Курсова робота на тему: «ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ НА ЕОМ»

ЗМІСТ

 

ВСТУП    2

Розділ І. МОДУЛЯЦІЯ. ТИПИ СИГНАЛІВ.    3

1.1 Частотна модуляція    3

1.2 Фазова модуляція    3

1.3 Квадратурно-фазова модуляція    3

1.4 Квадратурно-амплітудна модуляція    4

1.5 Аналоговий сигнал    4

1.5 Цифровий сигнал    5

1.6 Основні характеристики аналогового та цифрового сигналів    6

Розділ ІІ. ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ З АНАЛОГОВОЇ ФОРМИ В ЦИФРОВУ    8

2.1 Векторне представлення зображень    8

2.2 Статистичний опис дискретних зображень    9

Розділ ІІІ. КОЛІРНІ МОДЕЛІ    12

3.1 Колірна модель RGB    12

3.2 Колірна модель YIQ    13

3.3 Колірна модель YCbCr    14

3.4. Колірна модель PhotoYCC    18

Розділ IV. Формати зображень    19

Висновки    24

Список використаної літератури.    25

 

 

 

ВСТУП

Представлення даних на моніторі у графічному виді вперше було реалізовано всередині 50-х років для великих ЕОМ, що застосовувались в наукових і військових дослідженнях. Тепер, графічний спосіб відображення даних став приналежністю великого числа комп’ютерних систем. Графічний інтерфейс є необхідним для програмного забезпечення різного класу, починаючи з операційних систем.

Комп’ютерна графіка, це спеціальна ділянка інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів.

Комп’ютерна графіка охоплює всі види та форми представлення зображень, як на екрані монітора, так і на зовнішньому носії (папір, плівка, тощо). Комп’ютерна графіка застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності:

медицина – комп’ютерна томографія;

наука – склад речовин, векторні поля графіки процесів;

дизайн – реклама, поліграфія, моделювання.

Для екранного зображення, елементарну точку растра називають пікселем. Розмір пікселя коливається в залежності від вибраної екранної роздільності, роздільності оригіналу й масштабу відображення. Монітори можуть забезпечити роздільність 640х480, 800х600, 1024х768, 1600х1200 і вище. Відстань між сусідніми точками люмінофора в якісному моніторі складає 0,22-0,25 мм. Для екранного зображення достатньо роздільності 72 dpi.

 

1. МОДУЛЯЦІЯ. ТИПИ СИГНАЛІВ.

1.1 Частотна модуляція

Частотна модуляція — тип модуляції, при якому частота вихідного сигналу змінюється в залежності від миттєвого значення інформаційного сигналу, інформаційний сигнал управляє частотою несного сигналу. В порівнянні з амплітудною модуляцією тут амплітуда залишається постійною.

Частотна модуляція застосовується для високоякісної передачі аудіо сигналу в радіомовленні (у діапазоні УКХ), для звукового супроводу телепередач, передачі сигналів кольоровості в телевізійному стандарті SECAM, відеозаписі на магнітну стрічку, музичних синтезаторах.

Висока якість кодування аудіосигналу обумовлена тим, що при частотна модуляції застосовується велика (в порівнянні з шириною спектру сигналу амплітудної модуляції) девіація несного сигналу, а в приймальній апаратурі використовують обмежувач амплітуди радіосигналу для ліквідації імпульсних перешкод.

1.2 Фазова модуляція

Фазова модуляція (ФМ) (англ. PSK – Phase Shift Keying) — це схема перетворення (модуляція) при якому під керуванням вхідного сигналу змінюється фаза несного сигналу (звичайно синусоїдального).

Один з варіантів ФМ є квадратурно-фазова модуляція (КФМ).

1.3 Квадратурно-фазова модуляція

Квадратурно-фазова модуляція (КФМ) (англ. QPSK – Quadrature phase-shift keying) — це перетворення цифрового сигналу з допомогою одного з видів фазової модуляції.

