Курсова робота на тему: «МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ»

Вступ    3

І. Переваги споживача та його функція корисності.    4

ІІ. Моделі поведінки.

1.Кейнсіанська модель споживання    8

2. Модель міжчасового споживчого вибору І. Фішера    10

3. Модель життєвого циклу Ф. Модільяні    13

4. Модель перманентного доходу М. Фрідмена    14

ІІІ. Рівняння Слуцького    16

Висновки    24

Список використаної літератури    26

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Споживання та інвестиції відіграють визначальну роль в економіці будь-якої країни. Держави, де інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів зростання національної економіки й продуктивності праці. І навпаки, ті країни, що споживають виший відсоток своїх доходів та інвестують менший, розвиваються повільніше.

Споживання представляє собою індивідуальне і спільне використання споживчих благ, направлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей. У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається населенням на придбання матеріальних благ і послуг.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і необхідність їх дослідження зумовлюють актуальність дослідження курсової роботи.

Дослідження здійснене на основі системного підходу з використанням таких методів: структурного аналізу, порівняльного, прогнозування.

Головні завдання курсової роботи обумовили її структуру. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.

У першому розділі розкрито переваги споживача та його функція корисності.

У другому розділі охарактеризовано основні моделі споживання.

У третьому розділі досліджено рівняння Слуцького.

Зроблено аргументовані висновки.

Метою роботи зумовлено виконання таких завдань:

  • дослідити суть споживання та граничної схильності до споживання;
  • дослідити види і функції споживання;
  • дослідити основні моделі поведінки споживача;
  • визначити недоходні фактори споживання
  • зробити висновки.

І. ПЕРЕВАГИ СПОЖИВАЧА ТА ЙОГО ФУНКЦІЯ КОРИСНОСТІ

Рішення споживача, щодо купівлі певного набору товарів математично можна подати як вибір точки у просторі товарів. Нехай
— скінченне число різноманітних товарів, де
— вектор-стовпчик споживчих товарів (обсяги), що їх придбав споживач за певний термін (наприклад протягом року) за заданих цін, маючи певний обсяг доходів за цей самий період.

Простір товарів — це множина різноманітних наборів товарів
з невід’ємними координатами.


У теорії споживацького вибору припускається гіпотеза, що кожен споживач має свої пріоритети на певній підмножині простору товарів:


Це означає, що для кожної пари
має місце одне з трьох відношень:

набір є привабливішим, ніж ;

набір
є менш привабливим, ніж ;


— для споживача обидва набори еквівалентні.

Відношення переваги мають такі властивості:

  1. якщо
    то
    (транзитивності);
  2. якщо
    то
    (ненасиченість: більший набір завжди привабливіший меншого).

    Виконується така теорема:

    Теорема Дебре. Якщо множина
    зв’язна без дір, а відношення переваг неперервні, то функція корисності існує (слабкі гіпотези). Переваги споживача можна подати у формі індикатора переваг, тобто такої функції корисності що з
    випливає
    а з
    випливає

    Для кожного споживача таке подання індикатора є багатоваріантним. Наприклад, якщо
    — функція корисності, то і
    — також індикатор переваг.

    Уведення функції корисності дозволяє замінити відношення переваги звичними відношеннями між числами: більше, менше, дорівнює.

    У теорії споживання припускаються гіпотези і вважається, піп функція корисності має такі властивості:

    1. — зі зростанням споживання блага корисність зростає;
    2. — невеликий приріст блага за його початкової відсутності різко збільшує корисність;
    3. — зі зростанням споживання блага швидкість зростання корисності зменшується (спадає);

    4. — коли є дуже великий обсяг блага, його подальше зростання не приводить до зростання корисності.

    Умова 3 зазвичай використовується у більш широкому трактуванні — як матриця других похідних (матриця Гессе)


    і є від’ємно визначеною.

    Гранична корисність товару


    показує, на скільки зростає корисність, якщо кількість товару зростає в малому обсязі.

    Поверхнею байдужості називають гіперповерхню розмірністю на якій корисність постійна:


    або має диференційовану форму:

        (1)

    Умова (1) означає, що дотична до поверхні байдужості перпендикулярна градієнтові корисності.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Modeli Pov Spogyvachov (515.0 KiB, Завантажень: 14)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.19MB | MySQL:26 | 0,357sec