Курсова робота на тему: «ОРГАНІЗАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ НА ОСНОВІ БЕЗПРОВІДНИКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

Зміст

Вступ    3

WirelessFidelity    4

Пристрої з Wi-Fi    5

Типи і різновиди з’єднань у WI-FI    6

Bluetooth    8

Bluetooth 3.0    9

Bluetooth 4.0    10

Стандарти    10

Характеристика стандартів    17

Розвиток і перспективи    17

Змагання компаній-розробників устаткування для комп’ютерних безпровідних мереж    18

Специфіка мереж    19

Забезпечення безпеки безпровідних мереж    22

Висновок    23

Список використаної літератури    24

 

Вступ

Відлік історії безпровідникової мережі слід починати з 2001 р. Логічніше всього почати з домінуючої технології 802.11, точніше, з численного сімейства технологій, що ховається за цими цифрами. В 1999 р. зусилля однієї з робочих груп інституту IEEE завершилися прийняттям відразу двох конкуруючих стандартів, що прийшли на зміну базової специфікації 802.11, давно реалізованої в безлічі комерційних продуктів. У стандарті 802.11b були визначені параметри безпровідних мереж для роботи в частотному діапазоні 2,4 Ггц із максимальною швидкістю модуляції 11 Мбіт/з, причому в реальних мережах пропускна здатність, виявляється, майже вдвічі нижче. Більш провідний стандарт 802.11a розрахований на використання трьох частотних смуг шириною 100 Мгц у діапазоні 5 Ггц. Найбільша швидкість модуляції в мережах 802.11a складає 54 Мбіт/з, однак і цього разу значення пропускної здатності, з якими прийдеться мати справу користувачам, навряд чи перевищать половину даної величини.

Як можна бачити навіть із приведеної короткої характеристики, обидва стандарти несумісні один з одним. Ця несумісність обумовлена не тільки розбіжністю діапазонів робочих частот, але і розходженням використовуваних методів кодування. Щоб забезпечити приблизно 20-кратний ріст пропускної здатності в порівнянні з мережами 802.11, розроблювачам специфікацій 802.11a довелося відмовитися від перевіреного методу розширення спектра і замінити її на схему кодованого ортогонального частотного мультиплексирування (Coded Orthogonal Frеquеnсу Division Multiplexing, COFDM).[1]

WirelessFidelity

Ряд обставин привів до того, що устаткування стандарту 802.11b (інше позначення — Wi-Fi) значно випередило в скоренні ринку продукти, що задовольняють специфікаціям 802.11a.

Назву Wi-Fi придумали маркетологи, а спочатку стандарт бездротової мережі звався 802.11. Його розробила компанія Аgrее Systems на чолі з Віком Хейзом у 1997 році. Однак народженням Wi-Fi прийнято вважати 1999 рік, коли затвердили стандарт ІЕЕЕ 802.11b. У тому ж 99-му був створений альянс Wireless Ethernet Compatibility Alliаnce, метою якого став розвиток і просування технології. Його членами є такі відомі компанії, як Nokіа, Lusent, Сіsсо, ЗСоm, DеІІ.

Вже у 2000 році з’явилися перші пристрої з убудованими модулями бездротового зв’язку і розвиток технології пішов вгору. Всюди почали встановлювати точки доступу Wi-Fi, а модулі бездротового зв’язку тепер зустрічаються навіть у найпростіших ноутбуках. За станом на сьогоднішній день офіційно зареєстровано більше 200 тисяч точок доступу в 135 країнах світу і їхня кількість шалено зростає. Раніше технологія Wi-Fi була доступна лише власникам дорогих моделей ноутбуків. Сьогодні ж її модулями комплектуються будь-які портативні комп’ютери базового рівня, комунікатори й навіть деякі мобільні телефони (приміром, смартфон Nokіа Е60). Масове поширення бездротової технології помітно й у побуті. Якщо раніше напис Wi-Fi Zone
(WiFi
Zone ― зона дії бездротової мережі. У ресторанах і громадських місцях логотип Wi-Fi Zone означає, що із цього місця ви можете здійснити вихід у мережу інтернет за допомогою ноутбука або комунікатора з модулем Wi-Fi ) можна було помітити лише на дверях елітного ресторану або кав’ярні, то тепер бездротовий інтернет зустрічається у багатьох місцях громадського харчування та розважальних центрах. Чи варто говорити про те, наскільки доцільно (вдома і на роботі) створювати саме бездротову мережу. Прокладка кабелю, налаштування й обслуговування провідної мережі вимагає чималих витрат, а от її практичність носить суперечливий характер. Наприклад, при користуванні ноутбуком , його власнику доводиться і вдома, і нароботі щоразу виймати й вставляти мережний кабель у роз’єм. Бездротова ж мережа повністю виключає такого роду казуси. Вона комфортна, загальнодоступна й легка в настроюванні.

