Курсова робота на тему: «СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

 

Вступ    3

1.1 Загальна система оподаткування    6

1.2 Спрощена система оподаткування    10

1.3 Переваги та недоліки систем оподаткування    18

РОЗДІЛ ІІ. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ    22

2.1 Основні положення    22

2.1.1. Загальні положення та сфера застосування    22

2.1.2. Об’єкт оподаткування    24

2.1.3. Особливості оподаткування.    26

2.1.4. Звітні податкові періоди    27

2.2 Ставка єдиного податку    29

2.2.1. Ставка єдиного податку для фізичних осіб    29

2.2.2. Порядок нарахування і строки сплати єдиного податку фізичними особами    30

2.2.3. Ставка єдиного податку для юридичних осіб    30

2.2.4. Порядок нарахування і строки сплати єдиного податку юридичними особами    31

2.2.5. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або відмова від її застосування    31

2.2.6. Свідоцтво про право сплати єдиного податку    32

2.2.7. Облік і звітність    33

2.2.8. Відповідальність платників єдиного податку    34

2.2.9. Прикінцеві положення    34

Висновки    38

Список використаної літератури    40

 

Вступ

Подальший розвиток української держави, її економіки багато в чому залежить від податкової політики, оскільки вона є важливою складовою загальноекономічної політики, одним з найбільш помітних і дієвих її важелів. Мабуть, саме тому і урядовці, і політики і, в першу чергу, підприємці, покладають велику надію на прийняття нового Податкового кодексу.

Система оподаткування – це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності мають право застосовувати фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону “Про систему оподаткування”. У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант Закону “Про систему оподаткування”. Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р.

В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, об’єкта оподаткування; обов’язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування – це сукупність податків і зборів, (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Підприємства – суб’єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

– прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

– непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

– збори (на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

– державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

– два податки (комунальний податок і податок з реклами);

– різні збори (за право використання місцевої символіки; за пар-ковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

З метою державної підтримки малого бізнесу, згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 22 червня 1999 р. №746/99, для суб’єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (за винятком єдиного податку для юридичних осіб), підприємець сплачує податок у конкретно визначеному розмірі, який не залежить та не змінюється від величини отриманих доходів.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює сплату певного кола податків та зборів.

У кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є низка переваг, таких як спрощений порядок обліку доходів та витрат та розрахункових операцій, а також скорочений порядок та процедура податкової звітності, що дає можливість оформлювати всю необхідну для звітності документацію без додаткової спеціальної бухгалтерської освіти.

РОЗДІЛ І. СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

1.1 Загальна система оподаткування

Суб’єкт підприємницької діяльності, який обрав загальну (традиційну) систему оподаткування сплачує всі види податків та зборів, платником яких він є відповідно до закону.

Загальна система оподаткування в Україні регулюється Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII. Цим Законом визначаються податки, збори, внески, обов’язкові платежі – їх вичерпний перелік визначається статтями 14-15 Закону. Порядок обчислення та граничні розміри місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 “Про місцеві податки і збори”. Розмір, порядок обчислення та сплати податків встановлюється окремими нормативно-правовими актам, що регулюють окремі податки та збори.

Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, що обрали загальну систему оподаткування є платниками таких податків і зборів:

  • податок на додану вартість;
  • акцизний збір;
  • податок на прибуток підприємств;
  • мито;
  • державне мито;
  • податок на нерухоме майно (нерухомість);
  • плата (податок) на землю;
  • рентні платежі;
    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Sproschchena Syst Opod (210.0 KiB, Завантажень: 20)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
завантаження...
WordPress: 23.35MB | MySQL:26 | 0,374sec