Курсова робота на тему: «DHCP – СЕРВЕРА»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………2
1. Розподіл IP-адрес…………………………………………………………….3
2. Опції DHCP ………………………………………………………………….3
3. Устрій протоколу…………………………………………………………….4


4.Приклад процесу отримання адреси………………………………………..4
4.1 Виявлення DHCP ………………………………………………………….4
4.2 Пропозиція DHCP…………………………………………………………5
4.3 Запит DHCP ……………………………………………………………….5
4.4 Підтвердження DHCP……………………………………………………..5
4.5 Інші повідомлення DHCP …………………………………………………6
4.5.1 Відмова DHCP …………………………………………………………..6
4.5.2 Скасування DHCP ………………………………………………………6
4.5.3 Звільнення DHCP ………………………………………………………..6
4.5.4 Інформація DHCP………………………………………………………..6

5. Конфігурація сервера DHCP………………………………………………7

5.1 DNS-сервер…………………………………………………………………8

5.2 WINS-сервер……………………………………………………………….8

5.2.1 Параметри DHCP-сервера………………………………………………11

5.3 Lease-резервування……………………………………………………….11

5.4 Опції DHCP-сервера………………………………………………………14

5.5 Опції Declined………………………………………………….…..……….15

6. Реалізації……………………………………………………………………15
Література

 

Вступ

DHCP (англ. Dynamic Host Configuration Protocol – протокол динамічної конфігурації вузла) – це мережевий протокол, що дозволяє комп’ютерам автоматично отримувати IP-адресу та інші параметри, необхідні для роботи в мережі TCP/IP. Даний протокол працює по моделі «клієнт-сервер». Для автоматичної конфігурації комп’ютер-клієнт на етапі конфігурації мережевого пристрою звертається до так званого серверу DHCP-сервер вибирає відповідні параметри конфігурації (IP-адреса з відповідною маскою підмережі та іншими допоміжними параметрами, такими, як IP-адреса шлюзу за замовчуванням, адреси DNS-серверів, імена доменів і т.д.) для користувача станцій. Мережевий адміністратор може задати діапазон адрес, що розподіляються сервером серед комп’ютерів. Це дозволяє уникнути ручного настроювання комп’ютерів мережі і зменшує кількість помилок. Протокол DHCP використовується в більшості великих мереж TCP/IP.
DHCP є розширенням протоколу BOOTP, що використовувався раніше для забезпечення бездискових робочих станцій IP-адресами при їх завантаженні.
DHCP зберігає зворотну сумісність з BOOTP.

1.Розподіл IP-адрес
Протокол DHCP надає три способи розподілу IP-адрес:
* Ручне розподіл. При цьому способі мережевий адміністратор ставить у відповідність апаратній адресі (зазвичайна MAC-адреса) кожного клієнтського комп’ютера певну IP-адресу. Фактично, даний спосіб розподілу адрес відрізняється від ручного налаштування кожного комп’ютера лише тим, що відомості про адреси зберігаються централізовано на сервері DHCP, і тому їх простіше змінювати при необхідності.
* Автоматичний розподіл.
При даному способі кожному комп’ютеру на постійне використання виділяється довільна, вільна IP-адреса з певного виділеного адміністратором діапазону.
* Динамічний розподіл. Цей спосіб аналогічний до автоматичного розподілу, за винятком того, що адреса видається комп’ютеру не на постійне користування, а на певний термін. Це називається орендою адреси. Після закінчення терміну оренди IP-адреса знову вважається вільною, і клієнт зобов’язаний запросити нову, яка може виявитися тієюж що була.

 

2.Опції DHCP
Крім IP-адреси, DHCP також може повідомляти клієнтові додаткові параметри, необхідні для нормальної роботи в мережі. Ці параметри називаються опціями DHCP. Список стандартних опцій можна знайти в RFC 2132.
Деякими з найбільш часто використовуваних опцій є:
* IP-адреса маршрутизатора за умовчанням;
* Маска підмережі;
* Адреси серверів DNS;
* Ім’я домену DNS.
Деякі постачальники програмного забезпечення можуть визначати власні, додаткові опції DHCP.

3.Устрій протоколу

Протокол DHCP є клієнт-серверним, тобто в його роботі беруть участь клієнт DHCP і сервер DHCP. Передача даних здійснюється за допомогою протоколу UDP, при цьому сервер приймає повідомлення від клієнтів на порт 67 і відправляє повідомлення клієнтам на порт 68.