Назва Wi-Fi утворена за аналогією з Ні-Fі і є абревіатурою від слів «Wireless Fidelity», що в перекладі з англійської означає «Бездротова Точність». Навідміну від стандартної LAN, WLAN для передачі використовує не кабель, а високочастотні радіохвилі. Це виключає необхідність прокладати кабель й налаштовувати кожен комп’ютер індивідуально. Досить лише потрапити в зону дії Аccess Point
(АccessPoint ― точка доступу до мережі Wi-Fi. Будь-яка зона дії бездротової мережі (Wi-Fi Zone) передбачає наявність у ній точки доступу. Їх може бути декілька, встановлених в одному приміщенні й з’єднаних між собою) і зробити пошук доступних бездротових мереж, а коли ваш ноутбук або комунікатор знайде доступні підключення — вибрати необхідне і підключитися.

Пристрої з Wi-Fi

Модулями Wi-Fi (ІЕЕЕ 802.11b/g) комплектуються практично всі сучасні ноутбуки. Але якщо модуль Wi-Fi відсутній, то можна використати РСМСІА-контролер з таким модулем (РСМСІАPersonal Computer Memory Сагd International Аssосіаtion (Міжнародна Асоціація комп’ютерних карт пам’яті) − це специфікація на модулі розширення, розроблена асоціацією РСМСІА. Широко використовується в ноутбуках, а модулі розширення, виготовлені відповідно до цієї специфікації, називаються «РС-Карти» (англ. РС Сагd)). Також модулі Wi-Fi можна зустріти в сучасних комунікаторах і смартфонах бізнес класу.

Як використовувати Wi-Fi:

Пообідати в мережі

Якщо у вас є ноутбук з підтримкою Wi-Fi і ви перебуваєте в зоні дії точки доступу Wi-Fi (АсcessPoint), Потрібно всього лише включити його й дочекатися, поки індикатор бездротової мережі підніметься на кілька ділень (чим їх більше —тим більше швидкість передачі даних, яка прямо залежить від відстані до точки доступу), і починати працювати в мережі. Якщо ж комп’ютер автоматично не підключився до мережі, необхідно дозволити ноутбуку автоматично отримати адресу ІР і DNS-серверу мережі. Для цього зайдіть у властивості бездротового підключення, виберіть вкладку «Бездротові мережі» і поставте галочку «Дозволити Windows настроювати мережеве підключення». Зверніть увагу на те, що іноді для підключення потрібно ввести пароль, тому не буде зайвим запитати, чи є якісь особливі параметри в місцевій мережі.

Мережа вдома або на роботі

Ще одне досить практичне застосування Wi-Fi − об’єднання в бездротову мережу кількох ноутбуків (і/або комп’ютерів) дома або на роботі. Для налаштування такої мережі необхідно на одному комп’ютері за допомогою майстра встановити бездротову мережу, вказавши всі необхідні параметри і обмеження (Властивості бездротової мережі — закладка «Бездротові мережі» —кнопка «Додати…»). Потім іншим комп’ютерам залишиться лише підключитися до створеної мережі.[2]

Типи і різновиди з’єднань у WI-FI

  1. З’єднання Ad-Hoc (точка-точка).

Всі комп’ютери оснащені бездротовими картами (клієнтами) і з’єднуються безпосередньо один з одним по радіоканалу що працює за стандартом 802.11b і що забезпечують швидкість обміну 11 Mбит/с, що цілком досить для нормальної роботи.

  1. Інфраструктурне з’єднання

Всі комп’ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі.

Дана модель використовується коли необхідно з’єднати більше двох комп’ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал.

Рис. 1 Інфраструктурне
з’єднання

  1. Точка доступу, з використанням роутера і модема.

Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об’єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп’ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет.

  1. Клієнтська точка.

У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з’єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає втому, щоб об’єднати тільки два комп’ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Organiz Komp Mereg Na Osn Bezprov Tehn (109.0 KiB, Завантажень: 5)

Сторінка: 1 2 3 4 5
завантаження...
WordPress: 23.15MB | MySQL:26 | 0,332sec