КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ

ТЕМА. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ НАПРИКІНЦІ X – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ.

Мета: дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості насе­лення Київської Русі; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлюва­ти власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Свідерський Ю. Ю., ЛадиченкоТ. В., Романишин Н. Ю. Іс­торія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007; атлас «Історія Украї­ни. 7 клас», ілюстрації до теми.

Поняття: «глаголиця», «кирилиця», «мозаїка», «фреска».

ХІД УРОКУ

  1. I.     Організаційна частина уроку
    1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Тема уроку записана на дошці.

Запитання й завдання

  1. Який термін використано в записі теми уроку?
  2. Дайте визначення поняття «культура».

За аналогією складіть план вивчення нового матеріалу. Запишіть у зошити. Зачитайте в класі.

Учитель висловлені пропозиції записує на дошці. Зроблені запи­си зберігаються до кінця уроку, щоб використати їх для підбиття підсумків уроку.

 


Матір Божа Оранта. XI ст. Софійський собор. Мозаїка

 

III. Вивчення нового матеріалу

Робота з підручником

Прочитати текст підручника скласти план відповіді на теми: писемність, література, музика, архітектура і образотворче мистецтво.

Робота в групах

Поділити клас на 4 групи кожна група опрацьовує одну із тем.

Прослухавши розповідь 1-ї групи, 2-а група повинна дати від­повіді на запитання, поставлені вчителем, і навпаки. Ефективнішою визнається робота тієї групи, яка краще викладе матеріал, на під­ставі якого інша група відповість на запитання.

Культура Київської Русі

Культура Київської Русі іде коренями в глибини народної культури слов’янських племен. Вона вбирала кращі досягнення сусідніх народів, особливо сильним у період розквіту Київської Ру­сі був вплив візантійської культури. За час існування Київської Русі культура слов’ян підняла­ся до рівня передових європейських країн. Основні культурні досягнення Київської Русі були такі:

  • писемність; широке розповсюдження грамотності, шкіл;
  • різноманітна за жанрами література;
  • самобутні архітектура, образотворче мистецтво, музика.

Писемність

До другої половини IX ст. у слов’ян (східних, західних, південних) не було абетки і писемності. У 863 р. слов’янський просвітитель Кирило (Філософ) створив слов’янську абетку. Дотепер точно невідомо, була це глаголиця або кирилиця[1]. Кирило і його брат Мефодій були направ­лені візантійським імператором до Моравії з метою проповіді християнства слов’янською мо­вою. Кирило і Мефодій переклали на слов’янську мову церковнослужебні книги (вибрані чи­тання з Євангелія, апостольські послання, Псалтир та ін.). Діяльність Кирила і Мефодія за­клала основи слов’янської писемності.

Писемні пам’ятки Київської Русі, що дійшли до нас, на глаголиці належать до кінця X ст. (Київсь­кі листки, наприклад). Глаголиця проіснувала недовго, в XI ст. її витиснула кирилиця. Є дато­вані писемні пам’ятки, написані кирилицею: Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Ізборни­ки Святослава (1073, 1076 рр.), Служебні книги (1095, 1096, 1097 рр.), Берестяні грамоти (побутове листування на корі берези).

В XII ст. у Київській Русі була вже велика кількість людей, “які опанували писемність. Існували школи. Найбільш освіченими були монахи і представники панівного класу феодалів.

 

Література

Література Київської Русі зароджується з поширенням писемності. У Х-ХІ ст. література була в основному перекладною. З грецької, давньоєврейської, сірійської та інших мов переклада­лися церковнослужебні книги, епічні твори, хроніки і т. д.

В другій половині XI ст. з’являються твори слов’янських авторів. Це літописи, житія святих, проповіді.

Видатними діячами культури були митрополит Іларіон («Слово про закон і благодать»); єпископ Феодосій Печерський (автор 11 творів релігійного, морального, політичного зміс­ту); літописці: Никон[2] (літописний звід 1073 р.), Нестор (монах, один з авторів «Повісті ми­нулих років»): Сильвестр (єпископ, автор 2-ої редакції «Повісті минулих років»); князь Воло­димир Мономах («Повчання дітям»).

Музика

Численні історичні джерела (пісні, билини, літописи, твори літератури та образотворчого ми­стецтва) свідчать про високий рівень музики в Київській Русі, різноманітність музичних жанрів та інструментів. Відома військова музика, урочиста, святкова, церковна. Нот у слов’ян не бу­ло до XVI ст. Однак існували способи запису мелодій, що збереглися до наших днів, – зна­менний і кондакарний. Знаменні і кондакарні нотації (ноти) – давньоруські безлінійні способи запису мелодій. Найбільш популярними музичними інструментами були труби, бубни, гуслі. При дворах князів і знатних феодалів перебували на службі співаки і виконавці-інструменталісти як слов’янського, так і візантійського походження. У народному побуті вели­ку роль грало музичне мистецтво скоморохів – мандрівних артистів.

