КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПІДЛІТКІВ

Тренінг

Мета тренінгу: підвищення рівня рефлексії та комунікативної компетентності підлітків, введення базових знань із психології спілкування у середовище підлітків.

Завдання:

• змоделювати ігрову ситуацію, в контексті якої підлітки матимуть змогу усвідомити деякі свої особливості;

• у ході роботи дати можливість кожному учневі виявити себе та спробувати зіграти суб’єктивно нові моделі поведінки, реагування в групі

в рамках «безпечної гри»;

• донести до учасників групи сенс психологічних понять; спілкування, комунікація, емпатія тощо.

Матеріали:

• приміщення (залу) з м’яким покриттям на підлозі (20кв.м);

• килимки для сидіння;

• дошки та крейди;

• стіл для розміщення допоміжних матеріалів тренера;

• план конспекту для проведення тренінгового заняття;

• бейджики для всіх учасників;

• папір (формат А4, АЗ; білий та кольоровий);

• ручки, фломастери (різнокольорові);

• матеріали до проведення вправ («Снігова куля» тощо).

План тренінгу

1. Привітання.

2. Розпитування про самопочуття.

3. Легенда.

4. Розминка.

5. Основна частина.

6. Заключна частина.

7. Резюме.

8. Ритуал прощання.

Тренер просить учасників групи сісти в коло. Учасники називають свої імена, розповідають, як кожен з них почувається, про що думає, що його непокоїть, навіщо прийшов у групу. Кожен отримує бейдж, на якому фломастером пише свій нік (віки підлітки вигадують собі самі), яким учасника всі й називатимуть упродовж тренінгового заняття. Тренер розповідає легенду, в контексті якої працюватиме група.

Легенда

За кілька мільярдів миль від Землі є невелика планета Гіга. Її мешканці — плем’я з невеликою кількістю істот, дуже схожих на людей. Історія племені налічує кілька тисяч років. У мешканців цієї планети є свої закони спільного проживання. Для них дуже важливо, щоб спілкування було відкритим та відвертим (вони дуже чутливі). Загалом, вони дружні й гостинні, однак у разі потреб можуть відстояти свої погляди та права. Мешканці планети радісно приймають гостей але тільки після ритуалу прийняття. У цьому ритуалі кожен може показати іншим себе справжнього, і ті, хто буде поряд із вами, мають поважати ваші думки й почуття та приймати вас такими, якими ви є. Для того, щоб побувати на планеті Гіга та пізнати її маленький світ, треба дотримуватися певних правил (як і на Землі). Можна сказати, що ця планета — окремий світ усередині Всесвіту, окрема реальність, яка живе за своїми законами і правилами. Зараз ми озвучимо кілька правил, традицій мешканців Гіги.

«Тут і тепер». Для всіх нас існує тільки ця планета й тільки ці люди, які зараз перебувають поряд із вами. Важливо тільки те, що діється з нами цієї миті, — те, про що говоримо, те, що бачимо, чуємо й відчуваємо. Важливий наш пульс, серцебиття, стан здоров’я, наше світовідчуття лише цієї конкретної миті.

«Відвертість і відкритість». Тобто всі ми тут для того, щоб бути собою, а не для того, щоб комусь щось показати чи довести. Ми прийшли сюди для набуття досвіду, і від того, наскільки ми можемо бути відкритими для себе та інших, залежатиме якість цього досвіду.

«Конфіденційність». Усе, що тут сьогодні діятиметься, не можна розголошувати за межами цієї групи. Тут ми довіряємо одне одному свої думки й почуття — все це не можна виносити за межі групи без дозволу учасників тренінгу.

«Принцип — Я». Усе сказане (зроблене) тут можна казати (робити) тільки від свого імені. Неприпустимі фрази на зразок «Ми вважаємо», «Ми хочемо» тощо. Можнаказа-ти лише «Я хочу сказати», «Я відчуваю», «Я хочу зробити» тощо.

«Активність». Усе, що ви зможете й захочете взяти від нашої зустрічі, ви візьмете, якщо будете активними. Що більше активності ви виявите, то більше відповідей на свої запитання отримаєте.

У кожному людському колективі існують певні правила спілкування, взаємодії. Якщо ми плануємо познайомитися з мешканцями Гіги, то нам необхідно знати їхні правила (інакше вони не зможуть зрозуміти і прийняти нас).

