Курсова робота на тему: «ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АГРЕСИВНИХ ПІДЛІТКІВ»

Зміст:

Вступ    3

 

РОЗДІЛ І. Психологічна характеристика особливостей особистості дитини у підлітковому віці    6

1.1.    Характеристика тривожності та агресії    8

1.2.    Особливість не деструктивної агресії та ворожа    11

 

РОЗДІЛ II. Корекційна робота з агресивними дітьми підліткового віку    16

2.1. Методи корекційної роботи з агресивними дітьми підліткового віку    16

2.2. Експериментальне вивчення агресивних проявів у поведінці підлітків    19

 

Висновки    28

 

Список використаних джерел    30

 

Вступ

Підлітки можуть пишатися кількістю назв, придуманих для них дорослими: “перехідний”, “критичний”, “переломний”, “важкий”. Вони повною мірою відображають складність і значущість процесів розвитку, які відбуваються у цьому віковому періоді. Вік підлітка особливий -відбувається перехід від дитинства до дорослості. За віковою періодизацією – це вік від 11-12 до 14-15 років.

У підлітковому віці за короткий час діти дорослішають фізично, морально, розумово, соціально тощо.

Впродовж останніх 80 років ведеться теоретична суперечка щодо ролі біологічних і соціальних факторів у виникненні явищ критичного розвитку у підлітковому віці.

Основоположники біогенетичного універсалізму (Стенлі Холл та З.Фройд) розглядати кризу підліткового віку як неминуче явище, зумовлене біологічними факторами, зокрема статевим дозріванням організму. Фрейдисти наголошуєть, що в цей час досягають зрілості репродуктивні органи, з’являються вторинні статеві ознаки [Немов Р.С. Психология: В 3 кн. Кн.2.- М.: Владос, 1998.- 620с. ]

Якщо попередні стадії психосексуального розвитку були пов’язані з власним тілесним Я (відповідали тим чи іншим ерогенним зонам), то з підліткового віку нарцисизм дитини зникає, поступаючись спрямованості сексуальних інтересів на інших людей. Вони, як об’єкти сексуального задоволення, сприяють розвитку чуттєвості, потягів, потреб, інтересів дорослої людини, тобто “вторинної сексуальності”. За З.Фрейдом, усі люди у ранньому підлітковому віці проходять через “гомосексуальний період”, коли спалах сексуальної енергії підлітка спрямований на людину своєї статі (однолітка чи старшого). Він надає перевагу спілкуванню з ровесниками своєї статі і лише поступово об’єктом енергії лібідо стає особа протилежної статі [Абрамов Г.С. Возрастная психология.- М.,1997.- Гл.16]

Потрібно наголосити, що психоаналіз практично нівелює вплив соціального оточення, особливо навчання особистості не тільки в дитячі роки, але й у підліткові, юнацькі або зрілі. Тому учні та соратники вченого прагнули вдосконалити психоаналітичну теорію за рахунок розширення ролі соціальних факторів.

Теоретик психоаналізу, представник такого його напрямку, як “его-аналіз”, Е.Еріксон, поділяючи погляди фройдизму на джерела психічного розвитку, вчений значну увагу приділяв соціуму, що ставить перед особистісним Я розвиваючі завдання, розширює спектр його дії. Не випадково основні стадії розвитку особистості Е.Еріксон, на відміну від З.Фройда, назвав “психосоціальними”, а саме особистіше зростання вбачав у переході від однієї стадії до іншої. Вчений зазначав, що на кожній стадії психосоціального розвитку відбувається криза, яку індивідові потрібно переборювати.

За теорією розвитку особистості Еріксона, у якій виокремлюється 8 стадій психосоціального розвитку, підлітковому віку відповідає 5 стадія розвитку особистості. Це вік, коли завершується дитинство, інтенсивно формується ідентичність, базуючись на запереченні та бунті. Вчений називає цей вік віком фізичної зрілості і соціальної незрілості. Дитина значно раніше стає дорослою у фізичному плані, ніж здатною брати на себе соціальні ролі дорослих. Для цього віку характерна емоційна неурівноваженість. Підліток, який щойно переступив вік дитинства, ще немає надійної опори. У стресових ситуаціях він часто повертається до надійної ролі дитини, яка залежна від батьків. Та йому соромно цієї залежності. Намагаючись ствердити свою незалежність, підліток стає непоступливим, різким і навіть грубим у стосунках з батьками [Абрамов Г.С. Возрастная психология.- М.,1997.- Гл.16]

У цей час на долю батьків та вчителів лягає велике психологічне навантаження, вони мають навчитися з розумінням реагувати на зміни у взаєминах з підлітком, щоб, з одного боку, надати йому незалежність, до якої він прагне, а з іншого – не втратити реального контролю над його поведінкою, втримуючи її у розумних межах.

Проблема кризи підліткового віку є складною, тому, розкриваючи її, потрібно виходити із єдності біологічних змін, що настають в організмі підлітка, і змін у соціальних умовах його життя, взаємин з ровесниками та дорослими.

Важливими видаються положення Г.Костюка, що розкривають розвиток людини як біологічної і соціальної системи. Вчений зазначає, що становлення особистості – обумовлений і разом з тим саморозвиваючий процес. Це внутрішньо необхідний її рух від нижчих до вищих рівнів розвитку, в якому зовнішні причини завжди діють через внутрішні умови [ЛичкоА.Е. Психопатия и акцентуация характера у подростков.-М.,1983.- 500с.]

Фізичний розвиток підлітка та набуті у попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його становища в школі, в сім’ ї, в суспільстві.

 

РОЗДІЛ І. Психологічна характеристика особливостей особистості дитини у підлітковому віці

Дитина – це без сумніву велике щастя, проте наступає підлітковий вік, для якого характерні не тільки швидкі зовнішні і внутрішні зміни, але й такі “зсуви” в поведінці, які змушують відносити цей вік до важких. Звичайно, степінь і характер прояву вікових особливостей підлітка залежить від багатьох обставин, в тому числі від рівня і спрямованості його обдарованості. Які психологічні властивості підліткового віку? Який відбиток на стан, відносини, діяльність і поведінку підлітка накладає обдарованість дитини?

Перехід від дитинства до зрілості проходить як правило гостро і драматично, в ньому найбільш випукло переплітаються тенденції соціального розвитку. З одного боку, для цього періоду характерними є негативні прояви – дисгармонія особистості, зміна встановлених інтересів дитини, протестуючий характер поведінки дитини по відношенню до дорослого.

З іншого боку, підлітковий вік характеризується масою позитивних факторів – збільшується самостійність дитини, більш самостійними і змістовними стають відносини з іншими дітьми і дорослими, значно розширюється і змінюється сфера діяльності підлітка, розвивається почуття відповідальності.

Цей період характеризується виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, в якій реально формується її свідоме відношення до себе, як до члена суспільства.

Із включенням підлітка в сферу діяльності суспільства, в нього виникає потреба в самовираженні; переважають мотиви прояву своєї індивідуальності, самооцінки під час діяльності; прагнення приймати участь в певному виді діяльності, для того, щоб знайти певну позицію по відношенню до товаришів; ствердження свого “я”; вироблення рис характеру, необхідних для самостійного життя. Чим старший підліток -тим сильніше і нього прагнення до вираження своєї індивідуальності.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Psyhol Osobl Agres Uchniv (278.0 KiB, Завантажень: 15)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.44MB | MySQL:26 | 0,373sec