Після прийняття і поширення християнства широкий розвиток одержала церковна музика. Основи церковної музики були запозичені з Візантії, але згодом на неї вплинули і музичні традиції слов’ян.

 

Архітектура і образотворче мистецтво

У X ст., у період розквіту Київської Русі, починають розвиватися архітектура і образотворче мистецтво. Давньоруські майстри освоїли прийоми кам’яного зодчества, мистецтво мозаїки, фрески, іконопису.

Багато творів архітектури та образотворчого мистецтва загинули в період монголо-татарського ярма. Але на щастя, частина їх збереглася до наших днів. Залишилися також письмові описи деяких знищених творів. Архітектура і образотворче мистецтво Київської Русі вражають витонченим смаком, епічною монументальністю, суворою красою. Шедевром архі­тектури X ст. була кам’яна Десятинна церква в Києві (зруйнована в 1240 р.), що мала, мож­ливо, 25 куполів. Вона була складена з рядів каменю, що чергувалися з рядами плоскої ква­дратної цегли на розчині із суміші товченої цегли з вапном (цем’янка), У такій самій тєхніцІ кладки були побудовані в XI ст. Золоті ворота і Софійський собор у Києві, Києво-Печерський монастир, фортечні стіни і храми багатьох міст Київської Русі.

Давньоруські зодчі змогли у своєму мистецтві поєднати кращі досягнення візантійської і слов’янської архітектури, а саме: багатоглав’я і величні пропорції соборів, східчасте розташування зводів.

Міста Київської Русі відрізнялися мальовничістю і красою силуету: кремль з барвистими па­лацами і храмами, що сяяли позолотою куполів і хрестів, височів над місцевістю і гармонію­вав з навколишнім ландшафтом завдяки мистецькому використанню рельєфу в художніх ці­лях.

З творів образотворчого мистецтва збереглися тільки ті, які відносяться до середини ХІ ст. Це насамперед мозаїки і фрески Софійського собору в Києві, виконані переважно візантійсь­кими майстрами. Інший вид образотворчого мистецтва – мініатюра. В усім багатстві фарб тонкості виконання мініатюра представлена в «Остромировому Євангелії» (1056-1057 рр.)

В XI ст. у Київській Русі з’являються майстри іконопису. Широким визнанням користувалися роботи Алімпія (Аліпія) – монаха Києво-Печерського монастиря. Про це розповідає Печерський патерик. Але, на жаль, ікони, що беззастережно належать до мистецтва Київської Русі, у тому числі і роботи Алімпія, не збереглися.

Самостійна робота

На основі інформації з підручника та додаткової інформаціїскласти таблицю «Культура Київської Русі».

 

Галузь культури Характерні ознаки Найвідоміші пам’ятки
Архітек­тура 1.  Будівельний матеріал — дерево,
камінь, цегла.

2.  Після прийняття християнства поширюється цегляне будівництво.

3.  Оздоблення храмів фресками та
мозаїками.

4.  Під час будівництва храмів використовували такі архітектурні
елементи, як апсида, купол.

5.   Вплив Візантії

1.  Десятинна
церква.

2.   Софійський собор

3.   Золоті ворота

Малярство 1.  Мозаїка та фрески — зразки монументального живопису, що були поширені на Русі.

2.  Найбільш поширені релігійні теми. Але трапляються і світські
сюжети.

3.  Станковий живопис представлений іконописом.

4.   Розвиток книжкової мініатюри

1.  Мозаїчні та фрескові розписи Софійського собору — Оранта,
зображення Ярослава Мудрого

з сім’єю, сцени полювання.

2.  Мініатюри Євангелія, написано”;
в 1056-1057рр.

Музична творчість 1.  Велика кількість музичних інструментів

2.  Розвиток церковної музики —
хорового співу, що прийшов

з Візантії

Численні фольк­лорні пам’ятки — народні обрядові пісні, веснянки, колядки

 

IV.    Підбиття підсумків уроку

Результатом підбиття підсумків уроку є висновок про високий рівень розвитку культури Київської Русі у X — пертій половині XI с-т

V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал підручника (Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007. — § 9),-читати, відповідати на питання.
  2. Підготувати розповідь про одну з архітектурних пам’яток Київської Русі.

 



ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ НАПРИКІНЦІ X - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI СТ (272.6 KiB, Завантажень: 14)

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,336sec