Насамперед мені б хотілося почути думку кожного щодо поняття «спілкування» (висловлюватися не більше 10 хв). Ми почули кілька визначень процесу спілкування. На мій погляд, спілкування — це обмін інформацією. Доволі сухе визначення, але з глибоким сенсом.

Як ви розумієте, мешканці Гіги також мають свої традиції, знання, які допомагають їм налагоджувати взаємини із іншими.

Правила спілкування

1. Слід вибрати мінімум двох представників племені — комунікатора й реципієнта (комунікатор — ініціатор спілкування, він передає інформацію у зовнішній світ. Реципієнт — гіганець, який приймає інформацію та відповідно на неї реагує).

2. Також для успішного спілкування учасникам необхідно розуміти одне одного (розмовляти однією мовою). Для цього потрібні схожі схеми кодування інформації. Коли я кажу: «Схожі схеми кодування інформації», то маю на увазі те, що перш ніж казати щось іншим, ми свої відчуття, думки тощо кодуємо словами. Якщо я скажу слово «стіл», то кожен присутній уявить собі різні столи (кухонний, комп’ютерний тощо), хоча я мала на увазі той стіл, за яким зазвичай працюю. Тому коли ми щось говоримо, варто уточнювати свої повідомлення.

Давайте потренуємося у спілкуванні, виходячи з розглянутих правил. Для цього розіб’ємо групу на пари (знайдемо собі партнерів для спілкування) й сядемо так, щоб партнер № 1 сидів навпроти партнера № 2. Зараз з’ясуйте у парах, хто з вас буде партнером № 1, а хто — партнером № 2. Підніміть, будь ласка, руки партнери N81, а тепер партнери №2. Добре.

Завдання: партнер № 1 намагається уявити собі, яким був у дитинстві партнер № 2. Уявіть його у віці 5 років і опишіть, як він поводився, які стосунки в нього були з батьками, з друзями, що йому подобалося, що не подобалося тощо. Коли партнер № 1 розповідає, партнер № 2 слухає й порівнює цю інформацію з реальними фактами зі свого дитинства. Потім партнери міняються ролями—партнер № 2 розповідає, а партнер № 1 слухає й порівнює. Час виконання вправи — 15 хв. Після її завершення — зворотній зв’язок: поділіться, наскільки ваш партнер зміг вгадати, наскільки близько він підійшов до того вашого дитинства. Розкажіть, будь ласка, як ви почувалися, коли партнер розповідав про вас.

ВИДИ КОМУНІКАЦІЇ, ЯКІ РОЗРІЗНЯЮТЬ ГІГАНЦІ

Вербальна

Невербальна

Усна й писемна мова. При вербальній комунікації велике значення має тембр голосу, паузи тощо. У писемній мові значення мають розмір літер, наявність помилок тощо

Інформація, яку ми отримуємо від партнера по спілкуванню за допомогою пози, міміки, жестів тощо

Невербальна поведінка належить до того, що роблять учасники комунікативного процесу, а не до того, що вони кажуть. Невербальна комунікація включає в себе міміку, жести, пози. Невербальне виявлення складне та багатозначне: воно передає безліч нюансів, значна частина отриманої інформації сприймається підсвідомо. Завдяки невербальним сигналам партнерів по спілкуванню ми отримуємо близько 60 % інформації.

Кажучи про невербальну комунікацію, варто звернути увагу на існування в психології поняття «конфуентність» — це означає, що інформація, подана вербально, збігається з невербальною, тією, яку «показує» співрозмовник. Наприклад, можна сказати «так» і похитати головою, а можна сказати «так» і кивнути головою (як ви вважаєте, який із цих двох прикладів буде показником конгруентності?).

Можливо, з вами траплялися такі ситуації, коли вам щось говорили, і у вас виникало таке відчуття, наче щось не так, хоча все кажуть правильно, але відчуття «щось не так» вас не покидає, а пізніше ви дізнаєтеся, що в тій розповіді були недоліки. Ось коли ви сприймали інформацію, то підсвідомо сприймали й невербаліку співбесідника, вербальне звернення не збігалося з «мовою тіла», і це вас насторожило. Ви ще не усвідомлювали, що саме «не так», але відчували — це і є неконгруентність.

А зараз давайте зробимо ще одну вправу.

