Курсова робота на тему: «ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ»

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………………………………3

Розділ І. Аналіз формування навчально-пізнавальної активності дітей

6-7 років…………………………………………………………………………………………………….5

Розділ ІІ. Формування навчально-пізнавальної активності…………………………11

2.1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної

дисципліни учнів………………………………………………………………………………………11

2.2. Формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом

стимулювання навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів……….19

Розділ ІІІ. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів………26

Висновки………………………………………………………………………………………………….37

Список використаної літератури………………………………………………………………..40

Вступ

Однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є проблема формування з раннього дитинства життєвих цінностей у підростаючих громадян нашої країни.

Метою даної роботи є визначення ролі роботи над розв’язанням навчально-пізнавальних задач у формуванні особистісних, духовних, національних цінностей учнів початкових класів. Теоретичною базою дослідження окресленої проблеми стали наукові праці С.Русової, В.Сухомлинського, Л.Виготського, В.Давидова, І.Підласого, О.Савченко та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм початкової школи, педагогічний досвід свідчать про те, що цінність змісту освіти молодших школярів сьогодні частіше є відірваною від системи життєвих цінностей та настанов самого учня, який не завжди вважає для себе важливим та цікавим те, чого його навчають. Спочатку це негативно впливає на рівень засвоєння навчального матеріалу, пізніше призводить до накопичення негативних емоцій, які згодом переростають у внутрішній конфлікт, і як наслідок – різке зниження мотивації навчання. А мотиви, як відомо, перш за все базуються на системі ціннісних орієнтацій особистості. А.Маслоу стверджує, що цінність – це те, що людина обирає для себе [4, с.109]. Що ж обирає для себе людина в 6-8 років?

За нашими дослідженнями, за результатами співбесід з учнями та спостереженнями, дитина обирає діяльність, яка для неї є цікавою, яка дає тільки реальні результати (як матеріальні, так і духовні), веде до власного успіху, вчить працювати, а значить, формує позитивний життєвий досвід. Організація такої діяльності на уроці, навчання опанування способами такої діяльності – головна мета сучасного вчителя, який також має змінювати власні ціннісні педагогічні орієнтації.

Одним із способів організації такої діяльності є робота над розв’язанням навчально-пізнавальних задач, яка і навчає, і розвиває, і виховує дитину, формуючи її духовні та соціальні цінності, а саме: працьовитість, наполегливість, самостійність, уміння приймати рішення, прагнення доводити справу до завершення, повагу до чужої думки.

Ще М.Демков у “Курсі педагогіки” вказував на велике значення задач для виховання волі й моральності учня. Зокрема, він акцентує увагу на тому, що основним і найвідповідальнішим видом роботи щодо розумового розвитку учнів початкових класів є розв’язання задач. Ця діяльність виконується дітьми на основі всебічного використання здібностей: сенсорних – у сприйманні словесної умови, креслення, схем короткого запису; мнемічних – у запам’ятовуванні тексту, чисел, предметних і математичних відношень даної задачі (оперативна пам’ять), відтворення знайомих схем, правил, способів розв’язання інших задач (тривала пам’ять); мовних – у відтворенні текстової умови за схемою короткого запису, пояснення виконуваних дій та операцій; імажинативних – в утворенні уявлень про описану в умові предметну ситуацію, розумових – у плануванні та виконанні обчислень, обґрунтуванні обраного шляху розв’язання тощо.

Розділ І. Аналіз формування навчально-пізнавальної активності дітей 6-7 років

Аналіз змісту навчання молодших школярів свідчить про зростання вимог до розвинутих здібностей, а це, в свою чергу, вимагає від учителя творчого ставлення до підбору навчально-пізнавальних задач, розв’язання яких було б цікавим, захоплюючим для учнів. Одним зі шляхів підвищення пізнавальної активності школярів є залучення їх до розв’язання певної проблеми, проблемної задачі, що потребує оригінальності мислення, відмови від стереотипів, самостійності, нових знань, але в її розв’язанні можна було б спиратися частково на попередні знання, частково – на власний життєвий досвід, а комусь – і на інтуїцію. Організація такої навчальної діяльності потребує від учителя перш за все вміння правильно, чітко сформулювати проблему (що означає забезпечення її розв’язання), самоорганізації, здатності до співпраці з кожним учнем, уміння прогнозувати розвиток ситуації, керувати нею, вчасно робити висновки.

