Курсова робота на тему: «ОРГАНІЗАЦІЯ МОБІЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ»

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………...3
Розділ I. Wi-Fi мережі………………………………………………………4
  1.   Історія виникнення Wi-Fi мереж………………………….4
    
  2.   Принцип роботи………………………………………….. .4
    
  3.   Переваги та недоліки Wi-Fi мереж……………………......5
    
  4.   Комерційне використання Wi-Fi………………………......7
    
             Комерційний доступ до мереж…………………………....7
             Безпровідні технології в промисловості……………….....9
                                  Міжнародні проекти………………………………………..9
             Вільний Wi-Fi……………………………………………..10
             Wi-Fi і телефони стільникового звя'зку…...……………11
1.5.      Перспективи  Wi-Fi в Україні…………………………….12
            MetroWi-Fi…………………………………………………12
1.6.      Законний статус Wi-Fi мереж в Україні…………………12
          Розділ II. WIMAX мережі………………………………………………...13
                      2.1.      Загальна характеристика WIMAX мереж……………….13
                      2.2.      Принцип дії WIMAX……………………………………...14
            2.3.       Розвиток WiMax в Україні……………………………….17
            2.4.       Ціни і підключення ……………………………………....18
            2.5.       Перспективи WIMAX…………………………………….19
            2.6.       Устаткування для WiMax………………………………...20
            2.7.       WIMAX в стандарті IMT-2000…………………………..21
            2.8.       WIMAX та інші мережі…………………………………..21
                         WIMAX і CDMA………………………………………….21
                         WIMAX і HSDPA…………………………………………22
        Розділ III. Безпека бездротових мереж……………………………………26       
                     3.1. Захист інформації у мережах стандарту 802.11……………..26
        Розділ IV. Перспективи мобільних компютерних мереж. ………………29
          4.1. Перспективи мобільних компютерних мереж в Україні…....29
Висновки…………………………………………………………………...31
Список використаних джерел…………………………………………….32
Вступ

З глибокої давнини людство намагалось винайти засоби організації зв’язку на далеку відстань. До таких засобів можна віднести димовий телеграф, сигнальні вогні. Безпосереднім провісником сучасних комп’ютерних мереж були телеграфна та телефонна мережі 19ст. Створення мереж, передавання даних та розподіленого їх опрацювання було результатом науково-технічної революції та розвитку мікроелектроніки. Ще в 50-х роках 20ст., коли з’явилися потужні ЕОМ, виникла потреба сполучати їх з одним або багатьма терміналами для ефективнішого використання їхніх ресурсів. Було створено системи з розподілом часу роботи центрального процесора, де кожному терміналу по черзі виділявся квант часу. Канали зв’язку в такій системі були досить дорогими і використовувалися терміналами неефективно. Тому згодом учені розробили спеціальні пристрої, які збирали трафік (інформаційні потоки) з розташованих поблизу терміналів для спрямування його до центрального процесора.

Унаслідок еволюції мережа поступово набула сучасного вигляду. Тепер вона має не один, а багато центральних процесорів, терміналів та мережу зв’язку, яка складається з вузлів. Кожен вузол мережі – це спеціалізована на виконанні комунікаційних функцій ЕОМ (маршрутизатор). Для передаваня даних між вузлами використовують призначені канали наявної телефонної мережі. Замість терміналів щораз частіше використовують персональні комп’ютери.

Створення мереж дає можливість об’єднання різних за потужністю комп’ютерів, спільного використання їхніх ресурсів. В процесі свого розвитку мережеві технології набули значного розвитку.