4.Приклад процесу отримання адреси

Розглянемо приклад процесу отримання IP-адреси клієнтом від сервера DHCP. Припустимо, клієнт ще не має власної IP-адреси, але йому відома його попередня адреса – 192.168.1.100. Процес складається з чотирьох етапів.

4.1.Виявлення DHCP
На початку клієнт виконує широкомаштабний запит по всій фізичній мережі з метою виявити доступні DHCP-сервери. Він відправляє повідомлення типу DHCPDISCOVER, при цьому як IP-адреса джерела вказується 0.0.0.0 через те, що комп’ютер ще не має власної IP-адреси, а в якості адреси призначення – адресу 255.255.255.255.

Клієнт заповнює кілька полів повідомлення початковими значеннями:

* У полі xid міститься унікальний ідентифікатор транзакції, який дозволяє відрізняти даний процес отримання IP-адреси від інших, що протікають в той же час.
* У полі chaddr поміщається MAC-адреса клієнта.
* У полі опцій вказується остання відома клієнту IP-адреса. У даному прикладі це 192.168.1.100. Це не обов’язково а тому може бути проігноровано сервером.

Повідомлення DHCPDISCOVER може бути поширене за межі локальної фізичної мережі за допомогою спеціально налаштованих агентів ретрансляції DHCP, що перенаправляють отримані від клієнтів повідомлення DHCP серверам у інших підмережах.

4.2. Пропозиція DHCP
Отримавши повідомлення від клієнта, сервер визначає необхідну конфігурацію клієнта відповідно до зазначених мережевим адміністратором налаштувань. У даному випадку DHCP-сервер згоден із замовленою вами ІР-адресою 192.168.1.100. Сервер відправляє йому відповідь DHCPOFFER, в якому пропонує конфігурацію. Пропонована клієнту IP-адреса вказується в полі yiaddr. Інші параметри такі, як адреси маршрутизаторів і DNS-серверів вказуються у вигляді опцій у відповідному полі.
Це повідомлення DHCP-сервер відправляє вузлу, що відправив повідомлення DHCPDISCOVER на його MAC-адресу, за деяких обставин може поширюватися, як широкомаштабне розсилання. Клієнт може отримати кілька різних пропозицій DHCP від різних серверів; з них він повинен вибрати те, що його влаштовує.

4.3. Запит DHCP
Вибравши одну з конфігурацій, запропонованих DHCP-серверами, клієнт відправляє запит DHCPREQUEST. Він розсилається широкомaштабно; при цьому до опцій, зазначених клієнтом у повідомленні DHCPDISCOVER, додається спеціальна опція – ідентифікатор сервера – вказує адресу DHCP-сервера, вибраного клієнтом .

4.4 Підтвердження DHCP
Нарешті, сервер підтверджує запит і направляє це підтвердження DHCPACK клієнтові. Після цього клієнт повинен налаштувати свій мережевий інтерфейс, використовуючи надані опції.

4.5 Інші повідомлення DHCP
Крім повідомлень, необхідних для первинного отримання IP-адреси клієнтом, DHCP передбачає кілька додаткових повідомлень для виконання інших завдань.

4.5.1 Відмова DHCP
Якщо після отримання підтвердження DHCPACK від сервера клієнт виявляє, що вказана сервером адреса вже використовується в мережі, він відправляє повідомлення відмови DHCP – DHCPDECLINE, після чого процедура отримання IP-адреси повторюється. Використання IP-адреси іншим клієнтом можна виявити, виконавши запит ARP.

4.5.2 Скасування DHCP
Якщо з якихось причин сервер не може надати клієнтові запрошену IP-адресу, або якщо оренда адреси видаляється адміністратором, сервер відправляє повідомлення скасування DHCP – DHCPNAK. При отриманні такого повідомлення відповідний клієнт повинен повторити процедуру отримання адреси.

4.5.3 Звільнення DHCP
Клієнт може явним чином припинити оренду IP-адреси. Для цього він відправляє повідомлення звільнення DHCP – DHCPRELEASE тому серверу, який надав йому адресу в оренду.

4.5.4 Інформація DHCP
Інформаційні повідомлення DHCP – DHCPINFORM призначені для визначення додаткових параметрів TCP / IP наприклад, адреси маршрутизатора за замовчуванням, DNS-серверів і т. д. Сервери відповідають на такий запит повідомленням підтвердження – DHCPACK без виділення IP-адреси.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Kurs-DHCP (114.2 KiB, Завантажень: 4)

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 23.19MB | MySQL:26 | 0,311sec