При КФМ існують чотири точки на сигнальному сузір’ї кожній з яких відповідає по два біти вхідного сигналу.

Зокрема, даний тип модуляції використовується при кодуванні сигналу WCDMA та HSDPA каналів системи мобільного зв’язку UMTS. Кожна пара бітів вхідного цифрового сигналу розділяється надвоє (перетворення з серійного потоку в паралельний) і відображається на двохмірній площині сигнального сузір’я. Перший та другий біти відображаються на I та Q вітках відповідно. Бінарний 0 відображається як реальна величина +1 а бінарна 1 як величина -1.

1.4 Квадратурно-амплітудна модуляція

Квадратурно-амплітудна модуляція (англ. QAM – Quadrature amplitude modulation) — це метод перетворення потоку цифрових даних на аналоговий сигнал певної форми. Потік даних розділяється на два потоки, які змінюють амплітуду двох сигналів-носіїв (амплітудна частина). Ці два сигнали звичайно є синусоїдальними та різняться у фазі на 90 градусів (квадратурні сигнали). Пізніше ці два промодульовані сигнали сумуються в один аналоговий сигнал, який є результатом модуляції.

У мережах мобільного зв’язку 3-го покоління використовується 16-ти позиційна квадратурно-амплітудна модуляція (16QAM).

1.5 Аналоговий сигнал

Аналоговий сигнал (А.С.) – сигнал (напруга, струм тощо), неперервний на всьому проміжку часу. А.С. є або вираженим синусоїдальним коливанням, або, у загальному випадку, розкладеним у ряд (Фур’є) накладанням синусоїдальних хвиль певної амплітуди і частоти. Протилежністю А.С. є дискретний сигнал, який має обмежені часові рамки (дискрета, імпульс). А.С. є традиційним для використання у радіо-телекомунікаційних системах автоматичного керування тощо. При передачі інформації А.С., його видозміна можлива шляхом зміни частоти чи амплітуди коливань. Перевагою А.С. над дискретним є відсутність невизначеності між відліками, яку має дискретний сигнал.

Як і в будь-якій іншій технології, для опису аналогових сигналів використовуються базові концепції і власна термінологія. Безперервні аналогові сигнали мають три основні характеристики:

  • амплітуду;
  • довжину хвилі;
  • частоту.

Аналоговий сигнал — сигнал, область визначення якого є безперервний простір, тобто простір, що немає дискретним.

Аналогові сигнали описуються безперервними функціями часу, тому аналоговий сигнал іноді називають безперервним сигналом. Аналоговим сигналам протиставляються дискретні (квантовані, цифрові).

1.5 Цифровий сигнал

Під цифровим сигналом розуміється дискретний сигнал, квантований по амплітуді.

Квантування – дія, перетворення якоїсь величини з неперервною шкалою значень на величину з дискретною шкалою значень. Наприклад, операція перетворення сигналу, при якій здійснюється його дискретизація за рівнем чи за часом, або водночас і за рівнем , і за часом.

Сигналами є дискретні електричні або світлові імпульси. При такому способі вся ємкість комунікаційного каналу використовується для передачі одного сигналу. Цифровий сигнал використовує всю смугу пропускання кабелю. Смуга пропускання – це різниця між максимальною і мінімальною частотою, яка може бути передана по кабелю. Кожен пристрій в таких мережах посилає дані в обох напрямах, а деякі можуть одночасно приймати і передавати. Вузькосмугові системи (baseband) передають дані у вигляді цифрового сигналу однієї частоти.

Дискретний цифровий сигнал складніше передавати на великі відстані, чим аналоговий сигнал, тому його заздалегідь модулюють на стороні передавача, і демодулюють на стороні приймача інформації. Використання в цифрових системах алгоритмів перевірки і відновлення цифрової інформації дозволяє істотно збільшити надійність передачі інформації.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Predstavl Zobr Na EOM (394.3 KiB, Завантажень: 3)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Predstavl Zobr Na EOM (420.3 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6
завантаження...
WordPress: 23.3MB | MySQL:26 | 0,481sec