З розвитком комп'ютерної техніки стала можливою обробка потоків інформації, що постійно збільшуються та стають дедалі складнішими. Для обміну інформацією між комп'ютерами винайшли способи іх з'єднання, використовуючи різні фізичні середовища для передачі данних.
Розвиток інформаційних технологій дозволяє наразі будувати мережі без використання безпосереднього кабельного з'єднання. Такі мережі є необхідними при організації тимчасового швидкісного доступу для вирішення певного завдання, наприклад, при проведенні конференції в приміщенні, не оснащеному засобами провідного доступу до інформації, або в тих випадках, коли з якихось причин неможливо організувати мережу з допомогою дротових з'єднань. При цьому не обов'язково мати стаціонарні пристрої, зв'язані з мережею. Такі мережі називаються мобільними комп'ютерними мережами. 

Розділ I. Wi-Fi мережі

1.1. Історія виникнення Wi-Fi мереж

Wi-Fi був створений в 1991 NCR Corporation/AT&T (згодом - Lucent і Agere Systems) в Нівегейні, Нідерланди. Продукти, що призначалися спочатку для систем касового обслуговування, були виведені на ринок під маркою WAVELAN і забезпечували швидкість передачі даних від 1 до 2 Мбіт/с. Вік Хейз (Vic Hayes) — творець Wi-Fi — був названий «батьком Wi-Fi» і знаходився в команді, що брала участь в розробці таких стандартів, як IEEE 802.11b, 802.11a і 802.11g. У 2003 Вік пішов з Agere Systems. Agere Systems не змогла конкурувати на рівних у важких ринкових умовах, не дивлячись на те, що її продукція займала нішу дешевих рішень Wi-Fi. 802.11abg all-in-one чіпсет від Agere (кодове ім'я: WARP) погано продавався, і Agere Systems вирішила піти з ринку Wi-Fi в кінці 2004 року, але розвиток Wi-Fi технологій на цьому не припинився.

 

1.2. Принцип роботи

Система, яка поєднує в собі апаратне та програмне забезпечення, а також засоби з'єднання комп'ютерів називається комп'ютерною мережею, яка характеризується багатьма параметрами. 
					
Wi-Fi (вимовляється «вай-фай» скор. від англ. Wireless Fidelity) — стандарт на устаткування Wireless LAN.
Розроблений консорціумом «Wi-Fi Alliance» (en) на базі стандартів IEEE 802.11, «Wi-Fi» — торгова марка «Wi-Fi Alliance». Технологію назвали Wireless-Fidelity (дослівно «Безпровідна надійність»).
Установка Wireless LAN рекомендується там, де розгортання кабельної системи неможливе або економічно недоцільно. Завдяки функції хендовера користувачі можуть переміщатися між точками доступу по території покриття мережі Wi-Fi без розриву з'єднання.
Мобільні пристрої (КПК, смартфони і ноутбуки), оснащені клієнтськими Wi-Fi прийомо-передаючими пристроями, можуть підключатися до локальної мережі і діставати доступ в інтернет через так звані точки доступу або хотспоти.
Принцип дії технології WiFi може уявити собі кожен, хто хоч би раз в житті користувався мобільним або радіо телефоном. 
Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу (AP, від англ. access point) і не менше одного клієнта (режим «інфраструктура»). Також можливе підключення двох клієнтів в режимі крапка-крапка, коли точка доступу не використовується, а клієнти з'єднуються за допомогою мережевих адаптерів «безпосередньо». Точка доступу передає свій SSID (англ. Service Set IDentifier, Network name — ідентифікатор мережі, мережеве ім'я) за допомогою спеціальних пакетів, що називають сигнальними пакетами, передаються кожні 100 мс. Сигнальні пакети передаються на швидкості 0.1 Мбіт/с і мають малий розмір, тому вони не впливають на характеристики мережі. Оскільки 0.1 Мбіт/с — найменша швидкість передачі даних для Wi-Fi, то клієнт, одержуючий сигнальні пакети, може бути упевнений, що зможе з'єднатися на швидкості не менше, ніж 0.1 Мбіт/с. Знаючи параметри мережі (тобто SSID), клієнт може з'ясувати, чи можливе підключення до даної точки доступу. Програма, вбудована в Wi-Fi карту клієнта, також може впливати на підключення. При попаданні в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID програма може вибирати між ними на підставі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнтові повну свободу при виборі критеріїв для з'єднання і роумінгу. У цьому перевага Wi-Fi, хоч це означає, що один з адаптерів може виконувати ці дії набагато краще за інший. Останні версії операційних систем містять функцію zero configuration, яка показує користувачеві всі доступні мережі і дозволяє перемикатися між ними «на льоту». Це означає, що роумінг повністю контролюватиметься операційною системою. Wi-Fi передає дані в ефірі, тому він володіє властивостями, схожими з некомутованою ethernet-мережею, і для нього можуть виникати такі ж проблеми, як при роботі з некомутованими ethernet-мережами.
Для того, щоб підключитися до WIFI мережі необхідне спеціальне устаткування. Сюди відносять: точки бездротового доступу, мости, повторювачі, мережеві адаптери, трансивери, а також інше устаткування для  мереж. 
Для організації передачі інформації за допомогою радіохвиль, у бездротових мережах необхідно встановити антени. Існують антени направлені і ненаправлені. Параболічна антена є направленою. Ізотропні антени, що являють собою вертикальний провідник довжиною в 1/4 хвилі випромінювання, є ненаправленою. Вони широко використовуються в портативних пристроях. Для передачі дискретної інформації за допомогою бездротової мережі, необхідно моделювати електромагнітні хвилі передавача у відповідності з потоком передаючих бітів. Цю функцію виконує DCE-пристрій, що знаходиться між антеною та DTI-пристроєм, яким може бути комп'ютер, комутатор, маршрутизатор комп'ютерної мережі.

