займалось багато відомих педагогів, наприклад відомий педагог Онищук В.О. в своїй книзі “Активізація навчання старшокласників” окреслює те коло питань, які стоять перед вчителем в плані підвищення інтересу учнів до навчання .[див.: 15, с. 23]. В роботі Шамової Т. І. “Активизация учения школьников»” визначаються основні методи підвищення пізнавальних інтересів учнів.[див.: 25, с. 15]. Книга І. М. Ччередова “Про дифференциальное обучение на уроках» дається характеристика методу підвищення пізнавального інтересу, основаного на диференціальному підході до навчання. [див.: 24, с. 35]. Є. С. Рабунський в своїй роботі “Индивидуальний подход в процессе обученыия учеников» окреслює основні риси методу індивідуального підходу до навчання. [див.: 20, с. 154]. П.І. Підкосистий працюючи над проблемою підвищення пізнавальних інтересів учнів в своїй книзі “Самостояиельная деятельность учеников» дав докладну характеристику самостійної роботи учнів, як одного з методів підвищення інтересу учнів до навчання. [див.: 19, с. 122]

Мета роботи: опрацювати теоретичні відомості про основні методи підвищення пізнавальних методів.

Моїми завданнями було:

– зробити аналіз рівня інтересу учнів до навчання на основі аналізу успішності учнів по предметах, на основі бесід з вчителями та учнями, та на основі власних спостережень;

  • підібрати способи та методи підвищення пізнавального інтересу учнів, яки б дали змогу удосконалити роботу на уроці як вчителя, так і учнів;
  • провести експеримент, який би підтвердив правильність вибору методик підвищення пізнавального інтересу учнів.

Об’єкт дослідження: інтерес учнів до навчання чи його відсутність, крім того, причини низького рівня інтересу учнів до навчання. Інший бік проблеми, який я розглядав – це методики, яки існують в школі, що повинні цей самий рівень інтересу підвищувати. Такий аналіз необхідно провести, так як теоретичні викладки не завжди можливо реалізувати на практиці, а такий аналіз дає змогу оцінити межі застосування даного методу.

Основні методи дослідження: бесіди та спостереження. Бесіди з вчителями та з учнями. В бесідах з учнями я намагався взнати причини відсутності в них інтересу до навчання, а в вчителів я хотів взнати чому учні майже не проявляють інтересу до навчання. Потім проводив аналіз цих бесід , адже істина знаходиться десь по середині. Співставивши свої спостереження з результатами бесід з вчителями та учнями я оцінив рівень пізнавального інтересу учнів.

 

ІІ. Основна частина.

  1. Можливості сучасної освіти в плані реалізації принципу розвитку та активізації пізнавальних інтересів школярів.

 

Сучасне утримання утворення забезпечує великі можливості активізації навчання школярів насамперед за рахунок підвищення його наукового рівня, що зроблено в трьох основних напрямках.

По-перше, у шкільні навчальні програми введений ряд фундаментальних положень сучасної науки.

Так, в основу всього шкільного курсу математики призначений теоретико-множинна концепція, у ньому посилена функціональна спрямованість, введені елементи математичної логіки, зведення про ЕОМ і іншу обчислювальній техніка. [див.: 20, c. 23]

Курс геометрії побудований тепер на аксіоматичній основі, що дозволяє поступово формувати в школярів уявлення про аксіоматичний метод. З цією ціллю вже у восьмирічній школі вводиться поняття про аксіому, розвивається ідея «геометричних» перетворень як оборотних відображень усієї площини на себе, послідовно реалізується думка про існування різних «геометрій», відмінних від Евклідової.

У курс фізики введені початки спеціальної теорії відносності, основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії, статистичні поняття, навчання Максвела про електромагнітне поле, класична електронна теорія, хвиляста і квантова теорії світла. Курс фізики шостого-сьомого класів будується на базі атомно-молекулярних і електронних уявлень.

У курсі хімії повніше подана теорія А. М. Бутлерова, що збагачена електронними і просторовими уявленнями. У програму восьмого класу включені такі нові питання, як будівля електронних оболонок атомів, кристалічні решітки (іонно-атомні і молекулярні), електроємність елементів, іонний зв’язок. Нові зведення про будівлю речовини дають учням можливість краще зрозуміти об’єктивні закономірності мікросвітами сутність хімічних перетворень і фізичних явищ.

У курс біології введені молекулярні основи генетики і селекції, посилена увага питанням екології, фізіології рослин і тварин, дані зведення про досягнення молекулярної біології в розкритті структури і функції клітини.

Отже, підвищення наукового рівня утримання утворення пов’язано зі зміною трактування деяких традиційних уявлень у світлі досягнень сучасної науки.

Так, наприклад, розширення зведень про молекулярно-кінетичної теорії дозволяє пояснити сутність різноманітних явищ і процесів, дати статистичне тлумачення температури як міри кінетичної енергії молекул. Введення в. курс біології анатомо-морфологічних зведень дає можливість по-новому роздивитися функціональну діяльність рослин і їхніх органів.

Завдяки використанню теоретико-множинного підходу пояснення ряду понять у шкільному курсі математики (таких, наприклад, як рівняння, нерівність, функція) стає більш простим і в той же час більш відповідному тлумаченню цих понять у науці. Наприклад, e програмах пряма і площина розглядалися як «самостійні» геометричні об’єкти. У сучасному трактуванні пряма і площина, як і всякі інші геометричні фігури, розглядаються як множина точок.

Введення в шкільні курси нових зведень, модернізація ряду традиційних понять значно підвищили науковий рівень сучасного утворення і створили умови для формування в школярів теоретичного мислення. По-третє, удосконалювання утримання шкільних курсів пов’язано зі здійсненням дедуктивного підходу до побудови навчальних предметів, що дозволяє формувати в учнівський узагальнений підхід до пояснення конкретних явищ і процесів. [див.:20, c. 26]

Зроблені зміни дозволили наблизити утримання насамперед природно-математичного шкільного утворення до рівня розвитку сучасної науки. З’явилася можливість розглядати окремі явища як окремі випадки прояву загальних закономірностей. Це дозволяє організувати пізнавальну діяльність на рівні не описового ознайомлення з явищами, а оволодіння їхньою сутністю, пояснення з позицій сучасної науки причин їхній виникнення.

Вивчення курсу фізики, наприклад, починається тепер з уявлень про молекулярну й атомну будівлю речовини. Ці знання дозволяють надалі давати наукове тлумачення таким явищам, як теплопровідність, змочування, капілярність і ін. Періодичний закон Д. И. Менделєєва вивчається тепер не в дев’ятому, а у восьмому класі, у результаті чого вивчення властивостей хімічних елементів у наступному проходить з опорою на вихідні положення цього закону. [див.: 15, c. 32]

Одна з задач, що вирішувалася при створенні нових програм і підручників, складалася в доборі утримання, що сприяє формуванню основ діалектико-матеріалістичного світогляду учнів, і це визначило загальну спрямованість внесених змін. Нові підручники забезпечують кращі умови для формування в учнівських уявлень про матеріальність світу, прямуванні матерії, про загальний взаємозв’язок явищ і процесів. У програмах і підручниках ширше подані методи наукового пізнання. [див.:13, c. 43]

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Rozv Pizn Inter Schkolyariv (120.0 KiB, Завантажень: 16)

Сторінка: 1 2 3 4 5
завантаження...
WordPress: 23.47MB | MySQL:26 | 0,330sec