Курсова робота на тему: «ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ПІДЛІТКІВ»

Зміст:

Вступ.    3

 

Розділ І. Девіантна поведінка як соціально-психологічне явище    6

1.1. Сутність девіантної поведінки та причини її виникнення    6

1.2. Особливості розвитку підлітків    12

1.3. Основні чинники девіантної поведінки    20

 

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження девіантної поведінки    36

2.1. Методи діагностики девіантної поведінки    36

2.2. Результати проведеного дослідження    38

 

Висновки    42

 

Список використаних джерел    44

Вступ.

Девіантна поведінка, як порушення соціальних норм набула в останні роки масового характеру і стала центром уваги соціологів, психологів, медиків, працівників правоохоронних органів та громадськості.

Пояснити причини, умови та фактори цього соціального явища стало першочерговою задачею. Її розгляд передбачає пошук відповіді на низку фундаментальних ( задач) питань, серед яких питання про суть «норми» та відхилення від неї. Адже в усьому світі характерною ознакою людини є відхилення в певній мірі, від осі свого існування, розвитку. В стабільно функціонуючому та розвиненому суспільстві питання «норми» поведінки дещо відрізняються від «норми» в суспільстві яке розвивається.

Соціальна норма кожного суспільства, країни втілена в законах, традиціях, обрядах, в усьому тому, що увійшло у звичку, побут, спосіб життя більшості населення, підтримується громадською думкою, відіграє роль «природного регулятора» громадських і міжособистісних відносинах. Англійський мислитель Клайв С. Льюіс вбачав у моральних нормах своєрідні «інструкції», які «забезпечують правильну роботу людської машини» [1].

В суспільстві де одні норми розрушені, а інші не створені навіть на рівні теорії, – проблема формування, тлумачення і застосування норми стає надзвичайно важкою справою.

В усі часи суспільство намагалось придушити, відхилити небажані форми людської життєдіяльності та їх носіїв. Проблема соціального «зла» завжди привертала увагу вчених. Філософи та юристи, медики та педагоги, психологи та біологи розглядали та оцінювали різні форми соціальної патології: злочинність, пияцтво, наркоманію, проституцію, самогубства і т.д.

В становленні соціології, як науки дослідження негативних явищ відігравали роль такі вчені. Г. Тард та Е. Дюркгейм, А. Кетлер та Г. Земмель, П. Сорокін та Р. Мертан. Основоположником девіантної поведінки був Е. Дюркгейм, а завдяку Р. Мартану і А. Конеу – здобула самостійно науковий напрямок.

В бувшому радянському союзі відхилення від поведінки довгий час вивчалось переважно в рамках спеціальних дисциплін: кримінології, наркології, суїцидології і т.д. соціологічні дослідження починали в Ленінграді наприкінці в 60-х – початку 70-х років В.С. Афанасьєв, А.Г. Здравомислов, І.В. Моточкин, Я.І. Гелінський, В.Н. Кудрявцев.

Динамізм соціальних процесів в період перебудови, кризова ситуація в багатьох сферах суспільного життя привела до збільшення девіації, яка проявляється у формах поведінки, відхилених від норм. Перед зростом позитивних девіацій «політична активність населення, економічне підприємництво, наукова та художня творчість» посилюються евікції. Негативні – насилля, злочинність, алкоголізація і наркотизація молоді в т.ч. неповнолітніх, аморальність.

Рушійні масштаби девіантності призводять суспільство до стану соціальної аномії, воно втрачає свою історичну пам’ять, девольовує свою систему цінностей. Тобто загрозою для суспільства є його переродження, яке веде до деградації, регресу. Російський письменник А. Солженіцин з гіркотою писав: «Яка це реформа, якщо її результат – зневага до праці і відраза, якщо праця стала позорною, а хуліганство стало доблесним?».

