Курсова робота на тему: «ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ У ПОДІЛЬСЬКОМУ ДІАЛЕКТНОМУ МОВЛЕННІ (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С НІГИН)»

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Історичні та етнолінгвістичні дослідження Поділля……7

1.1. Проблеми регіональних історико етнографічних

досліджень Поділля…………………………………………………………7

1.2. Визначальні риси подільського говору…………………………….13

Розділ ІІ. Коротка історія села Нігин……………………………………..18

Висновки24

Список використаної літератури:27

Вступ

 

Багатство виражальних засобів мови є показником рівня її розвитку і досконалості. Воно виявляється насамперед у стилістиці складності, різноманітних метафорах, синонімах тощо. Фразеологічний фонд мови народу – ось те живе і невичерпне джерело, яке забезпечує збагаченні літературної мови новими виражальними засобами. Вплив цього джерела надає мові яскравих рис національного характеру, неповторного колориту.

Одним із важливих завдань сучасної української діалектології сьогодні залишається ґрунтовне дослідження фраземіки окремих українських говорів. Вихід за межі літературної мови та пильна увага до фраземіки діалектного мовлення дає змогу не тільки виділити одиниці різного типу, а й певною мірою вивчити взаємозв’язки на цьому рівні між літературною мовою і народними говорами, виявити загальнонародне та місцеве, з’ясувати семантичні та граматичні особливості власне діалектичних фразем. Говіркова фраземіка, як відомо, зберігає давні діалектні слова, граматичні форми, тому вона є джерелом для історичної діалектології та основою для мовної реконструкції.

Крім того, крізь її призму проглядаються характеристики всіх інших мовних рівнів.

Дослідження джерел, семантики й структури фразем східнослов’янських мов створили міцну теоретичну базу для вивчення особливостей діалектних сталих виразів (Л. Авксентьєв, А. Аксамітов, М. Амфіренко, В. Архангельський, Н. Бабич, А. Бабкін, Л. Булаховській, В. Виноградов, С. Гаврін, Ю. Гвоздарьов, І. Гнатюк, А. Жуков, В. Жуков, М. Демський, І. Лєпєшев, Ф. Медведєв, В. Москаленко, Л. Скрипник, В. Телія, Г. Удовиченко, В. Ужченко, І. Чередниченко, М. Шанський та ін.)

Упродовж багатьох останніх десятиліть фраземіка українських діалектів стала вивчатися досить інтенсивно, незважаючи на труднощі, пов’язані зі збиранням діалектного матеріалу, опрацюванням та апробацією методів його дослідження. Цінний фраземний матеріал зафіксовано в словниках діалектної лексики (М. Онмишкевич, С. Панцьо, В. Чабаненко, М. Корзонюк, А. Сизько), матеріалах до словників фразем (А. Грищенко, М. Доленко, Н. Бабич, О. Юрченко, Л. Ройзензон, С. Ройзензон, А. Іванченко), регіональних словниках (Н. Варкол, А. Івченко, О. Юрченко, В. Ужченко).

Досить актуальним є залучення свідчень діалектної фраземіки для поглиблення теорії номінації. Вивчення окремих тематичних груп діалектної фразеології з погляду вияву ознак номінації сприяє розкриттю природи називання, з’ясуванню особливостей становлення й функціонування номінативних одиниць.

Фраземіці різних тематичних груп притаманні як загальні, так і специфічні ознаки номінації, що зумовлено не в останню чергу особливостями об’єктів номінації, їх пізнання та закріплення цих результатів засобами мови. Вдячним матеріалам для дослідження принципів, способів і засобів номінації є фразеологізми, пов’язані з людиною та її рисами. Ця тематична група включає найменування, які характеризують людину щодо її зовнішнього вигляду (рис обличчя, фізичного стану). На формування тематичної групи зовнішнього вигляду людини впливають численні позалінгвістичні чинники, зокрема, етнопсихологічні настанови, певні табу, морально-етичні обмеження щодо можливості чи не можливості вербалізації окреслених у процесі пізнання рис людини.

Номінація людини в літературній мові і окремих діалектах уже описана українськими, російськими та білоруськими дослідниками (роботи В. Горбань, Т. Космеди, В. Бездетко, Т. Вільчинської, Г. Яворської, Г. Калиткиної, М. Кривко, А. Лі, К. Панютич, В. Лєскової, Г. Доброльожі, І. Мієвої, В. Креп еля, В. Бойка та ін.). Але здебільшого дослідження стосувались вузьких тематичних груп фразеологізмів та позначення зовнішнього вигляду людини.

