Контрольний диктант. Навчальне аудіювання

Тема. Контрольний диктант. Навчальне аудіювання

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів; перевірити рівень розуміння прослуханого незнайомого тексту; розвивати пам’ять, увагу

Тип уроку:урок оцінювання навчальних досягнень учнів

Хід уроку 

Організаційний момент.

Повідомлення мети перевірки і способів її проведення. Мотивація навчання.

Написання диктанту.

Текст диктанту.

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби… Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталася в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

По обидва береги Роставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади… Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.

(І. Нечуй-Левицький).

 

Проведення навчального аудіювання.

Зустріч у степу

Повільно ступали чумаки в червоноверхих шапках-бирках, заправивши за вухо оселедці. Широкі домоткані сорочки і штани були тверді і чорні, як кора: чумаки навмисно просочували їх дьогтем “від чуми та від гадини”. У кожного за спиною мушкет. На боці – шабля, а на шиї в шкіряному гаманці – татарський ярлик на право переїжджати ногайським степом.
Чумаки везуть сіль із Криму на Січ. Отаман пильно оглядає степ. Не вперше веде він чумацьку валку крізь зелену пустелю, впізнаючи шлях по сонцю, по річках та зорях уночі.  Але цього разу помилився трохи – взяв убік, тому рідше трапляються на путі джерела та безіменні степові річки.

Південь. Притомилися воли. Час відпочити, але нема долини, де вода й зелене свіже  пасовище… І запитливіше мацають далечінь його пильні очі.
Аж ось чорна цятка на могилі впала отаманові у вічі. Стовп не стовп. Людина не людина. Хіба ж здибаєш людину в степу?
Про всяк випадок передали назад, і кожен перевірив, чи набитий його мушкет, бо зустріч у степу завжди багата на небезпеку.
-Та це ж, батьку, людина! Шапкою махає, – скрикнув один із чумаків.
Тепер і отаман побачив високу худорляву постать, що вимахувала шапкою. Людина захиталася і впала обличчям у бур’ян.
І обізвались чумаки:
-Держись! Ідемо-о-о!!!
За кілька хвилин засмаглі руки підіймали Коржа, підстеляли під нього полотнину й лили йому на голову воду з бурдюка.
Насилу проковтнувши воду, Корж прохрипів щось незрозуміле. Чумаки нахилилися ближче.
-Там… товариш… рятуйте, – простогнав він і знепритомнів.
Чумаки нишпорили по бур’янах і кінець кінцем знайшли ледь живого татарина, який, побачивши чумаків, здригнувся.
-Покладіть їх на мою мажу, – наказав отаман. – Та не розливайте зайвої води: бозна-коли натрапимо на криницю.
Корж трохи підвівся, слабо махнув рукою.
-Там… річка… Ледве втекли.
-Татарва?
-Полоз. Це він його здушив…
Татарин ледве дихав, на вустах виступала кривава піна. Оглянувши хворого, чумаки тільки головами хитали. Та кинути в степу людину при смерті не можна. Поклали його на мажу поруч Коржа, зробили намет від сонця. І знов зарипіли вози, замотали головами круторогі воли, плавно йдучи пожовклим степом.
За півгодини дісталася валка води. Випрягли воли, напоїли й пустили пастися на зелену травицю. Запалало вогнище. “Обідати!” – гукнув кухар.
Їли мовчки, не кваплячись. В дорозі пити горілки не було заведено. Везли одне барильце для слабих і хворих. І тепер піднесли Коржеві та татаринові по чарці.
Від їжі та горілки Корж відживився. Рум’янець виступив на жовтих вилицях. І, випроставшись, почав розповідати:
-Був я веслярем на галері. Якось здійнялася буря, пішли хвилі, як ці могили. Вивернуло щоглу і просто на нас. Сусіду мого забило, а мені перебило руку й ребро. Капудан записав, ніби нас обох забито, а сам продав мене мурзі… Там і Абдулка був невільником, – хитнув головою в бік хворого. – Бачу – хороша він людина. “Тікаймо, – кажу, – братику!” Послав нас мурза пасти отари. Підгодувалися бринзою, насушили коржів – і гайда.
А тиждень тому скоїлося лихо Дісталися до цієї річки, зраділи. Поліз я купатися. Чую крик. Повернувся. Абдулка біжить до води, як навіжений, а полоз за ним колесом крутиться. Я туди. Поки підплив, полоз його обвив і душить.
Почав я гадину шаблею рубати. Шматки спадають на землю й плигають, наче живі ковбаси. Абдулка лежить весь синій, і кров із горла б’є. Розплющив очі, а в них така мука! “Кине він мене, мовляв, напризволяще”. Не міг я того погляду витримати. Так і ніс на руках… Торба з їжею загубилася. Води не стало. Заслаб я. А йому кров із горла так і ллє, а сам горить, як у вогні…
Абдулку поховали на світанку. Вирили глибоку яму, загорнули в чисту полотнину, як велить їх закон мусульманський, поклали, засипали. Сирий

горбок уквітчали зіллям від чагарника.

