Курсова робота на тему: «ПСИХОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ І ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ»

Зміст

Вступ    2

Розділ І. Психолого-педагогічні основи розробки і використання опорного конспекту у навчанні фізики.    3

1.1. Актуальність проблеми використання опорного конспекту.    3

1.2. Еталонні вимірники якості знань, як засіб управління навчанням фізики.    8

Розділ ІІ. Методичні та технологічні аспекти впровадження у навчанні фізики опорного конспекту еталонного характеру.    13

2.1. Чинники, що впливають на проектування опорного конспекту еталонного характеру.    13

2.2. Формування наукового світогляду в учнів під час вивчення фізики.    22

2.3. Роль і значення міжпредметних в забезпеченні еталонних вимірників якостей знань.    26

Висновок    28

Література    29

 

Вступ

Характерною рисою розвитку сучасної методичної науки є широке впровадження в практику навчання педагогічних технологій, орієнтиром яких є особистість учня, його пізнавальні можливості, що активно включені в навчальний процес. При цьому технологія навчання розглядається, як системний метод організації навчання, спрямований на побудову і реалізацію навчально-виховного процесу на основі узагальнюючого підходу і інтенсифікації навчання з досягненням прогнозованого результату [1, с.12]. Така трансформаційна логіка сучасної дидактики пов’язана з використанням принципів системності і систематизації в процесі пізнання (однаково, індивідуального чи соціального), що і є ключовим моментом, який закріплює в свідомості тих, хто навчається розуміння навчального матеріалу у проекції на наукову картину світу. Звичайно, центральною ланкою, навколо якої будується вся система методів технології навчання є учень з його специфічною діяльністю – навчанням. Але дедалі більшої на І-й набувають процеси пов’язані із співвіднесенням здобутків учня із вимогами до знань як результатів навчання. І хоч критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти [3] досить повно відтворюють спектр вимог у проекції на оцінку здобутків того, хто навчається, механізми приведення знань учнів у відповідність із певним рівнем залишаються не розкритими. Між тим, введення у якості мети навчання еталонних вимірників якості знань, створює передумови для об’єктивної оцінки набутих знань та розвитку творчих здібностей учнів.

Розділ І. Психолого-педагогічні основи розробки і використання опорного конспекту у навчанні фізики.

1.1. Актуальність проблеми використання опорного конспекту.

Значення фізики у шкільній освіті визначається насамперед тим, що вона була і є фундаментом природничої освіти, філософії природознавства та науково-технічного прогресу, її предметною областю є загальні закономірності природи в усій її багатогранності. Характерні для сучасного наукового знання інтеграційні тенденції привели сучасну фізику, на відміну від фізики XIX ст., до суттєвого розширення об’єкта фізичного дослідження, включивши до нього космічні явища (астрофізика), процеси у надрах Землі та планет (геофізика), деякі особливості явищ живого світу та властивості живих об’єктів (біофізика, молекулярна біологія), інформаційні системи (напівпровідникова, лазерна та кріогенна техніка як основа ЕОТ). Фізика сьогодні стала не лише теоретичною основою сучасної техніки, а й невід’ємною її частиною. Свідченням цього є сучасна енергетика (зокрема ядерна й термоядерна), сучасна техніка зв’язку (лазери, волокниста оптика, космічний зв’язок), техніка і технологія створення нових матеріалів.

Таким чином, сучасна фізика — найважливіше джерело знань про навколишній світ, основа науково-технічного прогресу і разом з тим — один з найважливіших компонентів людської культури (духовної та матеріальної, що в останні десятиліття недостатньо враховувалось у навчанні й вихованні). Цим визначається освітнє і виховне значення фізики як обов’язкового навчального предмета у загальноосвітній школі, необхідність диференціації її змісту залежно від цілей і завдань загальної та професійної освіти.

Цим визначаються й основні аспектні лінії змісту курсів фізики — рух і сили, речовина, поле, енергія, методи пізнання природи, що й відображено у цих програмах.

