Корекція емоційних порушень у дошкільників, пов’язаних із порушенням дитячо-батьківських стосунків

Дослідження останніх років свідчать про те, що у дітей розумовий розвиток випереджає емоційний. Отже, наших дітей можна назвати добрими, чуйними й порядними.

В умовах сучасного світу турбота про емоційний розвиток дітей набуває особливо важливого значення, і якщо почати займатися розв’язанням цієїпроблеми зараз, то цілком можливо, що коли ці діти виростуть і народять своїх дітей, то вони постараються докласти всіх зусиль для того, щоб виховати їх добрими, чуйними, приємними в спілкуванні, здатними розв’язувати емоційні проблеми, що зробить їх щасливішими й успішнішими.

Сім’я – один із найважливіших суспільних інститутів, роль та значення якого в формуванні особистості важко переоцінити. У сім’ї тісно сплетені подружні, батьківські та дитячі взаємини. І саме тому основною причиною деформації в емоційному та особистісному розвитку дитини стає порушення системи дитячо-батьківських стосунків. Завдання програми:

• корекція негативних емоційних виявів у дітей і розвиток адекватних форм прояву цих емоцій;

• розвиток взаємної емпатії у дітей та дорослих;

• розвиток у дітей позитивного самосприйняття;

• формування навичок спілкування дітей з дорослими і дорослих — з дітьми;

• навчання навичкам зняття тілесного напруження і прийомам релаксації, а також контролю своєї поведінки.

Програма містить елементи музичної терапії, ігрової терапії, психогімнастики та вправи на релаксацію.

Зміст програми змінюється за такою схемою: перший блок — орієнтовне заняття (по одному в кожній групі); другий блок — терапевтичні заняття (по 6 у кожній групі); третій блок — повчальні заняття (2 в обох групах).

Час проведення: від 30 до 50 хв.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Цикл ігрової терапії з дітьми

1. Знайомство.

2. Розвиток адекватних емоцій.

3. Актуалізація емоцій.

4. Корекція страхів.

5. Актуалізація агресії. Корекція страхів.

6. Корекція страхів. Релаксація.

7. Актуалізація впертості та її корекція.

Ігровий цикл із батьками

8. Об’єднання учасників.

9. Розвиток рефлексії та саморефлексії.

10. Актуалізація негативного досвіду спілкування з дітьми.

11. Розвиток невербальних засобів спілкування.

12. Розвиток взаєморозуміння.

13. Розвиток адекватних форм покарання и заохочення дітей (50 хв.).

14. Розвиток емоційної та інтелектуальної децентрації в сім’ї (50 хв.).

Спільні навчальні заняття

15. Об’єднання дітей та дорослих та їх розслаблення.

16. Формування навичок спілкування дітей та дорослих.

ЦИКЛ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ З ДІТЬМИ

ЗАНЯТТЯ 1

Мета: розслаблення учасників, об’єднання їх у групу.

«Півник» кличе всіх гратися (лялька «півник» співає веселу пісеньку-запрошення):

Всіх хлоп’ят зову,

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку.

Дуже гратися люблю,

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку.

Будемо разом ми гратись,

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку.

Казочки складати,

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку.

(Можна використовувати аудіозапис.)

Знайомство з учасниками гри за допомогою ляльок (півник, заєць, лисичка, білочка, їжачок). Діти розповідають лялькам і учасникам гри про улюблені іграшки, заняття, ласощі.

Гра «їстівне — неїстівне»

Діти сідають у коло. Ведучий каже задумане ним слово й кидає м’яч своєму сусідові. Якщо слово означає їжу, то дитина, якій кинули м’яч, має зловити його («з’їсти»). Якщо слово означає неїстівні предмети, м’яч не слід ловити. Дитина, яка не впоралася із завданням, стає ведучим, називає задумане слово й кидає м’яч іншому.

Рухлива гра «Горобці й автомобілі»

Обираються діти, які відтворюватимуть «автомобілі». Інші діти — «горобці». Ведучий подає сигнал для «автомобіля» (гудок) і для «горобців» («летіть, горобці»). Засвоїм сигналом «автомобілі» й «горобці» виходять з будиночків і бігають. Щоб очікування виходу не було для дітей втомливим, до гри вводять додаткові дії: «горобці» чистять пір’їнки, цвіркочуть, а «автомобілі» заправляються бензином. Ведучий стежить, щоб «горобці» вчасно ховалися від «автомобілів» у будиночки, щоб їм не віддавили лапки. При повторенні гри ролі можуть змінюватися.

Рухлива гра «Паровозик»

Ведучим «паровозика» обирається дитина за бажанням. Решта дітей стають один за одним, зчіплюються руками й пересуваються разом у напрямку, який обирає «паровозик» . Основне завдання — рухатися один за одним, не відокремлюватися. Якщо хтось із дітей відчіпляє руки, тоді «паровозик» зупиняється, «поїзд» ремонтують, а «зламаний» вагончик їде в «депо».

Вправа на дихання «Глибоке дихання»

Час виконання 2—3 хв. Діти сідають на стільці, спина пряма, розслаблена. Вдихають носом, видихають через рот. Можна лічити: вдих — 1, 2, 3, 4; видих — 4, 3, 2, 1.

