Культурний розвиток Київської Русі у другій половині ХІ – першій половині ХІІІст. Архітектура, образотворче і прикладне мистецтво в Київській державі та Галицько-Волинському князівстві

Тема. Культурний розвиток Київської Русі у другій половині ХІ – першій половині ХІІІст. Архітектура, образотворче і прикладне мистецтво в Київській державі та Галицько-Волинському князівстві

Мета: сформувати уявлення про розвиток культури в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві; ознайомити з найвизначнішими па­м’ятниками архітектури та живопису; розвивати вміння давати характерис­тику пам’яткам культури і порівнювати їх з іншими пам’ятками культури; виховувати повагу до митців минулого та усвідомлення себе громадянами держави, яка має багату культурну спадщину.

Очікувані результати:

Сформувати уявлення про шлях розвитку духовної культури в Київ­ській державі та Галицько-Волинському князівстві.

Навчитись розрізняти складові елементи культури.

Навчитись характеризувати пам’ятки культури.

Тип уроку: систематизації та узагальнення знань.

Методи та прийоми: репродуктивна бесіда за запитаннями, розповідь вчителя, імпровізована екскурсія, опис, методи «Мікрофон» та «Мозковий штурм», імпровізація наукової конференції, виставка книжок, репродукцій та творів прикладного мистецтва.

Обладнання: атлас з історії України. 7 клас— Київ: Мапа, 2002; буклет портретів «Зустріч з історією».— Київ: Україна, 1992; буклет «Втрачені скарби».— Київ: Україна, 1991; буклет «Українське декоративне мистец­тво». Вишивка. — Вип. 1.— Київ: Мистецтво, 1990; буклет «Українське де­коративне мистецтво». Вишивка. — Вип. 2.— Київ: Мистецтво, 1990; твори декоративно-ужиткового мистецтва; виставка літератури з теми.

Основні поняття: архітектура, живопис, прикладне мистецтво, фреска, мозаїка, купол.

Основні дати: 989—996 р. — час спорудження Десятинної церкви; 6 груд­ня 1240 р.— день руйнування Десятинної церкви; 1037 р.— завершено спорудження Софіївського собору.

Проблемне питання: «Що зумовило високий рівень культури в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві?».

 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Цей етап уроку проводиться шляхом репродуктивної бесіди за запитан­нями:

  • Що ми називаємо культурою та яка її структура?
  • Які умови необхідні для розвитку культури?
  • Елементи яких обрядів збереглись до наших днів?
  • Як розвивалась освіта в Київській Державі?
  • Чому книга високо цінувалась на Русі?
  • Які твори започаткували давньоруську літературу?
  • Яку роль у культурному житті Галицько-Волинського князівства відігра­вали монастирі?
  • Яке походження терміна «Україна»?

Під час бесіди вчитель звертає увагу на те, що в цей час відбувається формування української народності.

 

III. Оголошення теми, завдань та очікуваних результатів

На цьому етапі уроку вчитель оголошує нову тему, уточнює завдання учнів та бажані результати виконання цих завдань.

 

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Імпровізована екскурсія до визначних пам’яток архітектури

Учитель. Складовою частиною культури є архітектура— система будівель та споруд, що формують просторове середовище для життя і діяль­ності людей. Це можуть бути окремі будівлі, архітектурні ансамблі, майда­ни. Найбільш відомими архітектурними пам’ятками Київської Русі є Деся­тинна церква і Софія Київська. Наша перша зупинка біля Десятинної церкви.

Екскурсовод. Найстарішою мурованою церквою Києва є Десятин­на церква. Вона була споруджена протягом 989—996 рр. на Старокиївській горі. В оздобленні церкви використали багато різьбленого мармуру, тому сучасники називали її Мармуровою. Вона була прикрашена іконами, до­рогим посудом, який Володимир вивіз з Херсонесу. Стіни розписані фресками та оздоблені мозаїкою. Підлога була викладена майоліковою плиткою та інкрустована мозаїкою. Це був хрестово-купольний шестистовпний храм на зразок базиліки. 6 грудня 1240 р. вона була зруйнована монголо-татарами. Літописець писав: «Коли ж Володимир побачив, що церкву завершено, він, увійшовши до неї, помолився Богу, говорячи: «Господи Боже! Поглянь із небес, і побач, і одвідай сад свій, і зроби, щоб те, що насадила десниця твоя, люди , серце яких ти навернув до істини, могли пізнати тебе, істинного Бога. І поглянь ти на церкву , що їїЕкскурсовод. За Ярослава Мудрого архітектура набуває чітких на­ціональних ознак. Прикладом цього є Софійський собор, збудований в 1037 р. Цей храм має 13 куполів. Як у більшості церков того часу, в неї грубі мури, в яких великі квадрати цегли чередуються з каміннями, і все це скріплене вапном. Усередині стіни були вкриті мозаїкою та фресками. Підлога викладена зі шматочків кольорової смальти. У Літописі Руському записано: «І прикрасив він її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають Богові в належні часи».