А.Павленко наголошує, що “… в реальному навчальному процесі вчитель може переформулювати й подати “готову” задачу і у вигляді проблемної ситуації, і у вигляді проблеми учням, частково залучаючи їх до усвідомлення й переформулювання вихідної задачі” [6, c.139]. На його думку, таке подання зумовлюється рівнем підготовки учнів до розв’язування, складання задач даного класу та педагогічною діяльністю в цілому. У реальному житті після закінчення школи учень матиме справу, як правило, із задачними ситуаціями, які ще потрібно змоделювати й усвідомити як задачі, поставити (скласти) їх. Доцільне використання задачних ситуацій дозволяє на їх основі послідовно, крок за кроком, від проблемної ситуації до проблеми, а потім до задачі відтворити генезис задачі і в такий спосіб навчити “суб’єктності” – самостійного складання й розв’язування задач учнями”.

Аксіологічний підхід до роботи над розв’язанням задач передбачає формування в дитини потреби до саморозвитку, самовдосконалення, самооцінки, пізнання нового в собі та навколишньому світі. За Г.Баллом, “проблемна задача – це ситуація, яка вимагає від суб’єкта певної дії, що спрямована на знаходження невідомого на основі використання його зв’язків з відомим в умовах, коли суб’єкт не володіє способом (алгоритмом) цієї дії” [5, с.63].

Приклад. Математика 4 клас. Тема: письмове множення двоцифрових і круглих багатоцифрових чисел на розрядні числа. (Урок у рамках дослідження проводила студентка 4 курсу).

Після пояснення учням алгоритму дії під час знаходження добутку чисел з метою підвищення мотивації навчання дітям пропонується розв’язання наступного прикладу у вигляді проблемної ситуації.

Пояснення способу знаходження добутку чисел:

23*40=23*(4*10)=(23*4)*10=92*10=920

3400*20=(34*100)*(2*10)=(34*2)*(100*10)=68*1000=68000

Вчитель. А зараз я ускладнюю вашу задачу: як ви будете діяти, якщо треба помножити числа 9485 та 800?

Учень 1. Використаємо переставний закон множення, як у попередньому прикладі (спроба 1).

Учень 2. Використаємо сполучний закон (спроба 2).

Учень 3. Щоб розв’язати цей приклад, нам потрібно використати переставний і сполучний закони (спроба 3).

9485*800=9485*(8*100)=[(9000*8)+(400*8)+(80*8)+(5*8)]*100=(72000+3200+640+40)*100=7200000+320000+64000+4000=7584000

Вчитель. Чи зручно розв’язувати саме так?

Учні. Ні!

Вчитель. Дійсно, що ні! А як тоді зручніше виконати множення?

Учень 4. За допомогою калькулятора.

Вчитель. А чи всім цікаво саме так зробити? А в кого нема калькулятора? Як раніше розв’язували такі приклади?

Учень 5. Мені цікаво розв’язати самому. Треба виконати дію множення у стовпчик.

Учень 3. Раніше ми множили усно, а зараз – треба письмово. Але як?

Вчитель. (підсумовуючи сказане) Разом з учнями 3, 5 коментує дії: використовуємо переставний і сполучний закони дії множення. Для цього кругле число 800 подаємо у вигляді добутку чисел 8 та 100: 9485*(8*100)

Під час письмового множення 9485 на 800 – кругле число підписують під першим множником так, щоб цифра, відмінна від 0, була підписана під останньою цифрою першого множника:

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Formuv Navch-pizn Akt (204.5 KiB, Завантажень: 9)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 23.61MB | MySQL:26 | 0,406sec