Курсова робота на тему: «DNS ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ»

  1. Зміст

    Вступ    3

Розділ 1.    5

1.1. Поняття DNS    5

Приклад:    5

1.2. Конфігурація клієнта DNS    7

1.3. Ручна конфігурація. Windows.    8

1.4. Ручна конфігурація. Unix.    8

1.5. Інші служби розпізнавання імен і порядок їх використання хостом    9

1.6. Порядок виконання DNS-запита    10

Розділ 2.    12

2.1. Первинні і вторинні сервери DNS    12

2.2. Файл /etc/named.conf (/etc/named.boot)    13

2.3. Файл root.cache    13

2.4. Файл зони    13

2.5. Типи стандартних записів ресурсів    14

2.6. Файл зворотної зони    17

2.7. Файл локальної петлі    19

Розділ 3.    21

3.1. Делегування зони    21

3.2. Делегування зворотної зони    22

3.3. Делегування зворотних зон усередині мережі класу З    22

Розділ 4    25

4.1. Повідомлення про зміну бази даних    25

4.2. Динамічні зміни в базі даних    25

4.3. Форвардери    27

4.4. Питання безпеки    28

4.5. Управління роботою доменна named    29

Висновок    30

Додатки    31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ    34

    1. Вступ

    Як відомо для звернення до хостам в мережі Інтернет
    використовуються 32 – розрядні IP – адреси, що унікально ідентифікують кожен мережевий комп’ютер в цій глобальній мережі. Проте, для користувачів використання IP – адрес при зверненні до хостам є не дуже зручним і не далеко найнаочнішим. Тому, на самому початку зародження Інтернет
    для зручності користувачів було ухвалено рішення привласнити всім комп’ютерам в мережі імена. Використання імен дозволяє користувачеві краще орієнтуватися в кіберпросторі мережі Інтернет – куди простіше, зрозуміліше і наочніше для користувача запам’ятати, наприклад, ім’я www.ferrari.it чим чотирирозрядний ланцюжок IP – адреси.

    The purpose of the DNS is to enable Internet applications and their users to name things that have to have a globally unique name. Мета DNS полягає в наданні Інтернет – додатків і їх користувачів, щоб називати речі, які повинні мати глобальне унікальне ім’я. The obvious benefit is easily memorizable names for things like web pages and mailboxes, rather than long numbers or codes. Очевидна перевага легкого запам’ятовування імен для речей, таких як веб-сторінки і поштові скриньки, замість довгих номерів або кодів. Less obvious but equally important is the separation of the name of something from its location. Менш очевидними, але не менш важливим є поділ ім’я чогось від його місцезнаходження. Things can move to a totally different location in the network fully transparently, without changing their name.

    Актуальність теми: Дослідження DNS та його конфігурація.

    Завдання: Освоєння практичних навичок DNS

    Використання в Internet мнемонічно зрозумілих для користувачів імен породило проблему перетворення імен в IP – адреси. Таке перетворення необхідне, оскільки на мережевому рівні адресація пакетів йде не по іменах, а по IP – адресам, отже, для безпосередньої адресації повідомлень в Інтернет імена не годяться. На етапі раннього розвитку Інтернет, коли в мережу було об’єднано невелику кількість комп’ютерів, NIC (Network Information Center) для вирішення проблеми перетворення імен в адреси створив спеціальний файл (hosts
    file), до якого вносилися імена і відповідні їм IP – адреси всіх хостов в мережі. Даний файл регулярно оновлювався і розповсюджувався по всій мережі. Але, у міру розвитку Інтернет,
    число хостов, об’єднаних в мережу збільшувалося, і дана схема ставала все менш і менш працездатною. Тому, була створена нова система перетворення імен, що дозволяє користувачеві у разі відсутності у нього інформації про відповідність імен і IP, – адрес отримати необхідні відомості від найближчого інформаційно-пошукового сервера (DNS – сервера). Ця система отримала назву доменної системи імен – DNS (Domain Name System). Для реалізації системи DNS був створений спеціальний мережевий протокол DNS, а також, в мережі створювалися спеціальні виділені інформаційно-пошукові сервери – DNS-сервери. Пояснимо основне завдання, що вирішується службою DNS. У сучасній мережі Інтернет
    хост при зверненні до видаленого сервера зазвичай має інформацію тільки про його ім’я і не знає його IP – адреси, яка і необхідна для безпосередньої адресації. Отже, перед хостом виникає стандартна проблема видаленого пошуку: по імені видаленого хоста знайти його IP – адреса. Вирішенням цієї проблеми і займається служба DNS на базі протоколу DNS.

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Kurs DNS (373.5 KiB, Завантажень: 4)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
завантаження...
WordPress: 23.19MB | MySQL:26 | 2,139sec