Курсова робота на тему: «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ З КОМПОНЕНТОМ – ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ»

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………………………….3

I. Характеристика фразеологічних зворотів із значенням ‘зовнішність людини’…………………………………………………………………………………………………5

1. 1. Характеристика зворотів фразеологій на парадигматичному рівні……5

1. 2. Характеристика оборотів фразеологій із стилістичної точки зору…….9

1. 3. Характеристика оборотів фразеологій з емоційно-експресивної

точки зору…………………………………………………………………………………………….10

1. 4. Характеристика оборотів фразеологій з погляду походження…………13

ІІ. Обороти фразеологій, рівнозначні реченню………………………………………15

Висновки……………………………………………………………………………………………..17

Список використаної літератури…………………………………………………………..20

Вступ

Фразеологія – душа кожної культури. Вони передаються з вуст у вуста, від покоління до покоління. Знайомство з фразеологією дозволяє глибше зрозуміти історію народу, його відношення до людських достоїнств і недоліків, специфіку світогляду.

В лексичному складі мови фразеологізми займають значне місце, оскільки вони образно і точно передають думку, відображають різні сторони дійсності. Фразеологізми здебільшого не тільки позначають певне явище дійсності, але і характеризують його, дають йому певну оцінку. «В смисловому відношенні вони відповідають єдиним поняттям, виражаючи значення наочності, процесу, якості, властивості або способу, мають граматичні категорії, що визначаються морфологічними формами і синтаксичною функцією в реченні, і виявляють закономірності в співвідношенні із загальною системою мови, які виявляються в лексичній сполучуваності, стилістичному і емоційно-експресивному забарвленні значення і синонімічних зв’язках». [Іванникова, 1966: 49]

Н. М. Шанский вважає, що дослідження оборотів фразеологій дозволяє вирішити цілий ряд дуже важливих і складних питань, значущих одиниць мови в цілому, характеру лексичного значення слова, співвідношення синтаксичної сполучуваності слів і їх значення, різних питань словотворення і етимології, що стосуються, ряду проблем орфографії, стилістики, художньої мови і т.д. [Шанській, 1985: 4]

Обороти фразеологій досліджуються вже давно, проте ще ні все вивчено в російській системі фразеології. У зв’язку з цим ми задалися метою розглянути синоніми-антоніми фразеологій із значенням ‘зовнішність людини’ і висунули перед собою наступні задачі:

  1. Виявити і згрупувати фразеологізми із значенням ‘зовнішність людини’;
  2. Проаналізувати фразеологізми:

а) на парадигматичному рівні;

б) із стилістичної точки зору;

в) з емоційно-експресивної точки зору;

г) з погляду походження.

  1. Проаналізувати граматичну структуру заданої лексики.
  2. Встановити частотність окремих груп синонімів.

При аналізі використані наступні методи: суцільної вибірки, компонентного аналізу, статистичний, дистрибутивного аналізу, морфологічного аналізу.

Робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел.

I. Характеристика фразеологічних зворотів із значенням ‘зовнішність людини’

1. 1. Характеристика зворотів фразеологій на парадигматичному рівні

Внаслідок аналізу зібраного матеріалу ми виділили VIII парадигматичнких рядів. Організуючою семантичною ознакою в I – ому ряді є ‘зовнішність’:

‘негарний’

‘ нічим не виділяється, не заслуговуючий уваги’

‘ схожий з іншим, однаковий’


Лякало горохове, опудало горохове, блазень гороховий, синя панчоха, дурений (страшний) як смертний гріх, останнього (низького) розбору, мокра курка, ні шкіри ні пики, кішка, що дереться (обідрана).

Ні те, ні се, невідомо який, не дуже який, нігтя не коштує, мізинця не коштує, підметки не коштує, ні Богу свічка (свічка) ні межу коцюба, ні риба не м’ясо, ні пава ні ворона, ні два ні півтора, виїденого яйця не коштує, гроша ламаного не коштує, нікуди не годний, не витримує (ніякий) критики, не на що дивитися, не до біса не годитися, гріш ціна, нижче за всяку критику, на всіх звірів схоже.

На одну колодку, тютелька в тютельку, ні дати не узяти, не відрізнити, такої ж (однієї) масті, одним миром помазані, одного поля ягідка, два чоботи пари, з одного (і того ж) тесту, точка в точку.

В II ряді організуючою синтаксичною ознакою є ‘зріст’:

‘дуже високий’

(про зріст)

‘низького зросту, маленький’

Коломенськая верста, каланча пожежна, в косий сажень зросту.

Від горщика два вершки, коротше за гороб’ячий ніс, коротше за пташиний ніс, з нігтик, з шпилькову головку.

В III –ьому ряді організуючою семантичною ознакою є ‘тілобудова’:

‘ товстий’

(про статуру)

‘худий’,

‘широкоплечий, могутнього складу’

Лопатися від (с) жиру, входити в тіло, упоперек себе в товщі, в двері не проходить, в тілі.

Живі (ходячі) потужності, вичавлений лимон, як решето, талія в чарочку <одна> шкіра та кістки, одні кістки, з трьох лучини, легше за пух, як пушинка, мішок кісток, спасти м тіла, спасти з лиця, спустити (розтрусити) жир(ы), кістками гримить.

Міцно збитий, косий сажень в плечах, плечі косий сажень.

В IV –ому ряді організуючою семантичною ознакою є ‘ волосся’.

‘густе волосся ‘

‘тонке волосся’

‘черний колір’ (частіше про волосся)

‘густі брови’

Копа волосся, левова грива.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Frazeolog Zvoroty Z Kompon (99.5 KiB, Завантажень: 28)

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 23.22MB | MySQL:26 | 0,410sec