1.3. Переваги та недоліки Wi-Fi мереж

     Дозволяє розвернути мережу без прокладки кабелю, може зменшити вартість розгортання і розширення мережі. Місця, де не можна прокласти кабель, наприклад, поза приміщеннями і в будівлях, що мають історичну цінність, можуть обслуговуватися безпровідними мережами. 
     Wi-Fi-пристрої широко поширені на ринку. А пристрої різних виробників можуть взаємодіяти на базовому рівні сервісів. 
     Wi-Fi мережі підтримують роумінг, тому клієнтська станція може переміщатися в просторі, переходячи від однієї точки доступу до іншої. 
     Wi-Fi — це набір глобальних стандартів. На відміну від стільникових телефонів, Wi-Fi устаткування може працювати в різних країнах по всьому світу. 
     Частотний діапазон і експлуатаційні обмеження в різних країнах неоднакові; у багатьох європейських країнах дозволено два додаткові канали, які заборонені в США; У Японії є ще один канал у верхній частині діапазону, а інші країни, наприклад Іспанія, забороняють використання низькочастотних каналів. Більш того, деякі країни, наприклад Італія, вимагають реєстрації всіх Wi-Fi мереж, приміщень, що працюють зовні, або вимагають реєстрації Wi-Fi-оператора. У Росії також обов'язкова реєстрація мереж Wi-Fi (див. нижче  Законний статус). 
     Досить високе в порівнянні з іншими стандартами споживання енергії, що зменшує час життя батарей і підвищує температуру пристрою. 
     Найпопулярніший стандарт шифрування, Wired Equivalent Privacy або WEP, може бути відносно легко зламаний навіть при правильній конфігурації (через слабку стійкість ключа). Не дивлячись на те, що нові пристрої підтримують досконаліший протокол Wi-Fi Protected Access (WPA), багато старих точок доступу не підтримують його і вимагають заміни. Ухвалення стандарту 802.11i (WPA2) в червні 2004 зробив доступним безпечнішу схему, яка доступна в новому устаткуванні. Обидві схеми вимагають стійкіший пароль, ніж ті, які зазвичай призначаються користувачами. Багато організацій використовують додаткове шифрування (наприклад VPN) для захисту від вторгнення. 
     Wi-Fi мають обмежений радіус дії. Типовий домашній Wi-Fi маршрутизатор стандарту 802.11b або 802.11g має радіус дії 45 м в приміщенні і 90 м зовні. Відстань залежить також від частоти. Wi-Fi в діапазоні 2.4 Ггц працює далі, ніж Wi-Fi в діапазоні 5 Ггц, і має радіус менше, ніж Wi-Fi на частоті 900 Мгц. 
     Накладення сигналів закритої або використовуючої шифрування точки доступу і відкритої точки доступу, що працюють на одному або сусідніх каналах може перешкодити доступу до відкритої точки доступу. Ця проблема може виникнути при великій щільності точок доступу, наприклад, у великих багатоквартирних будинках, де багато мешканців ставлять свої точки доступу Wi-Fi. 
     Неповна сумісність між пристроями різних виробників або неповна відповідність стандарту може привести до обмеження можливостей з'єднання або зменшення швидкості. 
       WiFi – це стандарт передачі цифрових даних 802.11b, з групи стандартів IEEE 802.11. Інформаційний трафік забезпечується за допомогою точок доступу, так званих «хот спотів», кількість яких визначає зону покриття WiFi мережі. Передавачі стандарту 802.11b можуть забезпечувати пропускну спроможність лінії 11 Мбт/с. Дальність дії такого передавача, в умовах прямої видимості може досягати 300 м. Маючи переносний ПК, користувач WiFi може вільно пересуватися по зоні дії мережі. Для забезпечення більшого ступеня безпеки передавана інформація додатково кодується.
       Для передачі даних далі по локальній мережі можуть бути використані як безпровідна технологія, так і Ethernet. Використання WiFi вимагає установки декількох невеликих базових станцій, а також наявності в комп'ютерах відповідних мережевих плат. Організовуючи безпровідну локальну мережу, варто враховувати, що бетонні, цегляні або гіпсові перегородки створюють перешкоди, викликаючи незначне загасання сигналу.

