Курсова робота на тему: «ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМУ ПРОЦЕСІ»

З м і с т

Вступ………………………………………………………………………….3

І. Особливості використання наочності

1.1 Про суть наочності………………………………………………………..5

1.2 Наочні методи і засоби навчання…………………………………………11

1.3 Використання наочності………………………………………………….18

ІІ. Методичні розробки наочності у навчально-виховному процесі

2.1 Застосування структурно-логічних схем на уроках економіки………..21

2.2 Методика розробки уроку з елементами наочності…………………….26

2.3 Методика розробки гри «Поле чудес»……………………………………29

Висновки………………………………………………………………………32

Список використаної літератури……………………………………………..34

Додатки

 

Вступ

Наочність полягає в тому, що предмети, які вивчаються, потрібно представляти спостереженню учнів, вчити за самими предметами, а не за книгами про ці предмети.

При істинному, наочному навчанні, тобто коли воно відбувається на основі вивчення реального предмета, учень сам або спільно з учителем формулює запитання ніби до предмета, бо тільки предмет може дати відповідь на це запитання, до того ж, таких запитань, як правило не одне. Але кожен предмет виявляє свої властивості тільки у взаємодії з іншими предметами. Тому учень реально включає у взаємодію з іншими об’єкт вивчення і, одержуючи відповіді на поставлені запитання, синтезує їх і створює уявлення про даний об’єкт. У ході такої взаємодії, руху, механічної і розумової дії, учень бачить предмет у прямому і переносному значеннях з різних точок зору. Тому навчання за участю реальних предметів набагато краще та ефективніше.

Наочність – найважливіша умова елементарної освіти, за якою у предметі, що вивчається, виділяються найбільш зрозумілі і конкретні для дитини елементи, доступні її спостереженню або пов’язанні з її попередніми знаннями

Метою курсової роботи є дослідження проблеми наочності на уроках економіки.

Завдання:

  • з’ясувати суть та значення наочності;
  • охарактеризувати засоби та методи наочності;
  • показати необхідність використання наочності на уроках економіки;
  • розробити зразки уроків з елементами наочності;

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес в школі при вивченні економічних дисциплін.

Предметом дослідження є використання наочності на уроках економіки.

Гіпотеза дослідження: наочність сприяє кращому та ефективному засвоєнню нового матеріалу.

І. Особливості використання наочності.

1.1 Про суть наочності.


Коріння наочності знаходимо в народній педагогіці, підтвердженням чого є такі вислови: “Краще раз побачити, ніж сто разів почути”, “Бурчання наскучить, приклад научить”, “Приклад кращий за правило” та ін.

Суть і психологічна основа наочності буде зрозуміліша при з’ясуванні деяких історичних моментів її становлення і розвитку. У промові, присвяченій 100-річчю від дня народження великого педагога Й. Песталоцці, видатний німецький педагог А. Дістервег говорив: “Я спробую бути, за можливості, більш ясним і зрозумілим, як це і подобає промові, присвяченій людині, котра ввела у школу принцип наочності і свідомості”, а в одній із своїх праць педагог говорить про принцип наочності і про Й. Г. Песталоцці таке: “Він не винаходив його. Цілі століття говорили про нього, висловлювались про нього зрозумілими словами, але заслугою Песталоцці було і є те, що він його здійснив, що він зробив його пануючим практичним принципом навчання”.

Сам же Й. Песталоцці у свій час зазначав: “…я утвердив вищу основу навчання у визнанні наочності як абсолютного фундаменту всякого пізнання”, на що видатний російський педагог П. Каптєрєв зробив таке зауваження:”Напевне, дивно, як це Песталоцці приписує собі заслуги утвердження такого принципу, про який давно вже йшла мова в педагогіці, який розроблявся вже не одне століття і мав свою літературу. Проте слова Песталоцці справедливі”.

З усього видно, що найбільша заслуга у твердженні в педагогіці принципу наочності належить саме Й. Песталоцці.

Однак, наукове обґрунтування принципу наочності, а точніше, спроба його формулювання належить основоположнику наукової педагогіки, великому чеському педагогу Я. Коменському. Цей принцип він сформулював у вигляді правила, яке ним же було назване золотим, а пізніше стало відоме як «золоте правило дидактики».

«Тому нехай буде для учнів золотим правилом: усе, що тільки можна, пропонувати для сприймання відчуттями, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи нюхом, що підлягає смаку – смаком, доступне дотику – дотиком. Якщо які-небудь предмети відразу можна сприйняти декількома відчуттями, нехай вони відразу охоплюються кількома відчуттями »[10, С.303].

Ідеї Ф. Бекона про необхідність вивчення природи, критика поширених тоді методів схоластики, спроби створити новий метод (індукцію) зумовили новий рух у середовищі педагогів.

Як і Я. Коменський, багато тодішніх педагогів міркували так: у навчанні необхідно, наскільки це можливо, предмети, що вивчаються, представляти безпосередньому спостереженню учнів, учити учнів за самими предметами, а не з книжок про ці предмети. Саме ця думка закладена у «золотому правилі» Я. Коменського. Зокрема у відомій усім педагогам книзі «Накреслення всезагальної школи мудрості» він вимагає, щоб вправи для відчуттів були визнані необхідними для вправ розумових. Крім того: «Потрібно у навчанні справу поставити так, щоб не ми говорили учням, а самі предмети, щоб учні могли торкатися їх або їх замінників, розглядати, слухати».

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Vyk Naochnosti (175.0 KiB, Завантажень: 16)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.52MB | MySQL:26 | 0,314sec