Курсова робота на тему: «КОМП’ЮТЕРНІ ВІРУСИ»

Зміст

Вступ    3

1. Поняття комп’ютерного вірусу    4

2. Історія комп’ютерних вірусів    5

3. Класифікація комп’ютерних вірусів    12

3.1 Класифікація комп’ютерних вірусів по місцю існування    12

3.1.1 Файлові віруси    12

3.1.2 Завантажувальні віруси    13

3.1.3 Макро-віруси та мережеві віруси    15

3.2 Класифікація комп’ютерних вірусів за заражуваною операційною системою    15

3.3 Класифікація комп’ютерних вірусів за особливостями алгоритму роботи    16

3.4 Класифікація комп’ютерних вірусів по деструктивним можливостям    18

3.5 Троянські коні, програмні закладки і мережеві черв’яки, руткіти    18

4. Методи захисту від комп’ютерних вірусів    20

4.1 Профілактика зараження комп’ютера    21

4.2 Відновлення уражених об’єктів    21

4.3 Вакцинація    21

4.4 Класифікація антивірусних програм    22

4.4.1 Сканери    22

4.4.2 Сrc-сканери (фаги)    23

4.4.3 Блокувальними (монітори)    23

4.4.4 Імунізатори    24

4.5 Деякі антивірусні програми    24

Висновок    28

Список використаної літератури    29

ВСТУП

Комп’ютерні віруси. Що це таке і як з цим боротися? На цю тему написані десятки книг і сотні статей, боротьбою з комп’ютерними вірусами професійно займаються сотні (або тисячі) фахівців в десятках (а може бути, сотнях) компаній. Здавалося б, тема ця не настільки складна і актуальна, щоб бути об’єктом такої пильної уваги. Проте це не так. Комп’ютерні віруси були і залишаються однією з найбільш поширених причин втрати інформації. Відомі випадки, коли віруси блокували роботу організацій і цілих підприємств. Більше того, був зафіксований випадок, коли комп’ютерний вірус став причиною загибелі людини — в одному з госпіталів Нідерландів пацієнт отримав летальну дозу морфію з тієї причини, що комп’ютер був заражений вірусом і видавав невірну інформацію.

Один з найвідоміших антивірусних дослідних центрів SARC фірми Symantec Corporation (США) наводить дані, що збитки від комп’ютерних вірусів у всьому світі становлять щонайменше 2 млрд. доларів і ця цифра невпинно зростає. Така висока ціна складається із витрат на лікування комп’ютерів, засобів по запобіганню від вірусної інфекції та дій по відновленню зіпсованої або втраченої інформації.

Не зважаючи на величезні зусилля антивірусних фірм, що конкурують між собою, збитки, завдані комп’ютерними вірусами, не знижуються і досягають астрономічних величин в сотні мільйонів доларів щорічно. Ці оцінки явно занижені, оскільки відомо стає лише про частину подібних інцидентів.

При цьому слід мати на увазі, що антивірусні програми і апаратні засоби не дають повної гарантії захисту від вірусів. Приблизно так само погано йдуть справи на іншій стороні тандему “людина-комп’ютер”. Як користувачі, так і професіонали-програмісти часто не мають навіть елементарних навиків “самооборони”, а їх уявлення про вірус деколи є настільки поверхневими, що краще б їх (уявлень) і не було.

Досить неприємним моментом є також випереджаюча робота комп’ютерного “андеґраунду”: тільки за два роки було випущено більше десятка електронних номерів журналу «вірусописців» “Infected Voice”, з’явилося декілька станцій BBS і WWW-сторінок, орієнтованих на розповсюдження вірусів і супутньої інформації.

Все це і послужило поштовхом до того, щоб написати дану курсову роботу.

1. ПОНЯТТЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ВІРУСУ

Перші дослідження штучних конструкцій, що саморозмножуються, проводилися в середині нинішнього сторіччя. У роботах фон Неймана, Вінера та інших авторів дано визначення і проведено математичний аналіз кінцевих автоматів, у тому числі і тих, що самовідтворюються. Термін “комп’ютерний вірус” з’явився пізніше — офіційно вважається, що його вперше вжив співробітник Лехайського університету (США) Ф.Коен в 1984 р. на 7-ій конференції з безпеки інформації, що проходила в США. З тих пір пройшло немало часу, гострота проблеми вірусів багатократно зросла, проте строгого визначення, що ж таке комп’ютерний вірус, так і не дано, не дивлячись на те, що спроби дати таке визначення робилися неодноразово.

Основна трудність, що виникає при спробах дати строге визначення вірусу, полягає в тому, що практично всі характерні риси вірусу (вторгнення в інші об’єкти, скритність, потенційна небезпека і інші) або властиві іншим програмам, які жодним чином вірусами не являються, або існують віруси, які не містять вказаних вище рис (за винятком можливості розповсюдження).

Наприклад, якщо в якості відмінної характеристики вірусу приймається скритність, то легко привести приклад вірусу, що не приховує свого розповсюдження. Такий вірус перед зараженням будь-якого файлу виводить повідомлення, що свідчить, що в комп’ютері знаходиться вірус і цей вірус готовий уразити черговий файл, потім виводить ім’я цього файлу і запрошує у користувача дозвіл на впровадження вірусу у файл.

Якщо як відмінна риса вірусу приводиться можливість знищення ним програм і даних на дисках, то в якості контр прикладу до даної відмінної риси можна привести десятки абсолютно нешкідливих вірусів, які окрім свого розповсюдження нічим більше не відрізняються.

Основна ж особливість комп’ютерних вірусів — можливість їх самовільного впровадження в різні об’єкти операційної системи — властива багатьом програмам, які не є вірусами. Наприклад, операційна система MS-DOS має в собі все необхідне, щоб самовільно встановлюватися на не-DOSовські диски. Для цього достатньо на завантажувальний флоппі-диск, що містить DOS, записати файл AUTOEXEC.BAT наступного змісту:

SYS A:

COPY *.* A:\

SYS B:

COPY *.* B:\

SYS C:

COPY *.* C:\


Модифікована таким чином DOS сама стане справжнісіньким вірусом з погляду практично будь-якого існуючого визначення комп’ютерного вірусу.

Таким чином, першою з причин, що не дозволяють дати точне визначення вірусу, є неможливість однозначно виділити відмінні ознаки, які відповідали б тільки вірусам.

Другою ж трудністю, що виникає при формулюванні визначення комп’ютерного вірусу є те, що дане визначення повинне бути прив’язане до конкретної операційної системи, в якій цей вірус розповсюджується. Наприклад, теоретично можуть існувати операційні системи, в яких наявність вірусу просто неможлива. Таким прикладом може служити система, де заборонено створювати і змінювати області виконуваного коду, тобто заборонено змінювати об’єкти, які або вже виконуються, або можуть виконуватися системою за яких-небудь умов.

Тому є можливим сформулювати тільки обов’язкову умову того, щоб деяка послідовність виконуваного коду була вірусом.

Обов’язковою (необхідною) властивістю комп’ютерного вірусу є можливість створювати свої дублікати (не обов’язково співпадаючі з оригіналом) і впроваджувати їх в обчислювальні мережі і/або файли, системні області комп’ютера та інші виконувані об’єкти. При цьому дублікати зберігають здібність до подальшого розповсюдження.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Komp Virusy (194.0 KiB, Завантажень: 35)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7
завантаження...
WordPress: 23.33MB | MySQL:26 | 0,321sec