Курсова робота на тему: «ВПЛИВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ НА СЕРЕДОВИЩЕ»

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………………………………..3

 

Розділ І. Урбанізація та її негативні наслідки………………………………………………..5

1.1. Загальне поняття про демографічний потенціал…………………………….7

1.2. Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація…11

1.3. Статево-віковий, структура населення…………………………………………15

1.4. Трудові ресурси та зайнятість населення…………………………………….16

 

Розділ ІІ. Поняття екології й урбанізації……………………………………………………..18

2.1. Передумови урбанізації……………………………………………………………….19

2.2. Вплив антропогенних факторів на природу і людину……………………21

2.2.1. Вода………………………………………………………………………………..26

2.2.2. Шум………………………………………………………………………………..27

2.2.3. Електромагнітні поля……………………………………………………..29

2.3. Малі річки на урбанізованих територіях……………………………………..32

2.4. Екологічне середовище в містах………………………………………………….43

 

Висновок……………………………………………………………………………………………………45

 

Список використаної літератури…………………………………………………………………48

Вступ

 

Наш час характеризується бурхливим розвитком міст і загостренням проблем, пов’язаних із взаємовідносинами природи і суспільства. Одна з цих проблем – протиріччя між ростом міст, з одного боку, і прагненням зберегти живу природу в міських і приміських територіях з іншої сторони.

Екстенсивний характер розвитку продуктивних сил суспільства обумовив зростання інтенсивності і масштабів антропогенного впливу на природне середовище, привів до небезпечного рубежу локальних і регіональних екологічних криз і практично до повсюдного загострення погрози екологічних катастроф. Серйозну небезпеку представляє забруднення природних середовищ, що підсилюється – атмосфери, літосфери, гідросфери і біосфери. При цьому під антропогенним забрудненням природного середовища розуміється забруднення, що виникає в результаті діяльності людей, у тому числі їх прямого чи непрямого впливу на інтенсивність природного забруднення. Забруднення характеризується привнесенням у чи середовище виникненням у ній нових, звичайно не характерних для неї фізичних, хімічних і біологічних агентів, також перевищенням у розглянутий час середньо багаторічного рівня концентрації перерахованих агентів у середовищі.

При рішенні проблем природокористування приходиться виходити з визнання неможливості повного запобігання в даний час і в майбутньому антропогенного впливу, що передбачається, на природне середовище навіть за умови удосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності. Тому на перше місце повинне висуватися здійснення системи заходів, спрямованих на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишньою природним середовищем, що забезпечують збереження і відновлення природних ресурсів, що попереджають прямий чи непрямий вплив результатів діяльності суспільства на природу і здоров’я людини.

Населення було, є і буде головною складовою будь-якої держави. Тому вивчення особливостей розміщення населення, кількості трудових ресурсів, статево-вікової структури – вкрай важливе завдання. Адже населення формує, власне, демографічний потенціал, без якого не мислимий розвиток жодної з країн чи світового господарства в цілому. Населення, трудові ресурси – найголовніша продуктивна сила господарського комплексу світу.

Розділ І. Урбанізація та її негативні наслідки

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами – “демографічним вибухом” другої половини ХХ ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

Урбанізація
(від лат. urbanos – міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926-1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла у 2,4 рази. За 1940-70 рр. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось у 1,9 рази. З середини 50-х років ХХ ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази та становила на кінець ХХ ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населення понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зара – 61. В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже у 2,5 рази і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч мешканців.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб’єктивного характеру, а саме:

  • наявність місць роботи та можливість зміни роботи;
  • зосередження закладів науки та культури;
  • забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;
  • можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;
  • розвиток міжнародного та регіональної культури.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Vplyv Urb Teryt (213.5 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 23.56MB | MySQL:26 | 0,385sec