Курсова робота на тему: «ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «КІНЕМАТИКА» В 9 КЛАСІ»

ЗМІСТ

Вступ    3

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ КІНЕМАТИКИ    5

1.1 Навчально-виховні цілі вивчення учнями кінематики руху у IХ класі    5

1.2 Методи і засоби навчання кінематики    9

1.3 Зв’язок фізики з математикою при вивченні кінематики    12

Розділ II. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ДЕЯКИХ РОЗДІЛІВ ОСНОВ КІНЕМАТИКИ У IX КЛАСІ    18

2.1 Механіка. Механічний рух. Основна задача механіки    18

2.2 Поступальний рух. Матеріальна точка. Система відліку    21

Висновок    29

Література    30

 

Одним з відповідальних завдань, які поставлені перед учителями реформою школи, є надання підростаючому поколінню глибоких і міцних знань з основ наук, вироблення навичок і вміння застосовувати їх на практиці, формування матеріалістичного світогляду.

Стосовно навчання фізики мова йде не стільки про зміни й удосконалення змісту курсу фізики та відкриття «нових» методів його вивчення, скільки про інтенсифікацію всіх ланок навчально-виховного процесу в комплексі. Опису шляхів і методів приведення в дію внутрішніх резервів цього процесу на одній з важливих ланок навчання фізики й присвячено посібник.

Вивчення систематичного курсу фізики починається у IХ класі темою «Основи кінематики», що входить до розділу «Механіка». Засвоєні з цієї теми кінематичні поняття, величини, рівняння різних видів поступального руху учні використовуватимуть не лише у процесі вивчення інших тем з розділу «Механіка», а й усього курсу фізики. Отже, значення знань з кінематики важко переоцінити.

Проте, як свідчить практика, учні IХ класу сприймають цю тему із значними труднощами, що зумовлено рядом причин. Серед них є такі, що не залежать від учителя фізики. Зокрема, недостатня математична підготовленість учнів, яка виявляється не стільки в тому, що учні не знають відповідних математичних правил і операцій, скільки в тому, що вони ще слабо володіють уміннями їх застосовувати до встановлення фізичних закономірностей, до розв’язування фізичних задач. У міру виконання тренувальних вправ і зростання математичної культури становище виправляється.

Деякі питання кінематики складні для учнів за своєю фізичною суттю, тому учні засвоюють їх не в повному обсязі. Так, поняття відносності (відносність траєкторії, переміщення, швидкості) на рівні вміння застосовувати його до розв’язування конкретних фізичних задач для випадку, коли тіла рухаються паралельно, засвоюють усі учні, а для випадку, коли вектори переміщення чи швидкості напрямлені перпендикулярно або під гострим кутом один до одного – лише сильні учні.

Очевидно, вчителеві до складних питань варто повернутися ще раз наприкінці навчального року. Крім того, досвід показує, що під час вивчення такого матеріалу слід чіткіше відпрацьовувати з учнями алгоритм їхньої діяльності (розумової і практичної). Як це зробити конкретно, розглянемо нижче.

Дана курсова робота, на нашу думку, допоможе вчителеві удосконалити навчально-виховний процес у IХ класі, закласти фундамент для вивчення систематичного курсу фізики.

л І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ КІНЕМАТИКИ

1.1 Навчально-виховні цілі вивчення учнями кінематики руху у IХ класі

Перед вивченням розділу «Основи кінематики» у IХ класі потрібно виходити із педагогічних цілей, що мають бути реалізовані на основі відповідного змісту навчального матеріалу та організованого навчально-виховного процесу, і, керуючись ними, формулювати конкретні завдання, що розв’язуватимуться під час вивчення окремих питань теми.

Основними освітніми цілями, що повинні бути реалізовані, є забезпечення учнів знаннями про:

  • механічні явища – поступальний рух тіла, рівномірний та рівноприскорений прямолінійні рухи, вільне падіння тіл, криволінійний рух та його окремий випадок – рух по колу. Учні повинні знати характерні ознаки кожного явища, основні величини, що його характеризують, умови його перебігу, зв’язок з іншими явищами, а також досліди, які його відтворюють, приклади його використання на практиці;
  • основні поняття кінематики – матеріальна точка, система відліку, відносність механічного руху, траєкторія руху. Учні мають знати явища чи об’єкти, які характеризуються даним поняттям, ознаки чи умови, за якими його можна (або не можна) застосувати, давати його означення;
  • кінематичні величини – шлях, переміщення, час, швидкість (миттєва, середня, кутова, лінійна), прискорення доцентрове. При цьому від учня вимагається означення величини, яке включає родові й видові ознаки: векторна величина чи скалярна, мірою яких властивостей є; знання способу та методу її вимірювання, формул, що розкривають зв’язок величини з іншими, одиниць вимірювання, приладу (якщо він є) для вимірювання.

    Переважна більшість зазначених знань у міру навчання повинна переходити у відповідні вміння:

    • спостерігати механічні явища в природі й техніці, відтворювати їх у досліді;
    • вимірювати та підраховувати за формулами фізичні величини;
    • будувати і пояснювати графіки залежності кінематичних величин для рівномірного та рівноприскореного рухів;
    • зображати схематично і в певному масштабі напрям і довжину векторів переміщення, швидкості, прискорення та їх проекції на вибрані осі координат;
    • виконувати схематичні малюнки до фізичних задач;
    • розв’язувати нескладні фізичні задачі з кінематики.

    Матеріал теми «Основи кінематики» пронизує ідея відносності: відносність руху, його траєкторії, відносність величин, що характеризують рух.

    Друга ідея, яка коротко формулюється як основна задача механіки, є своєрідним стрижнем, що обумовлює певну логічну послідовність введення нових понять, сприяє систематизації й узагальненню знань.

    Очевидно, що треба передбачити формування знань і вмінь учнів, пов’язаних з усвідомленням названих ідей. Сформулюємо найбільш важливі з них:

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Vyvch Rozd Kinematyka (136.0 KiB, Завантажень: 11)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.73MB | MySQL:26 | 0,672sec