«Півник» розлучається з друзями (поволі співає пісеньку-прощання): Ось закінчилася гра, Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку. Розлучатися пора, Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку. Буду зустрічі чекати, Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку. Всіх вас згадуватиму, Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку.

ЗАНЯТТЯ 2

Мета: розвиток міміки, пантоміміки в дітей; розвиток адекватних форм вияву емоцій, реалізація агресивних потреб, розвиток відчуття емпатії.

«Півник» вітає друзів і запрошує до заняття.

Гра «Хто покликав?»

Діти стоять у колі. Один із гравців стає у центр кола й заплющує очі. Ведучий підходить і торкається когось з учасників гри. Той голосно називає ім’я ведучого. Ведучий запитує: «Хто покликав тебе?»

Дитина, яка стоїть у колі, називає ім’я товариша. Гра триває доти, поки всі діти побувають у ролі того, хто відгадує.

Читання тексту англійської пісеньки «Кошенята»

Два маленьких котенка поссорились в утлу.

Сердитая хозяйка взяла свою метлу

И вимела из кухни дерущихся котят,

Не справившись при зтом, кто прав, кто виноват.

А дело бьіло ночью, зимою, в январе.

Два маленьких котенка озябли на дворе.

Лягли они, свернувшись, на камень у крыльца,

Носы уткнули в лапы и стали ждать конца.

Но сжалилась хозяйка и отворила дверь.

«Ну что, — она спросила, — не ссоритесь теперь?»

Пошли они тихонько в свой угол на ночлег,

Со шкурки отряхнули холодний, мокрый снег.

И оба перед печкой заснули сладким сном,

А вьюга до рассвета шумела за окном.

Діти мімікою і жестами ілюструють вірш, за бажанням обравши ролі. Бажано, щоб у кімнаті звучала тиха музика.

Гра «Бійки горобців»

Діти обирають собі пару й «перетворюються» на забіякуватих «горобців» (сідають, обійнявши коліна руками). «Горобці» боком підстрибують один до одного, штовхаються. Хто з дітей впаде або прибере руки зі своїх колін, той вибуває з гри («лікують крильця і лапки у доктора Айболита»). «Бійки» починаються й закінчуються за сигналом дорослого.

Гра «Злови рибку»

Частина дітей стоїть у колі, тримаючись заруки («сітка»). Решта дітей — «рибки плавають» (бігають, стрибають) усередині кола, «випливають» з нього (підлазять під зчепленими руками дітей). За сигналом дорослого

«Сітка!» — діти, які тримаються за руки, сідають. Хто з «рибок» залишився в колі, того і «зловили».

Гра може проводитися під музику.

Гра-казка «Дощ у лісі»

Діти стають у коло один за одним — вони «перетворюються» на дерева в лісі. Дорослий читає текст, діти виконують дії. «У лісі світило сонечко, і всі дерева потягнули до нього свої гілочки. Високо-високо тягнуться, щоб кожен листочок зігрівся (діти стають навшпиньки, високо піднімають руки, перебираючи пальцями). Але подув сильний вітер і почав розгойдувати дерева в різні боки. Але міцно тримаються корінням дерева, стійко стоять і лише розгойдуються (діти розгойдуються в сторони, напружуючи м’язи ніг). Вітер приніс дощові хмари, і дерева відчули перші ніжні краплі дощу (діти легкими рухами пальців торкаються спини товариша, який стоїть попереду). Дощик стукає все сильніше і сильніше (діти підсилюють рух пальцями). Дерева почали жаліти одне одного, захищати від сильних ударів дощика своїми гілками (діти проводять долонями по спинах товаришів). Але знов з’явилося сонечко. Дерева зраділи, струсили з листя зайві краплі дощу, залишили тільки необхідну вологу. Дерева відчули усередині себе свіжість, бадьорість і радість життя».

«Півник» завершує заняття.

ЗАНЯТТЯ З

Мета: актуалізація емоцій, розрядка агресивних імпульсів, зняття тривоги і напруження.

«Півник» вітає дітей і запрошує на заняття.

Вправа «Клубок ниток»

Діти сидять у колі й передають один одному клубок ниток так, щоб він поступово розмотувався і всі, хто вже тримав клубок, узялися за нитку. Передача клубка супроводжується висловами про те, що діти зараз відчувають, що хочуть для себе, що можуть побажати іншим. Починає дорослий, він подає приклад. Потім звертається до дітей, питаючи, чи хочуть вони щось сказати. Коли клубок повертається до ведучого, діти натягують нитку й заплющують очі, уявляючи, на прохання ведучого, що вони становлять одне ціле, що кожен із них важливий і значущий у цьому цілому.

Вправа «Танець із малюванням»

Діти стають у коло. Перед кожним — чистий аркуш паперу і фломастер. Під музику діти починають рухатися. Як тільки вона змовкає, кожна дитина починає малювати на тому аркуші, біля якого вона зупинилася. Потім знову звучить музика, і рух відновлюється. На одному аркуші одночасно може малювати тільки одна дитина. Коли діти повернуться на свої місця, гра закінчується.

Якщо діти погано виконують правила або дуже поспішають і метушаться, можна використовувати другий варіант: дітям пропонується під час звучання музики узятися за руки й рухатися колом в одному напрямку.

