Курсова робота на тему: «СВІТОБАЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ»

З м і с т

Вступ    3

Розділ І. Утворення, розвиток і загибель Єгипетської держави    4

1.1. Загальна характеристика    4

1.3. Історія розвитку    8

1.4. Загибель держави    16

Розділ ІІ. Державний устрій Єгипту    17

2.1. Апарат управління    17

2.2. Збройні сили    20

2.3. Судові органи    21

Розділ ІІІ. Медицина Стародавнього Єгипту    23

3.1. Джерела відомостей про медицину Стародавнього Єгипту    23

3.2. Зв’язок міфології Древнього Єгипту з лікуванням    25

3.4. Навчання лікуванню    28

3.5. Медицина на полях боїв    30

Розділ ІV. Духовне життя та міфологія єгиптян    31

4.1. Амулети    32

4.2. Боги    34

4.3. Заупокійний культ    40

Висновки    42

Список використаної літератури:    44

Додатки    45

Вступ

Актуальність дослідження. Єгипет – країна з древньою, дивною культурою, повної таємниць і загадок багато з яких ще не розгадані. Її історія нараховує кілька тисяч років. Історики затверджують, що Єгипетська цивілізація не мала ні «дитинства», ні «юності». Одна з гіпотез про походження Єгипетської цивілізації затверджує, що в джерел Єгипетської цивілізації стояли якісь таємничі переселенці, інша гіпотеза говорить, що засновниками були нащадки атлантів.

Хто вони були насправді ми можемо лише догадуватися, читаючи деякі збережені древні тексти. Однак уявити собі їхній побут, відносини, духовне життя можна. Для цього досить зануритися у світ Єгипетських міфів та стародавніх знахідок.

Мета дослідження. Перед нами постало питання світобачення стародавнього Єгипту. Щоб його дослідити нам потрібно розглянути різні аспекти життя у той період, а саме зародження держави та її розвиток, політичний устрій, вірування та медицину. Адже саме ці аспекти впливають на свідомість людей і в основному формують світобачення.

Предмет дослідження. Стародавній Єгипет.

Об’єкт дослідження. Світобачення у стародавньому Єгипті та основні аспекти, які впливають на нього.

Прочитавши мету дослідження то перед нами випливають такі завдання:

  • Вивчити виникнення та розвиток древньої Єгипетської держави.
  • Дослідити державний устрій цієї держави.
  • Проаналізувати медицину стародавнього Єгипту та її зв’язок із релігією.
  • З’ясувати яке було духовне життя у єгиптян.
  • Зробити висновки.

Курсова побудована логічно правильно згідно мети, предмету та об’єкту. А саме, вона складається зі вступу, чотирьох розділів, обґрунтованих вступом, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Містить 46 сторінок.

Розділ І. Утворення, розвиток і загибель Єгипетської держави

1.1. Загальна характеристика

Самі єгиптяни називали свою країну Кем (Кемет, Та Кемет) або точніше К М (оскільки фонеми <е> в давньоєгипетській мові немає), що в перекладі означає «чорна земля» Назву «Єгипет» країна одержала від греків, які утворили її від єгипетських найменувань міста Мемфіса — Хет Ка Птах («Володіння душі Птаха») Греки образно називали Єгипет «даром Нілу» Згадки про нього, описи подорожей по землі Єгипту, посилання на «всесвітньо» відому Александрійську бібліотеку можна знайти в грецьких авторів. На думку деяких із них, Піфагор Платон, Гомер одержали філософські знання в Єгипті. Римській імперії, точніше пантеону богів, не були далекими боги єгипетського походження, насамперед Осіріс й Ісіда, статуї яких, поряд із богами інших релігій, були об’єктами поклоніння та пишних культових церемоній [6, 28-36].

394 р. до н. є. датується останній ієрогліфічний напис У сприйнятті наступних поколінь і єрогліфіка стає лише мовою містичних символів. У V ст. до н є зникає демотичне письмо. У 535 р. н. е., при Юстиніані, припинив своє існування храм Ісши на острові Філе — останній притулок давньоєгипетського язичництва. Давній Єгипет перетворився на міф.

В епоху середньовіччя до історії й культури країни зверталися арабські автори. Але їхні досягнення малозначущі порівняно з трофеями «розкрадачів гробниць», «мисливців за скарбами фараонів» Слід зауважити, що такий вид діяльності, як розграбування гробниць, виник практично одночасно з будівництвом перших із них [10, 42-56].

Інтерес до Єгипту «оживили» Наполеон і його армія. Саме французьким солдатам належить «пластична операція» носа Сфінкса. Перші предмети єгипетського мистецтва й історії були вивезені до Європи також французами Першою людиною, яка прочитала єгипетські ієрогліфи, був француз Ж. Ф Шампольйон у 1822р. Після цього інтерес до Єгипту ніколи не зменшувався. Найбільші музеї світу мають свої єгипетські колекції. Розкопки в Долині Царів проводилися також ученими різних країн (у J 923 р. Говард Картер розкопав гробницю Тутанхамона).