Девіантна поведінка значної маси населення втілює сьогодні найбільш небезпечні для країни рушійні тенденції. Вплив злочинного світу на суспільство, розповсюдження його моралі, психічне зараження найменш стійкої частини населення – молоді – тривожна картина сьогодення. Деформація цінностей, яка відбувається в суспільстві починається у підлітковому віці і створює умови для відтворення закононепослушності, ствердження свавілля, право сильного і жорстокого. Боротьба зі злочинністю сьогодні перетворилася в гостру окрему проблему, вирішення якої потребує комплексного підходу. Це означає, що усі передумови, які ведуть до злочинності, явища, пов’язані з станом суспільного життя повинні враховуватись, адже грань між аморальністю та злочинністю досить рухому. Саме заперечення моральних норм лежить в основі злочинності.

Мета дослідження: актуальніші проблеми девіантної поведінки у підлітковому віці

Об’єкт дослідження: підлітки з девіантною поведінкою.

Предмет дослідження: особливості проявів девіантної поведінки.

Завдання дослідження:

1. Аналіз наукових джерел літератури з питань дослідження;

2. Вивчення особливості розвитку підлітків з девіантною поведінкою;

3. Обґрунтування методик дослідження;

4. Підведення підсумків дослідження.

Методи дослідження: анкетування.

В дослідження приймали участь підлітки загальноосвітніх шкіл м. Кам’янця-Подільського.

Розділ І. Девіантна поведінка як соціально-психологічне явище

1.1. Сутність девіантної поведінки та причини її виникнення

Термін девіації ( лат. Deviatio – відхилення).

Поняття девіантна поведінка означає:

1) поступок, дії людини, які не відповідають офіційно встановленим нормам або тим нормам, які фактично склалися в даному суспільстві (стандартам, шаблонам);

2) соціальне явище, яке виражене в масових формах людської діяльності, які не відповідають тим нормам, які офіційно встановлені або фактично склалися в даному суспільстві (стандартам, шаблонам).

В першому значенні – предмет психології, педагогіки, психіатрії. В другому значенні девіантна поведінка – предмет соціології та соціальної психології. Безумовно, що таке дисциплінарне розрізнення відносне.

Вихідним матеріалом для розуміння відхилень є поняття «норма». Відхилення без норми не існують. Поняття норми відносять до числа найважчих, невизначених наукових уявлень. В дійсності норми, як реальності не існує, з її чітко визначеними метами, за якими починається не норма, тобто відхилення від норми.

В суспільстві, де відбуваються реформи, де розрушені одні норми і не створені інші, проблема трактування і застосування норми переростає у надзвичайно складну справу. Суспільство нашої країни, розрушивши норми, сформовані за часів Радянського Союзу намагаються створити норми дя теперішнього етапу свого розвитку «поглядаючи або на Захід або в дореволюційне минуле».

Існує декілька напрямків, які пояснюють причини девіантної поведінки.

Так, Р. Мер тон використовуючи висунуте Є Дюркгеймом поняття «аномія» (стан суспільства, коли старі норми і цінності вже не відповідають реальним відношенням, а нові ще не утвердилися), причиною відхилень у поведінці вважає непогодженість між цілями, які висуває суспільство і засоби які воно пропонує для їх досягнень. Другий напрямок визначився в рамках теорії конфлікту. Згідно з цієї точки зору, культурні зразки поведінки є відхиленими, якщо вони основані на нормах іншої культури. Наприклад, злочинність розглядається як носій певної субкультури, конфліктної по відношенню до того типу культури, яка панує в даному суспільстві.

В сучасній науці безсумнівний інтерес представляє позиція Я.І. Гілінського, який вважає джерелом девіації наявності в суспільстві соціальної нерівності, високого ступеня відмінностей щодо можливостей задоволення потреб. Кожна із позицій має право на існування так як дає зріз реально діючих суспільних відношень. В той же час авторів об’єднує прагнення знайти єдине джерело причинності для різних форм девіації.

Загальною закономірністю відхилення у поведінці є факт відносно стійкого взаємозв’язку між різними формами девіації. Ці взаємозв’язки можуть мати вид індукції декількох форм соціальної патології, коли одне явище підсилюється іншим. Наприклад, алкоголізм сприяє посиленню хуліганських дій, в інших випадках навпаки встановлена зворотна кореляційна залежність (рівень вбивств, самовбивств).

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Deviantna Povedinka Pidlitkiv (253.0 KiB, Завантажень: 52)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
завантаження...
WordPress: 23.67MB | MySQL:26 | 0,350sec