Курсова робота на тему: «ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ СЦЕНАРНИХ ІНТЕРФЕЙСІВ»

Зміст.

Вступ.    3

1. Основні поняття про інтерфейс.    5

2. Основна інформація про WWW.    10

3. Мова програмування HTML.    12

4. Macromedia Authorware.    14

5. Поняття про Flash.    17

6. Мова програмування Java.    21

7. JavaScript    27

 

 

Вступ.

У цій роботі я буду намагатись висвітлити питання про програмні засоби створення сценарних інтерфейсів. Наперед скажу що

інтерфейс

це — сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та програм; сукупність описів і узгоджень про процедуру передачі управління в підпрограму та повернення в вихідну програму.

Інтерфейс поділяється на:

інтерфейс користувача, графічний інтерфейс користувача, інтерфейс командного рядка які полегшують роботу з ЕОМ.
Також я написав основну інформацію про WWW (

це розподілена інформаційна система мультимедіа, заснована на гіпертексті).
Мультимедіа: інформація включає в себе не тільки текст, але і двох- і трьохмірну графіку, відео і звук. Гіпертекст: інформація в WWW представляється у вигляді документів, кожний з яких може містити як внутрішні перехресні посилання, так і посилання на інші документи, що зберігаються на тому ж самому або на будь-якому іншому сервері.

Також у моїй роботі є опис деяких програм за допомогою яких можна створювати інтерфейси: мова

програмування HTML,

Macromedia Authorware, Flash, мова програмування Java,

JavaScript. А зараз коротко про ц.

Вивчаючи HTML і пізнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення HTML і розширюючи його наскільки це можливо, ми маємо можливість створювати документи, які можуть бути переглянені багатьма браузерами Web, як зараз, так і в майбутньому.

Пакет Authorware призначений для створення компактних мультимедійних застосувань, що передбачають сумісне використання різних форм подачі матеріалу: тексту, малюнків, відео і звукового супроводу.

Flash відноситься до програм створення двомірної векторної анімації.

Головним мотивом створення Java була потреба в мові програмування, яка б не залежала від платформи (тобто від архітектури) і яку можна було б використовувати для створення програмного забезпечення, яке вбудовується в різноманітні побутові електронні прилади, такі як мобільні засоби зв’язку, пристрої дистанційного керування тощо.

JavaScript

— назва реалізації стандарту мови програмування ECMAScript компанії Netscape, базується на принципах прототипно-орієнтованого програмування. Найпоширеніше і найвідоміше застосування мови — написання сценаріїв для веб-сторінок, але, також, використовується для впровадження сценаріїв керування об’єктами вбудованими в інші програми.

 

  1. Основні поняття про інтерфейс.

    Інтерфейс

    — сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та програм; сукупність описів і узгоджень про процедуру передачі управління в підпрограму та повернення в вихідну програму.

    Інтерфейс користувача ́

    (дружній інтерфейс) — засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною системою, а також, — сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багато віконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.

    Графічний інтерфейс користувача

    (ГІК, англ. GUI, Graphical user interface) — інтерфейс між комп’ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж одного вікна на одному екрані.

    ГІК — система засобів для взаємодії користувача з комп’ютером, заснована на представленні всіх доступних користувачеві системних об’єктів і функцій у вигляді графічних компонентів екрану (вікон, значків, меню, кнопок, списків і т. п.). При цьому, на відміну від інтерфейсу командного рядка, користувач має довільний доступ (за допомогою клавіатури або пристрою координатного введення типу «миша») до всіх видимих екранних об’єктів.

    Вперше концепція ГІК була запропонована вченими з дослідницької лабораторії Xerox PARC в 1970-х, але отримала комерційне втілення лише в продуктах корпорації Apple Computer. У операційній системі AMIGAOS, ГІК з багатозадачністю був використаний в 1985 р. В даний час ГІК є стандартній складовій більшості доступних на ринку операційних систем і додатків.

    Приклади операційних систем, що використовують ГІК: Mac OS, Ubuntu, Microsoft Windows, NEXTSTEP, OS/2.

