Курсова робота на тему: «САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ»

Зміст:

Вступ.3

Розділ І. Самостійна робота учнів – засіб розвитку

пізнавальної активності і творчого мислення…………………….6

Розділ ІІ. Підвищення ролі самостійної роботи на всіх

етапах уроку……………………………………………………………………13

Розділ ІІІ. Організація самостійної роботи на уроках математики……..23

3.1. Урок-лекція………………………………………………………………………26

3.2. Урок-практичне заняття…………………………………………………….27

3.3. Уроки-консультації…………………………………………………………..28

Висновки…………………………………………………………………………………………30

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………………….32

Вступ.

 

На протязі століть йшов пошук досконалих методів навчання історії; педагогами, психологами узагальнювався певний досвід, пропонувались нові ідеї в дій галузі.

У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої історії, без перекручувань і фальсифікацій. На сторінках преси з’являється ряд альтернативних думок на певні історичні проблеми і, навіть, цілі періоди, обсяг знань надзвичайно швидко збільшується.

Сучасним школярам дуже важко розібратися, правильно оцінити ряд подій виходячи з того потоку інформації (часом досить суперечливої), яка виплескується на нас з боку преси, радіо і телебачення. У зв’язку з цим виникає необхідність вирішення ряду проблем. Однією з таких проблем, яка потребує негайного вирішення є проблема формування в процесі навчання активного, самостійного, творчого мислення школярів. Учням потрібно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань.

Проявляти такі якості мислення як самостійність, активність, гнучкість, швидкість і інші. Щоб виявити, на скільки учні володіють цими якостями, як у них розвинута здатність до аналізу, уміння виділяти істотне, здійснювати порівняння. З цією метою було проведено дослідження в школах м.Луцька з учнями 6-х класів. Для цього було використано ряд методик під назвою “Мислення”, “Діагностика мислительних стратегій” (методика Брунера), “Словесний лабіринт” (головоломка “Дональд”).

Виходячи з одержаних результатів, ми визначили деякі завдання вчителя історії по формуванню в учнів тих якостей мислення, які необхідні для засвоєння історії та самостійного здобуття знань. Використані нами методики дослідження дали можливість дослідити швидкість, гнучкість мислення школярів, встановити ступінь володіння ними просторовими образами та уміння самостійно оперувати ними.

Даній проблемі присвячено багато посібників, монографій і статей, але часто дане питання розглядається вузько, з позиції якоїсь однієї риси, якості, яка протиставлялась іншим. Одні вчені твердили, що самостійність визначається тільки мисленевою діяльністю учнів, другі – тільки мотивами її діяльності, її добровільністю, треті – тільки рисами характеру, поведінки тощо. Але не треба забувати, що діяльність людини багатогранна і тому треба формувати самостійність людини в цілому, у всіх її проявах.

Наше дослідження показало, що в навчанні слід розрізняти:

1) самостійність мислення проявляється при розгляді суті явищ (подій, процесів) і веде до формування переконань; з нею тісно пов’язана і самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання;

2) самостійність характеру, поведінка особистості, яка виражається в умінні поступати у відповідності зі своїми поглядами, в тому чи іншому відношенні до оточуючого;

З) самостійність поштовху до діяльності, її мотивів; для неї важливі прояви інтересу, ініціативи, творчості;

4) самостійність в практичній діяльності.

Об’єктом дослідження є 7 клас 7 школи м.Кам’янець-Подільський.

Не треба забувати, що існує принципова різниця між пізнавальною діяльністю: а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при слабкому прояві мислительної активності і самостійності.

Викладання математики вимагає від вчителя великої підготовчої роботи. Вимагає реалізації таких дидактичних принципів: науковість, систематичність і послідовність, активність та самостійність, міцність знань, наочність, доступність.

В даній курсовій роботі хочу зупинитися на тому, як можна організувати самостійну роботу учнів на різних етапах вивчення теми за урочно-практичною системою, яка передбачає побудову роботи за такою схемою:

1. Уроки-лекції (організація сумісних зусиль учнів для досягнення загальної пізнавальної задачі).

2. Уроки-практичне заняття (групова форма роботи по виконанню загальної пізнавальної задачі).

3. Консультації-уроки (індивідуальна форма роботи; учні працюють над різними завданнями в залежності від рівня своєї підготовленості).

4. Залікові уроки (індивідуальна форма роботи).

Розділ І. Самостійна робота учнів – засіб розвитку

пізнавальної активності і творчого мислення

На початку 50-х років був запропонований пізнавальний процес, при якому знання формуються на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Учень без сторонньої прямої допомоги повинен розібратися в явищах суспільного життя, розкрити їх суть. Пізнання рухається від явища до суті, а від суті знову до явища, але тепер це явище усвідомлюється повніше, глибше. Самостійне розкриття суті явищ органічно пов’язане з використанням знань, умінь, життєвого досвіду учнів.

Аналіз результатів експерименту показав, що для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її посильність, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів дотримуючись дидактичних вимог.

Самостійна робота на уроках історії має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, копи вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею; працює в тісному контакті з учителями інших предметів, особливо гуманітарного циклу.

В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

Дані дослідження підтверджують думку про те, що розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:

– відношення вчителя до проявів самостійності;

– уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;

– уміння виділяти головне і другорядне;

– оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;

– наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається;

– самостійне застосування засвоєних знань;

– оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність учителя, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов’язаної з подоланням учнями певних труднощів і підведення підсумків виконання і об’єктивна оцінка роботи.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Samost Robota Uch (130.0 KiB, Завантажень: 36)

Сторінка: 1 2 3 4 5
завантаження...
WordPress: 23.28MB | MySQL:26 | 0,397sec