Ще одне поняття, про яке хочу розповісти, називається «емпатія», або співчуття. Вам знайоме відчуття, коли ви з кимось розмовляєте, намагаєтеся донести якусь інформацію й бачите, що людина виглядає відстороненою: вона вас не чує й зовсім не розуміє. Виникає дискомфорте відчуття того, що немає сенсу щось розповідати цій людині, бо вона все одно не зрозуміє, бо їй просто нецікаво. Але в такій ситуації варто відчути, зрозуміти причини такої поведінки співбесідника (можливо, у нього є важливі суб’єктивні підстави так поводитися). Для цього й застосовують емпатію.

Вправа «Снігова куля»

У мене в руках снігова куля, яку я передаю комусь із вас. Той, хто її отримує, має зняти верхній аркуш і прочитати, що на ньому написано (подумки, не вголос). На кожному аркуші цієї кулі є певні твердження чи запитання. Той, хто взяв кулю і прочитав написане, має кинути її тій людині з групи, якій він може адресувати прочитане. Той, кому кинули кулю, має спробувати вгадати, яке саме твердження адресував йому партнер по спілкуванню (з трьох спроб). Потім той, хто кинув кулю, читає повідомлення вголос. Час виконання вправи —15 хв (включно зі зворотнім зв’язком).

Уявіть, що ми прилетіли на ту саму планету, в новий, незнайомий світ. Гіганці цікаві, але ми не завжди їх розуміємо. Для того, щоб адаптуватися в цьому світі, потрібні гіди, які зможуть відповісти на наші питання і при потребі допомогти нам. Для цього слід познайомитися з представниками племені за допомогою вправи.

Вправа «Презентація»

Гіганці сідають у коло всередині залу, незнайомець (кожен з членів групи впродовж З хв) виходить всередину кола і, звертаючись до аборигенів, презентує себе, розповідає, що він за людина, описує свої особистісні характеристики, позитивні риси тощо.

Проте існує кілька питань, яких не можна торкатися в процесі презентації.

1. Як би я міг стати твариною чи предметом, то це був би…

2. Найбільше в мені подобається…

3. Я хотів би змінити в собі…

4. Мій найважливіший досвід – це…

5. Я мрію про…

Час виконання вправи: 25—30 хв.

Ми з вами підійшли до важливого ритуалу прийняття. Незнайомцю треба скласти іспит племені: гіганці стають у коло плечем до плеча й переплітають руки, так, щоб не було вільного місця між тими» хто стоїть поруч. Незнайомець залишається за межами кола. Завдання незнайомця — пройти всередину кола, «пробиваючи» собі дорогу. Прохання до всіх учасників ритуального дійства — не грубіянити, не битися. Кожен охочий може

Обговорення

— Як почувався в ролі незнайомця?

— Що було в цій ролі новим, незвичним?

— Якою була реакція, відчуття під час намагання не пропустити чужака всередину кола?

Час виконання вправи (з обговоренням):

20 хв.

Для мешканців планети, на якій ми зараз перебуваємо, важливо розуміти, що кожен з них хоче й може — свої можливості та прагнення. Давайте спробуємо відчути себе представниками племені й розповімо про те, що. кожен з присутніх хоче, може, повинен.

У вас є бланки «конфіденційної інформації», на яких кожен пише по 10 речень, що починатимуться зі слів «Я хочу…», «Я можу…», «Я повинен…». Час заповнення бланків — 5 хв.

Завершили? Хто готовий «винести» свої «хочу», «можу», «повинен» у коло?

Тренер пише на дошці основні вислови учасників.

Обговорення

— Що було найскладніше написати: «Я хочу…», «Я можу…» чи «Я повинен…»?

— Речень із яким початком у вас виявилося найбільше?

— Чи є якісь висновки з того, що діялося впродовж останніх 10 хв?

Час виконання вправи (з обговоренням): 20 хв.

На завершення тренер коротко повторює значення основних понять (із психології спілкування), які було розглянуто на занятті, розповідає про функції спілкування, а також про види й особливості процесу спілкування. З’ясовує (за допомогою додаткових питань) особливості уявлень підлітків у контексті теми заняття. Перед закінченням він «запускає» по колу теми «Як я зараз почуваюся», «Що здобув у ході роботи групи».

Усі дякують одне одному за спільну роботу й за допомогу в пізнанні світу спілкування.

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,324sec