Багато їх у степу, безвісних, безіменних могил. Дмуть на них вітри буйні, обростають вони травою, а перехожі чумаки скидають шапки і кладуть на них зелену гілку… (За З.Тулуб; 618 сл.)

 

Виконання завдань тестового характеру


І варіант

1.З Криму на Січ чумаки везли
а) рибу;
б) хліб;
в) сіль;
г) сіль та рибу.
2. Чумаки були озброєні
а) шаблями;
б) шаблями та ятаганами;
в) шаблями та мушкетами;
г) мушкетами та списами.
3. “Від чуми та гадини” чумаки просочували одяг
а) сіркою;
б) горілкою;
в) мазутом;
г) дьогтем. 
4. Довго не траплялося ні криниці, ні річки, тому що
а) все спалила засуха;
б) помилившись, отаман трохи взяв убік шляху;
в) помилившись, отаман зовсім збився із шляху;
г) помилившись, отаман повів у протилежний бік.
5. Фразеологізм впасти у вічі означає
а) запорошити око;
б) викликати сліпоту, хворобу очей;
в) бути поміченим;
г) вибити око.
6. Чорну цятку отаман помітив
а) на обрії;
б) у долині;
в) на могилі;
г) на горі.
7. Перші слова нещасного були такі:
а) “Води!”
б) “Пити!”
в) “Я вмираю… рятуйте…”
г) “Там… товариш… рятуйте…”
8. Ледь живого татарина знайшли
а) у піску;
б) у бур’янах;
в) у ямі;
г) на могилі.
9. Те, що татарин вмирає, чумаки збагнули
а) відразу;
б) надвечір;
в) уночі;
г) наступного ранку.
10. Черкес загинув
а) через спрагу;
б) через голод;
в) через полоза;
г) через товариша, який йому не допоміг.
11. Померлого поховали
а) за православним обрядом;
б) за католицьким обрядом;
в) за мусульманським обрядом;
г) без жодного обряду.
12. В опрацьованому тексті підкреслено такі риси чумаків:
а) сміливість, вправність, спритність;
б) витривалість, фізичне й моральне здоров’я;
в) вірність звичаям, повага одне до одного;
г) людяність, благородство, шляхетність.

ІІ варіант

  1. Яке право надавав татарський ярлик?

а) торгувати сіллю;

б) вбивати зустрічних по дорозі;

в) безперешкодно проїжджати ногайським степом;

г) закуповувати сіль в Криму.

  1. Щоб привернути до себе увагу подорожній махав…

а) рукою;

б) шапкою;

в) сорочкою;

г) зброєю.

  1. Що крикнули чумаки, коли побачили подорожнього?

а) «Тримайся! Йдемо!»;

б) «Не підходь! Стрілятимемо!»;

в) «Стій! Хто іде?!»

г) «Зачекай! Допоможемо!»

  1. Для чого чумаки просочували одяг дьогтем;

а) щоб мухи та комарі в дорозі не кусали;

б) захищалися від спеки;

в) щоб не захворіти проказою;

г) захищалися від чуми та гадини.

  1. Як звали врятованого українця?

а) Паляниця;

б) Корж;

в) Палій;

г) Підкова.

  1. Ким за національністю був другий врятований?

а) турок;

б) єврей;

в) поляк;

г) татарин.

  1. Зрозумівши, що Абдулка при смерті чумаки…

а) покинули його;

б) почали лікувати;

в) взяли з собою;

г) відвезли в найближче село.

  1. Хто напав на татарина?

а) гадюка;

б) полоз;

в) вуж;

г) невідома тварина.

  1. Що читалося в очах Абдулки, коли він відкрив очі?

а) страх;

б) полегшення;

в) мука;

г) біль.

  1. Коли поховали татарина?

а) на світанку;

б) опівдні;

в) вечері;

г) після заходу сонця.

  1. Що поклали на могилку чумаки Абдулці?

а) хрест;

б) шаблю;

в)  гілочку чагарнику;

г) мушкета.

  1. Назвіть головну думку тексту.

а) звеличування доблесті та шляхетності чумаків;

б) змалювання важкого життя невільників;

в) уславлення національної свідомості;

г) змалювання похоронного обряду мусульман.

 Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як зібрано  зошити).

Підведення підсумку уроку

 

Домашнє завдання.

Підібрати текст для аудіювання (200 – 250 слів), скласти до нього тести (6)

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,319sec