Курсова робота на тему:«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «ДІЄСЛОВО»

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Дієслово як частина мови. 6

2. Особливості вивчення дієслова у початкових классах

3. Розвиток пізнавальних умінь в учнів початкових класів на уроках української мови.

4. Система вправ на формування пізнавальної активності молодших школярів.

Висновки

Література 36

(36 сторінок)

 

Вступ

Мова, як відомо, є не лише засобом спілкування. Це також найефективніший спосіб cприймання і пізнання світу, відтворення його в свідомості людини. Тому курс української мови у молодшій школі є одним з основних. Початковий Курс з української мови повинен не тільки дати учням новий обсяг знань і умінь з різних розділів мовознавчої науки, а й під умілим керівництвом учителя уроки рідної мови мають стати незабутніми подорожами у велику Країну Знань, де діти пізнаватимуть нове, невідоме, зможуть робити свої маленькі відкриття, через спостереженнями над новими явищами поступово створювати цілісне уявлення про мову як систему систем [12]. Для досягнення цієї мети потрібне якісне оновлення уроку, де у центрі уваги вчителя має бути організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і готовності дітей. Засвоєння знань мають переходити у гнучкі уміння, навчальний результат уроку повинен обов’язково поєднуватися з розвитком пізнавальних здібностей учнів, їх умінням учитися. Реалізація цих вимог можлива за умови цілеспрямованого сприймання, формування загально-навчальних умінь і навичок, розвитку творчої діяльності, світоглядних уявлень і понять. Таке навчання створить найкращі передумови для розвитку позитивного ставлення до нього, до виникнення пізнавальних інтересів і потреб, чому найбільшою мірою сприяє розвивальне навчання, метою якого є інтелектуальний розвиток дитини.

Сучасне розуміння ідей розвивального навчання підготовлене довготривалими пошуками світової педагогічної думки таких засобів навчання, які найбільшою мірою сприяють розвитку пізнавальних здібностей і особливостей дитини загалом.

Багато уваги саме загальному розвитку молодших школярів приділяв В.О.Сухомлинський. Працюючи у Павлиській школі, учений створив оригінальну систему розвивального навчання дітей молодшого шкільного віку. Змістом цієї програми Василь Олександрович вважав:

  1. постановку вчителями з поступовим ускладненням перспективних цілей розвитку творчих здібностей учнів;
  2. досягнення тісного взаємозв’язку мовленнєвої, розумової і трудової діяльності молодших школярів;
    1. проведення уроків мислення в природі;
    2. систему творчих робіт з розвитку мовлення;
    3. стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини.

У книгах «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа» є блискучі приклади використання розвивальної спрямованості матеріалу, вміння індивідуально підійти до розвитку особистості дитини. «Повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку, творчих сил розуму від обсягу знань”. [10]

Усі напрями цієї багатопланової роботи взаємопов’язані. Якщо дитину не навчити уважно слухати, точно відтворювати, спостерігати, орієнтуватися в просторі, діяти руками, диференціювати різні ознаки, то вона не зможе досягти високого розвитку мисленнєвих умінь. Якщо учень залишається на кожному уроці звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, у такої дитини не сформуєш пізнавальних потреб. Не менш важливим є і такий аспект розвивального уроку, як створення умов для поступового переходу від дій у співробітництві з учителем і учнями до самостійних. Останнє особливо цінне, бо існує загальний закон переходу будь-якої дії від дорослого до дитини: те, що спочатку вчитель робить відносно учня (ставить мету, планує контролює, оцінює), учень потім починає здійснювати відносно іншої людини, і лише після цього – відносно себе. [14]

Розвиток пізнавальної активності учнів – один із дидактичних принципів навчання. Дидактичні принципи – найважливіша категорія теорії навчання. Вони відображають закономірності навчального процесу, регулюють діяльність вчителя та учнів, зберігають своє загальне значення в навчанні всіх дисциплін і на всіх його етапах.

Таким чином, актуальність роботи зумовлена необхідністю подальшого удосконалення шкільної методики організації сучасного уроку з мови у початкових класах, висвітленню способів організації співпраці учнів і вчителів, формуванню умінь учитися.

Об’єктом роботи є методика організації сучасного уроку з рідної мови, спрямованої на вироблення пізнавальних умінь в учнів початкових класів, а предметом – дієслово як частина мови і як об’єкт спостереження, що веде до формування в учнів пізнавальної самостійності.

Мета роботи полягає у тому, щоб на матеріалі дібраних вправ і завдань показати доцільність розвитку пізнавальної активності молодших школярів у навчальній діяльності для засвоєння граматичних понять з теми “Дієслово”, для формування сталих умінь і навичок граматичного аналізу.

Завдання:

  1. описати методику роботи формування пізнавальних умінь учнів початкових класів у процесі роботи над дієсловом; у системі розвивального навчання; дібрати та систематизувати дидактичний матеріал.
  2. перевірити пізнавальну активність учнів, доступність запропонованого матеріалу і визначити його ефективність.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Pozv Piznb Akt (202.0 KiB, Завантажень: 13)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.48MB | MySQL:26 | 0,541sec