Курсова робота на тему: «ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

Зміст

Вступ …………………………………………………………

с. 3

Розділ І.

Реабілітаційний процес неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах………………………………………

с. 9

1.1.

Реабілітація неповнолітніх з особливими потребами у дошкільних навчальних закладах………………………..

с. 13

1.2.

Особливості реабілітаційної роботи в дошкільних закладах при дизартрії…………………………………….

с.20

Розділ ІІ.

Психологічне забезпечення в процесі реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах……..

с. 25

Розділ ІІІ.

Експериментальне впровадження методів реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах……..

с. 29

Висновки………………………………………………………

с. 44

Список використаних джерел…………………………………

с. 46

Додатки ……………………….………………………………

с. 48

Вступ

Розвиток демократичних інститутів у державі, формування духовної культури та моральних цінностей особистості, її соціально-економічний статус великою мірою визначається рівнем освіти дітей, ставленням до них як до найвищої соціальної цінності. Саме тому уряди багатьох країн світу дбають про соціальний захист дітей, про дотримання права на доступну освіту, зокрема й дітей-інвалідів та дітей з особливими потребами. Прагнення створити правову основу захисту дітей знайшло відображення у Конвенції про права дитини, яку було схвалено 1989 року [12].

Визнання Україною Конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей-інвалідів, викликало необхідність розробки цілеспрямованих дій держави для створення найсприятливіших умов їхньої інтеграції в систему сучасних суспільних відносин. Незважаючи на кризові явища в суспільному та духовному розвитку, в Україні вживаються всі необхідні заходи не тільки для того, щоб зберегти набутий досвід спеціальної освіти, а й примножити його, виробити сучасні технології корекційно-компенсаторної роботи з цією категорією дітей, створити умови для реалізації їхнього права на вибір типу навчального закладу та змісту і форм освіти [9, с.3].

Відтворення молодого покоління, збереження його фізичного й морального здоров’я, забезпечення умов для якнайповнішої реалізації потенційних можливостей кожної дитини стали пріоритетними напрямками Національної програми “Діти України”. На виконання цієї програми Інститут дефектології АПН України розробив Концепцію «Спеціальна освіта осіб з фізичними та психічними вадами в найближчі роки і перспективу» (1996 р.) та Концепцію «Реабілітація дітей-інвалідів та дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998р.). Матеріали цих концепцій обговорювалися педагогами-практиками, вченими-дефектологами, представниками управлінь і відділів освіти на Всеукраїнських науково-практичних конференціях. Головна мета концепцій полягає в активізації соціальної політики держави, відродженні духовності та національної самосвідомості, посиленні громадського інтересу до потреб спеціальної освіти цієї категорії дітей [18, с.5].

Матеріали названих концепцій було винесено на обговорення широких кіл громадськості, що сприяло глибокому осмисленню найсуттєвіших ідей і положень, які визначають потреби завтрашнього дня, виробленню наукового бачення шляхів поліпшення підготовки до самостійного життя в умовах сучасного розвитку суспільства.

Незважаючи на всі проблеми недалекого минулого, в системі спеціальної освіти очевидними стають позитивні зрушення. Зокрема мережа навчально-виховних закладів не тільки стабілізувалася, а й поступово зростає.

Дошкільні навчальні заклади використовують новаторську діяльність, спрямовану на пошук нових технологій навчально-виховного, лікувального, корекційно-компенсаторного, реабілітаційного процесів. У цих закладах працюють із кожною дитиною індивідуально, враховуючи її потенційні можливості і збережені системи та аналізатори. Значну увагу вихователі дитячих навчальних закладів спрямовують на розробку і впровадження нового змісту навчання, виховання, диференціацію навчання дітей з різним рівнем розвитку слуху, зору, інтелекту.

Соціальні та психолого-педагогічні експерименти, що проводяться на базі закладів інноваційного типу, найперше спрямовані на вироблення нових підходів до організації навчально-реабілітаційиого процесу. Їх мета – створити сприятливі умови для фізичного, психічного, духовного становлення неповнолітніх. Об’єднання зусиль науковців та вчителів-новаторів позитивно позначилося на розробці концептуальних засад спеціальної освіти, втіленні у життя нових технологій корекційно-компенсаторних підходів, реабілітації неповнолітніх, апробації науково-методичних розробок, дидактичних та наочних посібників [20].

