Курсова робота на тему: «СВІТОВИЙ РИНОК У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН»

З м і с т

Вступ    3

Розділ І. Світове господарство та поділ праці    4

1.1. Поняття світового господарства    4

1.2. Етапи його розвитку    5

1.3. Міжнародний поділ праці, як чинник розвитку світового господарства    6

Розділ ІІ. Міжнародна торгівля та міжнародні відносини    10

2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі    10

2.2. Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі    13

2.3. Суть і значення міжнародної економічної інтеграції    15

Розділ ІІІ. Міжнародне співробітництво    18

3.1. Основні форми міжнародного співробітництва    18

3.2. Суть міжнародних валютних відносин    21

3.3. Валютний ринок і види угод на ньому    25

3.4. Міжнародна валютна система    27

Розділ IV. Міжнародні організації    31

4.1. Еволюція міжнародних організацій    31

4.2. Характеристика міжнародної системи    34

4.3. Міжнародні фінансові організації    35

Висновки    38

Список використаної літератури    39

Вступ

Міжнародна торгівля послугами є комплексом різнорідних видів економічної діяльності. Історично економісти намагалися з’ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме, те, що не є предметом торгівлі, або як категорія, котру неможливо пояснити і котра охоплює майже все, в той час як товари — відчутні, видимі, постійні і ними можна торгувати

Але за такого визначення поняття «послуга» виникає низка проблем: по-перше, є товари, які також невідчутні й невидимі (наприклад, електронні програми); по-друге, це визначення не робить різниці між ефектом послуги і процесом її виробництва; послуга може бути і видимою (наприклад, вистава), але її ефект тимчасовий; по-третє, це визначення наголошує на фізичних відмінностях, проте не висвітлює економічні аспекти послуг і того, як вони виробляються і продаються. Деякі економісти доводять, що адекватне визначення послуги має відрізняти процес виробництва послуги і послугу як продукт. Виходячи з цього економіст Гілл (1977) запропонував своє визначення послуги: послуга —це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб’єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єкта зі згоди першого.

Жодна сучасна держава, яка прагне відноситися до цивілізованої, не може відокремитися від інших країн і відсторонитися від міжнародних відносин. Україна також не є винятком і посідає в світовому співтоваристві і міжнародних зв’язках своє, нехай на сьогодні і скромне, місце.

Розділ І. Світове господарство та поділ праці

1.1. Поняття світового господарства

Сучасний світ, не дивлячись на глибокі суперечності і корінні відмінності між державами, є взаємопов’язаним, взаємозалежним і представляє собою певну цілісність. Це зумовлено інтернаціоналізацією світових господарських зв’язків, НТР, принципово новим значенням засобів масової інформації і комунікації, станом ресурсів планети, загальною екологічною безпекою, гострими соціально-економічними проблемами країн, що розвиваються і світу в цілому, виникнення проблеми просто фізичного виживання людського роду. Тісна співпраця національних економік сприяла виникненню цілісного планетарного утворення, яке називають системою світового господарства.

Світове господарство-це сукупність національних господарств окремих країн, об’єднаних участю у міжнародному поділі праці і системою міжнародних економічних відносин. Світове господарство складається з 230 країн, у яких проживає понад 6 млрд. чоловік . Кожна держава відрізняється рівнем соціально-економічного розвитку, специфікою традицій, політики та ідеології. Це зумовлено своєрідністю географічного положення, рельєфу , клімату, наявністю або відсутністю тих чи інших природних ресурсів. У сучасному світовому господарстві можна виділити такі групи держав:

  • країни з розвинутою ринковою економікою (США, Японія, Австралія, Великобританія, Канада, Німеччина, Швеція та ін.);
  • країни з перехідними економічними системами (усі колишні соціалістичні країни, крім Північної Кореї та Куби);
  • країни, господарство яких розвивається (Бразилія, Індія, Мексика та інші);
  • найменш розвинуті країни (країни Африки).

    1.2. Етапи його розвитку

    Світова система господарювання склалася в кінці ХІХ- на поч. ХХст. Саме у цей час виникають міжнародні монополії, завершується економічний поділ світу, остаточно формується світовий ринок. Але розвиток світового господарства не зупиняється. Воно змінюється під впливом багатьох факторів. Розвиток світового господарства можна умовно поділити на чотири етапи:

    1 етап-до середини ХІХ ст. Створюються передумови для формування світового господарства у вигляді світового ринку. Тому його можна назвати підготовчим. Він найтриваліший, бо охоплює період від першого великого суспільного поділу праці до становлення великої машинної індустрії у виробництві.

    2 етап-середина ХІХ ст. – початок 20 років ХХ ст. Завершився територіальний поділ світу і почалося формування об’єднаної світової економіки на підприємницьких засадах. Країни поділилися на розвинені метрополії і колоніальні та залежні, економічно слабо розвинені . В перших переважали ринкові відносини у зв’язках між ними, в других майже відсутні економічні зв’язки, домінуючими є позаекономічні відносини у зв’язках між першими і другими.

    3 етап-початок 20 років ХХ ст. – початок 90-х років ХХ ст. Відбувся розпад світової підприємницької економіки, з’явилися країни з розвиненими ринковими взаємозв’язками і країни командно-адміністративної системи. В перших країнах зростає економічна ринкова цілісність між розвиненими і економічно слаборозвиненими, розрив у рівнях економічного розвитку, відбувається початкове формування регіональних економічних об’єднань. У країнах командно-адміністративної системи переважають поза-ринкові форми зв’язків, зростають об’єктивні обмеження розвитку продуктивних сил, відсутній економічний інтерес.

    4 етап-з початку 90 років ХХ ст. На даному етапі відбулося становлення цілісності світової економіки на ринкових засадах.

    1.3. Міжнародний поділ праці, як чинник розвитку світового господарства

    Як вже зазначалося, країни світу по-різному забезпечені економічними ресурсами, мають різноманітні умови розвитку господарства. Тому розширення економічних відносин зумовило виникнення міжнародного поділу праці. Міжнародний поділ праці – це спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними.

    Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці були природні фактори (відмінність між країнами за наявністю природних багатств, грунтово-кліматичних умов, забезпеченням трудовими ресурсами, історичними традиціями виробництва тощо), але на сучасному етапі природні умови дедалі слабше впливають на міжнародний поділ праці, а головним чинником його поглиблення стає рівень розвитку продуктивних сил (науково-технічні досягнення країн, їх спеціалізація на прогресивній техніці та науково містких технологіях). Завдяки міжнародному поділу праці зменшуються сумарні витрати національних господарств, оскільки він базується на доцільності виробляти продукцію у тій країні, де вона має найменшу собівартість і найвищу якість.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Svitov Rynok U Syst M V (213.0 KiB, Завантажень: 5)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 23.32MB | MySQL:26 | 0,314sec