Курсова робота на тему: «ТЕОРІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ»

Зміст

Вступ    3

1. Теорія екологічного виховання в школі    8

1.1. Екологічне виховання в школі    8

1.2. Зміст екологічного виховання в навчально-виховному процесі    12

2. Гра – як засіб екологічного виховання    16

3. Методи та прийоми екологічного виховання школярів.    22

Висновки    32

Список літератури    33

 

 

Проблема взаємозв’язку людини з природою не нова, вона мала місце завжди. Але зараз, у даний час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також впливу людського суспільства на навколишнє середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, чинена на основі глибокого розуміння законів природи, усвідомлення того, що людина – це усього лише частина природи. Це означає, що еколого-моральна проблема встає сьогодні не тільки як проблема збереження навколишнього середовища від забруднення, а й інших негативних впливів господарської діяльності людини на Землі. Вона виростає в проблему запобігання стихійного впливу людей на природу, у свідому, цілеспрямовану, що планомірно розвивається взаємодію з нею. Така взаємодія здійсненна при наявності в кожній людині достатнього рівня еколого-моральної культури, екологічної і моральної свідомості, формування яких починається з дитинства і продовжується все життя.

Наукова основа охорони природи містить у собі різноманітні області природничонаукових і гуманітарних знань, серед них основне місце займає екологія, що, у свою чергу, тісно зв’язана з іншими біологічними і географічними науками. Екологія з чисто біологічної науки в 60-і роки трансформувалася в загальну проблему. У 70-і роки відбулася швидка экологізація природознавства. Екологічний підхід стає загальним.

Екологічні проблеми в сучасних умовах переходу суспільства до ринкової економіки викликають кризу моральності, адже екологія і моральність взаємообумовлені. Тому питання екології необхідно розглядати у взаємозв’язку з моральним вихованням. Поки ще проблеми екологічного і морального виховання мало досліджені. Теорія взаємозв’язку екологічного і морального виховання підлітків розкрита слабко, практика еколого-морального виховання розроблені недостатньо. Усе це ставить перед педагогічною наукою задачу розробки багатобічного еколого-морального виховання різних типів шкіл: гімназій, загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і т.д.

Досліджувана проблема широка, вона ставиться не вперше. У розвиток теорії морального виховання в процесі спілкування з природою велику лепту внесли відомі діячі педагогічної науки й освіти: К.Д.Ушинський, В.Г.Городників, В.А.Сухомлинський та ін.

Протягом багатьох десятиліть наша свідомість формувалася під впливом таких гасел як “Широка країна моя рідна, багато в ній лісів, полів і рік…”, “Не чекати милості від природи…” і т.д. Саме тому ми звикли більше користатися дарунками природи, чим думати про її відновлення, дбайливе відношення до неї.

Культивування нової свідомості стосовно природи процес тривалий, він прямо зв’язаний з екологічними, соціальними й іншими умовами життя суспільства. В обстановці погіршення екологічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня, відсутності стійких моральних орієнтирів, домінування споживчої психології, в атмосфері байдужості і потурання, безкарності за екологічні правопорушення, формування нового розуміння людиною, особливо молодим, своїх обов’язків перед природою непросто. І все-таки загальноосвітня школа покликана вже сьогодні виявити наполегливість у вихованні нового покоління, якому притаманне особливе бачення світу як об’єкта його постійної турботи. Формування екологічної свідомості – найважливіша задача школи в даний час. Зараз дуже багато екологічних проблем. І не тільки в нашій державі, але і в усьому світі. Це походить від того, що школа завжди дуже мало приділяла увагу екологічному вихованню учнів. Це привело до того, що люди стали відноситься до природи тільки як до джерела сировини, життя і т.д. У результаті з’явилися озонові діри, парниковий ефект, нафтові плівки на поверхні води і т.п.