Рухлива гра «Обзивалки»

Скажіть дітям таке: «Діти, передаючи м’яч по колу, називайте одне одного різними необразливими словами. (Заздалегідь обговорюється, якими обзивалками можна користуватися. Це — назви овочів, фруктів, грибів або меблів.) Кожне звернення має починатися зі слів: «А ти… морквина!» Пам’ятайте, що це гра, тому ображатися одне на одного не будемо». У завершальному колі обов’язково слід сказати своєму сусідові щось приємне, наприклад: «А ти…сонечко!»

Гра корисна не тільки для агресивних, а й для образливих дітей. Треба проводити її в швидкому темпі, попередивши дітей, що це тільки гра й ображатися одне на одного не варто.

Гра «Добрий звір»

Ведучий тихим таємничим голосом говорить: «Встаньте, будь ласка, в коло і тримайтися за руки. Ми — один великий, добрий звір. Давайте послухаємо, як він дихає! А зараз подихаємо разом! На вдих — робимо крок уперед, на видих — крок назад. А зараз на вдих робимо два кроки уперед, на видих — два кроки назад. Вдих — два кроки вперед, видих — два кроки назад. Звір має велике й добре серце, яке чітко і рівно б’ється. Стукіт — крок вперед, стукіт — крок назад і так далі. Ми всі беремо дихання і стукіт серця цього звіра».

Гра «Займи свій будиночок»

Діти сідають на стільці, розташовані по колу, зображуючи поросят, які ховаються в своїх будиночках. Але їм дуже хочеться погуляти, побігати, попустувати й похрюкати. За сигналом дорослого (музика, бубон тощо) «поросята» вибігають і радіють. Але настає вечір, пора повертатися додому. За сигналом дорослого діти поспішають у свої «будиночки».

Поки «поросята» гралися, вітер відніс чийсь солом’яний будиночок (дорослий непомітно прибирає один стілець в процесі дитячої гри). Але спритне «порося» займає будиночок свого сусіда, і хтось залишається без будиночка. Гра повторюється доти, поки не залишається одне найспритніше «порося».

Вправа «Веселка»

Час виконання 5—7хв. Виконувати слід сидячи або лежачи із заплющеними очима. Уявіть, що у вас перед очима є екран. На екрані ви бачите веселку — кольори, які вам подобаються. Кожен колір викликає свій настрій і відчуття. Ви бачите те, що я описую:

а) перший колір — блакитний. Блакитний може бути м’яким і заспокійливим, як вода у струмку. Блакитний — приємно пестить око під час спеки. Він освіжає вас, як купання в озері;

б) другий — червоний колір. Він дає енергію й тепло. На нього добре дивитися, коли нам холодно;

в) наступний — жовтий. Він приносить нам радість, зігріває, як сонце, і ми посміхаємося. Якщо нам сумно й самотньо, він піднімає настрій:

г) зелений — колір природи. Якщо ми хворі, зелений допомагає почуватися краще.

Розплющіть очі. Про що ви думали, коли дивилися на блакитний, червоний, жовтий, зелений кольори? Чи помітили ви, як різні кольори впливають на настрій і навіть на самопочуття?

«Півник» прощається з дітьми.

ЗАНЯТТЯ 4

Мета: актуалізація емоцій, корекція страхів, розрядка агресивних імпульсів, релаксація.

«Півник» вітає дітей і запрошує на заняття.

Гра «Літає — не літає»

Діти сідають або стають півколом. Ведучий називає предмети. Якщо предмет літає — ведучий піднімає руки вгору й діти теж. Якщо не літає — руки у ведучого й у дітей опущені. Ведучий може свідомо помилятися, у багатьох дітей руки мимоволі, через наслідування, підніматимуться. Необхідно своєчасно стриматися й не піднімати рук, якщо названий предмет не літає. Хто не стримався — платить фант.

Гра «Жужа»

Вчить агресивних дітей бути менш образливими, дає їм унікальну можливість подивитися на себе очима оточуючих, побути на місці того, кого вони самі кривдять, не замислюючись про це.

«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Усі інші бігають навколо неї, роблять пики, дражняться, торкаються її. «Жужа» терпить, але коли їй все це набридає, вона схоплюється й починає ганятися за кривдниками, прагнучи зловити того, хто образив її найбільше — щоб і він побув «Жужою».

Коментар. Потрібно налаштувати дітей на те, що дразнилки мають бути необразливі. А «Жужа» має терпіти якомога довше.

Бесіда «Хто кого або чого боїться?»

Малювання на тему «Кого або чого я боюся?»

Після малювання дається завдання покарати свій страх.

Гра «Бджолині пісні»

Усі діти перетворюються на «бджілок», які «літають» (бігають) із гучними піснями (ж-ж-ж). За сигналом дорослого «Ніч!» «бджілки» сідають, замовкають і «засинають». За сигналом «День!» «бджілки» знов «літають» і голосно виспівують свої пісеньки.