Навчання фізики, як і інших предметів, має загальні дидактичні цілі: освітні, виховні та розвивальні. Між ними немає чітких меж ні за змістом, ні за методами та засобами їх досягнення — вони повинні досягатись у єдиному навчально-виховному процесі. Загалом їх можна визначити так.

Освітні цілі:

— формування і розвиток в учнів наукових знань та вмінь, необхідних і достатніх для розуміння явищ і процесів, що відбуваються у природі, техніці, побуті, та для продовження освіти; знання основ фізичних теорій (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів), що складають ядро фізичної освіти, та вміння застосовувати ці знання для розв’язування завдань у стандартних та нестандартних ситуаціях;

— оволодіння мовою фізики та умінням користуватися нею для аналізу інформації;

— формування в учнів уміння систематизувати результати спостережень явищ природи і техніки, робити узагальнення й оцінювати їх вірогідність та межі застосування, планувати й проводити експерименти;

— набуття практичних умінь використовувати вимірювальні прилади та обладнання, засоби інформаційних технологій як результат самостійного виконання певного кола дослідів (воно різне для різних рівнів диференціації та вікових категорій і визначене у програмі);

— формування у свідомості учнів природничо-наукової картини світу. Виховні цілі:

— формування наукового світогляду й діалектичного мислення;

— озброєння учнів раціональним методологічним підходом до пізнавальної й практичної діяльності;

— виховання екологічного мислення і поведінки, національної свідомості та патріотизму, інтернаціоналізму, працелюбності та наполегливості.

Розвивальні цілі:

— розвиток логічного мислення, уміння користуватися методами індукції й дедукції, аналізу й синтезу, робити висновки та узагальнення;

— розвиток уміння розв’язувати змістові задачі, експериментувати, технічно мислити і в сукупності — розвивати творчі здібності.

Ці загальні цілі та завдання навчання фізики є визначальними і обов’язковими для всіх типів шкільних курсів. Вони деталізуються у цих програмах, підручниках і повинні забезпечуватися відповідними методами навчання.

Щоб досягти дидактичних цілей у навчанні фізики кожен учитель має перед собою поставити наступні цілі:

  1. Зацікавити учнів до вивчення предмету;
  2. Навчити і виховати учнів. [1]

Проблеми інтересу давно зацікавила багато педагогів: Я. Коменський вважав необхідним для вчителя “всеми возможными средствами воспламенять … жажду знаний и пылкое усердие к изучению…Метод обучения должен облегчить труд ученика. Так, чтобы не было ничего, что претило бы ученикам и отлучивало бы их от дальнейших занятий” [2, ст.200].

К.Д. Ушинський підкреслював залежність розвитку дитячих інтересів від навчання і виховання. “Учение, лишенное всякого интереса, …убывает в ученику охоту к учению, без которой он далеко не уйдет”[3, ст.51].

Багато вчителів фізики навчились зацікавлювати учнів своїм предметом використовуючи можливості самого предмету. А ось навчити всіх умовам загальноосвітньої середньої освіти є досить проблематично. Над вирішенням цієї проблеми працював В.Ф. Шаталов і пропонує діяти за таким планом:

  1. блочне планування і блочний контроль знань;
  2. Опорний конспект і роботу з ним на різних етапах уроку;
  3. систему по елементного навчання розв’язування задач;
  4. систему поетапного формування фізичних знань;
  5. систематичний само- і взаємоконтроль;
  6. систематичну роботу з поурочними картками, включаючи не тільки конспект, але і систему вправ, дозволяючи учням свідомо вивчати матеріал і підготовлювати учнів до розв’язання задач;
  7. більш гнучку систему оцінювання знань учнів;
  8. максимальне збільшення самостійності в процесі розв’язку задач, виконання інших завдань на уроці;
  9. систематичне повторення матеріалу;
  10. гласність у виставленні оцінок і відкритий облік знань.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Psyh Fiz Osn (142.5 KiB, Завантажень: 16)

Сторінка: 1 2 3 4 5
завантаження...
WordPress: 23.7MB | MySQL:26 | 0,321sec