Курсова робота на тему:«ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗИ ЗНАНЬ»

Зміст

Вступ…………………………………………………..………………………3

1.Коли дані стають знаннями………………………………………………..4

1.1. Метадані – дані про дані………………………………………………4

1.2. Активність даних……………………………………………………..4

1.3. Дані у просторі і часі…………………………………………………4

1.4. Ускладнення моделі даних…………………………………………..5

1.5. Надання семантики зв’язками між сутностями…………………….6

1.6. Виведення нових даних………………………………………………6

2.Постулати системи баз даних……………………………………………..7

2.1. Постулат єдності……………………………………………………..7

2.2. Постулат про категоричність…………………………………….….7

2.3. Постулат достовірності………………………………………………8

2.4. Постулат про всезнання……………………………………………..8

3. Моделі зображення знань…………………………………………………9

3.1. Формально – логічна модель………………………………………..9

3.2. Продукційна модель………………………………………………..10

3.3. Семантичні мережі…………………………………………………15

3.4. Фреймова модель……………………………………………………22

3.5. Об’єктне зображення знань. ………………………………………24

3.6. Гібридні моделі……………………………………………………..24

4.Організація бази знань у системі автоматичного

доведення теорем САД……………………………………………………..26

5.Експертні і навчальні системи……………………………………………28

Висновки……………………………………………………………………….31

Список використаної літератури…………………………………………..34

Вступ

Системна диференціація тематичних даних реалізується організацією спеціалізованих модулів бази знань (БЗ) і бази даних (БД), які становлять основу інформаційної бази ПІК об’єкту. Це, насамперед, блоки інформаційно-довідкової та нормативно-регламентуючої систем, локальної інформаційно-довідкової бази об’єкта досліджень, спеціалізованого тематичного картографічного фонду, банків даних оперативної, довгострокової та результуючої інформації.

База знань формується як сукупність знань для обгрунтування та оптимізації прийняття рішень. Концептуальна модель організації даних у її межах передбачає диференціацію інформації з видокремленням нормативно-регламентуючої бази (НРБ) і системи загальнодовідкових даних, що забезпечує вибір параметрів на стадії ідентифікації об’єктів.

База знань – масив інформації у формі, придатній до логічної і смислової обробки програмними засобами.

База знань.  Вона містить факти, що описують проблемну галузь, а також логічний взаємозв'язок цих фактів. Центральне місце в базі  знань належить правилам. Правило визначає, що варто робити в даній конкретній ситуації, і складається з двох частин: умова, яка може виконуватися або ні, і дія, яку варто виконати у випадку виконання умови.
Всі правила, які використовуються в експертній системі, утворюють систему правил, яка навіть для відносно простої системи може містити у собі
декілька тисяч правил.
Для представлення бази знань спеціально розроблені мови Лісп і Пролог,хоча можна використовувати і будь-яку відому алгоритмічну мову.

 

1. Коли дані стають знаннями

1.1. Метадані — дані про дані

Що більше ми знаємо, чим є дані, то інформативнішими вони є. Розширивши відомості про дані, можна надати їм статусу знань.

Нехай у базі є дані «17.01.2005». Якщо дата — це єдина інформація, яку можна почерпнути з бази про ці дані, то вони є малоінформативними. Якщо ж із бази даних можна буде встановити, що це — дата здачі іспитів студентами 305, 306 і 307 груп 3 курсу кафедри інженерії програмного забезпечення факультету комп’ютерних наук Національного авіаційного університету, то ця дата стає набагато інформативнішою. У даному прикладі семантика дати розширюється завдяки встановленню зв’язків з іншими поняттями, такими як іспит, студент, група, кафедра, університет. Звичайна база даних дає змогу встановлювати зв’язки одних сутностей з іншими. Проте в базі не можуть зберігатися неповні, нечіткі, суперечливі дані та інформація про те, що дані є саме такими.

1.2. Активність даних

Будь-які зміни певних даних можуть спричинити зміни інших даних, які, у свою чергу, приводять до подальших змін і т. д. Наприклад, поява нового співробітника приведе до зміни кількості співробітників відповідного підрозділу, штатного розкладу і фонду заробітної платні, відбудеться перерозподіл обсягів робіт тощо. Зміна будь-яких даних обумовлюється настанням певної події, яка може не лише приводити до цієї зміни, але й ініціювати сукупність інших дій.

1.3Дані у просторі та часі

Сутності будь-якої предметної області мають багато властивостей і найважливішими з них є ті, що пов’язані з існуванням сутностей у просторі та часі. Такі властивості мають фіксуватися в базі даних незалежно від того, чи вказується це проектувальником системи явно. Якщо йдеться про простір, то СКБД, що претендує на інтелектуальність, має «розуміти», що означає «поставити на», «посунути якомога ближче до», «пересунути в крайній лівий кут», «обернути на певний кут навколо певної осі» тощо. Якщо СКБД відображує часові характеристики, то в ній має фіксуватися час настання подій. Проблема полягає не в тому, щоб запрограмувати ті чи інші просторові операції або явним способом визначити часові атрибути сутностей (дата введення, дата видалення, дата заміни), а в тому, щоби відтворити семантику простору і часу в самій системі.[1]

1.4. Ускладнення моделі даних

Реляційна модель відображує найпростіші структури даних і надає високорівневу мову маніпулювання даними. У реальному світі ми маємо справу з об’єктами довільної складності. Отже, в реляційній базі даних доводиться зображувати складні об’єкти у вигляді сукупностей простих, хоча це й не сприяє адекватному відображенню предметної області.

Розглянемо простий приклад. Реляційна модель дає змогу зобразити відношення к.(Батько, Дитина), в якому для кожної особи вказується її дитина, причому єдина (відношення має перебувати в 1НФ). Якщо в людини кілька дітей, ми повинні зображувати це дублюванням значень поля Батько, відтак і дублюванням екземплярів відповідної сутності. Можна стверджувати, що таке відношення не адекватно відображує предметну область, і про це мають пам’ятати всі, хто працюють з базою даних. Природнішим було б зображувати предметну область у вигляді відношення R(EaTbK0. Ді ти), коли з кожним батьком асоціюються всі його діти. Іншими словами, для адекватнішого зображення семантики предметної області бажано відмовитися від нормалізованості відношень, зберігаючи при цьому високорівневу мову маніпулювання даними. Таке ускладнення структури даних насамперед має відображуватися на концептуальному й зовнішньому рівнях. Внутрішній рівень СКБД може підтримуватися звичайними нормалізованими відношеннями за умови, що є формальні алгоритми опису відображень між рівнями.

1.5. Надання семантики зв’язкам між сутностями

Реляційна модель дає змогу зв’язувати сутності за допомогою зовнішніх ключів, але ці зв’язки можуть мати лише невелику кількість властивостей (наприклад, обов’язковість існування батьківської сутності для підлеглої). Проте багато дослідників зазначають, що реально існує понад 200 типів зв’язків із різною семантикою, які бажано відображувати в базі даних. Уже згадувалося про необхідність відображення семантики двох фундаментальних типів властивостей об’єктів реального світу — просторових і часових. Взагалі, що більше типів зв’язків з притаманними їм властивостями фіксується в базі даних, то більш інформативною є така база.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Organizacija Bazy Znan (215.5 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 24.9MB | MySQL:26 | 0,469sec