Курсова робота на тему: «ПАМ’ЯТЬ КОМП’ЮТЕРА»

ЗМІСТ

ВСТУП    3

1.КОМП’ЮТЕРНА ПАМ’ЯТЬ    4

2. ЗОВНІШНЯ ПАМ’ЯТЬ    5

2.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД)    6

2.2. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД)    7

2.3. Накопичувачі на оптичних дисках    9

2.4. Характеристика CD-ROM    10

3. ВНУТРІШНЯ ПАМ’ЯТЬ    11

3.1.Оперативна пам’ять    11

3.2. Класифікація оперативної пам’яті (ОЗП)    12

3.3 Динамічне ОЗП.    18

3.4.SIPP (SIP) -модулі пам’яті.    19

3.5. Постійна пам’ять    27

ВИСНОВКИ    29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.    30

ВСТУП

Всім комп’ютерам потрібна пам’ять декількох виглядів. Пам’ять вимагається на кожному кроці виконання програм. Пам’ять потрібна як для вхідних даних так і для зберігання результатів. Вона необхідна для взаємодії з периферією комп`ютера і навіть для підтримання образу, видимого на екрані. Вся пам’ять комп’ютера ділиться на внутрішню і зовнішню.

В комп’ютерних системах робота з пам’яттю ґрунтується на дуже простих концепціях. В принципі, все, що вимагається від комп’ютерної пам’яті, це зберігати один байт інформації так, щоб потім він міг бути витягнутий звідти. В нинішній час широке розповсюдження отримали прилади динамічної пам’яті що базуються на можливості зберігати електричний заряд. Ці прилади називаються конденсаторами. З першого погляду конденсатор не задовольняє основній вимозі приладів пам’яті. Він не здатний зберігати заряд протягом тривалого проміжку часу, але він дозволяє робити це протягом кількох мілісекунд, що цілком достатньо, щоб використати це в електроніці. За цей час спеціальні ланцюги комп’ютера забезпечують підзарядку конденсатора, тобто поновлення інформації. Через безперервну природу цього процесу така пам’ять називається динамічною. В сучасних персональних комп’ютерах динамічна пам’ять реалізується на базі спеціальних ланцюгів провідників, що замінили звичайні конденсатори. Велика кількість таких ланцюгів об’єднуються в корпусі одного динамічного чіпа. Однак подібно пам’яті на конденсаторах, вона повинна постійно поновлюватись.

1.КОМП’ЮТЕРНА ПАМ’ЯТЬ

Комп’ютерна пам’ять (англ. memory, storage) — функціональна частина ЕОМ, призначена для прийому, зберігання та видачі даних.

Комп’ютерна пам’ять — частина ЕОМ, фізичний пристрій або середовище для зберігання даних протягом певного часу. В основі роботи запам’ятовуючих пристроїв може лежати будь-який фізичний ефект, що забезпечує приведення системи до двох або кількох стійких станів. У сучасній комп’ютерній техніці часто використовуються фізичні властивості напівпровідників, коли проходження струму через напівпровідник або його відсутність трактується як наявність логічних сигналів 0 або 1. Стійкі стани, що визначаються напрямком намагніченості, дозволяють використовувати для зберігання даних різноманітні магнітні матеріали. Наявність або відсутність заряду в конденсаторі також може бути покладена в основу системи зберігання інформації.

Найпоширеніші засоби машинного зберігання даних, використовувані в персональних комп’ютерах: — це модулі оперативної пам’яті, а також тверді диски (вінчестери), дискети (гнучкі магнітні диски), CD або DVD диски, а також пристрої флеш-пам’яті.

Комп’ютерна пам’ять – важлива частина вашого комп’ютера

Будь-який пристрій, який зберігає вашу інформацію для комп’ютера протягом короткого проміжку часу, називається комп’ютерною пам’яттю. Навіть якщо ви зовсім мало часу проводите за комп’ютером, ви все ж чули про ОЗП, жорсткі диски, компакт-диски і цифрові відеодиски. Всі вони призначені для зберігання інформації комп’ютера. Вони розрізняються між собою місткістю і різновидом швидкості для зберігання інформації на них.

Центральний процесор комп’ютера пов’язаний з оперативною пам’яттю. Основна оперативна пам’ять компонента корисна для зберігання даних і програм, які запускаються в центральному процесорі. У сучасних комп’ютерах оперативна пам’ять, як твердотіла пам’ять, приєднана до центрального процесора, і вона використовує шину пам’яті. Шину пам’яті також називають адресною шиною.