Гра «Бджілка в темряві»

Бджілка перелітала з квітки на квітку (використовуються дитячі лавки, стільці, тумби різної висоти). Коли вона прилетіла на найкрасивішу квітку з великими пелюстками, то напилася нектару і роси й заснула всередині квітки (використовується дитячий столик, під який залізає дитина). Непомітно настала ніч і пелюсточки почали закриватися (столик накривають тканиною). Бджілка прокинулася, розплющила очі й побачила, що навколо темно. Вона пригадала, що залишилася всередині квітки й вирішила поспати до ранку. Зійшло сонечко, настав ранок (тканина забирається) і бджілка знов почала веселитися, перелітаючи з квітки на квітку.

Гру можна повторювати, підсилюючи щільність тканини, тобто ступінь темряви. Гру можна проводитися з однією дитиною або з групою дітей.

Вправа «Жираф»

Час виконання — 2 хв. Сядьте на стілець. Зробіть вдих і розслабтеся.

Опустіть підборіддя на груди. Поверніть підборіддя і шию вправо, потім уліво. Повторіть тричі. Тепер покрутіть шиєю. Підніміть плечі, опустіть їх. Повторіть тричі. Потім підведіть кожне плече кілька разів. Знову сядьте прямо і зручно. Відчуйте, як подовжилася ваша шия, як вона розслабилася. Уявіть себе з довгою, як у жирафа, шиєю.

«Півник» повідомляє про закінчення заняття і прощається з дітьми.

ЗАНЯТТЯ 5

Мета: розрядка агресивних імпульсів, корекція страхів, розвиток довільності й самоконтролю, розвиток витримки, релаксація.

«Півник» зустрічає дітей і запрошує до заняття.

Гра «Пес Барбос»

Обирається дитина, яка буде «собакою». Вона зав’язує очі й вуха хусткою, згортається в клубок і вдає, ніби спить. Решта дітей мають тихенько проходити повз нього. Несподівано «собака» прокидається і з «гавкотом» ловить дітей. Спійманий стає «собакою»

Гра «Злі — добрі коти»

Дітям пропонується утворити велике коло, в центрі якого на підлозі лежить обруч. Це — «чарівне коло», в якому здійснюватимуться «перетворення».

Дитина входить всередину обруча і за сигналом ведучого перетворюється на дуже злістну кішку: шипить та дряпається. При цьому з «чарівного кола» виходити не можна. Діти, які стоять навколо обруча, хором повторюють за ведучим: «Сильніше, сильніше, сильніше» — і дитина, яка зображає кішку, робить дедалі «зліші» рухи. При повторному сигналі ведучого «перетворення» закінчується, після чого всередину обруча заходить інша дитина і гра повторюється.

Коли всі діти побувають у «чарівному колі», обруч слід забрати, а дітей розбити на пари і вони знову перетворюватимуться на злих кішок за сигналом дорослого. Категоричне правило: не торкатися одне одного! Якщо воно порушується, гра миттєво зупиняється, ведучий показує приклад можливих дій, після чого продовжує гру. При повторному сигналі «коти» зупиняються й можуть обмінятися парами.

На завершальному етапі гри ведучий пропонує «злим котам» стати добрими й лагідними. За сигналом діти перетворюються на добрих кішок, які гладять одне одного.

Малювання на тему «Кого або чого я вже не боюся?»

Після того, як діти намалюють свої страхи, їм пропонується зробити малюнки смішними і покарати страх.

Гра «Равлик»

Діти стають в одну лінію і за сигналом починають поволі просуватися до заздалегідь обумовленого місця, при цьому не можна зупинятися й вставати. Перемагає той, хто прийшов до фінішу останнім.

Коментар. Щоб виконати правила цієї гри, дітям-дошкільникам треба докласти немало зусиль, оскільки вони активні й рухливі.

Особливо корисно цю гру включати в роботу груп, у яких беруть участь конфліктні, агресивні діти.

Рухлива гра «Сміливі мишенята»

Обирається той, хто водить, — «кіт», решта дітей — «миші». «Кіт» сидить і спостерігає за «мишами». З початком віршованого тексту, який вимовляє ведучий разом із дітьми, «мишки» роблять кілька кроків у напрямку котячого будиночка.

Слова: «Вышли мышки как-то раз

Посмотреть который час.

Раз-два-три-четыре,

Мыши дернули за гири.

Вдруг раздался страшний звон!

Бом-бом-бом-бом!

Убежали мышки вон».

Під час вірша «мишки» підходять до «кота» ближче, виконують рухи, відповідні до тексту. Почувши останнє слово, «мишки» тікають, а «кіт» їх ловить. Спіймані «мишки» виходять із гри.

Вправа на релаксацію «Чарівний сон»

Діти перебувають у позі спокою. Дорослий дає їм таку установку: «Зараз, коли я читатиму вірш, ви заплющите очі. Починається «Чарівний сон». Уважно слухайте і повторюйте подумки мої слова із заплющеними очима.

«Чарівний сон» закінчиться, коли я скажу: «Розплющити очі». Увага, починається «чарівний сон».

Реснички опускаются, глазки закрываются

Мы спокойно отдыхаем (2 раза),

Сном волшебным засыпаем.

Дышится легко, ровно, глубоко.

Наши руки отдыхают…

Ноги тоже отдыхают, отдыхают, засыпают (2 раза),

Шея не напряжена и расслаблена…

Губьі чуть приоткрьіваются,

Все чудесно расслабляются (2 раза),

Дышится легко…..ровно…..глубоко…..

