КОЗАЦЬКЕ ЛІТОПИСАННЯ ХVІІІ СТ.

Мета: познайомити з найпопулярнішими творами історичної літератури

ХVІІІ
ст.; пояснити , чому в ХІХ ст. ці типові історичні твори називали літописами; розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами, вміння аналізувати їх, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів естетичні смаки і вподобання

Основні поняття: літописи, літописання, жанр твору, стиль твору

Обладнання: картки з історичними та візуальними джерелами, портрети

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

Розігрування зустрічі з І.Величковським

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

1.Козацькі літописи

Вчитель

Як і кожна людина, кожне покоління прагне залишити про себе пам’ять, розповісти, яким було його життя, які випробування випали на його долю, застерегти нащадків від можливих помилок. Найбільшою мірою цим завданням відповідає мемуарна проза – літописи, хронічки, щоденники, мемуари, подорожні записи. Особливе місце в історичній та мемуарній прозі ХVІІ –ХVІІІ століть посідають козацькі літописи

«Літопис Самовидця», літописи Г.Грабянки та С.Величка дістали об’єднуючу назву козацькі літописи, з одного боку через події, які тут описувалися, а з другого боку через те, що авторами їх були представники українського козацтва. У цих літописах доводилися історичні права старшини і козаків на власну державу, особливі станові права та привілеї. На сьогоднішньому занятті ми з вами познайомимося з цими історичними джерелами і спробуємо дати відповідіь на проблемне запитання.

Проблемне питання

Яке місце посідають козацькі літописи в українській літературі ХVІІ –ХVІІІ століть?

2.Літопис Самовидця

Робота в групах

Літопис Самовидця – твір анонімний, піснує версія, його написав Роман Ракушка-Комаровський, реєстровий козак Ніжинської полкової сотні. Літопис охоплює події 1648-1702 рр. “Літопис Самовидця” цінний тим, що описи багатьох подій у ньому зроблені дуже реалістично. Автор намагається говорити тільки правду. І дуже обережно ставиться до різних слухів. Оригінальною є версія Самовидця про те, як Б. Хмельницький впоїв переяславського Ілляша Орменчика для того, щоб забрати в нього привілей Владислава IV; переконливо описано хід Корсунської битви, детально сказано про посольство Адама Киселя на Різдво Христове 1649 р., коли Б. Хмельницькому посли дали “привилей на волности, и булаву, и бунчук, корогв, бубни, знаки войсковіе от короля хотячи упокоїти ту войну”, коли у гетьмана були посли від короля угорського, царя Москви, господаря волоського, мултянського.

Дуже негативне ставлення Самовидця до союзу Б. Хмельницького з татарами. Він так прокоментував цей союз “Аже нестатечная приязнь вовку з бараном, так християнинові з бусурманином” Автор з сумом описує шкоду, завдавану козацькій державності різноманітним свавіллям Радзивіл розбив Небабу, його Чернігівський і Ніжинський полки через те, що козаки забули про обережність, готовність, а “безпечне болшей бавячися пьянством”
Реалістично описані в літописі розправи шляхти над населенням, у тому числі над єврейським “І мнопе на той час з жидов, боячися смерти, християнску віру прийняли, але зась знову, час углядівши, до Полши поутікавши, жидами позоставали, аж рідко котрий додержався віри християнской”.
“Літопис” доповнює відомості про соціальні верстви і прошарки тодішнього суспільства.

Очевидною ознакою “Літопису Самовидця” є те, що перед нами — твір повністю світський На відміну від літератури, створеної церковними книжниками церковнослов’янською чи близькою до неї мовою, “Літопис Самовидця” написаний світською українською книжною мовою, близькою до народно розмовної.

«Літопис Самовидця»став не лише основою для створених пізніше літописів С. Величка й Г. Грабянки, а й важливим джерелом для вивчення історії України.


2. Літопис Григорія Грабянки



Другим за часом написання вважається «Літопис Григорія Грабянки». Тут також описані події 1648-1657 рр. У творі на першому плані війниі походи Б.Хмельницького, а також діяльність гетьманів, що по смерті Б.Хмельницького отримували булаву: І.Золотаренка, І.Брюховецького, І.Виговського. Літопис був написаний церковнослов’янською мовою, завершений 1710 р. Допускають, що автор переслідував цим мету зробити твір доступним для всього слов’янського світу, щоб завоювати його прихильність до української автономістичної ідеї в межах Російської держави.

Зміст літопису передає його поширений заголовок “Події превеликої, з вини поляків кривавої й небувалої брані Богдана Хмельницькою, гетьмана запорозького з поляками, за найясніших королів польських Владислава, потім І Казиміра, яка в 1648 році почала виправлятися за літ десять по смерті Хмельницького незакінченої. Із різних літописців з діаріуша на тій війні списаного В місті Гадячу, працею Григорія Граб’янки зібрано і стверджено самобутніх старожилів свідченнями Року 1710”.

Ставлення автора до І. Виговського неприхильне, таке воно і до Золотаренка, Брюховецького, до Пушкаря, Сомка, Самойловича, Палія — позитивне.

