Курсова робота на тему: «ПРОГРАМУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ УПРАВЛІННЯЗАСОБАМИ JAVA 2 MICRO EDITION»

Зміст

Вступ    3

  1. Платформа Java. Інструменти розробника    6
  2. Визначення платформи Java для портативних пристроїв    20
  3. Конфігурації і профілі    22
  4. Системи управління додатками пристроїв    36
  5. Приклади програм    37
  6. Емулятори J2ME    40

Висновки    43

Список використаної літератури    44

Вступ

Компанія «Sun Microsystems» визначає три платформи Java, кожна з яких відповідає потребам різних комп’ютерних середовищ:

  • Java 2 Standard Edition (J2SE);
  • Java 2 Enterprise Edition (J2EE);
  • Java 2 Micro Edition (J2ME).

Початковою точкою розробки платформи J2ME послужила необхідність визначення комп’ютерної платформи, яка б могла послужити основою для електронних і вбудовуваних пристроїв масового споживання. Ці пристрої називаються портативними пристроями.

Творці платформи J2ME розділяють портативні пристрої на дві окремі категорії:

  • Персональні мобільні інформаційні пристрої, які здібні до нестаціонарних мережевих комунікацій – мобільні телефони, двосторонні пейджери, персональні інформаційні пристрої («кишенькові комп’ютери») і органайзери.
  • Інформаційні пристрої із загальним з’єднанням, приєднані до фіксованого безперервного мережевого з’єднання – комп’ютерні приставки до телевізора, телевізори з виходом в Інтернет, телефони з дисплеєм і можливістю виходу в Інтернет, комунікатори високого класу, розважальні і навігаційні автомобільні системи.

Перша категорія описує пристрої, які мають спеціальне призначення і не обмежені у функціях, вони не є універсальними обчислювальними машинами. Друга категорія описує пристрої, які звичайно мають велику нагоду для засобів призначеного для користувача інтерфейсу (UI). Звичайно, пристрої з досконалішими засобами інтерфейсу мають більшу потужність та можливості. На практиці комп’ютерна потужність є першорядним атрибутом, що відрізняє ці дві категорії пристроїв. Проте, це розмежування є не повністю зрозумілим, оскільки технологія дає можливість великі потужності розміщувати у пристроях малих за розміром.

Як і комп’ютерна потужність, зв’язок наявність таких засобів, як бездротові мережі, – також впливає на види функціональних можливостей і служб, які можуть підтримувати портативні пристрої. Задача, і першорядна мета для J2ME полягає у встановленні платформи, яка може підтримувати великий набір служб для широкого спектру пристроїв, що мають широкий діапазон різних можливостей.

Творці J2ME визначають як ключовий механізм модульну побудову, яка дає можливість підтримувати безліч типів пристроїв. Розробники J2ME використовують для створення J2МЕ-модуля – конфігурації і профілі.

Одною з основних переваг програмування на Java 2 ME є те, що технологія Java є мультиплатформенною. Тобто можна використовувати одну і ту ж програму на різних пристроях.

Програма на мові Java компілюється в двійковий модуль, що складається з команд віртуального процесора Java. Такий модуль містить байт-код, призначений для виконання Java-інтерпретатором. На справжній момент вже створені перші моделі фізичного процесора, здатного виконувати цей байт-код, проте інтерпретатори Java є на всіх основних комп’ютерних платформах. Зрозуміло, на кожній платформі використовується свій інтерпретатор, або, точніше кажучи, свій віртуальний процесор Java.

Якщо ваш додаток Java (або аплет) повинен працювати на декількох платформах, немає необхідності компілювати його початкові тексти кілька разів. Ви можете відкомпілювати і відладити додаток Java на одній, найбільш зручній для вас платформі. В результаті ви отримаєте байт-код, придатний для будь-якої платформи, де є віртуальний процесор Java.

Додаток Java не звертається безпосередньо до інтерфейсу операційної системи. Замість цього воно користується готовими стандартними бібліотеками класів, що містять все необхідне для організації призначеного для користувача інтерфейсу, звернення до файлів, для роботи в мережі і так далі. Платформа Java. Інструменти розробника

Платформа Java складається з віртуальної машини й інтерфейсу прикладного програмування Java APІ. Віртуальна машина призначена для виконання J-коду на різних платформах. Інтерфейс прикладного програмування Java являє собою велику колекцію класів у форматі J-коду, згрупованих за своїм призначенням в окремі пакети. Список наявних пакетів займає кілька сторінок тексту, і кожний з пакетів містить колекцію класів. Для роботи з такою складною структурою використовується спеціальна схема іменування пакетів і класів, що нагадує доменну систему імен Інтернету (DNS). Наприклад, ім’я java.lang визначає пакет, що містить базові класи самої мови Java. Ім’я java.lang.object визначає клас object усередині цього пакета. Пакети, імена яких починаються зі слова java, складають основу інтерфейсу прикладного програмування і входять до складу будь-якої платформи Java. Крім основної частини APІ існують стандартні розширення для роботи з тривимірною графікою, анімацією і т.д..
Для створення Java-програм необхідний набір засобів розроблювача Java Development Kіt (JDK), що включає в себе базову колекцію класів, компілятор javac, відладчик jdb, віртуальну машину java для виконання готових прикладних програм і програму перегляду аплетів appletvіewer. Існують варіанти набору JDK від фірм Sun і Mіcrosoft і, крім того, візуальні засоби розробки фірм Mіcrosoft, Borland, Symantec. Основним розроблювачем, що визначає напрямок розвитку технології Java, є фірма Sun, тому краще використовувати інструментальні засоби саме цього виробника. До того ж візуальні засоби не дозволяють простежити всі стадії розробки програми. Зведення про поточну версію і придбання JDK можна одержати на сервері Sun http://www.javasoft.com.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Java2 Micro Edition (505.0 KiB, Завантажень: 2)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 23.44MB | MySQL:26 | 0,338sec