Мы спокойно отдыхали, сном волшебным засыпали.

Хорошо нам отдыхать! Но пора уже вставать!

Крепче кулаки сжимаем, их повыше поднимаем.

Потянуться! Улыбнуться! Всем открыть глаза и встать!

Вправа виконується під спокійну розслабляючу музику.

«Півник» завершує заняття і прощається з дітьми.

ЗАНЯТТЯ 6

Мета: корекція страхів; релаксація.

«Півник» зустрічає дітей і запрошує взяти участь у занятті. Діти розповідають чарівні історії про казкових лиходіїв, вигадують смішні небилиці.

Інсценування «Загальної веселої історії».

Малювання пальцями «смішних лиходіїв»

Матеріал: гуаш із зубною пастою, великі аркуші паперу.

Гра «Веселі клоуни»

«Веселий клоун» намагається розсмішити «несміянок». Використовується міміка, жести, інтонації, розповіді. Найсерйозніший із «несміянок» стає ведучим.

Рухлива гра «Поїзд із клоунами»

Усі діти перетворюються на «поїзд», у якому їдуть «клоуни». «Клоуни» люблять веселитися, стрибати, тому поїзд за сигналом дорослого зупиняється, «вагончики» роз’їжджаються в різні боки, діти падають. Основне завдання — при падінні бути уважним до інших дітей, старатися їх не зачепити. Після того, як «поїзд» відремонтують, гра продовжується.

Вправа на релаксацію « Подорож у чарівний ліс»

Час виконання — 3 хв. Лежачи на килимку.

Лягайте зручно, розслабтеся, заплющіть очі. Уявіть собі, що ви в лісі, де багато дерев, кущів і квітів. Прислухайтеся до звуків і насолоджуйтеся запахами навколо вас. Пахне волога земля. Вітер доносить запах квітів. Ви чуєте спів птахів, шурхіт трав. Це заспокоює вас, знімає напругу і хвилювання. Вам добре і спокійно. Збережіть це відчуття на весь день.

«Півник» закінчує заняття і прощається.

ЗАНЯТТЯ 7

Мета: розрядка агресивних імпульсів, актуалізація впертості, корекція впертості, розвиток емпатіїі і взаємодопомога, релаксація.

«Півник» вітає дітей і запрошує до заняття.

Бесіда «Способи покращення настрою»

Обговоріть із дітьми питання, як можна покращити собі настрій. Спробуйте придумати якомога більше таких способів. Ознайомте дітей з піктограмами (піктограми — це зображення облич людей у різних емоційних станах).

Дайте дітям набір шаблонів, нехай вони розпізнають настрій (емоції) і називають кожну піктограму (визначають, чи людина весела, сумна, сердита, добра, щаслива, засмучена тощо). Потім кожен має обрати ту піктограму, яка відповідає його настрою.

Діти малюють свій настрій. Вибір техніки на думку дітей і психолога.

Гра «Уперта капризна дитина»

Діти, які заходять у коло (в обруч), по черзі показують капризну дитину. Всі допомагають словами: «Сильніше, сильніше, сильніше». Потім діти розбиваються на пари «батько й дитина»: дитина вередує, а батько її заспокоює. Кожен гравець має побувати в ролі капризної дитини і заспокійливого батька.

Гра «Апельсин»

Учасники гри діляться на дві команди. Перший гравець у кожній команді тримає апельсин підборіддям біля шиї.

Необхідно без допомоги рук передати апельсин своєму товаришу. Діти починають гратися за сигналом ведучого. Перемагає та команда, яка швидше поверне апельсин першому гравцеві.

Гра «Уперта подушка»

Дорослий готує «чарівну вперту подушку» (подушка з темною наволочкою) і вводить дитину в гру-казку: «Чарівниця-фея подарувала нам подушку. Ця подушка не проста, а чарівна. Усередині неї живуть дитячі впертюхи. Це вони змушують вас вередувати і впиратися. Давайте проженемо впертюхів».

Дитина щосили б’є кулаками в подушку, а дорослий каже: «Сильніше, сильніше, сильніше!» (Зняття стереотипу й емоційної скованості.)

Коли рухи дитини стають повільнішими, гра поступово зупиняється (час визначається індивідуально — від кількох секунд до 2—3 хвилин).

Дорослий пропонує послухати «впертюхів» у подушці: «Чи всі впертюхи вилізли і що вони роблять?» Дитина прикладає вухо до подушки і слухає. Деякі діти кажуть, що «впертюхи» шепочуться, інші нічого не чують. «Впертюхи злякалися і мовчать у подушці», — відповідає дорослий (цей прийом заспокоює дитину після збудження).

Комплекс релаксації «Пролісок»

У лісі під заметом сховалася ніжна квітка. Вона міцно склала свої пелюстки, щоб не загинути від холоду. Заснула до весни (діти сідають навпочіпки, обіймають руками плечі і притискать голову).

Сонечко почало пригрівати сильніше. Сонячне проміння поступово будить квітку. Вона поволі росте, пробираючись крізь сніговий замет (діти поволі підводяться і встають).

