КУЛЬТУРА ПОДІЛЛЯ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета уроку: Ознайомити учнів з культурою Поділля в першій половині ХІХ століття, показавши її в контексті долі українських земель у складі Російської імперії

Обладнання: підручник

Основні поняття: культура, освіта, мистецтво

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

    Бесіда за запитаннями

  1. Що таке образотворче мистецтво?
  2. Як розвивалася освіта в Україні у ХVІІІ столітті?

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу

    Учень.

    У 1793 році Поділля, внаслідок другого поділу Польщі, було приєднано до Російської імперії, що зумовило його включення у громадсько-політичне, соціально-економічне та духовно-культурне життя нової метрополії.

    Разом з тим традиційний побут українського населення змінювався дуже повільно.

        Учениця.

    Традиційне сільське житло подолян – хата з побіленими стінами, солом’яним дахом, вхідними дверима по центру та з вікнами по фасаду. Внутрішнє її планування сягало давньоруського періоду. Піч завжди займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була повернута своїм отвором до фасадної стіни з вікнами. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть), де розміщували ікони, прикрашені тканими або вишитими рушниками, цілющим зіллям та квітами; перед ними вішали лампаду. По традиції під іконами ставили стіл, біля якого попід стіною розміщували довгу дерев’яну лаву. Лави на свята прикрашали саморобними ряднами, а в заможних сім’ях – килимами. Збоку від столу знаходилась скриня, в якій хазяї зберігали одяг, родинні реліквії. Простір між піччю та причілковою стіною заповнювався дерев’яним настилом. Удень він використовувався для хатніх робіт, а вночі слугував спальним місцем. Біля дверей і над ними розміщували дерев’яні полички – (мисник) та невеличку шафу для посуду.

        Учень.

    Особливість подільської хати – наявність поліхромного настінного розпису. Як правило, розписували піч, сволок, що тримав стелю, та зовнішні стіни хати. Перед святами не тільки оновлювали розписи, а й прикрашали хату витинанками, новими рушниками, “павуками”, зробленими з соломи та паперу.

        Учениця.

    У народному декоративному мистецтві Західного Поділля на тлі загальних тенденцій, притаманних народному мистецтву на зламі століть відбулися певні зміни. Цей період означений двома напрямами розвитку художньої традиції – народне мистецтво та продовження міських ремісничих традицій, що формувались протягом XVII – XX ст. Для каменярства, гончарства, ковальства характерні два напрями розвитку: традиційний та інноваційний, що формувалися під впливом західноєвропейської ремісничої традиції. Інноваційних змін зазнала вишивка, ткацтво та народний одяг. У художній традиції народної дерев’яної скульптури з’являється світська тематика, а у різьбленні надгробків поширюються західні фігуративні іконографічні схеми. Остання третина XIX ст. ознаменувала течію відродження і вдосконалення ремесла, а для його збереження і поширення впроваджено фахову освіту та популяризацію народних промислів. Наявні два основних фактори цієї активізації – утвердження ідеї національного відродження, посилення національно-етнічних начал та освоєння і розвиток здобутків європейського мистецтва. Формування осередків, їх локальних особливостей проходить у XIX ст. під впливом міського ремісництва.

    ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів

        Бесіда.

  3. Які є музеї, що в них можна побачити історію Поділля?

    V. Підсумки уроку

        Заключне слово вчителя.

    Культура Поділля першої половини ХІХ століття є своєрідним художнім явищем, складовою частиною національної мистецької спадщини України. Наявні публікації лише частково розкривають окремі аспекти деяких видів декоративного мистецтва, а тема ніколи не була предметом комплексного вивчення.

    VІ. Домашнє завдання

        Опрацювати матеріал підручника.

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,333sec