Курсова робота на тему: «РИНОК ТОВАРІВ І ПОСЛУГ»

Зміст

Вступ.

І. Економічні засади функціонування ринку.

ІІ. Характеристика ринку товарів і послуг.

2.1. Особливості ринку засобів виробництва.

2.2. Характерні риси ринку товарів споживання.

ІІІ. Розвиток ринку товарів і послуг в Україні.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Актуальність теми. Ринок як самодостатній, автоматично діючий, само- регульований механізм-це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії ХІХ ст. Пізнання ринку як економічної категорії неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається, і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є складним і багатоманітним утворенням економічного життя. Поняття ринок сьогодні є чи не найпопулярнішим у нашому суспільстві. Різні вчені по-різному давали визначення ринку. Кожен вводив нові поняття і доповнював попереднього. Вони вважали, що ринкове середовище розмежовується як за політико-адміністративними ознаками, так і за характером процесу купівлі-продажу. Крім того, в рамках конкретного ринкового середовища можуть функціонувати агенти різних форм власності і господарювання. Ринок товарів один із найпоширеніших видів ринку, про нього і буде йти мова в даній курсовій роботі.

Метою моєї роботи є аналіз ринку засобів виробництва і ринку товарів народного споживання, їх суть і характерні риси.

Об’єктом дослідження є ринок товарів і послуг.

Предмет дослідження-економічні відносини, що виникають з приводу формування й розвитку ринку товарів і послуг.

В даній роботі покладені такі завдання:

  • 1). визначити сутність поняття ринку та його значення в економічному житті країні;
  • 2). Проаналізувати ринок товарів, тобто ринок засобів виробництва і товарів народного споживання;
  • 3). простежити розвиток ринку товарів і послуг в Україні

В таких скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокої економічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та інших криз перехід до реального ринку надзвичайно утруднений.

І. Економічні засади функціонування ринку.

Ринок як одна із категорій товарного виробництва у процесі еволюції зазнав істотних кількісно-якісних змін, що не могло не позначитися на його визначенні в останні понад два століття. У працях А. Сміта і Д.Рікардо термін ринок не набув чіткого політекономічного визначення, оскільки його відносили до зовнішніх, поверхових явищ ринкової економіки, а тому використовували переважно для характеристики ринкового попиту.

Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив французький економіст О.Курно. на його думку, цей термін позначає «будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців вільні, тому ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко й швидко вирівнюватися». Англійський економіст А.Маршалл стверджував, що «чим досконаліший ринок, тим сильнішою тенденція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той самий час платити за одну й ту саму річ однакову ціну». У підручнику«Економікс» ринок розглядається як «інститут або механізм, який зводить покупців(представників попиту) і продавців(постачальників) окремих товарів і послуг». Американський економіст П. Хейне стверджував, що «ринок – це набір взаємозв’язків, або процес конкурентних торгів». Наведені визначення об’єднує те, що всі вони виходять із тлумачення західними науковцями предмета економічної науки, тобто без акцентування уваги на вивченні виробничих або економічних відносин. Крім того не слід обмежувати ринок лише сферою товарного обміну, оскільки ринок передбачає грошовий обіг, у тому числі ринок цінних паперів.[11,с.159 ].

Ці визначення обмежують ринок виключно сферою обміну, купівлі-продажу, що не відображає його дійсної суті.

Як економічна категорія, поняття “ринок” відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічної системи (виробниками і покупцями) з приводу обміну результатами і умовами (факторами) виробництва.

Економічні відносини завжди проявляються як економічні інтереси (усвідомлені людиною потреби, спонукальні мотиви господарської діяльності). Тому ринок – поняття, яке відображає процес взаємодії економічних інтересів суб’єктів господарської системи.

Отже, поняття “ринок” тотожне поняттю “ринкові відносини”.

Економічна система, що функціонує на засадах ринкових відносин, у реальній дійсності є формою організації господарської діяльності суспільства, яку називають по-різному: ринкова система, система вільного підприємництва або ж просто – ринок.

Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так і широкому розумінні. У першому – це форма економічного обміну, в другому – система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.[4, с.86].

Ринок виступає як сукупність форм і організації співробітництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерційною метою продавців та покупців, а також надати можливість першим продати, другим – купити товар. Тобто це місце добровільних угод, де продаж товарів відбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони продавець і покупець знаходять компроміс, який проявляється в ціні.

Як явище господарського життя ринок з’явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб’єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.

Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи. Економічні умови
основою яких є демократизація економіки пов’язані з введенням загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв’язки, передбачають:

• вільний вибір форм власності на засоби виробництва (утвердження права господаря);

• вільне ціноутворення;

• забезпечення та захист конкуренції;

• вільний вибір виду діяльності;

• вільний обіг товару, капіталу, праці;

• оподаткування, фінансування, кредитування, валютна політика, які стимулюють підприємницьку діяльність.

Соціальні умови,
які забезпечують гуманність ринкової економіки, охоплюють:

• систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсійне забезпечення);

• система соціальної допомоги дітям, молоді, безробітним;

• система соціального захисту від безробіття.

Правові умови
включають систему заходів, пов’язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень
з переходу на ринкові методи господарювання.

Соціально-психологічні та соціально-культурні умови,
які забезпечують самореалізацію особи та повагу до неї, включають:

• забезпечення свободи розвитку потенціалу особи – кваліфікаційного, освітнього, творчого, комунікативного, підприємницького, морального та ін.;

• свобода політичної діяльності;

• система соціальної відповідальності особи перед трудовим колективом, суспільством;

• система задоволення духовних потреб особи;

• можливість вивчення культурних надбань народів України та світової культури в цілому.

Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:

• доступність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку (відсутність фондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу);

• необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього;

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Rynok Tovariv I Poslug (145.5 KiB, Завантажень: 6)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6
завантаження...
WordPress: 23.33MB | MySQL:26 | 0,331sec