На додаток до оперативної пам’яті існує також кеш-пам’ять, яка містить маленькі частини пам’яті для їх використання центральним процесором. Мета полягає в тому, щоб зменшити час вибірки, і, таким чином, прискорити роботу центрального процесора. Кеш-пам’ять збільшує продуктивність центрального процесора, впливаючи тим самим на роботу комп’ютера. Взагалі, оперативна пам’ять – це найважливіша частина комп’ютерної пам’яті. Оперативна пам’ять зроблена з інтегрованих напівпровідникових мікросхем.

Основоположна характеристика, яка відрізняє оперативну пам’ять від інших типів пам’яті, – це факт того, що до будь-якого елементу пам’яті ОЗП можна поводитися майже з тією ж самою швидкістю довільним способом.

Це значна відзнака в підході до доступу, який використовується в інших подібних пристроях. Деякі мікросхеми оперативної пам’яті енергозалежні і це означає, що як тільки електроживлення відключається від цих чіпів, вони втрачають всі дані.

Деякі комп’ютери також використовують «тіньову» оперативну пам’ять, яка копіює представлення даних в ROM для того, щоб зробити доступ до даних швидшим, таким чином, збільшуючи швидкість комп’ютера.

2. ЗОВНІШНЯ ПАМ’ЯТЬ

Зовнішня пам’ять – це пам’ять, що реалізована у вигляді зовнішніх, відносно материнської плати, пристроїв із різними принципами збереження інформації і типами носія, призначених для довготривалого зберігання інформації. Зокрема, в зовнішній пам’яті зберігається все програмне забезпечення комп’ютера. Пристрої зовнішньої пам’яті можуть розміщуватись як в системному блоці комп’ютера так і в окремих корпусах. Фізично зовнішня пам’ять реалізована у вигляді накопичувачів. Накопичувачі – це запам’ятовуючі пристрої, призначені для тривалого (що не залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації. Ємність накопичувачів в сотні разів перевищує ємність оперативної пам’яті або взагалі необмежена, якщо мова йде про накопичувачі зі змінними носіями.

Накопичувач можна розглядати як сукупність носія та відповідного приводу. Розрізняють накопичувачі зі змінними і постійними носіями. Привід – це поєднання механізму читання-запису з відповідними електронними схемами керування. Його конструкція визначається принципом дії та виглядом носія. Носій – це фізичне середовище зберігання інформації, на зовнішній вигляд може бути дисковим або стрічковим. За принципом запам’ятовування розрізняють магнітні, оптичні та магнітооптичні носії. Стрічкові носії можуть бути лише магнітними, у дискових носіях використовують магнітні, магнітооптичні та оптичні методи запису-зчитування інформації.

Найбільш поширеними є накопичувачі на магнітних дисках, які поділяються на накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД) та накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД), та накопичувачі на оптичних дисках, такі як накопичувачі CD-ROM, CD-R, CD-RW та DVD-ROM.

2.1. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД)

НЖМД – це основний пристрій для довготривалого збереження великих об’ємів даних та програм. Інші назви: жорсткий диск, вінчестер, HDD (Hard Disk Drive). Ззовні, вінчестер являє собою плоску герметично закриту коробку, всередині якої знаходяться на спільній осі декілька жорстких алюмінієвих або скляних пластинок круглої форми. Поверхня кожного з дисків покрита тонким феромагнітним шаром (речовини, що реагує на зовнішнє магнітне поле), власне на ньому зберігаються записані дані. При цьому запис проводиться на обидві поверхні кожної пластини (крім крайніх) за допомогою блоку спеціальних магнітних головок. Кожна головка знаходиться над робочою поверхнею диска на відстані 0,5-0,13 мкм. Пакет дисків обертається безперервно і з великою частотою (4500-10000 об/хв), тому механічний контакт головок і дисків недопустимий.

Запис даних у жорсткому диску здійснюється наступним чином. При зміні сили струму, що проходить через головку, відбувається зміна напруженості динамічного магнітного поля в щілині між поверхнею та головкою, що приводить до зміни стаціонарного магнітного поля феромагнітних частин покриття диску. Операція зчитування відбувається у зворотному порядку. Намагнічені частинки феромагнітного покриття спричиняють електрорушійну силу самоіндукції магнітної головки. Електромагнітні сигнали, що виникають при цьому, підсилюються й передаються на обробку.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Pamjat Komp (2.0 MiB, Завантажень: 39)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.57MB | MySQL:26 | 0,696sec