Довкола лежить сніг. Лагідне сонечко так далеко, а квіточці дуже хочеться відчути тепло (діти тягнуть руки вгору, напружуючи пальці, стаючи навшпиньки). Але пролісок виріс, зміцнів (діти опускаються на ступні). Пелюстки почали розкриватися, насолоджуючись весняним теплом. Квітка радіє, пишається своєю красою (діти поволі опускають
руки, плечі, посміхаються). «Це я — перша весняна квітка і звуть мене пролісок», — киває вона всім головою.

Але весняна погода капризна. Подув вітерець, і почав пролісок розгойдуватися в різні боки (діти розгойдуються). Квіточка схилялася все нижче й нижче, аж поки зовсім лягла на проталину (діти лягають на килим). Побігли струмки, вода підхопила й понесла пролісок у тривалу казкову подорож. Він пливе й дивується з чудових весняних перетворень (звучить повільна музика, діти лежать на килимі і «подорожують» із заплющеними очима). Коли квітка намандрується, вона припливе в казкову країну (діти встають і розповідають, що бачили, що їх дивувало і веселило).

«Півник» закінчує заняття і прощається з дітьми.

ІГРОВИЙ ЦИКЛ ІЗ БАТЬКАМИ

ЗАНЯТТЯ 1

Корекційні завдання: об’єднання учасників у групу, актуалізація проблем дитячо-батьківських стосунків.

Знайомство, вибір імені.

Гра «Скажи іншому комплімент»

Усі учасники сідають і по колу передають м’яч. Той, хто передає, має сказати комплімент тому, кому він передає м’яч. Компліменти можуть стосуватися особистих рис, настрою, зовнішності.

Міні-твори на тему «Хто я?» (10 іменників, 10 прикметників), «Я як батько», «Портрет моєї дитини».

Домашнє завдання

Ведення щоденника — фіксувати емоційні реакції на поведінку дитини, емоційне відчуття сім’ї, настрій.

ЗАНЯТТЯ 2

Корекційні завдання: розвиток рефлексії й саморефлексії в спілкуванні з дитиною; актуалізація проблем дитячо-батьківських стосунків.

Бесіда про записи в щоденнику емоцій.

Міні-твори на теми: «Яким би я хотів бути», «Якою бачать мою дитину інші», «Якою я хочу бачити свою дитину».

Розповіді про проблеми дитини

Гра «Це чудово!»

Учасники стоять півколом, достатньо великим, щоб промовцям було зручно виступати. Психолог пропонує кожному по черзі вийти у центр півкола й розповісти про якусь свою рису чи талант. У відповідь на кожне таке висловлювання, всі, хто стоять у півколі, мають хором відповісти: «Це чудово!» і водночас підняти вгору великий палець.

ЗАНЯТТЯ З

Корекційні завдання: розслаблення, об’єднання учасників у групу; актуалізація неприємного досвіду спілкування з дітьми; формування позитивних способів розв’язання конфліктних ситуацій.

Гра «Хто покликав?»

Учасники стоять у колі. Один з гравців стає у центр кола та заплющує очі. Ведучий підходить і торкається до когось із гравців. Той голосно називає ім’я ведучого. Ведучий: «Хто покликав тебе? ». Людина називає ім’я. Гра триває доти, доки всі учасники спробують себе в ролі ведучого.

Бесіда про конфлікти з дітьми.

Гра «Як зроблять батьки?»
(Обігрування різних варіантів негативного розв’язання конфліктної ситуації.)

Рольове програвання конфлікту з позитивним розв’язанням.

ЗАНЯТТЯ 4

Корекційні завдання: об’єднання учасників у групу; розвиток саморефлексії, рефлексії, невербальні засоби спілкування (міміки, жестів).

Гра «Лінія життя»

Психолог пропонує кожному учасникові намалювати на аркуші паперу, розділеному посередині пунктиром на верхню й нижню половини, лінію, що символізує життя учасника, включаючи минуле (від народження до сьогодення), і майбутнє, як кожен собі його уявляє, позначити на лінії крапкою місце сьогоднішнього дня. Потім психолог повідом ляє умову малювання: якщо лінія проводиться вище від пунктиру — це символізує позитивні події в житті, з успіхами і радощами; якщо лінія проводиться нижче від пунктиру — це символізує негативний досвід, труднощі, невдачі, горе. Малюнки обговорюються в групі, психолог звертає увагу на те, як учасник сприймає своє життя — залежно від того, більша чи менша частина лінії перебуває у верхній /нижній частині аркуша, наскільки багато точок перетину пунктиру. Учасники можуть коментувати ці психологічні «автопортрети». Психолог наголошує на тому, що минулий негативний досвід — це цінність, яку треба використовувати для подальшого руху з меншою кількістю перетинів межі, прямуючи все вище і вище.

Бесіда про настрій дітей.

Практична групова вправа: кожен малює настрій (брови, ніс, рот, овал) і передає іншому для відгадування.

Зображення настрою мімікою (використовуються малюнки).

Домашнє завдання: вдома 1 год в день розмовляти з дітьми за допомогою міміки і жестів.

ЗАНЯТТЯ 5

Корекційні завдання: розвиток взаєморозуміння; переосмислення батьківських стереотипів; розвиток адекватного сприйняття батьківської ролі.