Однією з основних причин незрілості екологічної свідомості людей потрібно вважати недостатньо ефективну систему екологічного виховання населення. Далеко не кожна людина має можливість прилучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки, представлення про ці проблеми складається часом дуже випадковим образом: під впливом повсякденних вражень чи з повідомлень засобів масової інформації. Розрізнені повідомлення не дають можливості людині виробити струнку систему екологічних знань, що необхідна йому, щоб розумно відноситься до природи, не наносити їй утрати. Задача суспільства тут – забезпечити системний характер екологічного виховання населення.

Нинішня екологічна ситуація така, що більше не можна обійтися без радикальних і всебічних перевиховань практично всіх аспектів громадського життя.

Істотні перевиховання повинні перетерпіти наукові знання в плані подолання їхньої традиційної роз’єднаності і наповнення природничих наук гуманістичним змістом, а суспільних природничонауковим. Більш органічний і повний, чим колись, синтез наук – необхідна передумова формування такої комплексної області наукового знання, як соціальна екологія, яку уже неможливо беззастережно віднести ні до суспільних, ні до природничих наук. Сьогодні життєво необхідна экологізація всіх сфер громадського життя. І насамперед, звичайно, повинна бути экологізована сама людина у всіх сферах її діяльності: у виробництві, побуті, у вихованні і навчанні. Екологічна проблема володіє рядом таких особливостей, які дуже важливо враховувати в процесі екологічного виховання й освіти людей.

Перша умова успіху екологічної освіти і виховання – досить висока точність даних про стан біосфери в цілому й окремих її регіонів. Крім того, точні дані необхідно доповнювати зведеннями про ті взаємозалежні наслідки, що може викликати та чи інша на перший погляд зміна якого-небудь компонента біосфери.

Друга умова успіху екологічного виховання – необхідність комплексного характеру висвітлення екологічних явищ. Важливо відтворити не тільки складну сукупність природних процесів, але і дати їх у відношенні до подій у людському суспільстві. Пріоритет природних цінностей важливо підкреслювати ще і тому, що всією колишньою теорією боротьби з природою (згадаємо нині сумно знамените: “Ми не можемо чекати милості від природи…”) люди виховувалися в дусі запекло-непримиренної конфронтації з природним середовищем, природними умовами, що нерідко виставлялися саме як перешкода на шляху до досягнення практичних цілей: добробуту, достатку і т.д. Тепер вже всякий що вміє бачити реальне положення бачить: небезпека загрожує природі з боку нескінченно зростаючої моці людини. Необхідність дати людям цілісну систему екологічних знань, як в області загальних питань соціально-екологічної теорії, так і в аспектах, що відповідають профілю визначеної професійної діяльності.

Важливо мати на увазі, що якщо “розчинити” екологічний аспект у матеріалі навчальної дисципліни, тим більше якщо “розчиняти” систематично, то ефект виявиться куди менше бажаного, а еколого-моральні переконання учнів, що і є мета роботи, навряд чи удасться сформувати.

Головна ж проблема, що вирішити просто необхідно – це вплив на свідомість людей, щоб відбувся нарешті перехід від спрощеного, метафізичного розуміння проблеми взаємодії суспільства і природи до більш адекватного (сучасного) розуміння.

Екологічна свідомість у розвитому виді формується на основі пізнання людьми законів цілісності природного середовища і тих законів, що повинні обумовити людську діяльність з метою збереження природи. Зрозуміло, що стихійно-подібні знання не можуть стати надбанням людини навіть у тому випадку, якщо він має у своєму розпорядженні високий рівень виховання і культури. Отут необхідна спеціальна підготовка, що відповідає індивідуальним особливостям.

Особлива складність полягає в тім, що процес формування екологічної свідомості повинний охопити усі вікові групи учнів, але ж їм властиві далеко не однакові можливості сприйняття знань. От чому необхідний самий широкий спектр методичних і дидактичних прийомів.

Крім того, екологічна освіта тільки в тому випадку зробить помітний вплив на образ дій людини, якщо охопить як раціональну, так і емоційну його сферу, якщо наукові доводи схвилюють його і будуть їм сприйняті, як власні, тільки тоді стане можливим переконання, що завжди сугубо особистісне.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Teor Ekolog Vyh V Schkoli (164.0 KiB, Завантажень: 13)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.66MB | MySQL:26 | 0,372sec