Курсова робота на тему: «СИСТЕМИ ПОШТОВИХ ПРОТОКОЛІВ»

Зміст

Вступ    3

Розділ 1. Інтернет. Принцип адресації.    4

1.1.Що таке Інтернет.    4

1.2.Використання Internet і принцип адресації    7

Розділ 2. Електронна пошта E-mail    10

2.1. Internet e-mail    10

2.2. Формат поштових повідомлень    11

2.3. Проблеми безпеки електронної пошти    15

2.3.1. Фальшиві адреси відправника    15

2.3.2. Перехоплення листа    16

2.3.3. Поштові бомби    16

2.3.4. Загрозливі листи    17

Розділ 3. Поштові протоколи.    19

3.1. Модель роботи SMTP    19

3.2. POP3 – поштовий протокол для роботи в офiсi    21

3.3. IMAP – протокол доступу до електоронної пошти Internet    24

3.4. Протоколи взаємодії клієнта і сервера    27

Висновки:    30

Література    33

 

Вступ

Електронна пошта (e-mail), мабуть, найбільш поширений сервіс у Internet. Швидкий i простий зв’язок між людьми інших земної кулі, формування партнерства, загальних іншихдіях – усе це риси e-mail. Але обмін ідеями й іншихдіяхю між окремими людьми – це ще не все. Ви завжди можете звернутися з «широкомовним» запитом, одержати думки, відгуки, необхiднi документи, брати участь у іншихдіях, як i тисячі інших людей, що мають доступ до Internet.

В Internet для роботи з електронною поштою використовуються прикладні протоколи SMTP, POP, IMAP.

Актуальність теми: це є велике розповсюдження мережі Інтернет та її досить дешева платоспроможність. При чому майже усі мають доступ до мережі Інтернет та користуються даним зв’язком, що дозволяє досить швидко спілкуватись через текстові повідомлення.

Об’єктом дослідження виступає система поштових протоколів як складова електронної пошти.

Предметом досліджень є поштові сервера та клієнти.

Мета роботи полягає у тому, щоб ознайомитись із системою поштових протоколів. Для цього доведеться ознайомитися із недоліками і перевагами SMTP, POP, IMAP . Також детальніше ознайомитися із проблемами електронної безпеки, а саме: фальшивими адресами відправника; перехоплення листа; поштовими бомбами; загрозливими листами.

Завдання даної курсової роботи полягає у тому, щоб:

  1. Охарактеризувати загальне положення та призначення поштових протоколів.
  2. Дослідити роботу адресації у поштових протоколах.

Структура роботи: дана курсова робота складається із вступу, тьох розділів, висновків та списку літератури.

Розділ 1. Інтернет. Принцип адресації.

1.1.Що таке Інтернет.

На початку 70-х років мiнiстерство оборони США поставило перед програмістами завдання: розробити систему надійного обміну інформацією між своїми комп’ютерами. Для відпрацьовування різноманітних технічних рішень була створена перша у свiтi широкомасштабна мережа ARPAnet – Advanced Research Projects Agency Network – мережа бюро прогресивних досліджень міністерства оборони. ARPAnet дозволяла будь-якому з цих комп’ютерів зв’язуватися з будь-яким іншим, навіть за умови виходу з ладу i істотної частини елементів мережі.

Протягом майже десятьох років розвиток мережних технологій проходив непомітно для широкої публіки. Послугами мереж користувалися в основному фахiвцi з обчислювальної військової техніки. У цей час з’явилися i стали популярними локальні мережі. Деякі підприємства, спираючись на досвід військових, почали розвивати комп’ютерні зв’язки між своїми фiлiями, розкиданими по всій країна. Університети, що приймали участь у розробці й удосконаленні ARPAnet, підключилися до неї i стали використовувати мережу в своїх наукових дослідженнях. Наприкiнцi 80-х років зусиллями Національного Наукового Фонду (NSF) було створено п’ять обчислювальних центрів, обладнаних суперкомп’ютерами. До їхніх ресурсів було потрібно підключити сотні наукових лабораторій. Спроба використовувати ARPAnet не увінчалася успіхом – стара мережа не справлялася з величезними потоками даних, типовими для великих обчислювальних завдань. NSF прийняв рішення створити свою національну мережу, засновану на технології APRAnet, що добре зарекомендувала себе. Політика NSF з самого початку припускала, що нова мережа буде орієнтована на різноманітних користувачів, а не тільки на програмістів i математиків. Дуже швидко були розроблені i реалізовані засоби обміну інформацією між мережею NSF i корпоративними мережами, що підтримують протоколи передачі даних з ARPAnet. Так почалося формування Internet, мережі мереж ‘, глобального об’єднання комп’ютерів, здатних у будь-який момент часу зв’язатися один з одним.

