Курсова робота на тему: «ОСНОВИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ТА ПРОГРАМУВАННЯ. ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….. 3

Розділ І. Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням ЕОМ ………………………… 4-6

Розділ ІІ. Загальні відомості про інформаційні

моделі……………………………………………………..
7

  • Поняття про моделі та моделювання. Класифікація моделей…………………………………………….7-9
  • Поняття про інформаційні моделі та способи їх подання………………………………………….10-11

Розділ ІІІ. Поняття математичної моделі…………..12

  • Математичні моделі. Класифікація математичних моделей, їх властивості…………………………12-13
  • Побудова аналітичних математичних моделей….14
  • Побудова дискретних математичних моделей…..15

Розділ IV. Розробка конспектів уроків ……………….16

  • Урок 1……………………………………………16-20
  • Урок 2……………………………………………21-24

Висновки…………………………………………………25

Література………………………………………………..26

Вступ

Заміна реального об’єкта, явища або процесу з метою його вивчення моделлю у вигляді схеми, таблиці, малюнка, натуральної моделі, математичної формули тощо називається моделюванням. З давніх часів люди використовують моделювання для дослідження об’єктів та явищ в різних галузях діяльності. Результати цих досліджень допомагають визначити та покращити характеристики реальних об’єктів та процесів, краще зрозуміти сутність явищ та пристосуватися до них або керувати ними, конструювати нові та модернізувати старі об’єкти.

Серед великої кількості видів моделей (матеріальні, статичні, динамічні тощо) не менш важливе місце посідають інформаційні моделі.

Інформаційна модель – це сукупність інформації, яка характеризує властивості та стан об’єкта, процесу чи явища, а також їхню взаємодію із зовнішнім світом.

У шкільних підручниках на вивчення теми «Інформаційна модель» відводиться 2 години. Тема містить в собі такі основні поняття та відомості, як етапи розв’язування задач за допомогою ЕОМ, визначення моделі та моделювання та класифікацію моделей, визначення інформаційних моделей та способи їх подання, визначення математичних моделей, їх класифікацію та основні властивості, а також побудову аналітичних та дискретних математичних моделей. Таким чином, в результаті вивчення цієї теми учні повинні знати:

  • основні етапи розв’язування задачі з використанням комп’ютера;
  • поняття моделі та моделювання;
  • поняття інформаційної моделі;
  • поняття математичної моделі;
  • як будувати дискретні та аналітичні математичні моделі.

    Отже, мета вчителя доступно та зрозуміло викласти всі складові теми «Інформаційна модель», зробити виклад цікавим за допомогою різноманітних задач, розвивати у дітей логічне мислення, увагу, пам’ять, уміння та навички.

    Основні етапи розв’язування прикладної задачі з використанням ЕОМ

    Перш ніж одержати очікуваний результат роботи програми на комп’ютері, необхідно виконати досить багато підготовчої роботи. Усі ці дії можна сформувати у такому вигляді:

  • постановка задачі;
  • побудова математичної моделі;
  • побудова алгоритму;
  • вибір мови програмування;
  • складання програми;
  • трансляція програми;
  • налагодження програми, контрольний прорахунок;
  • експлуатація програми.

    Постановка задачі – це чітке формування умови задачі, визначення вхідних даних для її розв’язання, точні вказівки щодо результатів, які мають бути отримані.

    Розв’язування будь-якої задачі починається з її постановки, викладеної мовою чітко визначених математичних понять. На першому кроці необхідно добре уявити, в чому саме полягає дана задача, які необхідні для її розв’язання початкові дані, яку інформацію вважати результатами розв’язання цієї задачі і її майбутнє застосування.


    Побудова математичної моделі – це визначення сукупності математичних об’єктів і відношень між ними, які відображають деякі властивості процесу, що моделюється.

    Побудова математичної моделі алгоритму – дуже відповідальний етап. Не завжди умова сформульованої задачі містить в собі готову математичну формулу, яку можна застосувати для розробки алгоритму задачі, не завжди розв’язок задачі вдається отримати в явному математизованому вигляді, що зв’язує вхідні дані та результати. Для цього створюється інформаційна математична модель об’єкта, що вивчається. Вибір виду моделі залежить від інформаційної сутності об’єкта, а не від його фізичної природи. Тобто не на стільки важливе прикладне значення задач, скільки однотипність методів, якими вони розв’язуються. Приміром, логічні моделі використовуються як для моделювання людських міркувань, так і при описові логічних схем автоматики.

    Розв’язуючи задачу про рух тіла під дією прикладених до нього сил, ми перш за все записуємо рівняння його руху на основі класичних законів механіки. Але, крім сили тяжіння, на тіло діє і сила опору повітря. Постає питання відповідності математичної моделі реальній картині досліджуваного процесу. Подекуди буває неможливим врахувати всіх реальних факторів, що впливають на нього. Тому дуже важливим є вміння виділяти серед всіх факторів головні та другорядні, для того, щоб останніми можна знехтувати, і тому може бути декілька математичних моделей, що описують одну і ту ж саму задачу, явище з різним ступенем достовірності.

    Ступінь відповідності моделі реальному об’єкту перевіряється практикою, комп’ютерним експериментом. Критерій застосування практики дає можливість оцінити побудовану модель і уточнити її в разі необхідності. Чим достовірніше математична модель відображає реальні сторони процесу, тим точніші результати, що отримуються.

    Побудова алгоритму полягає у виборі того чи іншого способу розв’язання задачі.

    Наступним кроком є розробка алгоритму обробки інформації на основі математичної моделі. Необхідно знайти спосіб розв’язування цієї задачі. Можуть бути застосовані вже відомі методи, проведена їх оцінка, аналіз, відбір, або розроблені нові методи. Наприклад, вибір методу розв’язування системи рівнянь, що описує розроблену математичну модель.

    Вибір мови програмування базується на реальному оцінюванні складності та характеру задачі.

    Алгоритм, призначений для виконання на комп’ютері, повинен бути записаний певною мовою програмування. Різноманітність існуючих мов програмування вимагає від програміста реальної оцінки складності та характеру задачі. Тільки після цього він зможе здійснити вибір найоптимальнішої мови програмування для реалізації поставленої задачі. Враховуючи можливість розбиття всього алгоритму на окремі частини, для кожного з них вибір мови програмування може бути здійснений окремо.

    Складання програми полягає в створенні тексту програми на основі розроблених алгоритмів і представлень інформації з урахуванням алфавіту та правил її запису обраною мовою програмування.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Osnovy Algorytm Ta Programuv (214.0 KiB, Завантажень: 6)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.75MB | MySQL:26 | 0,346sec