Помітні позитивні зміни відбуваються в практиці діагностики психічного розвитку неповносправних дітей, особливо в ранньому віці. Майже в кожній області країни функціонують стаціонарні медико-психолого-педагогічні консультації. Інститутом дефектології розроблені й активно впроваджуються нові технології диференційованої діагностики психічного розвитку, що дає змогу в ранньому віці залучати дітей до системи реабілітаційної освіти.

Новаторство, педагогічна та організаторська творчість у навчально-виховній та корекційній роботі властиві не тільки дитячим навчальним закладам, яким надано статус експериментальних майданчиків.

Суттєвими у використанні методів реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах є: усталення нормативно-правової бази освіти; психологічне забезпечення виховного процесу, розробка єдиних принципів і нормативів освітніх потреб дітей; обґрунтування потреб держави в цілому і окремих регіонів зокрема в перспективному розвитку, прогнозування підготовки спеціалістів на основі налагодження статистичного обліку дітей, які потребують особливої допомоги [3, с.31].

Водночас специфіка навчальної діяльності дітей з особливими потребами вимагає внесення суттєвих коректив до змісту, структури та організації навчально-виховної роботи.

Формування у вихованців національної свідомості, їхній духовний, фізичний, розумовий розвиток, виховання неповторної індивідуальності як соціальної цінності в умовах дитячого навчального закладу ускладнюються рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів [7].

Л.Виготський підкреслював, що формування особистості дитини з розладами розвитку полягає не в її соціальній нейтралізації, а у вихованні з неї соціально активної особистості.

Не менш гострою залишається й проблема повного охоплення дітей з особливими потребами спеціальним навчанням. За неповними даними системою спеціальної освіти охоплено 1,9 відсотків усіх дітей. Тим часом, за даними міжнародних організацій, їх у структурі населення близько 10 відсотків. Отже, значна кількість дітей, які потребують реабілітації навчається в дошкільному навчальному закладі, де навчання й виховання не відповідають особливостям їхнього розвитку, де не дотримуються охоронно-педагогічного режиму, не забезпечують реабілітації тощо. Через несприятливі умови виховання в сім’ї в неповнолітніх виникає низка побічних відхилень, які важко реабілітувати. З огляду на це суспільство несе відчутні економічні та моральні втрати.

Об’єкт дослідження – реабілітація неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах

Предмет дослідження – методи реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах (іпотерапія, ігротерапія, точковий масаж)

База дослідження: ДНЗ № 1, ДНЗ № 6, ДНЗ № 8 м. Сарни Рівненської області

Мета дослідження:

  • вивчення закономірностей розвитку особистості неповнолітніх
  • визначити реабілітаційні можливості неповнолітніх відповідно до наявного порушення психофізичного розвитку індивідуальних особливостей
  • розгляд наукових основ змісту реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах, принципів, методів, організаційних умов реаблітації;
  • реалізація освітніх корекційно-педагогічних, компенсаторних, реабілітаційних, попереджувальних та розвивальних програм освіти
  • вивчення та здійснення соціального та середовищного адаптування, реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах
  • вивчення, розробка та реалізація педагогічні засобів, методів і механізмів реабілітації
  • здійснення психолого-педагогічної підготовки батьків

Гіпотеза дослідження:

  • застосування різних методів реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах, розвиток комунікативних здібностей, формування внутрішнього стану дитини.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставлені й розвязувались такі дослідницькі завдання:

  1. описати історичний аспект, зробити аналіз вікових психологічних особливостей дітей;
  2. вивчити стан досліджуваної проблеми на теоретичному та практичному рівнях шляхом аналізу психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури;
  3. вивчити психологічне забезпечення роботи дошкільних навчальних закладів для реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах
  4. вивчення впливу використання ігротерапіїї для реабілітації неповнолітніх у дошкільних навчальних закладах

Методи дослідження:

У роботі використовувалися загальнонаукові методи теоретичного й експериментального дослідження:

  1. аналіз, співставлення й узагальнення даних, одержаних у процесі вивчення психологічної та дидактичної літератури, навчальних програм, підручників і посібників;
  2. аналіз ігрової діяльності дитини та спостереження за ігровою діяльністю; вивчення поведінкових змін дітей у колективі.

Основною джерелознавчою базою дослідження стала вітчизняна та зарубіжна педагогічна, психолого-соціологічна, філософська література, наукові статті, програми, підручники, дидактичні матеріали.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Vyk Rizn Met Reab (630.5 KiB, Завантажень: 8)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
завантаження...
WordPress: 23.59MB | MySQL:26 | 0,841sec