Єгиптологія стала не тільки галуззю науки, але й об’єктом захоплення величезної кількості людей. Так, один із творців романтичної школи в етнології Перрі вважав Єгипет центром цивілізації. Але у своєму шануванні він зайшов настільки далеко, що вважав, ніби єгиптяни поширили по всьому світі землеробство, металообробку, гончарство, сонячний культ, традицію муміфікації померлих, тотемізм, культ матері-землі й ін [13, 91-115].

Одним із чудес світу за правом вважаються грандіозні піраміди. Протягом Довгого часу були зовсім незрозумілими принципи, якими керувалися їхні будівельники. Незрозумілий був і сам бум пірамідного будівництва, що виник раптово й закінчився за часів четвертої династії. Самі піраміди не містять жодного напису, що відкривав би їхнє призначення або ім’я того, хто їх побудував Сучасні назви пірамід носять чисто умовний характер і ґрунтуються на непрямих Умовиводах. Існує думка, що піраміди являють собою гробниці фараонів. Але можна навести аргументи, що суперечать цьому. По-перше, у справжніх місцях поховання, у масштабах, стіни поцятковані написами імені похованого, а в пірамідах написів немає взагалі (крім графіті). По-друге, деякі фараони споруджували по дві або три піраміди. По-третє, у пірамідах не знайдено жодної мумії. По-четверте, вражає єдність і завершеність усього плану будівництва. Недавні дослідження комплексу пірамід виявили єдність архітектурного задуму. При цьому «Тексти пірамід» указали напрямок пошуку. Виявляється, що розташування пірамід збігається з конфігурацією зірок у районі сузір’я Оріона. Існує ряд переконливих фактів, що сузір’я Оріона пов’язували з астральною формою Осіріса, а Сиріус — з Ісідою [12, 78-93].

Загадок, пов’язаних із пірамідами, безліч (незрозумілі механізми будівництва, вентиляційні шахти, які не вентилюють, таємні кімнати, відсутність відомостей про будівельників). Навіть при сучасній технології відтворити щось подібне неможливо.

Близько 10 іноземних дослідницьких інститутів мають дозвіл на проведення постійних робіт у Єгипті.

1.2. Утворення Єгипту

Однією із самих давніх держав Сходу був Єгипет, який розташований в Північно-Східній Африці. Стародавній Єгипет знаходився у долині нижньої течії ріки Нілу. “Завдяки періодичним розливам цієї ріки ( з липня по листопад) ґрунти тут родючі і добре зрошуванні [13, 9].Це спричинило швидке заселення та раннє зародження цивілізації на цих землях.

До віку палеоліту в Х-ІХ тисячолітті до нашої ери кочували різні племена (бербери, кумати) на території Єгипту. Племена займались збиральництвом, полюванням, рибальством. Зміна клімату в період неоліту змусила їх спускатись вниз до Нілу. Оскільки населення не могло вижити на одному рибальстві та полюванні, тому почало займатись скотарством, землеробством, що зумовило появу общин. З приходом весни Ніл розливався й приносив з його верхів’я на поля родючий мул, що збільшував родючість землі. У річці було багато риби, берега населяли птахи і звірі. Прилеглі гори містили корисні копалини – золото, олово, цинк. Отже, захищеність території від ворогів, сприятливі природні умови, родюча земля сприяли швидкому розвитку продуктивних сил. Поступово зароджується приватна власність, майнова нерівність, а потім – класове суспільство. Потреба в додатковій землі для посіву вимагає створення іригаційних систем. Для будівлі використовувалась праця рабів, що призвело до утворення приватної власності і розшарування родини, виділення родової верхівки.

“На останньому етапі розвитку первіснообщинного ладу у древніх єгиптян склалась досить розвинута організація управління, яку Ф.Енгельс в роботі “Походження сім’ї, приватної власності і держави” назвав військовою демократією. Основними елементами якої являлись воєначальник, рада родових старійшин і народне зібрання.” [1, 27-38]

В результаті об’єднання сільських общин для спільного ведення іригаційних робіт виникають номи, які об’єднуються під владою сильнішого нома. Номи нерідко воювали за територію, за рабів, за землю, за скотину.

В процесі спільної боротьби номи почали об’єднуватися у більші “Державні механізми” [19, 64]. Причиною цього об’єднання була необхідність спільного захисту від агресивних сусідів, необхідність дальшого розширення і вдосконалення іригаційної системи, потреба рабів. Поступово в долині Нілу вкінці IV тис. до н.е. склалися дві великі держави – Північне царство нижнього Нілу і Південне – на верхньому, між якими протягом довгого часу точилась боротьба за першість, поки нарешті перемогло Південне царство. Отже Єгипет був об’єднаний в одну державу. Приблизно в 3200 р. до н.е.

Цар-фараон став царем “двох Єгиптів”.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Svitobach Starodav Egyptu (332.5 KiB, Завантажень: 16)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.33MB | MySQL:26 | 0,320sec