 

1.4. Комерційне використання Wi-Fi

Домашні та невеликі офісні мережі можуть будуватися в різних конфігураціях. На вибір конфігурації мережі впливають наступні фактори.

    Можливість придбання та вартість устаткування

У багатьох випадках кошти, асигновані на об’єднання декількох комп’ютерів у мережу з метою спільного використання файлів, принтерів й інтернету, бувають обмеженими. Варто взяти до уваги витрати на придбання та встановлення мережних адаптерів, концентраторів, інших мережних пристроїв (наприклад, приватного шлюзу) і кабелю.

    Спосіб підключення до інтернету

Мережна конфігурація також визначається обраним способом підключення до інтернету. Якщо послуги віддаленого комутованого доступу та стандартні модеми доступні практично всім і не вимагають значних інвестицій, то для більш швидкісного доступу може знадобитися широкополосний канал, наприклад лінія DSL (Digital Subscriber Line) чи кабельна лінія. Деякі постачальники послуг інтернету, що пропонують широкополосний доступ, вимагають, щоб абонент використовував додаткове устаткування: кабельний модем, модем DSL або приватний шлюз.

    Простота конфігурації

Більшість домашніх і невеликих офісних мереж не обслуговуються відділами інформаційних технологій. Конфігурація повинна в остаточному підсумку вибиратися відповідно до того, які ресурси доступні для її встановлення та супроводу. Якщо конфігурація підібрана правильно, ці задачі будуть до снаги кожному.

    Зовнішні фактори

На вибір конфігурації як домашньої, так і офісної мережі можуть впливати зовнішні фактори. Наприклад, у деяких будинках можуть діяти обмеження на прокладку кабелю або певні вимоги до використання наявного кабелю. Через електричне екранування чи радіоперешкоди може бути обмежене використання пристроїв безпроводового зв’язку.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Organizacija Mobil Komp Mereg (289.5 KiB, Завантажень: 6)

Сторінка: 1 2 3 4 5
завантаження...
WordPress: 23.29MB | MySQL:26 | 0,437sec