 

 

 

 

Церква Успіння Богородиці Пирогощі.

Київ. ХІІ ст..

 

Учитель. На території Галицько-Волинського князівства будували переважно з дерева. Перлиною дерев’яної архітектури була наскельна фор­теця 1Х-Х1У ст. Тустань. З каменю будували спочатку лише храми, рідше — князівські палати. До наших днів збереглися рештки Успенського собору у Володимирі, збудованого в 1160 р. У Перемишлі, Галичі, Звенигороді бу­ло започатковано будівництво церков з білого каменю Особливо красивою була церква Івана у Холмі. Це наша наступна зупинка.

Екскурсовод. Галицько-Волинський літопис зазначає: «Звів також Данило церкву святого Іоанна Златоустого, красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири;,з кожного кута — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізблених одним умільцем; троє вікон були прикрашені склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи цілого каменю і на них склепіння; а вгорі прикрашений був зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і чистого золота, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє були прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним уміль­цем Авдієм горорізьби їх були всяких барв і золоті; попереду ж їх на за­хідних дверях був зроблений Спас, а на північних — Св. Іоанн Злотоустий, так що всі, хто дивився на них, дивувалися. Прикрасив Данило камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і Пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з київсько­го монастиря святого Федора; приніс він також ікону Стрітення з города Вручого од отця його Мстислава Мстиславича. Диву подібні були образи сі, що погоріли в церкві Іоанна; один архангел Михаїл зостався з чудових тих ікон. І дзвони Данило приніс із Києва, а інші тут вилив. Усе це вогонь спалив».

Отже, церква Івана у Холмі була збудована за часів Данила Галицько­го. Вона мала один купол, який всередині був розписаний «золотими зорями на лазурі», а внутрішній поміст церкви було вилито з міді та чис­того золота. Вікна прикрашали вітражі. Церква була оздоблена різьбленим каменем білого та зеленого кольору. Прикрашав цю церкву скульптор Авдій.

2. Живопис Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

Учитель. Тісно з архітектурою був пов’язаний розвиток живопису. Живопис — це вид образотворчого мистецтва, засобом вираження якого є малюнок. Колір дає можливість передати різнобарв’я навколишнього світу.

Церкви та княжі палати прикрашалися фресками і мозаїкою. У Софії Київській використано 177 відтінків мозаїки. Творів давньоруського живо­пису збереглось дуже мало. Одинадцять з них знаходяться на хорах Софії Київської. Найвідомішою іконописною майстернею була Печерська. У пе-, ріод Київської доби було створено Ченстохівську ікону Божої Матері, яку вХІУст. вивезли з Галичини.

 

Перший відомий живописець Київської Русі – Аліпій.

Зразки берестяних грамот. Глиняні пряслиця з підписами

 

3. Виставка творів прикладного мистецтва

Учитель. Поширеним серед населення було прикладне мистецтво. Його ще називають декоративно-ужитковим. Це мистецтво, твори якого виробляються масово для загального вжитку. Вони оточують нас повсюд­но, тому ми їх використовуємо, часто не звертаючи уваги на їх мистецьку вартість чи антимистецький вигляд. Маю на увазі такі види прикладного мистецтва, як ткацтво, вишивка, розмальовування хат, гончарних виробів, різьблення по дереву, відливання чи карбування металевого знаряддя. Вироби художнього ремесла у великій кількості вивозились за кордон.

 

 

ІV. Усвідомлення нового матеріалу

Дидактична гра «По одному слову».

Правила гри. Ведучим у грі виступає учитель. Учні повинні скласти розповідь за матеріалом вивченої теми. Під час гри ко­жен учень по черзі повинен сказати одне слово так, щоб зрештою вийшла зв’язна розповідь. Один з учнів записує її на дошці. У процесі гри кожен учень повинен сказати декілька слів. Той учень, який довго думає або говорить слово, яке не підходить, пропускає хід, за що отримує меншу кількість балів. Для активі­зації роботи класу вчитель може перервати ланцюжок і попросити учнів з іншого ряду продовжити. Складена розповідь піддається аналізу. Учитель виставляє бали.

Гру можна провести і між двома учнями, які називають слова по черзі.

V.      Підсумок уроку та оцінювання знань учнів

Учитель. Отже, культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства у IX—XIII ст. сягала європейського рівня. Татаро – монгольська навала на деякий час загальмувала духовний розвиток держави, але знищи­ти історичні та культурні традиції не змогла. Культурна спадщина IX-КІІІ ст. стала основою, на якій сформувалась і виросла культура України в добу пізнього Середньовіччя.

VI.          Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
    1. Виконати завдання на контурній карті «Культура та церква Київської держави».

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Культурний розвиток Київської Русі у другій половині ХІ - першій половині ХІІІст (141.9 KiB, Завантажень: 4)

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,310sec