Конспект уроку на тему: «ЗАМЕРЗЛИ КВІТАМИ СНІЖИНКИ НА СКЛІ»

Мета:

вчити учнів створювати композицію на площині, шляхом рівномірного розташування елементів,
поглиблювати знання учнів про холодну гаму кольорів, формувати вміння втілювати творчий задум у малюнку;

– розвивати творчу уяву, образне мислення, шляхом подорожі у казковий світ, закріплювати вміння володіти пензлем;

– виховувати спостережливість, бажання відтворювати навколишню красу.

Завдання:


для вчителя: репродукції картин художників-пейзажистів, зразки композицій з даної теми, зразки творів декоративно-прикладного мистецтва, зразки учнівських робіт, сніжинки, пелюстки теплих і холодних кольорів, «чарівна паличка»;


для учнів: аркуші кольорового паперу (синього, блакитного, фіолетового), гуаш, пензлі, палітри, склянки з водою, прості олівці.

Тип уроку:
комбінований


Хід уроку

І. Організаційна момент:

Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Основна частина

  1. Вступна бесіда.

Діти!: «Чи любите ви зиму?» (Відповіді учнів)

  • А чому зиму називають чарівницею? (відповіді)
  • Так, ви все правильно підмітили. Мабуть, кожен з вас хоч раз у житті спостерігав за сніжинками . Що ви помітили? (відповіді)

  1. Введення в тему уроку шляхом казки.

    Під моїм вікном росте висока красуня – берізка. Вона вже старенька і бачила на своєму віку ой як багато! Якось вона нашептала мені таку історію.

    Колись дуже давно Зима була не така як зараз. Вона сипала пухким сніжком, який, ледь торкаючись землі, починав танути. Зима дуже переживала з того, що не може надовго зберегти своєї сніжно – білої краси. І тут з далеких країв на допомогу їй прибув гарний статний парубок Мороз. З усім своїм молодецьким запалом і рішучістю він взявся до справи: скував льодом ріки й озера, заморозив зимову ковдру, вкрив інеєм дерева. Зраділа Зима, не могла намилуватися своїми володіннями. Але згодом білосніжна чарівниця засумувала, відчула себе самотньою холодною володаркою білого царства, бо все навкруги завмерло, захололо.

    Не знав Мороз як її розрадити. Шугав з Вітром поміж оселями, шукаючи якоїсь підказки. І раптом застиг біля одного віконця. Невеличка дівчинка сиділа за столом і малювала квіти, трави, дерева. І виходило це в неї просто чудово!

    Вітер став нашіптувати Морозові, що він все це бачив влітку – яскраві квіти, ніжні трави, квітучі гілки дерев.

    Незчувся Мороз, як став виводити на шибці диво–малюнки. Малесенькі Сніжинки – іскринки слухняно лягали візерунками від умілого подиху Мороза – художника.

    Полюбилися людям ці малюнки, зраділа Зима, що і вона має свої, зимові, ні з чим незрівнянні квіти.

    І стали з тих пір називати їх люди «зимові візерунки», «морозові узори», або ніжно «лисички».

А чи доводилося вам, діти, спостерігати таке явище?

                    (Відповіді учнів)

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,520sec