Курсова робота на тему: «ВИВЧЕННЯ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ»

План

Вступ. Місце і значення синтаксису та пунктуації. в курсі української мови.

Розділ 1. Методика вивчення синтаксису в початкових в класах

1.1.    Формування синтаксичних понять

1.2.    Труднощі в опрацюванні синтаксичного матеріалу.

1.3.    Основні методи і прийоми навчальної роботи з синтаксису

1.4.    Оволодіння синтаксичними вміннями шляхом використання комплексних вправ у 2(1) класах.

1.5.    Розширення та вдосконалення синтаксичних умінь у 3(2) та 4(3) класах.

Розділ 2.    Методика вивчення пунктуації.

2.1    Вивчення пунктуаційних норм.

2.2.    Види вправ з пунктуації.

2.3.    Робота з пунктуаційними помилками.

Висновок

Література

Додатки


Місце і значення синтаксису в курсі
української мови.

Опрацювання синтаксису займає особливе місце в шкільному курсі української мови. Зумовлене це роллю мови як засобу формування і вираження думки, як засобу спілкування між людьми; тільки на синтаксичному рівні мовної системи виявляється функціональна значимість одиниць усіх інших рівнів, їх участь у досягненні комунікативних цілей. З цього випливає необхідність якнайтіснішого зв’язку між вивченням синтаксису і опрацюванням матеріалу інших розділів програми.

Лексичне значення багатозначних слів, слів, ужитих у переносному значенні, омонімів виявляється лише у контексті словосполучення чи речення. Лише у реченні або й зв’язному висловлюванні розкриваються функції синонімів та антонімів, зміст і функції фразеологізмів. Спираючись на відомості з синтаксису, можна зрозуміти суть таких способів творення слів, як перехід з однієї частини мови в іншу, основоскладання та злиття, утворення нового слова внаслідок зміни значення наявної у мові лексики. Опора на синтаксис необхідна для розрізнення оморформ однієї чи різних частин мови, перехідних і неперехідних дієслів, безособових дієслів, усвідомлення ролі прикметників, відносних займенників, прийменників і сполучників, розрізнення омонімічних частин мови (напр., слів що, як).

З другого боку, синтаксичний матеріал треба вивчати на основі зв’язку з іншими розділами, оскільки кожне синтаксичне явище виражається лише через слова і форми слів.

Виразний зв’язок синтаксису і з практичними аспектами опрацювання мовного матеріалу. Ряд орфограм мають синтаксичне обґрунтування: правопис відмінкових закінчень іменних частин мови, розрізнення однозвучних слів та сполучень слів (зате за те, якби як би, по-новому по новому шосе). Синтаксис служить основою для більшості пунктуаційних правил. Робота з розвитку мовлення значною мірою зводиться до синтаксичної зв’язності висловлювання.

Тому в роботі з синтаксису особливо помітне значення систематичності й системності, наступності і перспективності навчання. Завдання розділу:

  1. забезпечити засвоєння відомостей про синтаксичну будову мови;
  2. удосконалити учнівське мовлення з погляду його відповідності синтаксичним нормам;
  3. збагатити синтаксичну структуру учнівського мовлення;
  4. створити базу для засвоєння пунктуації.

Розрізняють чотири етапи оволодіння синтаксичним матеріалом:

  1. початкове ознайомлення з елементами синтаксису у 1-3 класах;
  2. вивчення розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» в 4 класі;
  3. поглиблення знань з синтаксису під час опрацювання несинтаксичних розділів у 4-6 класах;
  4. систематичний курс синтаксису в 7-8 класах.

Кожен з цих етапів має своє завдання.

Перший знайомить (в основному практично) з синтаксичною зв’язністю висловлювань, з найважливішими синтаксичними одиницями.

Другий, збільшуючи обсяг знань про синтаксичну будову мови, створює передумови для опрацювання наступних розділів на синтаксичній основі.

Третій поступово знайомить учнів з синтаксичними функціями частин мови і їх форм, з багатьма новими моделями синтаксичних одиниць.

Четвертий передбачає систематичне опрацювання теоретичних відомостей і формування на їх основі практичних умінь і навичок.

. Методика вивчення синтаксису.

 

1.1 Формування синтаксичних понять

Термін «синтаксис» у перекладі з грецької означає «складання». Синтаксична система мови – це сукупність можливих моделей сполучення слів і структурно-функціональних типів речень, що обслуговують усі форми і види мовного спілкування. Синтаксис як розділ граматики вивчає значення форм слів, що виникають у поєднанні з іншими словами і формами, синтаксичні одиниці і відношення між ними, правила побудови зв’язних висловлювань.

Отже, під час опрацювання будь-якого синтаксичного матеріалу в центрі уваги мусить бути поняття синтаксичного зв’язку, засоби зв’язку між компонентами синтаксичних одиниць. Ці ж питання з’ясовуються і при вивченні ряду несинтаксичних тем. Так, у процесі вивчення морфології з’ясовується, що для зв’язку слів у словосполученні і реченні служать закінчення слів, прийменники разом з відмінковими закінченнями, що синтаксичні одиниці різних структурних рівнів можуть поєднуватись за допомогою сполучників сурядності і підрядності, що з цією ж метою вживаються і повнозначні частини мови – займенники і прислівники, які у цьому випадку виступають як сполучні слова. У курсі синтаксису ці відомості закріплюються і поглиблюються. Крім того, в учнів формується поняття про роль інтонації і порядку розташування елементів як засобу вираження смислових і граматичних зв’язків між мовними одиницями, а також удосконалюється уміння користуватися цими засобами.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Vyvch Synt I Punkt V M Kl (562.0 KiB, Завантажень: 5)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
завантаження...
WordPress: 23.62MB | MySQL:26 | 1,780sec