    Інтерфейс командного рядка

    (англ. command-line interface, CLI) — різновид текстового інтерфейсу користувача і комп’ютера, в якому інструкції комп’ютера даються тільки шляхом введення з клавіатури текстових рядків (команд). Також відомий під назвою консоль. Інтерфейс командного рядка може бути протиставлений системам управління програмою на основі меню, а також різних реалізацій графічного інтерфейсу. Формат виводу інформації в інтерфейсі командного рядка не регламентується; звичайно це простий текстовий вивід, але може бути і графічним, звуковим виводом тощо.

    Призначення:

    1. невелика витрата пам’яті в порівнянні з системою меню;
    2. у сучасному програмному забезпеченні є велика кількість команд, багато з яких потрібні вкрай рідко. Тому навіть у деяких програмах з графічним інтерфейсом застосовується командний рядок: набір команди (за умови, що користувач знає цю команду) здійснюється набагато швидше, ніж, наприклад, навігація по меню;
    3. природне розширення інтерфейсу командного рядка — пакетний інтерфейс. Його суть в тому, що у файл звичайного текстового формату записується послідовність команд, після чого цей файл можна виконати в програмі, що має такий самий ефект якби ці команди були по черзі введені в командний рядок. Приклади — bat-файли в Windows, shell-скрипти в Unix-системах.

    Якщо програма повністю або майже повністю може вправлятися командами інтерфейсу командного рядка та підтримує пакетний інтерфейс, вміле поєднання інтерфейсу командного рядка з графічним надає користувачеві дуже потужні можливості.

    Формат команди.

    Найбільш загальний формат команд (у квадратні дужки поміщені необов’язкові частини): [символ початку команди], ім’я команди, [параметр 1, [параметр 2 […]]]

    Символ початку команди може бути самим різним, однак частіше за все для цієї мети використовується коса риска (/). Якщо рядок вводиться без цього символу, виконується деяка базова команда: наприклад, рядок «Привіт» в IRC еквівалентна вводу «/ msg Привіт». Якщо ж такої базової команди немає, символ початку команди відсутній взагалі (як, наприклад, в DOS).

    Параметри команд можуть мати самий різний формат. В основному застосовуються наступні правила:

  • параметри розділяються пробілами і відділяються від назви команди пропусками;
  • параметри, що містять пробіли, оточуються апострофами (‘) або лапками (“);
  • якщо параметр використовується для позначення включення будь-якої опції, забраного за замовчуванням, він починається з косої риски (/) та тире (-);
  • якщо параметр використовується для включення виключення будь-якої опції, він починається (або закінчується) знаком плюс або мінус (для включення і виключення відповідно);
  • якщо параметр вказує дію з групи дій, призначених команді, він не починається зі спеціальних символів;
  • якщо параметр вказує об’єкт, до якого застосовується дія команди, він не починається зі спеціальних символів;
  • якщо параметр вказує додатковий параметр будь-якої опції, то він має формат: / параметр / додатковий параметр (замість косої риси також може вживатися дефіс).

Наприклад, у деякій грі може бути така команда: / map dm1 / skill:

/ — символ початку команди;

Map — назва команди (перехід на інший рівень);

Dm1 — обов’язковий параметр (назва рівня);

/ Skill: 2 — додатковий параметр (завдання рівня складності).

Основні сфери застосування інтерфейсу командного рядка:

  1. Операційні системи.
  2. Чати.
  3. Комп’ютерні ігри.
  4. Інші програми: AutoCAD, Vim, Emacs, Різні клієнти IRC Інтерфейс, який надається моддерам, не завжди дозволяє змінювати меню, але він завжди дозволяє додавати свої консольні команди. Наприклад, в DotA (карті для гри Warcraft III) режим гри задає учасник, який грає синіми, через консоль.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Program Zas Stvor Scenar Interfej (62.3 KiB, Завантажень: 0)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6
завантаження...
WordPress: 23.13MB | MySQL:26 | 0,330sec