Гра «Де ми були — ми не скажемо, що робили — вам покажемо»

Учасники діляться на дві групи. Групи домовляються, яку діяльність вони імітуватимуть. Можна зображати професійну діяльність, домашню роботу, конфліктну ситуацію в громадському місці, емоційний стан. Одна група показує рухи, а інша має здогадатися, що роблять учасники. Цікавіше, коли учасники виконують різні рухи однієї ситуації.

Розмова про себе як про матір, батька

(прийняття себе, розвиток рефлексії батьківської ролі)

Гра «Шановний гість»

Учасникам гри оголошується, що через якийсь час один із членів групи покине приміщення й зайде тільки тоді, коли його покличуть. Він виконуватиме роль шановного гостя, а решта членів групи має зробити так, щоб гість відчувався як удома. Кілька осіб обираються членами жюрі, які за п’ятибальною системою оцінюватимуть усі дії учасників. Береться до уваги й оцінюється сухість або фамільярність, улесливість або грубість, скутість або розв’язаність.

Ігрові тести на вміння спілкуватися.

Лекторій. Тема «Вплив типу дитячо-батьківських відносин на емоційний розвиток дітей».

ЗАНЯТТЯ 6

Корекційні завдання: об’єднання, розслаблення учасників групи; розвиток адекватних форм застосування покарання й заохочення дітей.

Гра «20 бажань»

Психолог пропонує учасникам 20 разів закінчити речення, яке починається словами «Я хочу…». Записуються всі бажання, що спадають на думку, незважаючи на їх реалістичність або прийнятність для інших.

Дискусія на тему «Покарання й заохочення дитини».

Гра «Хвилина на розмову»

Учасникам гри пропонується розбитися на пари й за єдиним для всіх сигналом почати розмову. Мова має бути швидкою і змістовною. Через одну хвилину загальний сигнал оголошує завершення розмови, відбувається зміна пар і розмова поновлюється (від 3 до 5 змін). Необхідно стежити, щоб всі учасники побували в ролі того, хто говорить.

Ігрові тести на визначення рис вдачі

Лекторій. Тема «Як допомогти агресивній дитині».

ЗАНЯТТЯ 7

Корекційні завдання: розвиток взаєморозуміння; розвиток емоційної та інтелектуальної децентрації в сім’ї.

Гра «Відчуття іншого»

З групи вибирають двох гравців. їхнє завдання: поволі рухаючись у протилежні сторони, одночасно озирнутися, зупинитися, йти і знов озирнутися — і так тричі поспіль.

Дискусія на тему «Як я ставлюся до труднощів іншого члена сім’ї (дружини, чоловіка, дітей)»

Лекторій. Тема «Портрет тривожної дитини».

СПІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

ЗАНЯТТЯ 1

Корекційні завдання: об’єднання дорослих та дітей у спільних іграх; розслаблення дітей та дорослих; переформування стереотипів сприйняття дітьми дорослих і дорослими дітей; навчання учасників розпізнавати свій емоційний стан та керувати ним.

«Півник» вітає учасників та оголошує тему заняття.

Гра «їстівне — неїстівне»

Учасники сидять у колі. Ведучий говорить слово та кидає м’яч сусідові. Якщо слово означає їжу (фрукти, овочі, солодощі тощо), то учасник, якому кинули м’яч, має зловити його («з’їсти»). Якщо слово означає неїстівні предмети, м’яч не слід ловити. Учасник, який не зміг виконати завдання, стає ведучим.

Театралізована гра «Світ навпаки»

Жив собі хлопчик Петрик, якому дуже хотілося скоріше стати дорослим. Йому не подобалося, що батьки завжди вчать його, виховують, і одного разу до нього прийшов гном-чарівник, якому теж набридло бути маленьким. «Давай, Петрику, створимо світ навпаки, — запропонував чарівник. — Для цього треба нам разом вимовити заклинання:

Стриб-скік.

Ой, дивіться, хто живе

В світі все навпаки?

Діти почали керувати,

Мам у люлечках катати.

Якщо набридне нам диво,

Скажемо разом:

Стриб звідси!

Почувши заклинання «Стриб-скік», діти починають ходити за батьками, командувати, виховувати, карати. А батьки слухаються або вередують. Після заклинання «Стриб звідси» світ знов стає колишнім, реальним і звичним.

Гра «Голочка та ниточка» (ведучі — діти)

Учасники гри стають один за одним. Перший — «голочка», він бігає, змінюючи напрям. Інші біжать за ним, прагнучи не відставати.

Гра «Так і ні» не говори»

Учасники сідають у коло. Ведучий, передаючи предмет (іграшку, м’яч) комусь із учасників, ставить запитання, на яке має відповісти його сусід. У відповідях не слід використовувати слова «так», «ні», «чорний», «білий». Чим хитріше запитання, тим цікавіша гра. Ті, хто програли, віддають «фанти», які в кінці гри викуповуються.

Гра-змагання «Чарівні картинки»

Кожна сім’я отримує «чарівні картинки», які постійно розсипаються й «ламаються» (розрізні картинки, пазли). Зібрати їх може тільки дружна сім’я. «Фанти» платить команда, у якій ведучий спостерігає сварку або несправедливий розподіл роботи. В кінці гри «фанти» викуповуються.

