Курсова робота на тему: «ЦІЛІ ТА ЗАСОБИ ПОЛІТИКИ»

Зміст:

 

Вступ…………………………………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Європейська політика безпеки та оборони (ЄПБО)……………………………4

1.1. Суть європейської політики безпеки та оборони……………………………………….4

1.2. Становлення Спільної європейської політики безпеки та оборони…………….4

1.3. Положення Договору про Європейський Союз у галузі спільної

політики безпеки і оборони……………………………………………………………………6

1.4. Розвиток положень спільної європейської політики безпеки і оборони………8

1.5. НАТО у структурі європейської безпеки………………………………………………….12

Розділ ІІ. Соціальна політика держави: цілі, пріоритети, принципи………………..15

2.1. Моделі соціальної політики держави……………………………………………………….17

2.2. Цілі соціальної політики перехідного періоду………………………………………….20

2.3. Державне регулювання ринку праці………………………………………………………..23

2.4. Особливості державного регулювання ринку праці

в перехідній економіці………………………………………………………………………….26

Розділ ІІІ. Стратегічні цілі зовнішньої політики України є похідними

базових національних інтересів і геополітичних пріоритетів…………………28

3.1. Основні життєво важливі пріоритети геополітичної стратегії України……..29

Висновки………………………………………………………………………………………………………35

Список використаної літератури……………………………………………………………………37

Вступ

Найважливіша функція верховної влади країни — стратегічне цілепокладання. Визначення стратегії розвитку України представляється вельми актуальною задачею Державної ради при Президенті України. Стратегія соціально-економічного розвитку розширює систему цільових орієнтирів, стимулює перенесення акценту на якісні характеристики економічної динаміки і тим самим служить основою і важливим доповненням поточної і середньострокової програми макроекономічної політики, яка розробляється і реалізується федеральним урядом. Вона формулює критерії оцінки проміжних підсумків реалізації урядової програми, дозволяє розглядати діяльність федеральних і регіональних структур виходячи із стратегічних цільових установок розвитку країни.

В основі стратегії повинні лежати високі, гідні Україні і одночасно досяжна довгострокова мета.

Об’єктивні передумови досягнення мети — високі темпи розвитку, помітно перевершуючі відповідні показники як сусідніх держав, так і світової спільноти в цілому. У зв’язку з цим створення умов для ефективного економічного зростання, заснованого на інвестиціях в структурно-технологічну модернізацію вітчизняної економіки і забезпечуючого підвищення добробут громадян України, стає найважливішою метою держави.

При цьому першорядну значущість придбавають якісні характеристики економічної динаміки. Україні не потрібні просто «високі темпи зростання», як не потрібне і «виробництво ради виробництва». Темпи зростання повинні бути результатом досягнення конкретних, значущих для населення орієнтирів добробуту, успішного рішення дійсно актуальних задач структурно-технологічної модернізації, додаткових конкурентних переваг України на міжнародній арені.

Розділ І. Європейська політика безпеки та оборони (ЄПБО)

1.1. Суть європейської політики безпеки та оборони

Спільна європейська політика безпеки та оборони є складовою спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу, яка, в свою чергу, була визначена Маастрихтським договором другою опорою Європейського Союзу (поряд з Європейськими Співтовариствами та спільною політикою у галузі юстиції та внутрішніх справ).[3, 52]

Цілями політики безпеки, відповідно до Договору про Європейський Союз є:

– захист спільних цінностей, основних інтересів, незалежності та цілісності Союзу у відповідності з принципами Статуту ООН.

– всебічне зміцнення безпеки Союзу,

– збереження миру та зміцнення міжнародної безпеки у відповідності з принципами Статуту ООН, Гельсінського Заключного Акту, Паризької Хартії.

Інтрументи спільної зовнішньої політики і політики безпеки:

– спільні позиції,

– спільні дії,

– спільні стратегії

– рішення щодо принципів та основних орієнтирів у спільній зовнішній політиці та політиці безпеки.

1.2. Становлення Спільної європейської політики безпеки та оборони

1948 – Брюсельський пакт, створено Західний Союз у складі Бельгії, Великобританії, Люксембургу, Нідерландів та Франції

1954 – Після провалу проекту Європейського оборонного співтовариства було модифіковано Брюссельський договір про заснування Західного Союзу. До Брюссельського пакту приєднувалися Німеччина та Італія і він перетворювався на Західноєвропейський Союз.[2, 89]

В зв’язку з неможливістю гарантування безпеки власними силами без допомоги США, а також з утворенням у 1949 році НАТО, Західноєвропейський Союз до 80-х рр. втратив своє значення як самостійна організація.

1983 – прийняття Європейською Радою Штутгартської декларації, де було задеклароване бажання перетворити Європейське співтовариство у Європейський Союз, компетенція якого розповсюджувалася б і на “політичні та економічні аспекти проблем безпеки”.

1984 – Римська декларація, прийнята на зустрічі міністрів закордонних справ та оборони ЗЄС, відповідно до якої передбачалася активізація діяльності цієї організації. Так, в рамках ЗЄС було утворено три агенства: по контролю за озброєнням, по проблемах безпеки та оборони, з питань співробітництва в галузі виробництва озброєнь.

1987 – прийнято Єдиний європейський акт, що набув чинності 1 липня 1987 року, офіційно ввів у коло координаційних зусиль членів співтовариства “політичні і економічні аспекти безпеки”.

1992 – Маастрихтським договором про Європейський Союз 1992 року питання спільної зовнішньої політики та політики оборони були винесені в окремий розділ

1997 – прийнято Амстердамський договір, яким були розширені повноваження Європейського Союзу в питаннях оборони та безпеки. У консолідованому Договорі питанням спільної зовнішньої політики та політики безпеки присвячений розділ V (статті 11-28). [23, 194]

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Cili Ta Zasoby Polityky (379.5 KiB, Завантажень: 0)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.63MB | MySQL:26 | 0,356sec