Фразеосемантичне поле «Зовнішність людини» у подільському діалектичному мовленні поки що не були предметом ґрунтовного вивчення, хоч і сталі вислови, і паремійні одиниці (прислів’я та приказки) на позначення зовнішніх рис людини, вже віддавна привертають увагу етнографів, фольклористів, митців слова, дослідників, які цікавляться як народною мудрістю, так і спробами її фіксації в мові.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що досі відсутня спеціальна праця про фразеосемантичне поле номінації зовнішнього вигляду людини у подільському діалектному мовленні, зокрема у говірці села Нігин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Курсова робота присвячена комплексному аналізу фразеологічних одиниць на позначення зовнішніх рис людини. Для забезпечення повноти та зі ставності в різних говірках матеріалу його збирання проведено за спеціальним питальником, який охоплює 151 питання; відповіді на ці питання відбивають біологофізіологічні та соціально-психологічні аспекти.

Метою дослідження є ідеографічний опис фраземіки на позначення зовнішніх рис людини у подільських говірках, зокрема говірці села Нігин, вияв структурно-семантичних моделей та їх аналіз.

Досягнення поставленої мети передбачало розв’язок таких конкретних завдань:

– здійснити запис діалектної фраземіки на позначення зовнішнього вигляду людини у говірці села Нігин;

– встановити фразео-семантичні зв’язки у межах досліджу вальної групи фразем;

– визначенні провідних способів і засобів номінації в тематичній групі фразем «Зовнішність людини».

Джерелами дослідження послугували власні польові записи, здійснені у селі Нігин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області за спеціально складеним питальником. Використано матеріали опублікованих діалектологічних досліджень та словників.

Методи дослідження: описовий, порівняльний та частково-синтаксичний.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше здійснено системний опис фраземіки говірки села Нігин, пов’язаної з характеристикою зовнішніх рис людини; зроблено спробу поглиблення теорії фразеологічної номінації.

Практичне значення курсової роботи визначається тим, що в науковий обіг введено новий фразеологічний матеріал, який може бути використаний при укладанні регіонального та загальноукраїнського діалектичних словників, розширити базу для створення «Українського фразеологічного атласу».

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

Розділ І. Історичні та етнолінгвістичні дослідження Поділля

1.1. Проблеми регіональних історико етнографічних досліджень Поділля

Поділля – споконвічна українська земля, на якій проходила межа між світом слов’ян і тюрків, католицизмом і православ’ям, Правобережжям і Лівобережжям.

Етнонім «Поділля» відомий здавна і в різних джерелах звучав по-різному («Подоля», «Подол», «Поділля», «Подільська земля», «Подільське воєводство», «Подільська губернія»). Вперше термін «Поділля» згадується у Литовському літописі 1362 року, де ця назва вжита літописцем так, ніби вона була давно відомою.

У давніших джерелах Поділля мало іншу назву – «Пониззя». Під такою назвою воно вперше згадується в літописах 1226 року. Як вважають дослідники, Пониззя, з погляду його адміністративних кордонів, було майже тотожне пізнішому Поділлю, хоча і трохи меншин територіально.

Пізніше, в кінці ХІІ – на початку ХІІІ століть, територію Пониззя почали називати «Русью низчою» та «Русью дольною», розуміючи під цим нижню (дольну) частину Галицько-Руського князівства.

Як самостійна адміністративно-державна одиниця Поділля згадується з XV століття, зокрема в грамоті князя Олександра Кориатовича, який називав себе «господарем землі Подільської», наступники ж Кориатовичів називали себе вже «князьями Поділля».

До речі, той факт, що Поділля в офіційних документах почало називатися «землею подільською», вказував на те, що воно мало певну політичну самостійність. Мешканці, котрі її населяли, вважались нібито окремою нацією і тому мали свої особливі закони та звичаї; свої, так би мовити, національні права і привілеї, своїх особливих «правителей», які титулувалися князьями, господарями та дідичами землі Подільської.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Frazeosemant Pole (110.5 KiB, Завантажень: 8)

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 23.15MB | MySQL:26 | 0,412sec