У заголовку сформульовані мета й основний зміст “Літопису Самуила Величка”, написаного 1720 р , а вперше виданого у 4-х томах в 40-60-х роках XIX ст. (4-й том вийшов 1864 р ). Його повна назва така “Сказання про війну козацьку з поляками, що через Зиновія Богдана Хмельницького, гетьмана військ Запорозьких вісім літ точилася, а близько двадцяти літ тяглася з Іншими державами у поляків, якою він, Хмельницький, при всесильній Божій помочі з козаками І татарами Із тяжкого лядського Іга вибився І під великодержавне пресвітлого монарха російського Олексія Михайловича добровільно піддався”
У Літопис Григорій Грабянка вмістив вірші, промови, діалоги, текст забарвлено прислів’ями та приказками.

3.Літопис Самійла Величка

Літопис Самійла Величка є першою систематично викладеною історією української козацької держави. Для укладання літопису автором було використано велику кількість історичних документів. Літопис скадається з чотирьох частин. Документи, на базі яких будується літопис, Самійло Величко вивчав особисто. «Літопис Самійла Величка» вражає не тільки обсягом (чотири томи), а й передусім художністю. Самійло Величко (1670 — після 1728) був писарем у військовій канцелярії, брав участь у військових походах. Дослідники вважають, що з чотирьох томів літопису лише перший був написаний Самійлом Величком, решту книг допомагали створювати його учні, бо їхній наставник утратив зір. Літопис охоплює події 1648– 1700 рр.:
у ньому йдеться про міжнародне становище та дипломатичні зв’язки України, докладно відтворено як основні, так і другорядні події вітчизняної історії, у центрі уваги —Національно-визвольна війна 1648–1654 рр. під проводом Б. Хмельницького. Цього гетьмана С. Величко порівнює з Мойсеєм, наголошуючи, що й після смерті продовжує жити образ «даного від Бога вождя». У літописі інтерпретовано біблійні сюжети про Вавилонську вежу, царя Соломона, Содом і Гоморру. Мова твору барокова,
у ній багато алегорій (алегоричні образи Біди й Нужди, які прийшли в Україну з Польщі), епітетів, порівнянь, біблійних висловів («…впаде красна козацька Україна тогобічна, як отой стародавній Вавилон», «немовби друга обітована земля, що кипіла молоком і медом»).

ІV.Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.


Робота в групах з історичними джерелами

1 група- Козацький літопис Самійла Величка

«Видех же к тому, на розных там местцах, много костей человеческих, сухих и нагих, тилко небо покров себе имущих, и рекох во уме – кто сутьсия. Тех всех, еже рек, пустых и мертвых насмотревшися, поболех сердцем и душею, яко красная и всякими благами прежде изобиловшая земля и отчизна наша Украиномалоросийская во область пустыне Богом оставлена и населнициея, славные предки наши, безвестии явишася. Аще же и вопрошах о том многих людей старинных, почто бысть тако, из яких причин и чрез кого опустошися тая земля наша? – то не единогласно отвещеваху ми, еден тако, а другий инако; и немощно мне было совершенно з их не единогласных повестей информатися о падении и запустении оноя тогобочныя отчизны нашея»

Запитання

1.Які події пробудили інтерес у Самійла Величка до минулого України?

2.Як ви вважаєте, які події призвели до спустошення української землі?

2 група – З «Літопису Гадяцького полковника Григорія Грабянки» (про битву під Корсунем)

«Козаки ж влаштували засідку, відкрили вогонь з самопалів, коней у возах перебили і сильно потіснили піхоту польську і , хоч як не хотіли поляки, мусили поголовно всі… зійти з коней і з козаками бій тримати, та посеред того вогню, який вели з самопалів козаки та з своєї зброї татари, пройшли заледве півмилі. Та ще ж на лихо той козак, що вказував дорогу, навмисне завів обоз ляхів у яругу, прямо в хащі та болото; отут, побачивши, що прийшла їхня лиха година та погибель, вони почали свій обоз повертати…»

Із літопису Самійла Величка «Сказання про війн козацьку з поляками…»

«Богдан Хмельницький … бачив, як пани польські і дозорці пригноблюють та озлоблюють своїх українських людей, і вболівав на їхній плач та стогнання братерським, а скоріше, батьківським серцем. Тим часом і самого Хмельницького спіткала кривда і безчестя, що заподіяв йому Чаплинський.

…Хмельницький, радісно й вдячно прийнятий на січовому коші, був пошанований від усього Запорізького Війська не як товариш і брат, а як добрий дітолюбивий батько. Йому щиро побажало тоді військо, щоб був зичливий і добродумний, і висловило свою готовність підтримати його зачин. Тут же деякі запорозькі товариші нарекли його, Хмельницького, і гетьманом».

Запитання.

1.Ознайомившись з уривками літературних творів, визначте їх тематику.

2.Які факти говорять проте,що козаки довіряли Б.Хмельницькому?

Вчитель

А зараз давайте спробуємо відповісти на проблемне питання. Яке було поставлене на початку заняття

Метод «Мікрофон»

V. Підсумок заняття

Літописи — видатна пам’ятка української історичної прози першої половини XVII ст., що охоплює основні події історії народу. Літописання було характерне для літератури періоду Київської Русі. Цей вид творчості розвивався й пізніше, зокрема в добу Хмельниччини — героїчний час у житті українського народу.


У козацьких літописах подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Вони належать до історично-мемуарної прози — творів, у яких оповідь ведеться у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником або ж очевидцем яких він був.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,317sec