Гра «Камінчик у черевику»

1 етап. Учасники сидять у колі на килимі. Ведучий запитує: «Чи траплялося, що вам в черевик потрапляв камінчик?» По колу всі діляться враженнями про те, як це було. Як правило, відповіді зводяться до таких: «Спочатку камінчик не дуже заважає, ми намагаємося відсунути його, знайти зручне положення для ноги, але

поступово зростає біль і незручність, може навіть з’явитися ранка або мозіль. І тоді, навіть якщо дуже не хочеться, проте доводиться знімати черевик і витрушувати камінчик. Він майже завжди зовсім крихітний, і ми навіть дивуємося, як такий маленький предмет зміг заподіяти такий біль. Адже нам здавалося, що там величезний камінь із гострими, як лезо, краями.» Потім ведучий запитує: «Чи бувало, що ви не витрушували камінчик, а, прийшовши додому, просто знімали черевики? Тоді в нозі, що звільнилася від черевика, біль стихав, неприємні відчуття забувалися. Але на ранок, коли засовували ногу в черевик, раптово відчували гострий біль, натрапивши на камінчик. Біль цей був сильніший за наперед одній, а ще образа і злість — ось такі відчуття мають зазвичай люди. Так маленька проблема стає великою неприємністю.»

2 етап. Ведучий каже учасникам: «Коли ми сердимося, чимось занепокоєні,

схвильовані, то сприймаємо це як маленький камінчик у черевику. Якщо ми відразу відчуємо незручність, витягнемо його звідти, то нога залишиться неушкодженою. А якщо залишимо камінчик, то в нас виникнуть неприємності і згодом. Тому всім людям — і дорослим, і дітям — корисно говорити про свої проблеми відразу, як тільки вони їх помітять. Давайте домовимося: якщо хтось із вас скаже: «У мене камінчик у черевику» — ми всі відразу зрозуміємо, що вам щось заважає, і зможемо поговорити про це».

Подумайте, чи не відчуваєте ви зараз якогось незадоволення, чогось такого, що заважало б вам. Якщо відчуваєте, то скажіть. Якщо ж вам нічого не заважає, ви можете сказати: «У мене немає камінчика в черевику». Учасники по колу розповідають, що заважає їм на даний момент.

Коментар: батькам рекомендується використовувати цю гру вдома.

«Півник» завершує гру і прощається з учасниками.

ЗАНЯТТЯ 2

Корекційні завдання: формування навичок спілкування у дітей з дорослими, у дорослих — з дітьми; актуалізація потреб у спільних дитячо-батьківських іграх; розвиток взаємної емпатії у дітей і дорослих.

«Півник» називає тему заняття.

Гра «Літає — не літає»

Учасники сідають або стають півколом. Ведучий називає предмети. Якщо предмет літає — учасники піднімають руки вгору разом із ведучим. Якщо не літає — руки опущені. Ведучий може свідомо помилятися. Хто помилився — платить фант, який в кінці гри викуповується.

Гра «Каблучка»

Учасники стоять у колі, а ведучий — усередині. Він тримає в долонях каблучку, яку непомітно намагається передати комусь із учасників. Долоньками, складеними в човник, ведучий по черзі розкриває долоньки учасників. Учасники уважно стежать за діями ведучого і своїх сусідів. А той, кому дісталася каблучка, не видає себе. За сигналом ведучого: «каблучка, каблучка, вийди на ґаночок!» — учасник із каблучкою вибігає в центр кола і стає ведучим. Якщо інші учасники помітили у нього каблучку до сигналу, то не пускають у коло, і гру продовжує попередній ведучий.

Гра-змагання «Знайди свою квітку»

На галявині росли квіти з п’ятьма пелюстками. (Кількість кольорів відповідає кількості сімейних команд.) Подув сильний вітер і пелюстки розлетілися в різні боки. Треба знайти й зібрати пелюстки кожної квіточки. Пелюстки розташовуються на підлозі, на шафках, на столах, під стільцями і в інших місцях даного приміщення. Перемагає команда, яка найшвидше знайде пелюстки п’яти кольорів.

Розважальна гра «Знайди свою дитину»

Один з батьків зав’язує собі очі й обмацує дітей, які беруть участь у грі. Діти мають стояти мовчки, можна міняти одяг (кофту, бантики). Дорослий, знайшовши свою дитину, називає її ім’я і знімає пов’язку з очей.

Якщо батько помиляється, то платить фант, який у кінці гри викупляється. Необхідно, щоб всі батьки брали участь у відгадуванні.

Дитячо-батьківська гра «Квітка-семицвітка»

Кожна сімейна команда отримує квіт-ку-семіцвітку. Учасники гри загадують сім бажань (батьки можуть допомогти в написанні бажань дошкільника): три бажання загадує дитина для батьків, три — батьки для дитини, одне бажання буде спільним (бажання дитини і батьків). Потім батьки й дитина міняються пелюстками й відбирають пелюстки-бажання, які їм справді приємні. Перемагає сімейна команда, яка має найбільше пелюсток, де передбачувані бажання співпали з реальними.

Танці з дітьми

«Півник» завершує гру, нагороджує дітей і дорослих пам’ятними медалями.

завантаження...
WordPress: 23.07MB | MySQL:26 | 0,799sec