У 1986 році Internet зв’язувала менше 6000 комп’ютерів, причому усі вони розташовувалися на території США. Через п’ять років їх було вже 600,000, а в 1994 році їх стало більше мільйона на цей час число користувачів Internet в усьому свiтi складає більш сотні мільйонів i швидко росте. Для ARPAnet були розроблені протоколи обміну, принципи яких використовуються i зараз. Internet є сукупністю мереж, що підтримують обмін інформацією на основі протоколів TCP/IP. Що ж це таке? У спрощеному виді завдання мережі заклечається в тому, щоб доставити біти інформації з комп’ютера А в комп’ютер В. При цьому бажано, щоб у процесі транспортування інформація не загубилася i не була перервана. Мережі можна розділити на мережі з комутацією пакетів i мережі з комутацією каналів. Найпростішою iлюстрацiєю першого випадку є звичайна пошта. Лист доставляється адресату не в окремому поїзді, а залізницею разом з тисячами інших послань i тільки потім надходить у вiддiлення зв’язку одержувача i, нарешті, потрапляє в його поштову скриньку. Тобто лист майже увесь час рухається разом з великою кiлькiстю інших поштових відправлень. За таке ефективне використання каналу, безумовно, необхідно платити. I плата в даному випадку – це додаткові служби зв’язку, що сортують потік повідомлень i визначають, за яким маршрутом повинен піти кожний пакет. Крім того, на цей розподіл потрібен час. Прикладом структури з комутацією каналів може служити звичайна телефонна мережа. Якщо ви додзвонилися до абонента, то протягом усієї розмови пропускна спроможність каналу надана тільки вам – залежно від того, говорите ви або мовчите. Комп’ютернi мережі використовують комутацію пакетів. Зручності живого діалогу даються тут за рахунок високошвидкісних засобів сортування i доставки пакетів.

Мережа має дуже просту систему адрес. Кожному комп’ютеру, що входить у Internet, привласнена унікальна адреса – двійкове 32-бiтне число. Звичайно ця адреса записується у вигляді послідовності з чотирьох десяткових чисел (від 0 до 255), розділених точкою, i називається IP-адресою (IP – це Internet Protocol). Що ж відбудеться, якщо ви раптом захочете попрацювати з базою даних якого-небудь американського університету? Первинно кожний запит буде опрацьовуватися машиною, що знаходиться у вашому мiстi. Потім пакет відправляється по якійсь лінії зв’язку, що доставить його ближче до місця призначення. I так Далі аж до американських штатів. При цьому ніхто не виділяє вам персональний канал Україна – США, одночасно з вашим пакетом по тим же лiнiям пересилаються мільярди бітів іншої інформації. Саме тому за подібний сеанс зв’язку з Америкою ви сплачуєте набагато менше, ніж за звичайну телефонну розмову.

Згаданий вище Internet Protocol є збірником правил, яким підпорядковується кожний комп’ютер, відповідальний за доставку i сортування повідомлень. Пакети, якими оперує Internet, називаються дата грамами. Для того, щоб описана система могла достатньо швидко обслуговувати запити, розмір діаграм не повинен бути занадто великим. Якщо, вiдповiдаючи на запит, комп’ютер, установлений на ‘повiльнiй’ лінії зв’язку, змушений висилати великий файл, то іншим користувачам прийдеться чекати доти, поки не звільниться канал.

Щоб виключити такі накладки, був розроблений ще один протокол – ТCP (Transmission Control Protocol), або протокол керування передачею повідомлень, що подiляє занадто великi повiдомлення на фрагменти, i вiдбувається це, природно, на станцiї вiдправлення. Кожному фрагменту присвоюється заголовок, що пояснює частиною чого, а також якою по рахунку є даний фрагмент. Вже на лiнiї фрагменти рiзноманiтних файлiв перемежовуються, тому призростаннi навантаження в мережi робота кожного користувача може трохи сповiльнюватися. Саме сповiльнюватися, але не блокуватися.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Syst Poscht Prot (1.1 MiB, Завантажень: 10)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.12MB | MySQL:26 | 0,320sec