Курсова робота на тему: «УМОВИ РОЗВИТКУ САМОСТІЙНОГО СПОСОБУ МИСЛЕННЯ ТА ПОВЕДІНКИ ШКОЛЯРІВ»

З м і с т

Вступ    3

Розділ І. Сприяння навчання самостійному мисленню і поведінки    5

1.1. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці    5

1.2. Розвиток особистості в системі компетентнісно-зорієнтованого навчання і виховання    14

1.3. Розвиток контрольно-оцінних здібностей учнів.    20

Розділ ІІ. Процес виховання. принципи виховання    28

2.1. Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили    28

2.2. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання    31

2.3. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми    33

2.4. Перевиховання: суть, функції, етапи, принципи    34

2.5. Результати процесу виховання. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання    37

2.6. Закономірності та принципи виховання    40

Висновки    46

Список використаної літератури    48

Вступ

Актуальність дослідження. Людей, які б мали можливість критично осмислювати факти і події навколишньої дійсності, які б вносили нові ідеї в усі сфери життя суспільства, були б вільними від конформізму і догматизму. Однією з причин гальмування демократичного розвитку суспільства є те, що значна частина людей не готова до свідомої участі в цьому процесі, не здатна самостійно і критично осмислювати складності реального життя. Від наявності чи відсутності вищезгаданих рис залежить певною мірою доля суспільства. Критичне мислення, в цьому плані, є не тільки наслідком демократичного способу життя, але і чинником його формування.

Під критичним мисленням слід розуміти процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв’язків, порівняння їх з іншими ідеями.

Критичне мислення є антиподом догматичному. Воно піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Тому розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а є незаперечною умовою суспільного прогресу.

Виходячи з цих положень, ми бачимо актуальність проблеми у тому, що перед сучасною школою постає завдання виховати людину незалежну, вільну, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де. Цілком зрозуміло, що підвалини цих якостей повинні закладатися в школі з перших років навчання дітей, а потім продовжувати розвиватися у вищому навчальному закладі.

Аналіз педагогічної практики, спостереження за діяльністю вчителів свідчать про те, що ця проблема недооцінюється. Зорієнтованість сучасної школи на розвиток особистості учнів, становлення мислячої, громадсько-активної людини, значною мірою визначають необхідність формування критичного мислення з дитячих років. Тому, з огляду на сказане, стає цілком очевидною необхідність дослідження складного, недостатньо вивченого процесу формування критичного мислення у школярів, починаючи з початкових класів. Це і зумовило вибір теми дисертації “Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання”.

Об’єктом дослідження є розвиток самостійного мислення та поведінки школярів.

Предмет дослідження – система навчальних вправ як засіб ефективного формування самостійного мислення та поведінки школярів.

Мета дослідження. Розробити та експериментально апробувати систему вправ як основу формування самостійного мислення і поведінки школярів та визначити педагогічні умови їх впровадження.

Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг тексту курсової роботи – 49 сторінок.

Розділ І. Сприяння навчання самостійному мисленню і поведінки

1.1. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці

Останнім часом теоретики і практики вітчизняної освіти все більше уваги приділяють проблемам взаємозв’язку навчання і розвитку особистості. Вони вважають, що поза навчанням не може бути повноцінного розвитку особистості; навчання стимулює, веде за собою розвиток і водночас опирається на нього.

Ідея провідної ролі навчання у розвитку особистості належить Л.С.Виготському. Він виділив два рівні розумового розвитку дитини. Перший – рівень актуального розвитку як наявний рівень підготовленості учня. Цей рівень характеризується тим, які завдання він може виконати цілком самостійно. Другий, більш високий рівень – зона найближчого розвитку, означає те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися з невеликою допомогою. Те, що сьогодні дитина виконує з допомогою дорослого, вважав Л.С.Виготський, завтра вона буде виконувати самостійно; те, що входило до зони найближчого розвитку, у процесі навчання переходить на рівень актуального розвитку.

Поняття «навчання», як ми вже зазначали, з позиції дидактики означає взаємодію викладання і учіння. Таке розуміння передбачає, що зміст освіти (зміст навчального матеріалу) як компонент процесу навчання, є одночасно засобом викладання і об’єктом засвоєння. Тому питання про співвідношення навчання і розвитку є фактично питанням про те, який зміст і за яких умов впливає на розвиток.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Umovy Rozv Sam Rozv Schk (218.5 KiB, Завантажень: 11)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
завантаження...
WordPress: 23.54MB | MySQL:26 | 0,326sec