КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ

ТЕМА. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Мета: характеризувати культурне життя на українських землях в другій половині XIV — першій половині XVI ст.; розвивати в учнів уміння здобувати знання з історичних джерел, аналізуючи й узагальнюючи матеріал, давати стислу характеристику діячам та пам’яткам культури, розкривати їхнє значення та місце в історичному процесі; виховувати в учнів національно – патріотичні та естетичні почуття.

Основні поняття: культура, релігія, книгодрукування.

Обладнання: картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть характеризувати культурні досягнення україн­ського народу в другій половині XIV — першій по­ловині XVI ст.; визначати умови, у яких розвивалася українська культура; розпізнавати й описувати найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва; удосконалити вміння здобувати історичні знання з різноманітних джерел інформації, працювати в групах, давати стислу характеристику пам’яткам та діячам культури.

 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Евристична бесіда.

1)    Що таке культура?

2)    Яким був стан розвитку культури в Україні за часів Київ­ської Русі?

3)    Чи мала Україна в XIV—XVI ст. власну державу?

4)    До складу яких держав входили українські землі в XIV— XVI ст.?

5)    Коли вперше в літописі було вжито назву «Україна»?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного документа, після чого вони виконують завдання до нього.

Неоднозначні процеси були притаманні в цей час культур­ному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що поз­бавило християнську православну релігію зовнішньої підтрим­ки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної державності в цих землях; зростаюча загроза ополячення й окатоличення…; татарська агресія. Піднесенню української культурі сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення ти розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію.

Завдання.

1)     Проаналізувавши документ, визначте умови, у яких розвивалася українська культура.

2)    Складіть таблицю «Чинники, що впливали на розвиток української культури?

Чинники, що позитивно

впливали на розвиток

української культури

Чинники, що негативно впливали

на розвиток

української культури

   

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у шість груп, кожна з яких за допомогою підручника та джерел інформації опрацьовує певне питання теми: І г р у п а — розвиток української мови, II група — освіта, III група — книгодрукування, IV г р у п а — література ти літописання, V група —архітектура, VI група —живопис. По закінченні роботи учні виконують завдання.

І група

Ознайомтеся з уривками з історичних джерел та виконайте завдання.

Руська, тогочасна українська, мова запанувала в установах, українці, стаючи урядовцями, уводили в загальний ужиток українське право, звичаї, мову. Ще в 1347 р. король Казимир Великий видав «руською» мовою Вислоцький Статут. Королем Ядвіґа любила читати слов’янську біблію… Казимир IV Яґайлович більше вмів по-руськи, ніж по-польськи. У бібліотеці Сиґізмунда І, передостаннього Яґеллончика, було 33 книги руською мовою і лише одна — польською.

Із записок польського вченого С. Бандке

Усі Яґеллончики аж до Сиґізмунда-Авґуста на Литві писали по-руськи, привілеї й надання давали і навіть часом краще, ніж по-польськи, уміли.

– На основі наведених документів зробіть висновки про поширення руської (тогочасної української) мови та її розвиток.

ІI група

Ознайомтеся з уривками з історичних джерел та історичною довідкою та дайте відповіді на запитання.

У XVI ст. школи при церквах та монастирях стали загальнопоширеними. У цих школах діти вивчали азбуку, молитви, читали часослов, Псалтир. Навчателями в церковних та монас­тирських школах були дяки. Дяком називали вчителя-«уставника», «бакаляра» або «дискала», здебільшого молоду людину, яка далі могла стати священиком. Дяк часто був єдиною пись­менною в селі людиною, до якої зверталися за порадами.

Із заповіту Василя Загоровського

…Запросити дяка, коли хлопцям виповниться 7 років, добре вченого й цнотливого вчити їх в моїм домі або в церкві Св. Іллі у Володимирі руської науки в письмі святім… Коли вони дій­дуть до доброї науки у своїм язику руськім… згодити їм бака­ляра статечного, який учив би їх науки латинського письма вдома. А коли навчаться добре — дати до Вільна, до єзуїта, бо там хвалять добру науку дітям.

Юрій Дрогобич (1450—1494) — український учений, док­тор філософії та медицини. Народився в Дрогобичі, навчався в Краківському університеті, де йому було присвоєно ступінь бакалавра, а потім і магістра. Викладав медицину, філософію та астрономію в Болонському університеті, у 1481—1482 рр. був ректором цього навчального закладу. Від 1487 р. — професор Краківського університету. Автор першого друкованого твору українця за кордоном — «Прогностична оцінка 1483 року», де були подані наукові відомості з астрології, філософії, економі­ки, географії. Підтримував видавничу діяльність Швайпольта Фіоля.

1)    На основі даних документів зробіть висновки про стан шкільництва в Україні.

2)    Яким було ставлення населення до освіти?

3)    Хто такий Юрій Дрогобич? Яке значення мала його діяль­ність для розвитку освіти та науки?

III група

Ознайомтеся з історичною довідкою та дайте відповіді на за­питання.

Перші східнослов’янські книжки кириличним шрифтом Часо­слов і Осмогласник були видані в 1491 р. у Кракові. Керівником цієї друкарні був Швайпольт Фіоль. Через декілька років вийшли ще дві Тріоді. Замовники цих книжок невідомі. Припускають, що вони були пов’язані з Київською митрополією. Основний текст книг — церковнослов’янський. У післямовах ужито українську мову. Загалом збереглося 79 примірників видань Швайпольта Фінля, зокрема в бібліотеках Києва, Львова, Одеси.

1)          Хто видав перші друковані твори кириличним шрифтом для українських земель? Назвіть ці твори.

2)          Яке значення мало виникнення книгодрукування?

IV група

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Розвивається фольклор. Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. У цілому переважає обрядова поезія — русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння, а з XVI ст. з’являються нові фольклорні жанри— думи, історичні пісні, нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий ідейний зміст — пробудження почуття

патріотизму, формування в народу нового ріп ня самосвідомості, громадянського обов’язку та віри у власні сили.

1)     Використовуючи джерело інформації, визначте основні напрямки в розвитку літератури.

2)     Що нового з’явилося в українському фольклорі?

V група

Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання

На основі наведених ілюстрацій визначте основні риси розвитку української архітектури в XІV— XVI ст.

Кам’янець – Подільський замок Церква Богородиці в Рогатині. XІV— XV ст.

V група

Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання

На основі наведених ілюстрацій схарактеризуйте тематику творів українського живопису.

V. Узагальнення та систематизація знань

Складання таблиці.

Основні досягнення української культури друга половина

 XІV— першої половини XVІ ст.

Освіта

Література

Архітектура

Живопис

       

 

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручників і виконати завдання §

Повторити тему «Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XІV— XV ст.), підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ (308.9 KiB, Завантажень: 5)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 1,248sec