Курсова робота на тему: «ПАРАЛІНГВІСТИКА»

ЗМІСТ:

 

Вступ. Паралінгвістика…………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Мова та культура в англійському літературному тексті……………………..7

1.1. Проблеми комунікації………………………………………………………………..7

1.2. Аналіз уживання пасивних конструкцій у сучасній

англомовній художній літературі………………………………………………9

Глава ІІ. Метафора і метонімія в англійських текстах…………………………………….13

2.1 Метафора і метонімія в англійських рекламних текстах……………..13

2.2. Роль метафори і метонімії в розумінні літературного тексту…….26

2.3. Роль когнітивної метафори у вербалізації емоцій………………………27

2.4. Специфіка вживання метонімії в літературному тексті……………..31

Розділ ІІІ. Фразеологічні одиниці в англійському літературному тексті………….36

3.1. Библеїзми…………………………………………………………………………………36

3.2. Запозичення з творів Шекспіра й інших англійських авторів…….37

3.3. Фразеологічні одиниці, запозичені з різних мов………………………..40

3.4. Фразеологічні одиниці, американського походження………………..41

3.5. Адекватні способи перекладу ФО, що містять у своїй

семантиці елемент кольоровизначення…………………………………….42

Висновки……………………………………………………………………………………………………..46

Список використаної літератури……………………………………………………………………50

 

Вступ.

Паралінгвістика.

Паралінгвістика вивчає невербальні фактори мовної комунікації, що беруть участь у передачі інформації, несуть визначене семантичне навантаження – екстралінгвістичну інформацію.

Темп мови

Характеризує швидкість протікання психічних процесів і визначається кількістю слів, вимовлених в одиницю часу (1 хв).

Враховується також характер зміни темпу мови (поступове, різке), що підкреслює афективну насиченість переживань, їхню суб’єктивну значимість, ступінь емоційного контролю.

Основний тон – голосність мови

Голосність – сприйняття різниці у фізичній силі вимовних звуків, обумовленої як суб’єктивно, так і інструментально. За нормальну голосність прийняті показники 50-80 дБ (при постійному фоновому шумі до 10 дБ).

Також враховується характер зміни основного тону (поступовий, різкий).

Тембр мови – динаміка спектрального складу звуків висловлення в часі, обумовлений як суб’єктивно, так і інструментально (комп’ютерна сонография). Тембр мови визначається як індивідуальними анатомо-фізіологічними особливостями голосового апарата, так і емоційним станом пацієнта. Тембр низьких частот частіше зустрічається при депресивних і астенічних розладах, високочастотний – різні види порушення, тривожні стани.

Важливий облік характеру змін тембру по діапазоні і по швидкості, що оцінюються також, як і зміни тону і темпу мови. Додатково визначається наявність і виразність обертонів – додаткових формант (максимум акустичної енергії на спектрах звуків) з метою деталізації й уточнення вищеописаних частотних характеристик. Однак даний аналіз можливий тільки при інструментальній діагностиці.

Мелодійність мови

Плавність і гармонійність спектральної динаміки звукового ряду, наявність погодженості амплітудно-частотних характеристик.

Паузи – наявність перерв у ході повідомлення (як синтаксично обґрунтованих, так і без семантичної наповненості). Оцінюється тривалість пауз: короткі – до 3 з, середні – 3-7 з, довгі – більш 7 с.

Мовлення вчителя повинне забезпечувати вирішення завдань навчання та виховання школярів, тому перед ним (мовленням) стоять, крім загальнокультурних, і професійні, педагогічні вимоги. Вчитель несе соціальну відповідальність і за зміст, якість свого мовлення, і за його наслідки. Ось чому мовлення вчителя є важливим елементом його педагогічної майстерності.

Вираз “мовлення вчителя” (“педагогічне мовлення”) вживають, коли мова йде про усне мовлення педагога. Під усним мовленням розуміють як сам процес говоріння, створення усних висловлювань, так і результат цього процесу – усні висловлювання.

Педагогічне мовлення має на меті забезпечити:

а) продуктивне спілкування, взаємодію між педагогом та вихованцями;

б) позитивний вплив вчителя на свідомість, почуття учнів з метою формування, кореляції їх переконань, мотивів діяльності;

в) повноцінне сприйняття, усвідомлення і закріплення знань у процесі навчання;

г) раціональну організацію навчальної та практичної діяльності вчителя.

З виразом “педагогічне мовлення” тісно пов’язане поняття “комунікативна поведінка вчителя”. У сучасній літературі – це не просто процес говоріння, передачі інформації, а така організація мовлення і відповідної йому поведінки вчителя, які впливають на створення емоційно-психологічної атмосфери спілкування педагогів та учнів, на характер їх взаємовідносин, на стиль їх роботи (Леонтьєв А. А., Ладиженская Т. О.).

Для характеристики комунікативної поведінки вчителя мають значення:

  • тон мовлення;
  • виправдане використання оціночних суджень;
  • манера спілкування з учнями;
  • характер міміки, рухів, жестів, що супроводжують мовлення.

    Усне мовлення вчителя існує в двох різновидах:

    а) монологічне мовлення (розповідь, шкільна лекція, коментар, тлумачення (правил, знаків, термінів), розгорнуті оціночні судження (мотивація шкільної оцінки під час оцінювання знань; оцінка поведінки, позанавчальної діяльності учня);

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Paralingvizm (261.5 KiB, Завантажень: 4)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
завантаження...
WordPress: 23.57MB | MySQL:26 | 0,357sec